Постанова

від 30.11.2016 по справі 902/141/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 902/141/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Алєєвої І.В., Кравчука Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Енергоспецсервіс" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі№ 902/141/16 Господарського суду Вінницької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Конхісементо" доПриватного підприємства "Енергоспецсервіс" третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-девелопментська - ТОК Магніт" третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Управління комерційної нерухомості" простягнення 480 000,00 грн. У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Дацик О.М. (директор);

від третіх осіб: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Конхісементо" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Енергоспецсервіс" про стягнення 480 000,00 грн., з яких: 240 000 грн. авансового платежу та 240 000 грн. штрафу, з посиланням на статті 512, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 663, 665, 693 Цивільного кодексу України, статті 193, 220, 230 Господарського кодексу України, мотивовано невиконанням відповідачем свої зобов'язання щодо передачі (поставки) товару відповідно до умов договору купівлі-продажу №4 від 19.02.2008 року.

Ухвалами господарського суду Вінницької області від 03.03.2016 р. та 24.03.2016 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління комерційної нерухомості" та в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-девелоперська компанія - ТОК Магніт".

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.06.2016 в позові відмовлено. Суд встановив, що відповідачем не допущено порушення зобов'язань за договором купівлі-продажу № 4 від 19.02.2008 р., оскільки в порушення статей 516 - 517, 612 - 613 Цивільного кодексу України позивачем не було повідомлено відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні у першому та другому випадках, а у зв'язку з таким неповідомленням ПП "Енергоспецсервіс" не може виконати зобов'язання по поставці товару ТОВ "Конхесіменто" до надання належним чином завірених копій документів про заміну кредитора у зобов'язанні та документів про уповноважену особу отримувача та номер засобів зв'язку з ним, а також дату та час доставки трансформаторів.

Рівненській апеляційний господарський суд, постановою від 28.09.2016, рішення місцевого суду скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з Приватного підприємства "Енергоспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхісементо" 240 000,00 грн. - авансового платежу, 240 000,00 грн. - штрафу.

Апеляційна інстанція посилаючись на приписи статті 693 Цивільного кодексу України визнала, що позивач був вправі звернутися з даним позовом до суду, оскільки відповідач неналежно виконав умови договору купівлі - продажу №4 в частині поставки товару.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Енергоспецсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року та залишити в силі рішення господарського суду Вінницької області від 21.06.2016 року обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 516, 517, 549, 551, 613 Цивільного кодексу України.

Скаржник зазначає, що не мав змоги виконати своє зобов'язання за договором у зв'язку з тим, що покупець до ПП "Енергоспецсервіс" з вказівкою щодо конкретної дати та місця поставки трансформаторів не звертався, не повідомив про факт правонаступництва та про факт уступки права вимоги за договором купівлі-продажу №4 від 19.02.2008 р. та взагалі перестав виходити на зв'язок до травня 2013 року, тобто продавцю не було відомо про готовність приміщення, вимога про поставку товару в конкретний час покупцем не ставилась.

Заявник касаційної скарги також зазначає, що у даному випадку суд першої інстанції, цілком правомірно і обґрунтовано застосував, а суд апеляційної інстанції безпідставно при прийнятті рішення не застосував норми статей 516, 517, 613 Цивільного кодексу України відповідно до яких, якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання божникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваної постанови, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

За приписами статей 655, 663 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2008 р. між ПП "Енергоспецсервіс" (продавець) та ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості", правонаступником якого є позивач (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 4, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до умов пунктів 1.3 та 1.4 вказаного договору, найменування товару: Трансформатор ТСЗУ-1000/10 в кількості 2 штуки по ціні 120 000,00 гривень, в подальшому Товар.

Поставка Товару здійснюється на протязі 21 робочого дня з моменту зарахування авансу на розрахунковий рахунок Продавця, у разі настання непередбачених для Продавця обставин, цей термін може бути продовжений за письмовою згодою сторін.

Відповідно до пункту 2.4. Договору, якщо у випадку готовності Товару до передачі Продавцю, у Покупця буде не готове приміщення підстанції, на яке планується встановлення Товару, він перераховує залишок вартості Товару Продавцю, проводячи попереднє приймання на складі Продавця. При повній готовності приміщень Покупця до прийомки Товару, Продавець доставляє Товар за адресою, вказаною в пункті 2.1.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що у випадку якщо Продавець не виконав свої зобов'язання, вказані в пункті 2.3., він зобов'язується протягом п'яти банківських днів повернути Покупцю аванс, отриманий згідно пункту 3.1., у випадку невиконання цього пункту, Продавець сплачує покупцю штраф у розмірі отриманого авансу.

Згідно пункту 7.1 вказаного договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Покупцем і Продавцем своїх зобов'язань по ньому.

Судом встановлено, що 21 лютого 2008 року, ТОВ "Девелопментська компанія-Центр комерційної нерухомості" платіжним дорученням №26, на виконання умов Договору №4, перерахувало ПП "Енергоспецсервіс" 72 000,00 грн., як аванс за трансформатори.

27 березня 2008 року, ТОВ "Девелопментська компанія-Центр комерційної нерухомості" платіжним дорученням №50, перерахувало ПП "Енергоспецсервіс" 168 000,00 грн., як передоплату за трансформатори по Договору №4.

При цьому поставка трансформаторів, згідно з пункту 2.4 договору, була відстрочена до готовності відповідних приміщень, що не заперечується сторонами по справі.

Судами також було встановлено, що 11.11.2010 р. було зареєстровано Статут ТОВ "Конхесіменто", відповідно до якого останнє є правонаступником усіх прав і обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості".

12.12.2010 р. між ТОВ "Конхесіменто" (Цедент) та ТОВ "Управління комерційної нерухомості" (Цесіонарій) було укладено договір уступки права вимоги № 16 - далі Договір №16, відповідно до якого Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належне Цедентові право вимоги і стає кредитором у зобов'язанні, що виникло на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 19.02.2008р., укладеного між Цедентом та Приватним підприємством "Енергоспецсервіс" (надалі іменується Боржник), а Цесіонарій на умовах пункту 5 цього Договору, розраховується з Цедентом за набуте право вимоги.

Крім цього, 12.12.2010 року між ТОВ "Конхесіменто" та ТОВ "Управління комерційної нерухомості" було підписано Додаткову угоду №1 до Договору уступки права вимоги №16, якою пункти 2 і 5 Договору викладено в редакції, за якою, ТОВ "Управління комерційної нерухомості" зобов'язується перерахувати на рахунок ТОВ "Конхесіменто" 240 000 грн. не пізніше 3-ох років з підписання цього Договору. Перерахування цих коштів є підставою для набуття права вимоги. Протягом 3-ох робочих днів після зарахування коштів на рахунок цедента, останній зобов'язується передати цесіонарію оригінали документів, вказані в пункті 3 цього Договору.

ТОВ "Управління комерційної нерухомості" набуває право вимагати від ПП "Енергоспецсервіс" належного виконання усіх зобов'язань, що виникли на підставі Договору купівлі-продажу №4 від 19 лютого 2008 року, а також набуває право вимагати від підприємства сплатити неустойку (штраф, пеню) та інші санкції, в т.ч. передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, а така само вимагати відшкодувати збитки, втрачену вигоду, спричинені неналежним виконанням зобов'язань з боку боржника.

Окрім того, 12.12.2010 року між позивачем та відповідачем Грабіком М.С. (надалі поручитель) було укладено договір поруки б/н, відповідно до якого поручитель частково поручається перед кредитором за виконання обов'язку ПП «Енергоспецсервіс» як боржника перед кредитором щодо належного виконання боржником умов договору купівлі-продажу №4 від 19.02.2008 року в межах 1000,00 грн.

В подальшому, 11.04.2012 р. ТОВ "Конхесіменто" (Цедент) та ТОВ "Управління комерційної нерухомості" (Цесіонарій) підписали Додаткову угоду №2 про розірвання Договору уступки права вимоги № 16 від 12.12.2010р., якою ТОВ "Управління комерційної нерухомості" повертає ТОВ "Конхесіменто" право вимоги, і ТОВ "Конхесіменто" стає кредитором у зобов'язанні, що виникло на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 19.02.2008р., укладеного між Цедентом та Приватним підприємством "Енергоспецсервіс".

Пунктом 9 Додаткової угоди №2 зазначено, що оскільки розрахунки при укладенні Договору уступки права вимоги №16 від 12 грудня 2010 року не проводилися, то після набуття чинності цієї Додаткової Угоди та повернення права вимоги ТОВ "Конхесіменто", жодна із сторін не несе зобов'язань стосовно іншої сторони.

06.07.2015р. позивач - ТОВ "Конхесіменто" надіслав на адресу відповідача лист вимогу щодо поставки трансформаторів б/н від 06.07.2015р., в якому просив у строки та в порядку, встановленому договором купівлі-продажу №4 та чинним законодавством, виконати зобов'язання щодо доставки та передачі товару. При цьому зазначив, що в 2010 році ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" змінило назву на ТОВ "Конхесіменто"; на сьогоднішній день у покупця повністю готове приміщення для приймання товару; договір уступки права вимоги №16 від 12.12.2010 року, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління комерційної нерухомості" розірвано і право вимоги належить ТОВ "Конхесіменто".

На зазначений лист позивача, відповідач відповів відмовою, що і стало підставою для звернення ТОВ "Конхесіменто" до суду з даним позовом, при розгляді якого суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для його задоволення.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції пригодитися не можна.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписам статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом першої інстанції, що відповідач зобов'язався поставити трансформатори на протязі 21 робочого дня з моменту зарахування авансу у розмірі 30% їх вартості.

У визначений пунктом 2.1 договору купівлі - продажу №4 від 19.02.2008 року строк відповідач був готовий поставити товар, однак приміщення для його встановлення готові не були. Тому, поставка трансформаторів, згідно з пункту 2.4 договору, була відстрочена до готовності відповідних приміщень, позивач перерахував решту вартості трансформаторів відповідачу та повинен був привести у готовність відповідні приміщення і повідомити про їх готовність.

Приписами статті 516 Цивільного кодексу України визначено порядок заміни кредитора у зобов'язанні.

Так, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як встановлено судом, у відповіді № 546 від 16.07.2015р. на вимогу щодо поставки трансформаторів від 06.07.2015р. відповідач зазначив, що ПП "Енергоспецсервіс" готове поставити трансформатори відповідно до умов договору купівлі-продажу №4 від 19.02.2008 р. за вказаною у вимозі адресою, але в будь-якому випадку належному отримувачу; ПП "Енергоспецсервіс" в порушення статей. 516-517 Цивільного кодексу України не було повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні у першому та другому випадках, в зв'язку з таким неповідомленням ПП "Енергоспецсервіс" не може виконати зобов'язання по поставці товару ТОВ "Конхесіменто" до надання належним чином завірених копій документів про заміну кредитора у зобов'язанні. Також, оскільки у вимозі від 06.07.2015 р. зазначено про розірвання договору уступки права вимоги №16 від 12.12.2010 р. без підтверджуючих документів, ПП "Енергоспецсервіс" повідомило, що поставить трансформатори після отримання належним чином завірених копій документів про належного отримувача трансформаторів. Крім того, у зв'язку з тим, що у ПП "Енергоспецсервіс" відсутні контактні дані уповноважених представників належного отримувача Товару, останнє просило після надання вищевказаних документів письмово повідомити ПП "Енергоспецсервіс" про уповноважену особу отримувача та номер засобів зв'язку з ним, а також дату та час доставки трансформаторів.

За таких обставин та враховуючи приписи наведених норм матеріального права, висновки суду першої інстанції щодо підставності невиконання позивачем дій, передбачених договором, колегія вважає правомірними, оскільки зі змісту переписки сторін вбачається, що відповідачу не було достеменно відомо: про зміни в суб'єктному складі зобов'язання (факт правонаступництва та про факт уступки права вимоги за договором купівлі-продажу №4 від 19.02.2008 р).; про готовність приміщення; уповноважена особа отримувача та номер засобів зв'язку з ним; точна дата та час доставки трансформаторів.

Як наслідок, висновки апеляційного суду визнаються судом касаційної інстанції помилковими, позаяк, враховуючи приписи статті 516, 517, 613 Цивільного кодексу України, матеріалами справи підтверджено неможливість відповідачем здійснити поставку товару.

За приписами статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Перевіряючи законність прийнятого у справі рішення, суд касаційної інстанції визнає, що при вирішенні справи судом першої інстанції з'ясовані всі обставини, що входять до предмета доказування в даному спорі, вірно застосовані норми права та прийнято законне рішення, яке підлягає залишенню в силі із скасуванням постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 5 статті 49 цього кодексу стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 11 частини 1 статті 111 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

З матеріалів справи вбачається, що скаржником при поданні касаційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 8640,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5217 від 03.10.2016 року.

Враховуючи, що касаційна скарга заявника задоволена, Вищий господарський суд України вважає за необхідне розподілити судові витрати за розгляд касаційної скарги Приватного підприємства "Енергоспецсервіс" та покласти їх на Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхісементо".

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі №902/141/16 скасувати.

Рішення господарського суду Вінницької області від 21.06.2016 у справі №902/141/16 залишити в силі.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Конхісементо" (код ЄДРПОУ 33323025) на користь Приватного підприємства "Енергоспецсервіс" (код ЄДРПОУ 33221141) 8640,00 грн. (вісім тисяч шістсот сорок гривень) судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Г.А. Кравчук