Рішення

від 30.03.2017 по справі 205/8317/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1462/17 Справа № 205/8317/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря - Григор'євій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аріка Груп на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 та прокурора Ленінської районної прокуратури, що діють в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аріка Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна фірма Домобуд , Товарної біржі Придніпров'є , Арбітражного керуючого ОСОБА_6, треті особи: Новокодацька у місті Дніпропетровську рада, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання відкритих торгів (аукціону) та їх результатів недійсними, визнання права власності на квартиру, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі. Визнано недійсними відкриті торги (аукціон) та його результати, які проведені Товарною біржою Придніпров'є та оформлені протоколом №06231-Лот 1 від 23.06.2015 року та актом передання права власності на куплене нерухоме майно від 25.06.2015 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1. Визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане ТОВ Аріка груп приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 25.06.2016 року, яке зареєстроване в реєстрі за №1150. Скасовано державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, яка проведена 25.06.2015 року за №39675094 на підставі свідоцтво про право власності, видане ТОВ Аріка Груп приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 25.06.2015 року, яке зареєстроване в реєстрі за №1150. Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Стягнуто з ТОВ Аріка Груп , ТОВ проектно-будівельна фірма Домобуд , Товарної біржі Придніпров'є та Арбітражного керуючого ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у рівних частках у загальному розмірі 6890 грн. (а.с.129-132).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ Аріка Груп звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду - скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог. Вирішити питання судових витрат (а.с.146-150).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Вказані вимоги ЦПК України суд першої інстанції не врахував.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції ї ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 грудня 2005 року між ТОВ ПБФ Домобуд та ОСОБА_4 було укладено у простій письмовій формі попередній договір купівлі-продажу квартири, за яким Продавець (ТОВ ПБФ Домобуд ) погодився продати, а Покупець (ОСОБА_4М.) погодився купити спірну квартиру за 95000 грн., та сплатити зазначену суму частками до 19 грудня 2008 року. Згідно п.3.1 зазначеного Договору за домовленістю Сторін укладення та нотаріальне посвідчення Основного договору здійснюватиметься 19 грудня 2008 року у приміщенні офісу нотаріуса (а.с.50).

ТОВ ПБІ Домобуд у свою чергу надав Позивачу ОСОБА_8 лист, за яким договір купівлі-продажу спірної квартири буде укладено нотаріально не пізніше 19 грудня 2008 року (а.с.51).

У зв'язку зі сплатою Позивачем відповідачу - ТОВ ПБФ Домобуд повної вартості спірної квартири у сумі 95000,0 грн., на підставі Акту прийому-передачі від 15 грудня 2008 року спірна квартира була передана Позивачу (а.с.52).

Повну вартість спірної квартири Позивач сплатив ТОВ ПБФ Домобуд упродовж 2005-2008 років, про що свідчать Квитанції до прибуткового касового ордеру №№1-4. Останній платіж за квартиру внесено Позивачем 15 грудня 2008 року, тобто, ще до 19 грудня 2008 року (а.с.54-55).

Оскільки Відповідач - ТОВ ПБФ Домобуд зі свого боку не виконав умови попереднього договору від 19 грудня 2005 року, ОСОБА_4 07 жовтня 2009 року звернулася до суду з позовом до ТОВ ПБФ Домобуд про визнання попереднього договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на житло (а.с.46-49).

При цьому ТОВ ПБФ Домобуд було надіслано лист Позивачу за вих. № 23 від 15 січня 2010 року про те, що його інтереси буде представляти ОСОБА_9 (а.с.55).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано дійсним укладений між сторонами договір купівлі-продажу спірної квартири від 19 грудня 2005 року, а також визнано за Позивачем право власності на спірну квартиру (а.с.7).

21 січня 2010 року КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради було зареєстроване право власності Позивача на спірну квартиру (а.с.7- 8).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2010 року, тобто за вісім місяців після ухвалення Ленінським районним судом м. Дніпропетровська рішення у справі за позовом ОСОБА_4, було порушено провадження у справі ТОВ ПБФ Домобуд , а постановою від 22 листопада 2011 року ТОВ ПБФ Домобуд визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство (а.с.60-61, 62, 93).

05 жовтня 2010 року ОСОБА_6 було призначено ліквідатором ТОВ ПБФ Домобуд та розпорядником майна банкрута.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2013 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2010 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позову до ТОВ ПБФ Домобуд .

Зазначене рішення суду апеляційної інстанції було оскаржене Позивачем в касаційному порядку. Однак, ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за тих обставин, що доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст.338-341 ЦПК України, як підстави для скасування рішення (а.с.67-68).

В подальшому спірна квартира була виставлена на продаж на Товарній Біржі Придніпров'є , як Лот 1 за початковою вартістю 149122,0 грн. без ПДВ, а 25 червня 2015 року була придбана ТОВ Аріка-Груп (а.с.69-75, 94).

Позивачка вказує, що про продаж квартири на аукціоні їй нічого не було відомо, її квартиру ніхто не оглядав, а викладені ТБ Придніпров'є фото не відповідають дійсності, оскільки на них зображена не її, а зовсім інша однокімнатна квартира (а.с.70-71).

Крім того, на думку Позивачки, ОСОБА_6 взагалі не мав права включати спірну квартиру до ліквідаційної маси банкрута ТОВ ПБФ Домобуд , оскільки на момент початку процедури банкрутства щодо ТОВ ПБФ Домобуд Позивачка завершила всі розрахунки з продавцем - ТОВ ПБФ Домобуд та зареєструвала своє право власності у Державному реєстрі прав власності нерухомого майна 21 вересня 2010 року (а документи до державної реєстрації подала значно раніше), а ліквідатором ТОВ ПБФ Домобуд та розпорядником майна банкрута було призначено лише 05 жовтня 2010 року.

У зв'язку із придбанням спірної квартири на відкритих торгах, ТОВ Аріка-Груп 01 жовтня 2015 року зверталося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4, яка також діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи Ленінської районної у м. Дніпропетровську рада, Ленінська районна міграційна служба у м. Дніпропетровську, про визнання особи такої, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року ТОВ Аріка-Груп відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_4, яка також діє в інтересах свого сина ОСОБА_5 І, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішення набрало чинності 23 листопада 2015 року (а.с.94-95).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація спірної квартири на відповідача ТОВ Аріка Груп порушує права позивача, як власника квартири.

З вказаними висновками суду першої інстанції погодитись неможна виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3, ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з позовними вимогами щодо визнання відкритих торгів (аукціону) недійсними Позивач зазначає наступні підстави: вона є власником спірного майна; торги проводилися по підробленими документами; Ліквідатор ОСОБА_6 відсторонений від виконання своїх обов'язків у зв'язку з чисельними порушеннями при виконанні ним обов'язків ліквідатора ТОВ ПБФ Домобуд та в зв'язку з кримінальним провадженням щодо нього; в ТБ Придніпров'є в повідомленні про майбутні торги зазначена ціна 150000,00 грн., однак квартира продана за 120000,00 грн.; про продаж квартири позивача не повідомили, а також не запропонували придбати.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 Підставою виникнення права власності є рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2010 року, яке в подальшому скасоване рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2013 року. Виходячи з наведеного Позивач із скасуванням рішення суду, на підставі якого було набуте право власності на квартиру, втратив його. Продаж майна на відкрити торгах (аукціоні) проводиться відповідно до Розділу ІV Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Статтею 55 Закону, встановлено порядок визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання результатів аукціону, визнання результатів аукціону недійсними. Аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі: відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника; коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість); несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно. Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання. 2. Результати аукціону анулюються організатором у п'ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону. Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено до господарського суду. 3. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Посилання позивача на підроблені документу та відсторонення ліквідатора ОСОБА_6 від виконання своїх обов'язків у зв'язку з чисельними порушеннями при виконанні ним обов'язків ліквідатора ТОВ ПБФ Домобуд , суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належних та допустимих доказів зазначеним обставинам позивачем не надано.

Щодо продажу квартири за меншу суму ніж указано в оголошенні, колегія суддів не приймає цей довід, оскільки в оголошенні зазначено, що аукціон (відкритті торги) проводиться із можливістю зниження початкової вартості з продажу майна, що не заборонено законом.

Одним із способів набуття права власності є придбання майна з прилюдних торгів. Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною у судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. 1,2,3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Такий висновок зазначений в постанові Верховного суду України 24 жовтня 2012 року у справі №6-116цс12.

У п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав встановлено, вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має врахувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Частиною 1 ст. 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст. 60 ЦПК).

На виконання зазначених вимог закону, позивачем не було надано доказів, відповідно до ст.ст.57-59 ЦПК, що підтверджують її посилання на порушення її прав, вплив на результати торгів. Вказані твердження позивача та висновки з цього питання суду першої інстанції нічим не обґрунтовані та базуються на припущеннях, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивачем не надано доказів того, що будь-яка особа була позбавлена можливості прийняти участь у торгах внаслідок саме цих порушень.

Також колегія суддів зауважує на те, що при розгляді вказаної цивільної справи вирішено питання щодо визнання права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_3, яке вже вирішувалося в судовому порядку та в задоволені цих позовних вимог було відмовлено.

Посилання позивачки на те, що вона не повідомлялась про проведення торгів та їй не пропонувалося придбати спірну квартиру, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки оголошення про проведення торгів було зроблене відповідно до вимог чинного законодавства, а посилання на відсутність пропозиції придбати спірну квартиру є недоречним, оскільки позивачка вважає себе власницею, так як сплатила вартість квартири ТОВ Домобуд та як вона зазначає має свідоцтво про право власності на цю квартиру.

За вказаних підстав, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК, а тому підлягає скасуванню за підстав, що визначені п.3, 4 ст. 309 ЦПК, з відмовою у задоволенні позовних вимог..

Судові витрати, понесені ТОВ Аріка Груп при подачі апеляційної скарги, в розмірі 7579,00 грн. підлягають стягненню з позивача на користь ТОВ Аріка Груп на підставі ст. 88 ЦПК України (а.с. 164).

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 309, ч.1 ст.205, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аріка Груп задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2016 року скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_4 та прокурора Ленінської районної прокуратури, що діють в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аріка Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна фірма Домобуд , Товарної біржі Придніпров'є , Арбітражного керуючого ОСОБА_6, треті особи: Новокодацька у місті Дніпропетровську рада, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання відкритих торгів (аукціону) та їх результатів недійсними, визнання право власності на квартиру - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмежено відповідальністю Аріка Груп судові витрати в розмірі 7579,00 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: