Рішення

від 10.11.2016 по справі 205/8317/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

10.11.2016 Єдиний унікальний номер 205/8317/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Ленінський районний суд м.Дніпропетровська (Дніпро)

у складі: головуючого - судді Федченко В.М.,

при секретарі Джурко Ю.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника

відповідача Панченко О.В.,

представника

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську (Дніпро) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та прокурора Ленінської районної прокуратури, що діють в інтересах малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріка Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна фірма «Домобуд», Товарної біржі «Придніпров'є», Арбітражного керуючого ОСОБА_5, Треті особи: Новокодацька у місті Дніпропетровську рада, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області «Про визнання відкритих торгів (аукціону) та їх результатів недійсними, визнання право власності на квартиру», -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка та прокурор Ленінської районної прокуратури м. Дніпропетровська звернулися до суду з позовом до відповідачів в особі ТОВ «Аріка Груп» (далі Відповідач-1), ТОВ проектно-будівельна фірма «Домобуд» (далі Відповідач-2), Товарної біржі «Придніпров'є» (далі Відповідач-3 та Арбітражного керуючого ОСОБА_5 (далі Відповідач-4), треті особи: Новокодацька у місті Дніпропетровську рада, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання відкритих торгів (аукціону) та їх результатів недійсними, визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 ( далі - спірна квартира), яка була незаконно продана разом із нею та її маленькою дитиною.

Звернення до суду позивачка мотивувала тим, що спірна квартира була придбана нею у розстрочку у Відповідача-2 в особі ТОВ ПБФ «Домобуд», повна оплата за яку в сумі 95000,0 грн. була здійснена нею на протязі 2005-2007 років.

Право власності на цю квартиру Позивачка зареєструвала на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2010 року по справі №2-2636/10. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснена на підставі рішення КТІ «Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2010 року на підставі документів, які були подані нею на два місці раніше.

За десять років проживання у спірній квартирі, тобто 2005 року по теперішній час, Позивачкою були здійснені суттєві поліпшення цього об'єкту нерухомого майна (проведений капітальний ремонт квартири та неодноразові поточні ремонти). На поліпшення квартири нею були вкладені значні грошові кошти, сума яких складає 50 850 грн..

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2010 року за нею було визнане право власності спірну квартиру, у зв'язку із чим була проведена державна реєстрації її права власності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.07.2013 року по справі №2-263/10 було скасоване рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2010 року про визнання за Позивачкою права власності на спірну квартиру. Однак, зазначеним рішенням не була скасована державна реєстрація права власності Позивачки на спірну квартиру.

Позивачка зазначає, що після банкрутство Відповідача-2 Відповідачем-4 в особі арбітражного керуючого ОСОБА_5, який є ліквідатором ТОВ ПБФ «Домобуд» (Відповідача-2), її квартира по підробленим документам була виставлена на продаж на Товарній біржі «Придніпров'є» (Відповідач-3), де і реалізована по заниженій вартості Відповідачу-1 в особі ТОВ «Аріка Груп».

Квартира арбітражним керуючим Чабаном Я.1., який є ліквідатором ГОВ ПБФ «Домобуд» виставлена на торги по підробленим документам, а саме: Технічний паспорт, який складений у 2014 році ОСОБА_6, а також оцінка квартири. Тому що до Позивача у квартиру ніхто у 2014 році не приходив, і технічне обстеження не здійснював, оцінювання квартири не проводив. Зовнішній вид її квартири зовсім не схожий на ту, що зображена на фотографіях, які були додані ТБ «Придніпров'е» та ОСОБА_5, та яка пропонувалася на торги.

Більше того, у момент, коли квартира була запропонована на торги та продавалася з аукціону, ОСОБА_5 за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області був відсторонений від виконання обов'язків ліквідатора TOB ПБФ «Домобуд» в зв'язку із чисельними порушеннями при виконанні ним обов'язків ліквідатора цієї юридичної особи та в зв'язку з кримінальним провадженням щодо нього особисто.

Крім того, ОСОБА_5 не мав права включати спірну квартиру до ліквідаційної маси банкрута ТОВ ПБФ «Домобуд», оскільки на момент початку процедури банкрутства щодо ТОВ ПБФ «Домобуд» Позивачка завершила всі розрахунки з продавцем - ТОВ ПБФ «Домобуд» та зареєструвала своє право власності у Державному реєстрі прав власності нерухомого майна 21.09.2010 року (а документи до державної реєстрації подала значно раніше), а ліквідатором ТОВ ПБФ «Домобуд» та розпорядником майна банкрута було призначено лише 05.10.2010 року.

Більше того, ТБ «Придніпров'є» в повідомленні про майбутній аукціон була зазначена ціна за якою моя квартира пропонувалася до продажу, яка складала 150000,00грн., а квартира була продана за 120000.00грн.

Таким чином спірну квартиру продали разом із Позивачкою та її немовлям, про що їй нічого не було відомо. Тобто, Позивачку не було повідомлено про майбутній продаж її квартири і навіть не було запропоновано придбати її.

Вважає незаконними та недійсними відкриті торги (аукціон) та його результати, які оформлені протоколом №06231-Лот 1 від 23.06.2015 року, за якими ніхто права власності на куплене нерухоме майно від 25.06.2015 року Відповідача-1 ніхто не передавав.

Також вважає та, що свідоцтво від 25.06.2015 року, яке видано за результатами незаконних торгів (аукціону) з незаконного продажу спірної квартири є незаконним, а державна реєстрація від 25.06.2015 року за №39675094 права власності ТОВ «Аріка Груп» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі цього свідоцтва піддягає скасуванню тощо.

Просила суд визнати недійсними відкриті торги (аукціон) та його результати, які проведені Товарною біржою «Придніпров'є» та оформлені протоколом №06231-Лот 1 від 23.06.2015 року та актом передання права власності на куплене нерухоме майно від 25.06.2015 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1. Визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане ТОВ «Аріка груп» приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 25.06.2016 року, яке зареєстроване в реєстрі за №1150. Скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, яка проведена 25.06.2015 року за №39675094 на підставі свідоцтво про право власності, видане ТОВ «Аріка Груп» приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 25.06.2015 року, яке зареєстроване в реєстрі за №1150, а також визнати за нею право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.1-4).

В судовому засіданні Позивачка підтримала заявлені вимоги у повному обсязі, в тому числі й з підстав, викладених у позовній заяві. Просила суд задовольнити їх. Суду пояснила що спірну квартиру придбала у Відповідача-2 за дев'яносто п'ять тисяч гривень, що на той час складало двадцять тисяч доларів США. Крім того, вона зробила певні поліпшення у квартири, вартість яких складає 50850,0 грн.. Право власності на спірну квартиру вона оформила на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2010 року. Зазначене рішення суду першої інстанції було скасоване Апеляційним судом 25.07.2013 року, але при цьому судом не була скасована державна реєстрація її права власності на належну їх квартиру. Після оголошення Відповідача-2 Банкрутом до неї заходили певні особи, які пропонували їй звільнити спірну квартиру. Але після її пояснень про те, що квартиру вона викупила, її залишили у спокої. Однак, у 2013 році Відповідач-4 чомусь звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду від 21.01.2010 року, в якій просив скасувати зазначене рішення та відмовити їй у позові. Апеляційну скаргу за невідомих обставин було задоволено, але при цьому судом взагалі не розглядалися питання з приводу повернення їй сплачених за квартиру грошових коштів та не була скасована державна реєстрація про її право власності на спірну квартиру. Є також є не зрозумілим те, за яких обставин апеляційний суд відновив Відповідачу-4 строк на апеляційне оскарження. Те що відбулося з боку Відповідача-4, вона вважає рейдерським захватом належної їй квартири. Тобто, на теперішній час вона залишається власником спірної квартири. Просила суд задовольнити заявлені нею вимоги.

Представник Відповідача-1 заявлені вимоги не визнав. Просив суд залишити позов без задоволення за тих обставин, що спірна квартира придбана Відповідачем-1 на законних підставах на публічних торгах. Тому вважає вимоги Позивача незаконними і необґрунтованими (а.с.102).

Представник Відповідача-2 Похилько О.М., який прибув з Довіреністю ТОВ ПБФ «Домобуд» від 10.05.2015 року, підписаною ліквідатором Товариства ОСОБА_5, в судовому засіданні заперечував проти позову. Просив суд залишити позов без задоволення як необґрунтований (а.с.103).

Представник Відповідача-3 (Товарина біржа «Придніпров'є») в судове засідання не явився за невідомих суду обставин та не надіслав до суду повідомлення про причини неявки або заяву про визнання чи невизнання заявлених позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Його неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідач-4 - ліквідатор ТОВ ПБФ «Домобуд» ОСОБА_5 в судове засідання не явився за невідомих суду обставин.

Але при цьому надіслав до суду «Клопотання про закриття провадження у справі», в якому просив суд закрити провадження у с праві на підставі п.1 ст.205 ЦПК України, оскільки позовна заява ОСОБА_1 повинна розглядатися Господарським судом Полтавської області в рамках справи №БЗ/160-10 про банкрутство ТОВ «Домобуд». Вважає, що Позивачем порушені правила підсудності, у зв'язку із чим суд мав право закрити провадження у справі (а.с.40).

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до того висновку що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних обставин.

Так, згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в України ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушений, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій для запобіганню такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-ІІІ з послідуючими змінами, - дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше; - дитинство - період розвитку людини до досягнення повноліття; - забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити; - охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Згідно ст.8 зазначеного Закону («Право на достатній життєвий рівень») кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.18 зазначеного Закону («Право дитини на житло») держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно ст.35 зазначеного Закону (« Відповідальність за порушення законодавства про охорону дитинства») особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

В судовому засіданні встановлено що Позивач є одинокою матір'ю, яка виховує свою малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-6).

19.12.2005 року між Відповідачем-2 в особі ТОВ ПБФ «Домобуд» та Позивачем було укладено «Попередній договір купівлі-продажу квартири», за яким Продавець (Відповідач-2) погодився продати, а Покупець (Позивач) погодився купити спірну квартиру за 95000,0 гривень, та сплатити зазначену суму частками до 19.12.2008 року. Згідно п.3.1 зазначеного Договору за домовленістю Сторін укладення та нотаріальне посвідчення Основного договору здійснюватиметься 19.12.2008 року у приміщенні офісу нотаріуса (а.с.50).

Відповідач-2 у свою чергу надав Позивачу «Гарантійний лист», за яким договір купівлі-продажу спірної квартири буде укладено нотаріально не пізніше 19.12.2008 року (а.с.51).

У зв'язку зі сплатою Позивачем Відповідачу-2 повної вартості спірної квартири у сумі 95000,0 грн., на підставі Акту прийому-передачі від 15.12.2008 року спірна квартира була передана Позивачу (а.с.52).

Повну вартість спірної квартири Позивач сплатив Відповідачу-2 упродовж 2005-2008 років, про що свідчать Квитанції до прибуткового касового ордеру №№1-4. Останній платіж за квартиру внесено Позивачем 15.12.2008 року, тобто, ще до 19.12.2008 року (а.с.54-55).

Оскільки Відповідач-2 зі свого боку не виконав умови попереднього договору від 19.12.2005 року, Позивач 07.10.2009 року був змушений звернутися до суду з позовом до Відповідача-2 (ТОВ ПБФ «Домобуд») про визнання попереднього договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на житло (а.с.46-49).

При цьому Відповідачем-2 було надіслано лист Позивачу за вих.№23 від 15.01.2010 року про те, що інтереси ТОВ ПБФ «Домобуд» буде представляти ОСОБА_9 (а.с.55).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2010 року позовні вимоги Позивача ОСОБА_1 задоволено. Визнано дійсним укладений між сторонами договір купівлі-продажу спірної квартири від 19.12.2005 року, а також визнано за Позивачем право власності на спірну квартиру (а.с.7).

Як слідує з тексту рішення суду від 21.01.2010 року, у судовому засіданні представник Відповідача-2 позовні вимоги визнав і не заперечував проти їх задоволення (а.с.7).

21.01.2010 року, тобто ще до набрання рішенням законної сили, КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради було зареєстроване право власності Позивача на спірну квартиру (а.с.7-оберт, 8).

Після отримання спірної квартири у власність Позивачем було витрачено на її благоустрій 50850,0 грн. (а.с.97-99).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2010 року, тобто за вісім місяців після ухвалення Ленінським районним судом м. Дніпропетровська рішення у справі за позовом ОСОБА_1, було порушено провадження у справі Відповідача-2 в особі ТОВ ПБФ «Домобуд», а постановою від 22.11.2011 року ТОВ ПБФ «Домобуд» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство (а.с.60-61, 62, 93).

05.10.2010 року Відповідача-4 ОСОБА_5 було призначено ліквідатором ТОВ ПБФ «Домобуд» (Відповідача-2) та розпорядником майна банкрута.

Таким чином, на момент ухвалення Ленінським районним судом м. Дніпропетровська рішення на користь Позивача Відповідача-2 (ТОВ ПБФ «Домобуд») ще не було визнано банкрутом.

11.03.2013 року, тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження, Відповідач-4 від імені ТОВ ПБФ «Домобуд» звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду від 21.01.2010 року, про яке йому, нібито, стало відомо лише 12.02.2013 року.

Позивачем, у свою чергу, були надані заперечення на апеляційну скаргу (а.с.64-66).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.07.2013 року апеляційну скаргу Відповідача-4, який діяв від імені Відповідача-2 в особі ТОВ ПБФ «Домобуд», задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2010 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову до ТОВ ПБФ «Домобуд». Рішення суду першої інстанції від 21.01.2010 року було скасовано за формальними обставинами, оскільки спірний договір купівлі-продажу за вини ТОВ ПБФ «Домобуд» не був оформлений нотаріально (а.с.13-16).

Зазначене рішення суду апеляційної інстанції було оскаржене Позивачем в касаційному порядку. Однак, ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.08.2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за тих обставин, що доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст.338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення (а.с.67-68).

В подальшому однокімнатна квартира Позивача була виставлена на продаж на Товарній Біржі «Придніпров'є» як Лот 1 за початковою вартістю 149122,0 грн. без ПДВ, а 25.06.2015 року була придбана Відповідачем-1 в особі ТОВ «Аріка-Груп» (а.с.69-75, 94).

При цьому, як вказує Позивачка, про продаж квартири на аукціоні їй нічого не було відомо, її квартиру ніхто не оглядав, а викладені Відповідачем-3 (ТБ «Придніпров'є») фото не відповідають дійсності, оскільки на них зображена не її, а зовсім інша однокімнатна квартира (а.с.70-71).

Крім того, як далі вказує Позивачка, - Відповідач-4 ОСОБА_5 взагалі не мав права включати спірну квартиру до ліквідаційної маси банкрута ТОВ ПБФ «Домобуд», оскільки на момент початку процедури банкрутства щодо ТОВ ПБФ «Домобуд» Позивачка завершила всі розрахунки з продавцем - ТОВ ПБФ «Домобуд» та зареєструвала своє право власності у Державному реєстрі прав власності нерухомого майна 21.09.2010 року (а документи до державної реєстрації подала значно раніше), а ліквідатором ТОВ ПБФ «Домобуд» та розпорядником майна банкрута було призначено лише 05.10.2010 року.

У зв'язку із придбанням спірної квартири на відкритих торгах, Відповідач-1 в особі директора «Аріка-Груп» 01.10.2015 року звертався до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, яка також діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи: орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Ленінська районна міграційна служба у м. Дніпропетровську, про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов'язання вчинити певні дії.

Однак, рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2015 року Відповідачу-1 в особі директора ТОВ «Аріка-Груп» було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1, яка також діє в інтересах свого сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було відмовлено. Рішення набрало чинності 23.11.2015 року (а.с.94-95).

Перелічене вище свідчить про грубе порушення прав Позивача та її малолітнього сина.

Згідно із вимогами ст.19 Конституції України та ст.4 ЦПК України суд при прийнятті рішення по зазначеній справі не може брати за основу рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.07.2013 року, яким за формальних підстав скасоване рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2010 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ПБФ «Домобуд» про визнання за нею права власності на спірну квартиру, а не за тими, які вказував в апеляційній скарзі Відповідач-4 ОСОБА_5 (а.с.13-16). .

Так, згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідач-4 в особі Ліквідатора ТОВ ПБФ «Домобуд» звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції лише через півтора місяці після спливу строку позовної давності.

Згідно ст.294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як слідує із матеріалів справи, рішення за позовом ОСОБА_1 було ухвалене 21.01.2010 року, а Відповідача-4 ОСОБА_5 було призначено ліквідатором ТОВ ПБФ «Домобуд» (Відповідача-2) та розпорядником майна банкрута лише 05.10.2010 року.

Відповідач-4 не був стороною у справі (або особою, яка приймала участь у справі) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ПБФ «Домобуд» і сам підписав апеляційну скаргу як ліквідатор ТОВ ПБФ.

Тобто, Відповідач-4 у такому випадку взагалі не був наділений правом на апеляційне оскарження як особа, яка взагалі не приймала участь у розгляді справи.

Крім того, за вищевказаним судом рішенням суду апеляційної інстанції від 25.07.2013 року не покладався на Відповідача-4 обов'язок повернути ОСОБА_1 грошові кошти, витрачені нею на придбання спірної квартири і не роз'яснювалося останній її право на звернення до господарського суду як кредитора банкрута з приводу отримання витрачених нею на придбання квартири грошових коштів. Також в рішенні нічого не вказується про поновлення Відповідачу-4, який діяв як ліквідатор Відповідача-2, строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 21.01.2010 року. Крім того, зазначеним судовим рішенням також не була скасована державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на спірну однокімнатну квартиру тощо (а.с.13-16) .

Тобто, ОСОБА_1 фактично залишилася зареєстрованим власником квартири і жодним з відповідачів у справі зазначена обставина не була спростована (а.с.8).

Суд також не приймає до уваги клопотання Відповідача-4 про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.205 ЦПК України (а.с.40) , оскільки вважає його хибним і таким що не заслуговує на увагу, оскільки розгляд питань щодо захисту права власності, якого своїми діями він незаконно позбавив Позивача, та про охорону дитинства підлягають розгляду саме в судах загальної юрисдикції.

Таким чином, право Позивача є грубо порушеним і тому підлягає захисту.

З оглядом на викладене суд задовольняє заявлені позовні вимоги у повному обсязі, визнає недійсними відкриті торги (аукціон) та його результати, які проведені Товарною біржою «Придніпров'є» та оформлені протоколом №06231-Лот 1 від 23.06.2015 року та актом передання права власності на куплене нерухоме майно від 25.06.2015 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1; визнає недійсним свідоцтво про право власності, видане ТОВ «Аріка груп» приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 25.06.2016 року, яке зареєстроване в реєстрі за №1150; скасовує державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, яка проведена 25.06.2015 року за №39675094 на підставі свідоцтво про право власності, видане ТОВ «Аріка Груп» приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 25.06.2015 року, яке зареєстроване в реєстрі за №1150, а також визнає за Позивачкою ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1.

Згідно зі ст.88 ЦПК України суд також стягує з Відповідачів в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріка Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна фірма «Домобуд», Товарної біржі «Придніпров'є» та Арбітражного керуючого ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у рівних частках у загальному розмірі 6890,0 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 8, 18, 35 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.328, 386, 392 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі

Визнати недійсними відкриті торги (аукціон) та його результати, які проведені Товарною біржою «Придніпров'є» та оформлені протоколом №06231-Лот 1 від 23.06.2015 року та актом передання права власності на куплене нерухоме майно від 25.06.2015 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане ТОВ «Аріка груп» приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 25.06.2016 року, яке зареєстроване в реєстрі за №1150.

Скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, яка проведена 25.06.2015 року за №39675094 на підставі свідоцтво про право власності, видане ТОВ «Аріка Груп» приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 25.06.2015 року, яке зареєстроване в реєстрі за №1150.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріка Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна фірма «Домобуд», Товарної біржі «Придніпров'є» та Арбітражного керуючого ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у рівних частках у загальному розмірі 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Федченко