Ухвала

від 30.11.2016 по справі 905/309/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 листопада 2016 року Справа № 905/309/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Демидової А.М., Малетича М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу та постановугосподарського суду Донецької області від 25.08.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016 на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції у справі№ 905/309/15 господарського судуДонецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Креді Агріколь банк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Догма", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Північ+", просолідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13 259 990 грн. 91 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.08.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016 у справі № 905/309/15.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015, яким до Закону України "Про судовий збір" було внесено зміни, зокрема щодо розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і станом на 01.01.2016 становить 1378 грн.

Вищим господарським судом України встановлено, що заявником касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник, зокрема, зазначає, що стислі строки подачі касаційної скарги не дозволяють здійснити оплату судового збору на момент подачі касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Крім того, скаржник є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Держаного бюджету України, розрахункове - касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

Стосовно заявленого скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 129 Конституції України закріплено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Пелевін проти України, № 24402/02 від 20.05.2010).

Оскільки відстрочення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення скаржника від сплати судового збору.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно п.4 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відхилити клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.08.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016 у справі № 905/309/15 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: А. Демидова

М. Малетич