Постанова

від 25.05.2010 по справі 2а-1703/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 травня 2010 року 11:04 № 2а-1703/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Попові В.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Фірма »

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про скасування та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Бородійчук М.В., представника

від відповідача: не з'явились

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне підприємство «Фірма » з позовом про скасування та визнання нечинним податкового повідомлення -рішення №0000712310/0 від 27 січня 2010 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкових висновків акту перевірки про наявність у позивача обов'язку відобразити приріст балансової вартості товарів за рахунок товару, проданого ТОВ «Прим-Трейдполіс».

При цьому, позивач посилається на здійснення фактичного продажу товарів та отримання коштів за них.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в процесі розгляду кримінальних справ щодо ТОВ «Прим-Трейдполіс» та ТОВ «Альтагруп Лімітед-Т»було встановлено, що особи, зазначені в якості посадових осіб вказаних підприємств, у позивача товар не отримували. На підставі викладеного, відповідач стверджує про відсутність фактичного продажу позивачем товару, на підставі чого позивач повинен був відобразити приріст балансової вартості переданого товару.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва (далі -відповідач) була проведена виїзна перевірка приватного підприємства «Фірма «AFA»(далі -позивач), за результатами якої складено акт невиїзної документальної перевірки №9/23-10/21646841 від 18.01.2010р. з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток, які стосуються господарських взаємовідносин з ТОВ "Прим-Трейдполіс" (код ЄДРПОУ 34761802) та ТОВ "Альтгруп Лімітед-Т " (код ЄДРПОУ 35792056) за період з 01.01.08 по 31.03.08, (далі -акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712310/0 від 27.01.2010р., яким позивачу донараховано 8020636,00 податку на прибуток, з яких 4010318,00 грн. основного платежу та 4010318,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття зазначеного рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та внаслідок цього - заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2008 року на суму 4 018 721,00 грн.

Порушення, наявні, на думку відповідача, в діяльності позивача, полягали в наступному.

Перевіркою було встановлено, та сторонами не заперечується, що у І кварталі 2008 року позивачем було придбано товарно-матеріальних цінностей у вигляді карток мобільного рахунку на суму 17606319,85 грн. без урахування ПДВ.

Оскільки зазначені обставини сторонами не заперечуються, актом перевірки підтверджуються, а перевірити зазначені відомості не вбачається за можливе внаслідок невиконання відповідачем та слідчим відділом податкової міліції Подільського району вимог суду щодо надання документів, то суд доходить висновків про доведеність обставини здійснення позивачем даної операції.

Також перевіркою було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Прим-Трейдполіс» було укладено договір №1/15 від 22.01.2007 року, за умовами якого позивачем були виписані видаткові накладні на відвантаження продукції, перелік яких міститься в акті перевірки.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог пункту 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стало те, що при розслідуванні кримінальної справи було встановлено, що зазначені в договорі посадові особи контрагента позивача не підписували договір, видаткові накладні на поставку продукції та довіреності на отримання цінностей.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновків про те, що товар фактично позивачем не було відчужено, у зв'язку з чим донараховано суму податку та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

З правомірністю донарахування позивачу сум податку та застосування штрафних санкцій на підставі вищезазначених висновків суд не погоджується виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь -яких витрат за виключенням встановлених у самому Законі обмежень.

Відповідно до пункту 5.9 вищезазначеного Закону, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

Отже, вищезазначеною правовою нормою можливість здійснення зняття з обліку або постановки на облік поставлена в залежність від фактичного отримання або відвантаження товару.

Відповідач стверджує, що позивач безпідставно включив до убутку запасів вартість товару, переданого ТОВ «Прим-Трейдполіс», оскільки передача вказаного товару не підтверджена належним чином складеними документами, що було встановлено в процесі розслідування кримінальної справи.

Натомість судом вбачається, що підставою для здійснення позивачем операцій було фактичне відвантаження товару, з наданням при цьому відповідних документів.

Згідно з пунктом 2.2.18 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, загальні положення акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинні містити, зокрема, відображення інформації про проведені суб'єктом господарювання інвентаризації його основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. При цьому при оформленні результатів невиїзних документальних перевірок в акті в обов'язковому порядку зазначається інформація, передбачена в підпунктах 2.1.1 - 2.1.3, 2.1.5, 2.1.6 (невиїзна документальна), 2.1.7, 2.2.1 - 2.2.3, 2.2.6 та 2.2.11. Щодо інших підпунктів зазначається інформація за необхідністю, залежно від питань, що підлягали перевірці.

Пунктом 2.3.2 вищезазначеного Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю.

Акт перевірки не містить визначення фактичної наявності товару у позивача. Реалізація товару також підтверджується здійсненням оплати за нього, про що також зазначено в акті перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства, зокрема обставини фактичної наявності товару, переданого ТОВ «Прим-Трейдполіс»у позивача.

Судом не визнається правомірності посилань відповідача на те, що підписання видаткових накладних невстановленими особами, свідчить про фактичну відсутність реалізації товару позивачем.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою вищезазначеної правової норми встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом вбачається, що господарською операцією, у випадку передачі товару, є відпуск відвантаження (зняття з обліку), а не отримання. Саме не відвантажені (не зняті з обліку) запаси забороняє включати до убутку запасів стаття 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Натомість, щодо отримання зазначена норма застережень не містить. Оскільки об'єктивно відпуск товару не завжди співпадає у часі з моментом його отримання (наприклад у випадку транспортування), то моментом зменшення запасів є саме відпуск (відвантаження), та наступне зняття з обліку.

При цьому, суд доходить висновків, що моментом внесення інформації до даних бухгалтерського обліку позивача є момент виписування накладної на отримання товару. Обставина виписування позивачем накладених відповідачем не заперечується, виписані позивачем накладні залучені до матеріалів справи.

Судом не приймаються посилання відповідача на норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044.

Норми зазначеного Положення, в редакції, яка діяла на момент реалізації позивачем товару, не містять визначення дати зменшення запасів, наведеної відповідачем в акті перевірки та запереченнях.

На підставі викладеного судом вбачається, що відповідачем рішення прийнято необґрунтовано, без врахування всіх фактичних обставин справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов приватного підприємства «Фірма A» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва №0000712310/0 від 27 січня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.К. Каракашьян