Рішення

від 27.02.2017 по справі 905/1379/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2017 Справа № 905/1379/16

Господарським судом Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТФМ-БУД» , м. Київ

до відповідача : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м. Донецьк

про стягнення 565 941, 49 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техпідтримка» , м.Горлівка, Донецька область, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м.Донецьк, про стягнення заборгованості за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 в сумі 323919,65 грн., інфляційних втрат у сумі 27005,37 грн., 3% річних у сумі 5978,91 грн., пені у сумі 68103,72 грн., штрафу у сумі 140933,84грн., а всього 565941,49 грн.

На підставі ст.25 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду від 14.06.2016 було замінено позивача - ТОВ "Техпідтримка" на його процесуального правонаступника - ТОВ "ТФМ-БУД" в зв'язку з укладенням між ними договору про відступлення прав вимоги № ПВ/0416 від 13.05.2016.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2016 (суддя Мельниченко Ю.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2016 (головуючий - Зубченко І.В., судді - Ломовцева Н.В., Попков Д.О.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Український Рітейл" на користь ТОВ "ТФМ-БУД" заборгованість у розмірі 323919,65грн., 27005,37грн. інфляційних, 3% річних у розмірі 5978,91грн. та 66953,25грн. пені. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2016 по справі №905/1379/16 рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі скасовано. Справу №905/1379/16 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Справа №905/1379/16 надійшла до господарського суду Донецької області 13.12.2016.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу №905/1379/16 передано на розгляд судді Курило Г.Є.

Представник позивача у судові засідання не з'явився з невідомих причин, незважаючи на наявність в матеріалах справи клопотань позивача, що підтверджують факт обізнаності позивача про час і місце судових засідань.

Від відповідача 27.12.2016 надійшли пояснення по справі, в яких просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 302317,80 грн. у зв'язку з проведеним відповідачем одностороннім зарахуванням однорідних зустрічних вимог.

24.02.2017 електронною поштою суду від відповідача надійшло клопотання від 23.02.2017 №160 про розгляд справи за відсутності його представника. Суд задовольняє означене клопотання.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжувався на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

18.04.2014 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техпідтримка» (підрядник) був укладений договір підряду № 6347 (договір підряду).

Укладений договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 Господарського кодексу України регулюються відповідними нормами зобов'язального права і глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1 договору підряду в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, виконати роботи з ремонту приміщення магазину за адресою: м. Кіровське, вул. Донецька, 2а, (далі - роботи) в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику місце для проведення робіт, прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

Відповідно до п.4.1. договору підряду, загальна сума договору складає 1060000,00грн., в тому числі ПДВ 176666,67грн. та визначається загальною вартістю виконуваних по договору робіт (узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні), а також вартістю матеріалів, використовуваних при виконанні робіт та придбаних підрядником.

Згідно п. 4.4. договору підряду, оплата по договору здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Підрядника, вказаний в договорі, в порядку вказаному та узгодженому сторонами графіку фінансування.

У відповідності до додатку №3 до договору підряду (Графік фінансування робіт), замовник здійснює оплату у наступному порядку: передоплата - 50% від договірної ціни у сумі 530000,00 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору підряду; залишок, у сумі 530000,00 грн., протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Додатковою угодою №1 від 19.05.2014 до договору підряду, сторони домовились про те, що в порядку та на умовах, визначених договором та додатковою угодою, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, додатково виконати роботи з ремонту та монтажу об'єкту замовника за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Донецька, 2а, (додаткові роботи) в обумовлений додатковою угодою строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити додаткові роботи на умовах договору та додаткової угоди. Загальна сума додаткових робіт складає 349448,43 грн., у тому числі ПДВ 58241,41 грн.

Додатковою угодою №1 від 19.05.2014 до договору, були також внесені зміни в п.4.1. договору підряду, та викладено його у наступній редакції: Загальна сума договору складає 1409448,43грн., в тому числі ПДВ 234908,07грн. та визначається загальною вартістю виконуваних по договору робіт (узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні), а також вартістю матеріалів, використовуваних при виконанні робіт та придбаних підрядником.

Згідно додатку №3 до додаткової угоди №1 від 19.05.2014 до договору підряду (Графік фінансування робіт), замовник здійснює оплату 100% протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту приймання передачі виконаних робіт на суму згідно акту виконаних робіт за вирахуванням: утримання на рік 3% гарантійного платежу згідно п.8.4. договору підряду в сумі - 42280,15 грн.; утримання в сумі 28053,50 грн. за пошкодження кабелю (згідно гарантійного листа підрядника).

Згідно з п. 11.6 договору підряду, договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

24.04.2014 відповідачем було здійснено передоплату у сумі 530000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду №6347 від 18.04.2014 року на загальну суму 1165076,49 грн. підтверджується наступними актами виконаних будівельних робіт: акт виконаних будівельних робіт № 1 на суму 826141,07 грн., в т.ч. ПДВ 137690, 18 грн.; акт виконаних додаткових будівельних робіт № 1 від 30.09.2015 на суму 338935,42 грн., в т.ч. ПДВ 56489,24 грн.

Вказані акти підписані повноважними представниками без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Акт виконаних будівельних робіт № 1 на суму 826141,07 грн. не містить дати його складання. На акті виконаних будівельних робіт № 1 міститься відмітка з зазначення дати 31.12.2014. З огляду на те, що не було надано доказів фактичної дати підписання спірного акту, а також те, що на вказаному акті відсутні інші дати суд дійшов висновку про те, що акт виконаних будівельних робіт № 1 підписаний 31.12.2014.

У червні 2014 року, згідно акту №1 на передачу основних та допоміжних матеріалів, підрядній організації, відповідачем було передано підряднику матеріали на суму 60739,61грн.

Відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт на користь підрядника були перераховані грошові кошти 31.10.2014 на суму 111865,92 грн., 13.01.2015 на суму 68217,66грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача, які містяться у матеріалах справи.

З урахуванням утриманням на рік 3% гарантійного платежу згідно з п.8.4 договору в сумі 42280,15грн. та утримання в сумі 28053,50грн. за пошкодження кабелю, судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором відповідачем не виконані в повному обсязі, вартість робіт у розмірі 323919,65 грн. не сплачена (55317,88грн. по акту виконаних будівельних робіт № 1 від 31.12.2014, 268601,77 грн. по акту виконаних додаткових будівельних робіт № 1 від 30.09.2015).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Граничним строком оплати виконаних робіт за актом виконаних будівельних робіт № 1 від 31.12.2014 є 07.01.2015. Граничним строком оплати додаткових виконаних робіт за актом виконаних додаткових будівельних робіт № 1 від 30.09.2015 є 07.10.2015.

Відповідно до п.7.1.8 розділу 7 відповідальність сторін договору підряду, у випадку порушення строків виконання робіт підрядник зобов'язується за вимогою замовника сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 (тридцяти) відсотків річних від суми отриманої передоплати за час прострочення.

Виходячи зі змісту вказаного пункту, суд вважає, що правова природа відсотків за користування чужими грошовими коштами, встановлена сторонами в п.7.1.8 договору підряду регулюються ст. 536 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що сторони включили п.7.1.8 в розділ відповідальність договору підряду та встановили, що відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються тільки у випадку порушення строків виконання робіт підрядником.

Замовником на електронну пошту підрядника 28.04.16 (що згідно п. 11.7 договору підряду визнається направленим належним чином) було направлено вимогу № 476 від 28.04.2016 про негайну сплату за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 відсотків річних від суми отриманої передоплати за час прострочення відповідно до п. 7.1.8 договору підряду в сумі 302317,80грн. (89301,37грн. (за основним договором за період з 09.06.2014 по 31.12.2014) +213016,44 грн. (додаткові роботи за період з 28.05.2014 по 29.09.2015)) на користь відповідача за порушення строків виконання робіт, 29.04.2016 замовником на поштову адресу підрядника повторно направлено вимогу № 476 від 28.04.2016.

У відповідності до п. 5.1 договору підряду підрядник виконує роботи відповідно до встановленого графіку виконання робіт, загальний строк виконання підрядником робіт складає 45 календарних днів починаючи з дати здійснення першого платежу. Переплата була здійснена відповідачем 24.04.2014 у сумі 530000,00 грн., роботи були здані 31.12.2014.

Згідно додаткової угоди № 1 від 19.05.2014 до договору підряду строк виконання додаткових робіт до 27.05.2014, роботи були здані 30.09.2015.

В п. 6.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14 роз'яснено, що проценти, зазначені у ст. 536 ЦК України - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми; підставами для застосування до правовідносин ст.536 є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге, встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України).

Суд вважає, що відповідач нарахував 30% річних за порушення строків виконання робіт відповідно до п. 7.1.8 договору підряду в сумі 213016,44 грн. за несвоєчасне виконання додаткових робіт за період з 28.05.2014 по 29.09.2015 безпідставно, оскільки попередня оплата в сумі 530000,00 грн. була здійснена відповідачем за виконання основного договору, без врахування додаткових робіт, тобто факт користування чужими коштами в даному випадку відсутній.

Відповідачем на електронну адресу підрядника було направлено 29.04.2016 заяву-повідомлення (що згідно п. 11.7 договору підряду визнається направленим належним чином) про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій заявлено про зарахування зустрічних однорідних вимог та про припинення зобов'язань ТОВ Техпідтримка перед ТОВ Український рітейл за договором від 18.04.2014 № 6347 та вимогою № 476 від 28.04.2016 по сплаті 30% відповідно до п. 7.1.8 договору в сумі 302317,80 грн. та часткове припинення зобов'язань ТОВ Український рітейл за договором від 18.04.2014 № 6347, а саме припинення зобов'язань по сплаті заборгованості за виконані роботи на суму 302317,80грн. В подальшому заява була вручена 17.05.2016 в судовому засіданні представнику підрядника.

Статтею 203 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони.

Із аналізу наведених норм вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

Суд зазначає, що однорідність вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту.

У відповідності до п. 1.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14 вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням , а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.

Суд зазначає, що відсотки за користування чужими грошовими коштами за порушення строків виконання робіт встановлені п.7.1.8 розділу 7 відповідальність сторін договору підряду є платою за користування чужими коштами, при цьому означені відсотки не є основним зобов'язанням за договором підряду враховуючи приписи ст. 837 Цивільного кодексу України та приймаючи до уваги зміст означеного договору.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідачем безпідставно нараховані відсотки за користування чужими грошовими коштами за несвоєчасне виконання додаткових робіт, суд дійшов висновку, що означені вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні та однорідні з основним боргом по оплаті виконаних робіт в порядку статті 601 ЦК України.

У відповідності до договору №ПВ/0416 про відступлення права вимоги від 13.05.2016, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Техпідтримка» передало своє право вимоги щодо всіх грошових зобов'язань за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 новому кредитору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТФМ-БУД» , а саме заборгованості у сумі 323919 грн. 65 коп., інфляційних втрат у сумі 27005 грн. 37 коп., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 5978 грн. 91 коп., пені у сумі 68103 грн. 72 коп., штрафу у сумі 140933 грн. 84 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, правонаступником підрядника є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТФМ-БУД» (позивач).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 323919,65грн відповідачем суду не представлено.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 323919,65грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

До стягнення також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5978,91 грн. за період з 20.01.2015 по 04.04.2016 та інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт у розмірі 27005,37 грн. за період з лютого 2015року по лютий 2016року.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню на суму 68103,72 грн. за період з 04.04.2015 по 20.07.2015 по основним роботам та за період з 08.10.2015 по 04.04.2016 по додатковим роботам.

Пунктом 7.2.1. договору передбачено, що за невчасне здійснення остаточного розрахунку (п.4.4.) замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Разом з тим, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що розрахунок пені був зроблений з помилками, а тому до стягнення підлягає пеня в розмірі 66953,25грн. (за актом №1 від 31.12.2014 за період 04.04.2015 по 08.07.2015 в розмірі 8729,62грн.; за актом №1 від 30.09.2015 за період 08.10.2015 по 04.04.2016 в розмірі 58223,63грн.).

Розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені було здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон» .

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 140933,84 грн.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що в разі необґрунтованої відмови однієї зі сторін від своїх зобов'язань за договором винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 10% від суми договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, особи, які уклали договір, можуть у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього в односторонньому порядку. Для односторонньої відмови від правочину достатньо заяви однієї сторони.

Посилання позивача на відмову відповідача від виконання зобов'язань за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 документально не доведено, отже суд вважає позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 140933,84 грн. необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТФМ-БУД» , м. Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34604386, 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Добролюбова, будинок 25, к. 207) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТФМ-БУД» , м. Київ (код ЄДРПОУ 39481283, 04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 16-В) заборгованість за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 року в сумі 323919, 65грн., інфляційних втрат у сумі 27005,37грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 5978,91 грн., пені у сумі 66953,25 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 6357, 86 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.02.2017 оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.Є. Курило