Постанова

від 29.11.2016 по справі 815/5558/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5558/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айсблік" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Айсблік" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса ГУ ДФС в Одеській області в якому позивач, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 15.08.2016 р. №6451407 ГУ ДФС в Одеській області, яким до ТОВ "Айсблік" (код ЄДРПОУ 14299304) були застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за звітний 2015 рік в сумі 365 400,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача, зокрема зазначив, що висновки Акту перевірки про несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за звітний 2015 рік є безпідставними. Звіт був наданий у передбаченій законом строк, тому прийняте на підставі Акту перевірки податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 15.08.2016 р. №6451407 є незаконним та підлягає скасуванню судом в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, зважаючи на те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.04.2016 р. ТОВ "Айсблік", до настання граничного строку , подання Звіту направив засобами електронного зв'язку до ДФС України Звіт, про що було отримано Квитанцію №1 від 29.04.2016 р. з Автоматизованої системи «Єдине вікно про подання електронної звітності» ДФС України (копія наявна у справі) із поміткою «документ доставлено до Державної фіскальної служби України, документ не прийнято», у полі «виявлені помилки» Квитанції №1 вказано - «порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, - ЄДРПОУ: « 14299304». Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності».

04.05.2016 р. ТОВ "Айсблік" повторно направив засобами електронного зв'язку до ДФС України Звіт та отримав Квитанцію №1 від 04.05.2016 р. з відмітками, - «порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, - ЄДРПОУ: « 14299304». Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності».

Згідно до абз.3.п.49.4.ст.49 Податкового кодексу України, «У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті», в свою чергу у підп. «а» п.49.3.ст.49 зазначається право платника податків надавати податкову декларація особисто або уповноваженою на це особою.

Згідно до п. 49.9, підпунктів 49.9.2. та 49.11.2. Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог встановлених ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України, посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом, та податкова декларація також вважається прийнятою, якщо контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня отримання не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Оскільки причиною не прийняття Звіту засобами електронного зв'язку було вказано одностороннє розірвання контролюючим органом договору про визнання електронної звітності, 04.05.2016 р. ТОВ "Айсблік" подав Звіт про контрольовані операції за 2015 р. в роздрукованому вигляді та на електронному носії до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС Одеській області через канцелярію, про що на супровідному листі зроблено відмітку канцелярії ДПІ за вх. №10789 від 04.05.2016 р.

11.05.2016 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС Одеській області направило лист вих.№10890/10/1553-08-03-0.7 від 11.05.2016 р., яким ТОВ "Айсблік" повідомлено, що Звіт «наданий з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності».

На підставі наказу від 11.07.2016 № 1063 та повідомлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області: № 1711/14-07 від 11.07.2016, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок трансфертного ціноутворення управління аудиту Головного управління ДФС в Одеської області Лукашкіну Денису Олександровичу; № 1712/14-07 від 11.07.2016, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок трансфертного ціноутворення управління аудиту Головного управління ДФС в Одеської області Коваленко Олександру Олександровичу; згідно з п. п. 75.1.2, п. 75.1, ст. 75, п. п. 78.1.15, п. 78.1, ст. 78 , п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Айсблік» (код за ЄДРПОУ 14299304) з питань своєчасності подання та достовірності даних звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік.

За наслідками проведеної перевірки складено акт позапланової виїзної документальної перевірки від 29.07.2016 р. № 228/15- 32/14-07-14299304, яким встановлено, що ТОВ «АЙСБЛІК» порушено вимоги пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового Кодексу України в частині неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції за звітний 2015 рік.

15.08.2016 р. винесено податкове повідомлення-рішення «ПС» №6451407 ГУ ДФС в Одеській області, яким до ТОВ "Айсблік" (код ЄДРПОУ 14299304) застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за звітний 2015 рік в сумі 365 400,00 грн. (а/с. 8).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо укладення договорів про визнання електронних документів врегульовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про електронний цифровий підпис», Указом Президента України від 28.12.2006 р. № 1154 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 15.12.2006 року «Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість».

Порядок укладення таких договорів встановлений «Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. № 320/15011.

Відповідно до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст.39 ПК України, всі платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом протягом 2015 звітного року перевищив 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції, до 1 травня року, що настає за звітним.

Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 (надалі - Інструкція № 233), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

За визначенням п.1 Інструкції № 233, податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу); податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

За приписами п. 5 розділу ІІІ Інструкції № 233 платник податків:

5.1 отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

5.2 отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

5.3 ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

5.4 надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

5.5 після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 затверджено текст Примірного договору про визнання електронних документів.

У відповідності до розділу 6 цього Примірного договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору, надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Судом встановлено, що 18.04.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 180420161, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Договір укладено в електронному вигляді. Підтвердженням укладення договору є квитанція № 2, з якої вбачається, що документ прийнято, договір укладено згідно встановлених вимог .

Слід зазначити, що вказаний договір містить відомості, щодо адреси платника податків ТОВ «Айсблік» (код ЄДРПОУ 14299304) вул. Пастера, буд. 29, м. Одеса, 65026.

Договір укладено в електронному вигляді. Підтвердженням укладення договору є квитанція № 2 (реєстраційний номер документу: 9058953725), з якої вбачається, що документ прийнято, договір укладено згідно встановлених вимог.

Також судом встановлено, що 18.05.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 180520163, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Слід зазначити, що вказаний договір містить відомості, щодо адреси платника податків ТОВ «Айсблік» (код ЄДРПОУ 14299304), бульвар Французький, буд. 66/2, оф. 301, м. Одеса, 65009.

Договір укладено в електронному вигляді. Підтвердженням укладення договору є квитанція № 2 (реєстраційний номер документу: 9080168565), з якої вбачається, що документ прийнято, договір укладено згідно встановлених вимог.

Згідно відповіді наданої ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» (вих. № 1605/1 від 16.05.2016 р.) на запит ТОВ «Айсблік» № 145 від 10 травня 2016 року, підтверджено, що сертифікати електронно-цифрових підписів, які видавались АЦСК «Україна» ТОВ «Айсблік», а саме, генеральному директору Розенштейн Ю.В. (ІНН НОМЕР_3), т.в.о. головного бухгалтера Кульчицької К.М. (ІНН НОМЕР_4) та печатки ТОВ "АЙСБЛПС" (код ЄДРПОУ 14299304) є дійсними та не містять інформації щодо адреси.

Повідомляємо, що адреса підприємства у сертифікаті ЕЦП формується відповідно до даних внесених у заявці на отримання сертифікатів, п.1.8 «Місцезнаходження», 1.8.1 «Індекс/Адреса/Е-mаіl». Ці поля заповнюються у автоматичному режимі, якщо попередньо були внесені дані у картку підприємства ПЗ «М.Е.Dос», меню «Довідники - Картка підприємства» вкладка «Адреси».

Відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійсненні контрольовані операції. Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Аналогічно в п. 2 Порядку складання звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 р. за № 187/28317) вказано, що звіт подається до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

За приписами п. 49.5 ст. 49 ПК України, у разі подання податкової звітності в електронній формі платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Згідно положень ч. 1, 2, 3 і 4 Інструкції № 233, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Відповідно до положень ч. 7 Інструкції, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

- платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

- після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

- після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

- підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

- якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

- датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Крім того п. 5 встановлено, у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Отже, законодавець встановив право платника податків на не подання документів на паперових носіях, але при цьому навіть при поданні документів в електронному вигляді, платник податків може їх подати і у паперовому вигляді.

Також вказані правовідносини регламентуються "Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України", затверджені Наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України".

Податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 р. N 233 "Про подання електронної податкової звітності" (пп. 4.13).

ЦОЕЗ АЗ здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання/неприймання звіту АЗ за місцем обліку платника (пп. 4.13.5.).

Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку (пп. 4.13.7.).

Наказом Державної податкової адміністрації України № 672 від 26.11.2004 року "Про затвердження Тимчасового порядку надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС" затверджений Тимчасовий порядок надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС.

Розділ ІІІ Тимчасового порядку визначає, що він розроблений з метою впровадження в органах державної податкової служби України єдиного підходу до формування, приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді з використанням спеціального програмного забезпечення приймання та обробки податкової звітності.

Згідно розділу 4 (Технології подання податкової звітності платниками податків в електронному вигляді до органів ДПС України), податкова звітність до органів державної податкової служби може бути подана (надіслана):

на паперових носіях до ДПІ за місцем реєстрації (власноручно, через уповноважену особу або поштовим відправленням);

комбіновано до ДПІ за місцем реєстрації (як XML-файл на електронному носії з доданням оригіналів податкової звітності на паперових носіях);

в електронному вигляді до приймального шлюзу органу ДПС України за допомогою програмних засобів та будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, які гарантують доставку електронного пакета звітних документів платника податків до органу ДПС протягом однієї години.

Податкова звітність платником податків може бути подана в електронному вигляді.

Податкова звітність в електронному вигляді (далі - електронна податкова звітність) подається до органу ДПС України за умови наявності:

програмного забезпечення у платника, що здійснює формування електронної податкової звітності в форматі, визначеному наказом ДПА України від 01.07.2004 N 357; вбудованого модуля забезпечення цілісності, автентичності та конфіденційності інформації при передачі електронної податкової звітності від платника податків до приймального шлюзу органу ДПС; модуля реалізації протоколу обміну інформацією між платником податків та приймальним шлюзом органу ДПС України;

програмного забезпечення генерації особистих ключових елементів та заявки на сертифікат відкритого ключового елементу;

ключових елементів для забезпечення функціонування модуля забезпечення цілісності, автентичності та конфіденційності інформації при передачі електронної податкової звітності від платника податків до приймального шлюзу органу ДПС.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач з урахуванням приписів абз. 3. п.49.4. та п.п. «а» п. 49.3. ст. 49 ПК України 04.05.2016 р. подав Звіт про контрольовані операції за 2015 р. в роздрукованому вигляді та на електронному носії до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС Одеській області через канцелярію (за вх. №10789 від 04.05.2016 р.).

Згідно до абз.3.п.49.4.ст.49 Податкового кодексу України, «У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті», в свою чергу у підп. «а» п.49.3.ст.49 зазначається право платника податків надавати податкову декларація особисто або уповноваженою на це особою.

Згідно до п. 49.9, підпунктів 49.9.2. та 49.11.2. Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог встановлених ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України, посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом, та податкова декларація також вважається прийнятою, якщо контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня отримання не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно приписів п.п. 49.9.2 ПК України, у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог п. 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк, - то така декларація вважається прийнятою.

Як встановлено судом, відмова у прийнятті Звіту датована 11.05.2016 року, що перевищує встановлений законодавцем строк у 3 робочі дні, оскільки Звіт зареєстрований канцелярією відповідача 04.05.2016 р., то наступні робочі дні це - 5,6,10 травня.

«Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» затверджені Наказом ДПС від 14.06.2012 р. № 516, визначають, що:

4.4. Прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС.

Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Пунктом 21.3 статті 21 Кодексу встановлено, що шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на норми Наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 р. № 8 щодо визнання податкової звітності через подання її у паперовому вигляді, а не засобами електронного зв'язку, оскільки це не єдиний документ, який регулює подання звітності в електронному вигляді.

Викладені в мотивувальній частині постанови приписи наказів центрального органу фіскальної служби не мають такого обмеження.

Більш того ст.. 49 ПК України визначені 3 способи подання звітності за вибором платника податків.

При цьому, п. 56.21 ст. 56 ПКУ встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На необхідність дотримання правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також в остаточному рішенні ЄСПЛ від 14.10.2010 р. «Щокін проти України».

Згідно ст. ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Процесуальні гарантії статті 6 § 1 застосовуються до усіх сторон процесу, а не лише до тих осіб, які не виграли справи у національних судах (Philis v. Greece (Філіпс проти Греції) (No. 2), § 45).

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 6451407 від 15.08.2016 р.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айсблік» (код ЄДРПОУ 14299304) суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- платіжним дорученням № 121 від 24.10.2016 р. у сумі 5 481, 00 грн. (п'ять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.