Рішення

від 16.11.2016 по справі 544/538/16-ц

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/538/16-ц

пров. № 2/544/288/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря - Костенко Т.В.,

представник позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Соборна, 41, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (далі ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО») про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 у квітні 2016 року звернувся до ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» з позовною заявою про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у лютому 2016 року позивач знайшов в мережі Інтернет оголошення про продаж трактора МТЗ-892 за 102 000 гривень. Зателефонувавши за вказаним в оголошенні номером телефону, позивач дізнався від представника відповідача, що він повинен внести ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» передплату в сумі 51 000 гривень, які є початковим внеском та частковою оплатою вартості трактора, після цього відповідач укладе з ним договір лізингу та передасть позивачеві обумовлений трактор.

Після сплати вказаних коштів, 23.02.2016 ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» надала позивачу на підписання договір на 12 сторінках з проханням швидше його підписати, повідомивши, що позивачу у найкоротші терміни потрібно виплатити лише 102 000 гривень за МТЗ-892 «Беларус», який є предметом лізингу по даному договору. Представником відповідача йому не було роз'яснено призначення платежу в сумі 51 000 грн, яким виявився адміністративним платежем, пов'язаним з підготовкою та укладенням договору. Через деякий час представник ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» повідомив відповідача про відсутність такого трактора, є лише нові по ціні 510 000 грн. Відповідач направив заяву про повернення йому сплачених коштів, проте відповіді на свій лист не отримав.

За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати договір лізингу від 23 лютого 2016 року № 003140 недійсним через те, що він містить ряд несправедливих та недобросовісних умов, унаслідок чого має місце істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, сторони остаточно не визначились з вартістю предмета лізингу та не погодили графік сплати лізингових платежів, відсутні технічні та індивідуальні характеристики трактора, продавець )постачальник), права лізингоодержувача не знайшли свого відображення у оспорюваному договорі, за невиконання договірного зобов'язання лізингодавець не несе відповідальність перед лізингоодержувачем, а, навпаки, одержує від нього вигоду у розмірі адміністративного платежу та ін.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» у судове засідання не з'явився, відповідач про час, дату та місце судового розгляду повідомлений в установлений законом спосіб, причини неявки не повідомив, заяв про слухання справи у його відсутність не направляв.

З огляду на викладене, у відповідності до ст.224 ЦПК України суд приходить до висновку про можливість провести заочний розгляд справи, проти чого представник позивача не заперечує.

Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами шляхом дослідження, приходить до наступного.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 23 лютого 2016 року між ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (лізигодавець) та ОСОБА_2 (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 003141, за умовами якого відповідач зобов'язався придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно (трактор-МТЗ-892), а позивач прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі згідно з умовами договору (а.с.11-24).

Відповідно до договору вартість предмету лізингу на момент укладання договору та розмір авансового платежу вказується в додатку № 1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до додатку № 1 (а.с.23) вартість предмету лізингу становить 510 000 грн; авансовий платіж 772,73 дол. США; адміністративний платіж (10%) - 1854,55 дол. США.

23 лютого 2016 року ОСОБА_2 сплатив кошти в розмірі 51 000 грн., що становить 10 % вартості предмету лізингу, дані кошти зараховані відповідачем, як адміністративний платіж згідно п.9.7 Договору (а.с.25).

22 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення сплачених ним коштів та відповіді на свій лист гн отримав (а.с.26).

Відповідно до ч.2,3 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, оренду з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом.

До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди(чи її умов) недійсною. В частині другій статті 18 цього Закону закріплено визначення поняття «несправедливі умови договору», якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживачу.

Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частина першої статті 3 , частина третя статті 509 ЦК України ); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця(виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем(виконавцем, виробником) договірних зобовязань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника ) : встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 часини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору ( пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону № 1023-ХІІ).

Верховний Суд України при розгляд цивільної справи №6-65цс16 від 11.05.2016 висловив наступну правову позицію.

У справі, яка переглядалася, суди встановили, що умови спірного договору фінансового лізингу є несправедливими відносно споживача, оскільки всупереч принципу добросовісності наслідком договору є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, зокрема умови договору, якими встановлено, що: у разі збільшення вартості предмета лізингу до моменту повної сплати авансового платежу лізингоодержувачем останній повинен одноразово сплатити різницю такої вартості до моменту купівлі предмета лізингу лізингодавцем з метою відповідності відсоткового розміру авансового платежу, визначеного в додатку 1 до цього договору, фактичній вартості предмета лізингу на момент його купівлі в продавця, а також одноразово сплатити різницю комісії за організацію та оформлення договору до моменту купівлі предмета лізингу лізингодавцем. У разі зменшення вартості предмета лізингу на момент його передачі лізингоодержувачу різниця комісії за організацію та оформлення договору поверненню не підлягає; у випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни; у випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни; розмір лізингової плати може індексуватися та змінюватися залежно від зміни законодавства, розміру податків і прирівняних до них платежів, зміни ситуації на грошовому ринку, що впливає на вартість предмета лізингу; у разі відмови лізингоодержувача від підписання додаткової угоди про коригування розміру платежів та вартості предмета лізингу лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір, вимагати повернення предмета лізингу, а вже сплачені споживачем платежі не повертаються; дострокове погашення може відбуватися не раніше ніж через 12 календарних місяців після підписання акта приймання-передачі предмета лізингу між лізингодавцем та лізингоодержувачем. За дострокову сплату лізингових платежів у термін, визначений пунктом 4.4.1 цього договору, лізингоодержувач сплачує штраф за дострокове погашення в розмірі 10 % від суми дострокового погашення.

З урахуванням викладеного, ВСУ зазначив, що висновок судів про наявність правових підстав для визнання договору фінансового лізингу недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» відповідає зазначеним нормам матеріального права.

Аналіз змісту спірного договору фінансового лізингу, укладеного між сторонами дає підстави прийти до висновку, що в договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача, як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг» , положеннях ЦК України , повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства

Згідно п.1.4 договору лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, несвоєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо.

За змістом статті 808 ЦК України , якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його доставки, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець(постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язаннями щодо предмету продажу(поставки) предмета договору лізингу .

В спірному договорі вибір продавця (постачальника) предмету лізингу здійснює лізингодавець, але в договорі не передбачено його відповідальності перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язань якості, комплектності, справності предмета лізингу.

Пунктом 9.4, 9.8 договору передбачено, що у разі зміни вартості предмета лізингу до моменту повної сплати авансового платежу лізингоодержувачем, останній повинен одноразово сплатити різницю такої вартості до моменту купівлі предмета лізингу лізингодавцем з метою відповідності відсоткового розміру авансового платежу, визначеного в додатку 3 до цього договору, фактичній вартості предмета лізингу на момент його купівлі в продавця, а також одноразово сплатити різницю комісії за організацію та оформлення договору до моменту купівлі предмета лізингу лізингодавцем.

Крім того, лізингодавець залишив за собою право на односторонню зміну лізингових платежів.

У пункті 10.5,10.13 договору також зазначено, що у випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни; розмір лізингової плати може індексуватися та змінюватися залежно від зміни законодавства, розміру податків і прирівняних до них платежів, зміни ситуації на грошовому ринку, що впливає на вартість предмета лізингу.

Згідно п.10.14. дострокове погашення може відбуватися не раніше ніж через 12 календарних місяців після підписання акта приймання-передачі предмета лізингу між лізингодавцем та лізингоодержувачем. За дострокову сплату лізингових платежів у термін, визначений пунктом 4.4.1 цього договору, лізингоодержувач сплачує штраф за дострокове погашення в розмірі 10 % від суми дострокового погашення.

За змістом частини п'ятої статті 11 Закону № 1023-ХІІ до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про фінансовий лізинг, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за дострокове його погашення.

Виконання зобов'язань забезпечено лише відповідальністю лізингоодержувача, оскільки в пунктах 12.1, 12.4, 12.5, 12.6, 12.10, 12.13 цього договору передбачена сплата штрафу лізингоодержувачем.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про несправедливі відносно споживача умови спірного договору фінансового лізингу та наявність у зв'язку із цим підстав для визнання його недійсним відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України та Закону № 1023-XII.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року у справі 6-35цс12 зазначено, що за положеннями ч.1 п.7 ч.3,ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводять споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності є недійсними.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікуванні результати споживання чи результати на основі характеристики тестів або перевірок товару.

Підприємницька практика є такою що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий ,незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Частиною 6 даної статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

За таких умов суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання договору фінансового лізингу недійсним .

З приводу посилання позивача на нікчемність укладеного сторонами договору з підстав недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору суд зазначає таке.

Частина 2 статті 799 ЦК України передбачає, що найм транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, законодавством передбачено, що договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі, а при укладенні договору фінансового лізингу відносно транспортного засобу при передачі його в найм чи при його продажу договір лізингу підлягає нотаріальному посвідченню.

Сторони 23 лютого 2016 року уклали письмовий договір лізингу, дотримавшись вимог закону, що регулюють його укладення.

Друга частина договору лізингу, яка передбачає передачу в користування транспортного договору та яка потребує нотаріального посвідчення і до якої застосовуються вимоги ст. 799 ЦК України не виконана, сторони не перейшли до виконання його умов в частині передачі об'єкту лізингу.

У частинах 2,3 статті 216 ЦК України зазначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні завдані вчиненням недійсного правочину збитки.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких умов, суд вважає, що відповідач повинен повернути позивачеві отримані за недійсним договором лізингу кошти в сумі 51000грн. та понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України , 15, 16, 203, 215, 216, 806, 808 ЦК України, ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №003141 від 23 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова Компанія «ВАШ АВТО» (Код ЄДРПОУ 39706238, р/р 26001479423 в АТ «ОСОБА_3 Аваль» МФО 380805, юридична адреса: 01601. м. Київ, вул. Шовковична, 42-44) на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, грошові кошти в розмірі 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 1102 (одну тисячу сто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: