Ухвала

від 02.02.2017 по справі 905/309/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

02.02.2017 Справа № 905/309/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м. Київ

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» , м. Донецьк

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Догма» , м. Донецьк

відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ +» , м. Донецьк

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13259990,91грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю

від відповідача1: не з`явився

від відповідача2: не з`явився

від відповідача3: не з`явився

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: ОСОБА_2 - за довіреністю

Від Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м. Київ надійшла скарга від 10.11.2016 №13206/1114 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій банк просить визнати протиправним та скасувати повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.10.2016 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Виходячи зі змісту скарги, позивач (скаржник) стверджує про неправомірність дій відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до примусового виконання від 25.10.2016 на підставі Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.12.2016 скарга прийнята до розгляду в судовому засіданні.

Через канцелярію суду 02.02.2017 від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли заперечення від 01.02.2017 № 905/309/15 на скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м. Київ. В запереченні Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає, що зі скаргою не згоден, вважає її не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню на підставі того, що оскільки заява стягувача про відкриття виконавчого провадження була подана після набрання 05.10.2016 чинності Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016, державним виконавцем правомірно було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.8 ч. 4 ст. 4 зазначеного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Представники відповідачів в судові засідання не з'явився, пояснень по суті скарги не надали, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судових засіданнях представник позивача (скаржника), наполягав на задоволенні скарги в повному обсязі, представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проти задоволення скарги заперечив.

Розгляд скарги відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши вказану скаргу, господарським судом встановлено наступне:

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.03.2016 по справі №905/309/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м. Київ задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» , м.Донецьк (83009, Донецька обл., м.Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 9, ЄДРПОУ 32123193) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Догма» , м.Донецьк (83009, Донецька обл., м.Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 9, ЄДРПОУ 32123146) на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м.Київ (01004, м.Київ, вул.Пушкінська, буд.42/4, ЄДРПОУ 14361575) строкову заборгованість за кредитом у розмірі 7975976,00грн., прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 2316000,00 грн., нараховані відсотки за період з 01.06.2015 по 09.06.2015 у розмірі 52532,29грн., прострочені відсотки у розмірі 1062319,38грн.; стягнуто з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» , м.Донецьк (83009, Донецька обл., м.Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 9, ЄДРПОУ 32123193) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ +» , м.Донецьк (83009, Донецька обл., м.Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 9, ЄДРПОУ 32123125) на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м.Київ (01004, м.Київ, вул. Пушкінська, буд.42/4, ЄДРПОУ 14361575) строкову заборгованість за кредитом у розмірі 7975976,00грн., прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 2316000,00 грн., нараховані відсотки за період з 01.06.2015 по 09.06.2015 у розмірі 52532,29грн., прострочені відсотки у розмірі 1062319,38грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» , м.Донецьк (83009, Донецька обл., м.Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 9, ЄДРПОУ 32123193) на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м.Київ (01004, м.Київ, вул.Пушкінська, буд. 42/4, ЄДРПОУ 14361575) прострочену заборгованість за кредитом у сумі 1544000,00 грн., судовий збір в розмірі 73080,00грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

05.04.2016 на виконання зазначеного рішення видано відповідні накази.

27.05.2016 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 05.04.2016, виданого господарським судом Донецької області у справі № 905/309/15 про стягнення заборгованості з боржника ТОВ «Північ +» , згідно п. 8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 з тих підстав, що представником стягувача надана до заяви про відкриття виконавчого провадження неналежно завірена копія довіреності.

30.06.2016 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м. Київ від 29.06.2016 №13206/606, відповідно до якої банк просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 27.05.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження відносно боржника ТОВ «Північ +» на підставі наказу господарського суду Донецької області по справі №905/309/15 від 05.04.2016 відповідно до п. 8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що представником стягувача надана до заяви про відкриття виконавчого провадження неналежно завірена копія довіреності.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.08.2016, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016 скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м. Київ від 29.06.2016 №13206/606 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 27.05.2016 ВП №51244003 про відмову у відкритті виконавчого провадження відносно боржника ТОВ «Північ+» на підставі наказу господарського суду Донецької області по справі № 905/309/15, виданого 05.04.2016 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 23.03.2016 про стягнення заборгованості. В іншій частині вимог відмовлено. Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.08.2016 встановлено, що виконавча служба неправомірно відмовила у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999.

07.10.2016 стягувач, Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь банк» , м. Київ повторно звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про виконання ухвали господарського суду та відкриття виконавчого провадження долучивши до заяви оригінал наказу № 905/309/15 від 05.04.2016 про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ +» на користь банку та ухвалу господарського суду Донецької області від 25.08.2016. Звертаючись з виконавчим документом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, стягувач керувався нормами Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 21.04.1999 №606-XIV (зі змінами).

25.10.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №52710412/20.1-572/12, з посиланням на п.8 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, відповідно до змісту якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Стягувач, Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь банк» , м. Київ звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на незаконність дій органу виконавчої служби.

Дослідивши матеріали скарги і матеріали виконавчого провадження в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як передбачено ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» , як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року набрав чинності 05.10.2016.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

В силу вимог ч.3 ст. 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Крім того, пунктом 7 перехідних положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, за загальним правилом, новий акт законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.

Дані висновки містять рішення Конституційного суду України від 05.04.2001 №3-рп/2001 та від 09.02.1999 №1-рп/99.

Ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення.

Так, ухвала господарського суду Донецької області від 25.08.2016 про визнання недійсною постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 27.05.2016 ВП № 51244003 про відмову у відкритті виконавчого провадження відносно боржника ТОВ «Північ+» на підставі наказу господарського суду Донецької області по справі № 905/309/15, виданого 05.04.2016 набрала законної сили 25.08.2016 та є обов'язковою до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів визначено поняття обов'язковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Оскільки виконавча служба під час дії Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 21.04.1999 №606-XIV (зі змінами) відмовила у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 05.04.2016 безпідставно, що встановлено ухвалою господарського суду Донецької області від 25.08.2016, яка набирала законної сили, при повторному зверненні стягувача з заявою про відкриття виконавчого провадження, виконавча служба зобов'язана керуватися Законом України "Про виконавче провадження" в редакції від 21.04.1999 №606-XIV (зі змінами), який не передбачав сплату стягувачем авансового внеску.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , у суду відсутні повноваження скасовувати (визнавати протиправними) рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову (повідомлення) державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , вимога скаржника щодо скасування (визнання протиправною) постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, застосовану у цій справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення адміністративних органів від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , враховуючи справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, принцип незворотності дії закону в часі, принцип обов'язковість судових рішень, факт встановлення ухвалою суду незаконної відмови органом виконавчої служби у відкритті виконавчого провадження 27.05.2016, суд приходить до висновку про визнання недійсним повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.10.2016 №52710412/20.1-572/12 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Заперечення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відносно поданої позивачем (стягувачем) скарги не спростовують викладене, а отже судом не беруться до уваги.

На підставі Закону України Про виконавче провадження в редакції від 21.04.1999, керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» , м. Київ від 10.11.2016 №13206/1114 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Визнати недійсним повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.10.2016 №52710412/20.1-572/12 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у порядку, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України через господарський суд Донецької області.

Суддя Г.Є. Курило