Постанова

від 28.11.2016 по справі 914/1816/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа № 914/1816/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І

суддів Желіка М.Б.

ОСОБА_1

з участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Технологічно-експериментальнй заводВ» , б/н та б/д (вх. № 01-05/4819/16 від 11.10.16)

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2016р.

у справі № 914/1816/16, суддя Горецька З.В.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Технологічно-експериментальнй заводВ» , м. Пустомити Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Перком-ІнвестВ» , м. Львів

про: виселення з нежитлового приміщення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2016р. у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю В«Технологічно-експериментальнй заводВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Перком-ІнвестВ» про виселення з нежитлового приміщення - відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2016р. у справі № 914/1816/16, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д (вх. № 01-05/4819/16 від 11.10.16), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2016р. скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального права.

При цьому, скаржник звертає увагу на те, що всупереч зазначених в договорі норм, та обставинам господарських відносин, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог власника приміщення, мотивуючи таку відмову тим, що позивач не надав доказів, що свідчать про необхідність капітального ремонту. Тобто, апелянт вважає, що суд приймаючи рішення порушив права позивача, а саме: його майнові права, оскільки згідно до ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно автоматичного розподілу справ КП В«Документообіг господарських судівВ» , 11.10.2016р. справу за № 914/1816/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Технологічно-експериментальнй заводВ» прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.11.2016р.

Відповідач не скористався своїм правом, та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 р. розгляд справи відкладено до 28.11.2016р., з підстав викладених у ній.

Позивач та відповідач участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 28.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити повністю, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Технологічно-експериментальний заводВ» (надалі - позивач), (в тексті договору - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ПерКом-ІнвестВ» (надалі - відповідач), (в тексті договору - орендар) укладено договір №12/03 оренди нежитлового приміщення (надалі - договір), відповідно до умов якого, а саме: п.1.1, орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове оплатне користування об'єкт оренди - нежитлове приміщення, площею 24 кв. м, що знаходиться у м. Пустомити, вулиця Глинська,54 (надалі - приміщення).

Актом приймання-передачі №12/03 від 12.03.2016 року до Договору нежитлове приміщення, що є об'єктом оренди, передано орендарю.

Право власності позивача на нерухоме майно - по вул. Глинська,54 у м. Пустомити зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом (№18211428 від 24.03.2008 року ).

Відповідно до п. 6.1.2 та п.6.1.3 Договору оренди орендодавець зобов'язаний при необхідності проводити капітальний ремонт приміщення та попередити орендаря за 2 місяці про початок планового капітального ремонту приміщення.

Згідно з п.6.3.11 Договору оренди сторони погодили, що при проведенні орендодавцем планового капітального ремонту приміщення орендар зобов'язаний звільнити останнє протягом 2 (двох) місяців після отримання письмового повідомлення від орендодавця.

25.04.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№78/1, в якому повідомив останнього, що у зв'язку з обстеженням будівлі керівництвом ТзОВ В«Технологічно-експериментальний заводВ» прийнято рішення про необхідність проведення капітального ремонту, покращення технічного стану приміщення, що знаходиться за адресою: м. Пустомити, вул.Глинська,54. Крім того, у зазначеному листі містилась вимога щодо звільнення відповідачем орендованого приміщення протягом двох місяців з дати отримання даного листа, у відповідності до положень п.6.3.11 Договору оренди.

Отримання відповідачем даного листа підтверджується підписом директора ТОВ В«ПерКом-ІнвестВ» , скріпленим мокрою печаткою даного товариства.

Враховуючи, що ТзОВ В«ПерКом-ІнвестВ» орендоване приміщення так і не звільнило, орендодавець звернувся до господарського суду з даним позовом про виселення орендаря - ТзОВ В«ПерКом-ІнвестВ» з орендованого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Пустомити, вул.Глинська,54.

Згідно вимог ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до положень п.6.1.2 та п.6.1.3 Договору орендодавець зобов'язаний при необхідності проводити капітальний ремонт приміщення, а також попередити орендаря за 2 місяці про початок планового капітального ремонту приміщення.

Згідно п.6.3.11 Договору при проведенні орендодавцем планового капітального ремонту приміщення орендар зобов'язаний звільнити приміщення протягом 2 (двох) місяців після отримання письмового повідомлення від орендодавця.

Колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд дійшов до хибного висновку, щодо обов'язку позивача обґрунтовувати потребу проведення капітального ремонту та надання відповідачу чи суду доказів на підтвердження такої потреби та встановлення конкретного терміну, на який слід виселити позивача чи вказівку на закінчення проведення капітального ремонту, і вважає за необхідне зазначити наступне.

За ч.2 ст.776 Цивільного кодексу України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Отже, дана стаття покладає обов'язок проводити капітальний ремонт речі, переданої внайм, на наймодавця. Капітальний ремонт проводиться за рахунок наймодавця, його силами або силами залучених ним осіб. Капітальний ремонт проводиться у строки, передбачені договором.

В матеріалах справи міститься факт повідомлення позивачем відповідача про проведення планового капітального ремонту, а також факт отримання останнім вказаного повідомлення. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується жодною із сторін, станом на момент винесення рішення в даній справі відповідач орендоване приміщення не звільнив.

Також, позивачу, як власнику майна та особі, якій згідно ст.ст. 317, 319 ЦК України надається право на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, належить виключне право визначати необхідність у проведенні капітального ремонту приміщення і вказане право не може бути обмежено відповідачем ні згідно умов укладеного Договору, ні згідно положень законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, умовами укладеного договору оренди з яким пов'язано початок перебігу для орендаря строку для звільнення приміщення, передбачено лише обов'язок орендодавця повідомити про проведення капітального ремонту, який він повинен проводити при необхідності. Умовами договору та чинним законодавством не встановлено обов'язку орендодавця пояснювати причини і надавати орендарю докази необхідності проведення такого ремонту, а також надавати проектно-кошторисну документацію для проведення цього ремонту чи вказувати в повідомленні розумний строк (дату початку та закінчення), у який передбачається проведення капітального ремонту приміщення.

(Аналогічну позицію висловив Вищий господарський суд України у постанові № 914/2021/15 від 16.12.2015 року).

Позовна вимога стосується виселення відповідача з нежитлового приміщення, яке передбачене умовами договору на момент капітального ремонту, а не позбавляє відповідача законного права оренди даного приміщення, оскільки договір оренди, який укладений між сторонами є дійсний.

Відповідно до положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд вважає, що висновки, наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким позові вимоги задоволити.

Керуючись, ст. ст. 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Технологічно-експериментальнй заводВ» , б/н та б/д задоволити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2016р. у справі № 914/1816/16 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю В«Перком-Інвест» з нежитлового приміщення - площею 24 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Пустомити, вул. Глинська, 54.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Перком-ІнвестВ» (79044, м. Львів, вул. Сахарова, 43; код ЄДРПОУ 35501138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Технологічно-експериментальний заводВ» (81100, Львівська обл.., Пустомитівський район, м. Пустомити, вул.. Глинська, буд. 54; код ЄДРПОУ 33272023) 1 378,00 грн. судового збору за розгляд в суді першої інстанції.

5.Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Перком-ІнвестВ» (79044, м. Львів, вул. Сахарова, 43; код ЄДРПОУ 35501138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Технологічно-експериментальний заводВ» (81100, Львівська обл.., Пустомитівський район, м. Пустомити, вул.. Глинська, буд. 54; код ЄДРПОУ 33272023) 1515, 00 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5.Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 30.11.2016р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.