Постанова

від 30.11.2016 по справі 905/1379/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року № 905/1379/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. суддів Васищака І.М. Кондратової І.Д. за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився Калашніков Є.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" на рішення та постановугосподарського суду Донецької області від 14 червня 2016 р. Донецького апеляційного господарського суду від 09 серпня 2016 р. у справі№ 905/1379/16 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ТФМ-БУД" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" про стягнення 565 941,49 грн. ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 р. ТОВ "Техпідтримка" звернулося в суд з позовом про стягнення з відповідача 323 919,65 грн. заборгованості за виконані за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 р. роботи, а також 5 978,91 грн. 3% річних, 27 005,37 грн. інфляційних втрат, 68 103, 72 грн. пені, 140 933,84 грн. штрафу.

На підставі ст.25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвалою господарського суду від 14.06.2016р. було замінено позивача - ТОВ "Техпідтримка" на його процесуального правонаступника - ТОВ "ТФМ-БУД" в зв'язку з укладенням між ними договору про відступлення прав вимоги № ПВ/0416 від 13.05.2016 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2016р. (суддя Мельниченко Ю.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2016 р. (головуючий - Зубченко І.В., судді - Ломовцева Н.В., Попков Д.О.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Український Рітейл" на користь ТОВ "ТФМ-БУД" заборгованість у розмірі 323919,65грн., 27005,37грн. інфляційних, 3% річних у розмірі 5978,91грн. та 66953,25грн. пені. В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 18.04.2014р. між ТОВ "Український Рітейл" (далі - замовник) та ТОВ "Техпідтримка" (далі - підрядник) був укладений договір підряду №6347 (далі - договір).

Відповідно до п.2.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, виконати роботи з ремонту приміщення магазину за адресою: м.Кіровське, вул.Донецька, 2а в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику місце для проведення робіт, прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

Згідно з п.4.1 договору його загальна сума складає 1060000,00грн., в тому числі ПДВ 176666,67грн. та визначається загальною вартістю виконуваних за договором робіт (узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні), а також вартістю матеріалів, які використовуються при виконанні робіт та які придбані підрядником.

Пунктом 4.4 передбачено, що оплата за договором здійснюється замовником шляхом перерахунку грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника, вказаний в договорі, в порядку, вказаному та узгодженому сторонами графіку фінансування.

Пунктом 4.6 визначено, що датою оплати (здійснення платежу) вважається дата списання грошових коштів з рахунку замовника.

Відповідальність за неналежне виконання умов договору узгоджена сторонами в розділі 7 договору. Так, відповідно до п.7.1.8, у випадку порушення строків виконання робіт підрядник зобов'язується за вимогою замовника сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 (тридцяти) відсотків річних від суми отриманої передоплати за час прострочення.

За приписами п.7.2.1 за невчасне здійснення остаточного розрахунку (п.4.4) замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

У випадку необгрунтованої відмови однієї зі сторін від своїх зобов'язань за договором, винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 10% від суми договору (п.7.3).

Згідно з п.11.6 договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2014р., а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до графіку фінансування робіт (додаток №3 до договору підряду №6347), замовник здійснює оплату у наступному порядку: передоплата -50%, від договірної ціни протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору підряду в сумі 530000,00грн.; залишок - протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт у сумі 530000,00грн.

Додатковою угодою №1 від 19.05.2014р. до договору сторони узгодили, що в порядку та на умовах, визначених договором та додатковою угодою, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, додатково виконати роботи з ремонту та монтажу об'єкта замовника за адресою: Донецька область, м.Кіровське, вул.Донецька, 2а (далі - роботи) в обумовлений додатковою угодою строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити додаткові роботи на умовах договору та додаткової угоди. Загальна сума додаткових робіт складає 349448,43грн., у тому числі ПДВ 58241,41грн.

Пунктом 4 зазначеної додаткової угоди внесено зміни до п.4.1 договору та викладено його в наступній редакції: "Загальна сума договору складає 1409448,43грн., в тому числі ПДВ 234908,07грн. та визначається загальною вартістю виконуваних за договором робіт (узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні), а також вартістю матеріалів, які використовуються при виконанні робіт та які придбані підрядником.

Відповідно до графіку фінансування робіт (додаток №3 до додаткової угоди №1 від 19.05.2014р.), замовник здійснює 100% оплату протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт на суму згідно акту виконаних робіт за вирахуванням: утримання на рік 3% гарантійного платежу згідно з п.8.4 договору в сумі 42280,15грн.; утримання в сумі 28053,50грн. за пошкодження кабелю (згідно гарантійного листа підрядника).

Як вбачається з банківської виписки по рахунку позивача за 24.04.2014р., на виконання умов договору підряду відповідачем було здійснено передоплату в розмірі 530000,00грн.

В свою чергу, ТОВ "Техпідтримка" виконало роботи за договором підряду №6347 від 18.04.2014р. на загальну суму 1165076,49грн., про що свідчать акти виконаних будівельних робіт: №1 від 31.12.2014р. на суму 826141,07грн. (в т.ч. ПДВ), №1 від 30.09.2015р. на суму 338935,42грн. (в т.ч. ПДВ). Зазначені акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.

ТОВ "Український Рітейл" прийняті роботи оплатило лише частково, перерахувавши на користь підрядника грошові кошти на загальну суму 710083,58грн., про що свідчать виписки по рахунку позивача за 31.10.2014р. та 13.01.2015р., які наявні в матеріалах справи та на підставі акту №1 на передачу основних та допоміжних матеріалів, підрядній організації у червні 2014р., відповідач передав позивачу матеріали на суму 60739,61грн. (в тому числі ПДВ), тобто вартість прийнятих підрядних робіт у розмірі 323919,65грн. залишилася неоплаченою.

Граничним строком оплати виконаних робіт, встановленим в додатку №3 до договору (графік фінансування робіт), за актом виконаних будівельних робіт №1 є 07.01.2015р. Граничним строком оплати виконаних робіт, встановленим в додатку №3 до додаткової угоди №1 від 19.05.2016р. до договору (графік фінансування робіт), за актом виконаних додаткових будівельних робіт №1 від 30.09.2015р. є 07.10.2015р.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 ЦК України.

Згідно зі ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено належне виконання ТОВ "Техпідтримка" робіт за договором підряду №6347 від 18.04.2014р., разом з тим доказів перерахування коштів в рахунок заборгованості за прийняті роботи в розмірі 323919,65грн. відповідачем не надано.

При цьому судами було відхилено ТОВ "Український Рітейл" про те, що у нього відсутня вказана заборгованість і, відповідно, відсутні підстави для нарахування санкцій за порушення умов договору з огляду на направлення 29.04.2016р. на адресу підрядника вимоги №476 від 28.04.2016р. про сплату 30% річних та заяви-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог №477 від 28.04.2016р., з тих підстав, що вимоги про сплату боргу за виконані підрядні роботи (основне зобов'язання) та вимоги про сплату коштів за порушення строків виконання таких робіт (захід відповідальності за порушення зобов'язань) не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку ст.601 ЦК України.

Проте, погодитися з такими висновками неможливо з таких підстав.

Частиною 1 ст. 202 та частиною 3 ст. 203 ГК України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні правові підстави щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина 1 ст.601 ЦК України.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, повинні бути: зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку із чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань з передачі родових речей, зокрема грошей).

Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог.

Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав; строк виконання таких вимог не настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення.

Ця норма не виключає часткового зарахування, згідно з яким менше за розміром зобов'язання припиняється повністю, а більше - збільшується на суму заліку.

Шляхом зарахування можуть припинятися зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань.

Заява про взаємозалік була надіслана відповідачем на електронну адресу позивача 29.04.2016 р., що згідно п.11.7 договору підряду визнається направленою належним чином.

В подальшому така заява була вручена представнику позивача в судовому засіданні 17.05.2014 р.

Також судом належним чином не з'ясована правова природа 30% (тридцяти) річних за користування чужими грошовими коштами від суми отриманої передоплати за час прострочення, передбачених п.7.1.8 договору, оскільки, як ст. 549 ЦК України, так і ст. 230 ГК України не визначають їх як штрафну санкцію за неналежне виконання зобов'язань.

Але і за умови, що вказані нарахування є відповідальністю за неналежне виконання підрядником умов договору щодо строку виконання робіт, суд повинен був врахувати, що і позивач ставить питання не лише про стягнення основного боргу, але і штрафних санкцій, передбачених договором підряду, проте в порушення вимог ст. ст. 84, 105 ГПК України ні рішення місцевого господарського суду, ні постанова суду апеляційної інстанції не містять жодних висновків з приводу неможливості зарахування зустрічних вимог в частині штрафних санкцій, нарахованих кожною з сторін договору.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати правову природу 30% (тридцяти) річних за користування чужими грошовими коштами, про зарахування яких відповідачем була подана заява, перевірити відповідно до правил ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 601 ЦК України можливість припинення зобов'язань між сторонами зарахуванням, а також наявність чи відсутність передбачених ст. 602 ЦК України обставин, що не допускають зарахування, і в залежності від встановленого вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 14 червня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09 серпня 2016 року у справі за №905/1379/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Васищак Суддя І. Кондратова