Ухвала

від 26.09.2016 по справі п/811/3512/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 вересня 2016 рокусправа № П/811/3512/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Елізавет.-зерно» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2015 року позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Елізавет.-зерно» (далі по тексту - ТОВ «Елізавет.-зерно») звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі по тексту - ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року адміністративний позов ТОВ «Елізавет.-зерно» до ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року повернута, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме несплатою судового збору.

13 травня 2016 року апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повторно оскаржено постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано після закінчення строків апеляційного оскарження, а також з порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 187 КАС України, у зв'язку з тим, що апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області в апеляційній скарзі не зазначений поштовий індекс позивача ТОВ «Елізавет.-зерно», з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області до апеляційної скарги не додано копії документу, зазначеного апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області особисто в додатках до апеляційної скарги ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області для приєднання до матеріалів адміністративної справи, а саме: до клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не додано його копію, що підтверджується актом, складеним працівниками відділу документального забезпечення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року, а також з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, у зв'язку з тим, що апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою (клопотання апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про відстрочення апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, суддею не задоволено).

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року залишена без руху, у зв'язку з не відповідністю вимогам ст. 187 КАС України та пропущенням процесуальних строків на апеляційне оскарження та апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області надано строк на їх виправлення протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області пропонувалось протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року з наданням відповідних доказів, а також повідомити суду апеляційної інстанції поштовий індекс позивача ТОВ «Елізавет.-зерно», надати суду апеляційної інстанції копію документу, зазначеного апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області особисто в додатках до апеляційної скарги ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області для приєднання до матеріалів адміністративної справи, а саме: до клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження його копію, а також надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою на суму 1865 грн. 82 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області - 29 липня 2016 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2016 року протягом тридцяти днів з моменту її отримання апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області виконана не в повному обсязі, зазначені недоліки апелентом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області протягом тридцяти днів з моменту її отримання усунені частково, з яких вбачається наступне.

01 вересня 2016 року від апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення, на думку апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, недоліків апеляційної скарги, відповідно до змісту якої, на виконання вимог п. 1 ч. 2 ст. 187 КАС України, апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомлено суду апеляційної інстанції поштовий індекс позивача ТОВ «Елізавет.-зерно», а також на виконання вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області надано суду апеляційної інстанції до клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження його копію.

Разом з тим, в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області знов ж таки не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою на суму 1865 грн. 82 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Натомість, клопотання апелента ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, містить вимогу, відповідно до змісту якої апелянт ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області повторно звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про відстрочення апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», повторно вказуючи, що апелянт ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області є бюджетною, неприбутковою організацією, має скрутний матеріальний стан через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору, оскільки немає відповідного фінансування з боку держави, тому що до 01.09.2015 року органи Державної фіскальної служби відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у зв'язка з чим бюджетом на 2016 рік кошти на сплату судового збору органам Державної фіскальної служби передбачені не були.

Розглянувши повторне клопотання апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, про відстрочення апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши повторно наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, органи Державної фіскальної служби були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування для сплати судового збору є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області в своєму клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Водночас, апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, як і не надавались докази звернення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

А навпаки, з огляду на відомості, викладені в інформаційному листі Державної Судової Адміністрації України від 11 серпня 2016 року № 10-5761/16, Державній фіскальній службі України у 2016 році з державного бюджету було виділено на оплату судового збору кошти у розмірі 711 млн. грн., з яких фактично станом на 31 липня 2016 року використаними є 8,1 %, що свідчить про невідповідність дійсності зазначених у клопотанні про відстрочення апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області сплати судового збору, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, обставин, а саме щодо відсутності коштів.

Суддя критично оцінює повторно надане апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області клопотання, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, про відстрочення апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, повторно наведені в клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, підстави для відстрочення сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 10 червня 2016 року.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

При цьому звертаю увагу апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на тому, що клопотання, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, про відстрочення апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вже було заявлено апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області при поданні апеляційної скарги із зазначенням аналогічних причин неможливості сплати судового збору та було залишено суддею без задоволення, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 10 червня 2016 року.

Водночас, що стосується порушення апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області вимог ст. 186 КАС України, зазначаю наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2016 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження ухвалено постанову.

Відповідно до письмової відмітки на супровідному листі ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року в матеріалах адміністративної справи (а.с.65), копія постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року отримана уповноваженою особою апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 04 лютого 2016 року.

З огляду на вказане, відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, останнім днем строку подання апеляційної скарги було 15 лютого 2016 року включно (день, який був першим робочим днем після 14 лютого 2015 року - останнього дня для оскарження вказаного судового рішення, який припав на вихідний день).

В той же час, апеляційна скарга ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року до суду першої інстанції подана 13 травня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції ОСОБА_1 окружного адміністративного суду, тобто з тримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, проставленої апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року навіть виготовлена 12 травня 2016 року, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого чинним законодавством України на час подання апеляційної скарги.

Клопотання апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, містить вимогу, відповідно до змісту якої апелянт ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області звертається до суду апеляційної інстанції з проханням поновити апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області строк на подання апеляційної скарги на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року, в обґрунтування якого зазначив, що перша апеляційна скарга ними була подана із дотриманням строків апеляційного оскарження, в той же час, у них було відсутнє фінансування на оплату судового збору, тобто, вказуючи ті ж самі причини, які вже були вказані апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області при зверненні з апеляційною скаргою та визнані суддею не поважними, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 10 червня 2016 року.

Розглянувши вказане клопотання апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступні обставини.

Суддею береться до уваги те, що перша апеляційна скарга була подана апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у межах строку, встановленого ст. 186 КАС України.

При цьому, будь-яких доказів того, що у апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області було відсутнє фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору до суду апеляційної інспекції надано не було, як і не надавались докази звернення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період у цей період.

Також, вважаю за необхідне зауважити, що оскаржувана апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв'язку з чим апелянт ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Водночас, наголошую на тому, що жодних поважних підстав для поновлення пропущеного строку (три місяці!) апеляційного оскарження постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року з наданням відповідних доказів, ніж ті, які вже були вказані апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області при зверненні з апеляційною скаргою та визнані суддею не поважними, в клопотанні апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 01 вересня 2016 року, вказано не було.

Клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на адресу суду апеляційної інстанції станом на 26 вересня 2016 року не надійшло.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, не надання суду апеляційної інстанції оригінала квитанції про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою на суму 1865 грн. 82 коп. на підтвердження сплати судового збору, надання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року без зазначення поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року з наданням відповідних доказів станом на 26 вересня 2016 року, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, також, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строків.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити апелянту ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у даній адміністративній справі.

Керуючись ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Елізавет.-зерно» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Суддя Т.С. Прокопчук