Постанова

від 25.11.2016 по справі 826/184/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

25 листопада 2016 року 08:50 справа №826/184/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Гюрза 911" до 1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві 2. Державної фіскальної служби України провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Гюрза 911" (далі по тексту - позивач, ПП "Гюрза 911") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Шевченківському районі) та Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач 2, ДФС України), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача 1 щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 26 липня 2015 року №260720151; 2) зобов'язати відповідача 1 виконувати умови договору про визнання електронних документів від 26 липня 2015 року №260720151, укладеного з позивачем до моменту його припинення; 3) зобов'язати відповідача 2 прийняти та зареєструвати податкові накладні №№1, 15, 16, 17, 18 днем коли їх було направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/184/16, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 27 липня 2016 року представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечив; представники позивача та відповідача 1 до суду не прибули; у зв'язку з чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи підтверджують, що 26 липня 2015 року, між платником податків код ЄДРПОУ 39864595 - ПП "Гюрза 911", в особі Водоп’янова А.Ю. та ДПІ у Шевченківському районі в особі Дусяка С.П. укладено договір про визнання електронних документів №260720151, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Листом від 22 грудня 2015 року №59343/10 ДПІ у Шевченківському районі повідомлено позивача про розірвання договору від 26 липня 2015 року №260720151 про визнання електронних документів у зв'язку із порушенням істотних умов договору, а саме відсутність ПП "Гюрза 911" за місцезнаходженням.

Позивач вважає протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі щодо розірвання в односторонньому порядку вказаного договору протиправними, оскільки відсутність підприємства за місцезнаходженням не є підставою для розірвання договору; крім того позивач зазначає, щодо його фактичне місцезнаходження відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідачі проти адміністративного позову заперечували з підстав відповідності своїх дій вимогам чинного законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі по тексту - Інструкція).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 651 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе, у разі істотного порушення умов договору однією зі сторін договору.

В межах спірних правовідносин, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДПС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Зі змісту листа відповідача від 22 грудня 2015 року №59343/10 вбачається, що підставою для розірвання договору є істотні порушення його умов, оскільки місцезнаходження позивача за податковою адресою не встановлено, а повідомлення про зміну адреси від позивача не надходило.

Підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Докази на підтвердження повідомлення позивачем контролюючого органу про зміну його місцезнаходження в матеріалах справи відсутні.

При цьому частиною першою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Частина перша статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ПП "Гюрза 911" є місто Київ, вулиця Десятина, будинок 7, офіс 3.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача, ДПІ у Шевченківському районі не надано, а тому суд приходить до висновку, що відомості про місцезнаходження ПП "Гюрза 911", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є достовірними, а посилання відповідача на відсутність підприємства за місцезнаходженням - необґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що правові підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 26 липня 2015 року №260720151 в односторонньому порядку відсутні, а тому такі дії ДПІ у Шевченківському районі є протиправними.

Разом з тим, в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виконувати умови договору про визнання електронних документів від 26 липня 2015 року №260720151, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки, визнання протиправним дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку такого договору є достатнім способом захисту прав позивача, так як договір вважається чинним; крім того суд зазначає, що вказані позовні вимоги фактично спрямовані на захист права у майбутньому.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 прийняти та зареєструвати податкові накладні №№1, 15, 16, 17, 18 днем коли їх було направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних, суд керується наступним.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

У пункті 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наявні у справі докази підтверджують, що 23 грудня 2015 року позивач намагався зареєструвати податкові накладні від 23 грудня 2015 року №№1, 15, 16, 17, 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно з квитанціями №1 документи доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 23 грудня 2015 року, однак не прийняті у зв'язку із виявленням помилки: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ: 39864595. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності".

Вирішуючи наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у межах спірних правовідносин суд встановив, що виписані позивачем податкові накладні від 23 грудня 2015 року №№1, 15, 16, 17, 18, копії яких містяться в матеріалах справи, оформлені відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: складені платником податку на додану вартість та містять усі обов'язкові реквізити.

Будь-яких правових підстав для відмови у прийнятті податкових накладних ДФС України не наведено, а судом не виявлено.

З таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що ДФС України зобов'язана прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ПП "Гюрза 911" від 23 грудня 2015 року №№1, 15, 16, 17, 18.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність своєї поведінки у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП "Гюрза 911" підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний Приватного підприємства "Гюрза 911" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 26 липня 2015 року №260720151.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства "Гюрза 911" від 23 грудня 2015 року №№1, 15, 16, 17, 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних 23 грудня 2015 року.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Гюрза 911" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 2 436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві та Державної фіскальної служби України пропорційно.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов