Постанова

від 29.11.2016 по справі 910/14873/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа№ 910/14873/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Бандуристий Р.С. ( довір. №1149 від 09.07.15р.);

від відповідача: Мануілова Я.І. ( довір. №10-498 від 09.08.16);

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2016р.

у справі № 910/14873/16 (суддя Мельник В.І.)

за позовом ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 75 979, 90грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2016р. у справі №910/14873/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь ОСОБА_4 48 544грн. 53 коп. заборгованості по виплаті дивідендів за 2011-2013, 2014 роки та 728 грн. 17 коп. судового збору. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивач був акціонером ПАТ "Укрнафта", мав 556 штук акцій номінальною вартістю одного ЦП 0,25 грн., проте відповідач не виконав обов'язку по виплаті ОСОБА_4 дивідендів за 2011р.-2013р.

Місцевий господарський суд зазначає й про те, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягає стягненню з відповідача, оскільки виплата частини прибутку (дивідендів) товариства не є договірним зобов'язанням товариства, а тому відповідальність, передбачена законом за порушення грошового зобов'язання, не може бути застосована.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2016р. в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 9931,94 грн. інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 14128,68 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 19800,00 грн., прийнявши нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що виплата дивідендів здійснюється виключно грошовими коштами. При цьому рішення, як зазначає скаржник, які були прийняті на загальних зборах акціонерів є обов'язковими для виконання, а тому у даному випадку має місце грошове зобов'язання, яке підлягає обов'язковому виконанню у визначені строки. Відповідно до висновків Верховного суду, будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошових коштів, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ст.625 ЦК України.

Скаржник зазначає й про те, що договір про надання правової допомоги було укладено не з представником позивача ОСОБА_5, а з ТОВ «Юридична фірма Бандуристий та партнери» в особі Бандуристого Руслана Сергійовича, який є адвокатом. Фактично послуги з правової допомоги надавав саме адвокат Бандуристий Р.С.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду 29.11.2016р. відповідачем заявлено клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду, яке судовою колегією залишено без задоволення у зв'язку з його необгрунтованістю.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , судова колегія встановила.

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засновано на підставі наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57 шляхом перетворення Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".

Статутний капітал Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" становить 13557127,50 грн., який поділено на 54228510 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 копійок.

ОСОБА_4 є акціонером Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з кількістю 556 простих іменних акцій, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах станом на 27.07.2016, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Аструм Капітал".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

10 жовтня 2014 відбулися позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 22 від 10.10.2014р., на яких було прийнято рішення про виплату дивідендів за 2011-2013роки.

Відповідно до п. 9 Протоколу № 22 від 10.10.2014р., затверджено порядок розподілу прибутку ПАТ "Укрнафта", а саме:

- за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО): 2 181 612 957,30грн., що складає 99,99% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015р. Перерахування дивідендів акціонерам, крім НАК "Нафтогаз України", здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства";

- за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ): 1 427 836 668,30 грн., що складає 99,98% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015р. Перерахування дивідендів акціонерам, крім НАК "Нафтогаз України", здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" ;

- за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ): 189 799 785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014р. по 10.04.2015р. Перерахування дивідендів акціонерам, крім НАК "Нафтогаз України", здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

22 липня 2015р. відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які оформлені протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 23 від 22.07.2015р., на яких було прийнято рішення про виплату дивідендів за 2014р.

Відповідно до п. 9 Протоколу № 23 від 22.07.2015р., затверджено порядок розподілу прибутку ПАТ "Укрнафта", а саме:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 %, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн. Вирішено, виплату дивідендів здійснити у строк з 03 серпня 2015р. по 03 жовтня 2015р. Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" .

За твердженням позивача, заборгованість по сплаті дивідендів складає:

- за 2011р.: 40,23грн. x 556 акцій = 22 367,88 грн.;

- за 2012р.: 26,33 грн. x 556 акцій = 14 639, 48 грн.;

- за 2013р.: 3,50 грн. x 556 акцій = 1 946,00 грн.;

- за 2014р.: 23,32 грн. x 556 акцій = 12 965,92 грн.

Листом № б/н від 09.10.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахувати на його рахунок дивіденди з 2011-2014 роки та інфляційні втрати, 3% річних за порушення строків виконання грошового зобов'язання, яка залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України встановлює, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

У відповідності до ч. 1 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину. Відповідно до ч.1 ст.154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. (підпункт"б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства").

Затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) віднесено до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів (підпункт "д" частини 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства").

Пунктом "д" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що затвердження порядку розподілу прибутку", строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) віднесено до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів.

У відповідності до ч.4 ст.5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач обов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до ч.1 ст.154 Цивільного кодексу України, установчим документом акціонерного товариства є його статут.

За приписами п.п.3.3 Статуту ПАТ "Укрнафта" (в редакції від 22.03.2011р.), акціонери мають право отримувати дивіденди.

Одним із питань, які віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів є затвердження розміру річних дивідендів у випадках, передбачених законом (п. 9.1.6 Статуту ПАТ "Укрнафта").

Згідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 27.07.2016р. вих. № 1/3, позивач є акціонером ПАТ "Укрнафта", має 556 штук акцій номінальною вартістю одного ЦП 0,25 грн.

Відповідно до п. 6.20 Статуту ПАТ "Укрнафта", дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається Загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.

Для кожної виплати дивідендів Наглядова рада Товариства встановлює дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів (п. 6.22 Статуту ПАТ "Укрнафта").

Таким чином, місцевий господарський суд, відхиливши доводи відповідача про те, що позивач звернувся з вимогою про виплату дивідендів поза межами строків, встановлених рішенням загальних зборів акціонерів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що термінів щодо звернення з вимогою про виплату дивідендів Статутом ПАТ "Укрнафта" та чинним законодавством України не встановлено.

Відповідач заперечуючи щодо розміру дивідендів, які позивач просить стягнути з ПАТ "УКРНАФТА", зазначає про те, що у відповідача існували зобов'язання щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору та надав платіжні доручення:

- № 4920-ПБ15 від 14.04.2015 року про сплату податку з доходів фізичних осіб із суми дивідендів за 2011 рік у розмірі 1 672 622,60 грн.;

- № 4921-ПБ15 від 14.04.2015 року про сплату податку з доходів фізичних осіб із суми дивідендів за 2012 ріку розмірі 1 094 709,25 грн.;

- № 4922-ПБ15 від 14.04.2015 року про сплату податку з доходів фізичних осіб із суми дивідендів за 2013 рік у розмірі 145 517,75 грн.;

- № 4923-ПБ15 від 14.04.2015 року про сплату військового збору із суми дивідендів за 2011 рік у розмірі 501 786,78 грн.;

- № 4924-ПБ15 від 14.04.2015 року про сплату військового збору із суми дивідендів за 2012 рік у розмірі 328 412,77 грн.;

- № 4925-ПБ15 від 14.04.2015 року про сплату військового збору із суми дивідендів за 2013 рік у розмірі 43 655,33 грн.;

-№ 15823-ПБ15 від 02.10.2015 року про сплату податку з доходів фізичних осіб із суми дивідендів за 2014 рік у розмірі 779 377,41 грн.;

- № 15824-ПБ15 від 02.10.2015 рік про сплату військового збору із суми дивідендів за 2014 рік у розмірі 235 813,22 грн.;

- витягу з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2015 року від 30.07.2015 року (порція № 52 - за 2011 рік) (Форма 1ДФ згідно з наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 року), який був отриманий МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП 31.07.2015 року;

- витягу з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2015 року від 30.07.2015 року (порція № 54 - за 2012 рік), який був отриманий МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП 31.07.2015 року;

- витягу з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2015 року від 30.07.2015 року (порція № 88 - за 2013 рік), який був отриманий МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП 31.07.2015 року;

- витягу з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4-й квартал 2015 року від 29.12.2015 року (порція № 61 - за 2014 рік), який був отриманий МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП 12.01.2016 року.

Пунктом 168.1 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.5.2. Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Згідно з п. 16-1. Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Місцевий господарський суд, з урахуванням наведеного та враховуючи наявність доказів про сплату податку на доходи фізичних осіб 5% та сплату військового збору 1,5%, дійшов обґрунтованого висновку про те, що сума дивідендів, яка підлягає виплаті становить 48 544,53 грн.

Відмовляючи в задоволенні інфляційних втрат у розмірі 9 931,94 грн. та 3% річних у розмірі 14 128,68 грн. місцевий господарський суд зазначив про те, що стягнення 3% річних та інфляційних не підлягає стягненню з відповідача, оскільки виплата частини прибутку (дивідендів) товариства не є договірним зобов'язанням товариства, а тому відповідальність, передбачена законом за порушення грошового зобов'язання, не може бути застосована.

З таким висновком місцевого господарського суду судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

Як зазначалось раніше 10 жовтня 2014 відбулися позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 22 від 10.10.2014р., на яких було прийнято рішення про виплату дивідендів за 2011-2013роки.

Крім того, 22 липня 2015р. відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які оформлені протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 23 від 22.07.2015р., на яких прийнято рішення про виплату дивідендів за 2014р.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 01.10.2014р. по справі №6-113цс14 Верховним судом України наведена правова позиція про те, що будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошових коштів, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок похідних вимог, вважає, що підлягають застосуванню наслідки порушення зобов'язання у вигляді інфляційних втрат в розмірі 9931,94 грн. та 14128,68 грн. 3 % річних.

В пункті 35 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

За встановлених обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, слід зазначити, що право акціонерів на отримання частини прибутку товариства (дивідендів) кореспондується з обов'язком акціонерного товариства виплачувати його акціонерам відповідно до строків та порядку, визначених статутом юридичної особи, і такі виплати, в будь-якому випадку, повинні відбуватися один раз на рік за підсумками календарного року та відповідно до рішення загальних зборів акціонерів про розподіл прибутку. Оскільки законодавцем передбачено обмеження права на отримання дивідендів в окремо визначених випадках за приписами частини 3 статті 158 Цивільного кодексу України, то будь-які інші обмеження прав на отримання дивідендів виходять за межі правового регулювання.

Таким чином, не виплата дивідендів на підставі рішення загальних зборів акціонерів є порушенням прав акціонера щодо отримання частини прибутку (дивідендів), які підлягають захисту у спосіб обраний позивачем (Аналогічна правова позиція, щодо наявності правових підстав для стягнення дивідендів, викладена у Постановах Вищого господарського суду України від 25.09.2013 №5011-57/12746-2012, від 18.11.2014 №902/595/14), а тому суд першої інстанції дійшов не правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, доводів позивача в апеляційній скарзі про те, що фактично послуги з правової допомоги надавав сааме адвокат Бандуристий Р.С., та наданого в судовому засіданні апеляційного господарського суду клопотання представника позивача про відшкодування витрат на проїзд, судова колегія зазначає про наступне.

Частиною 1 ст. 44 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України, судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката, інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У пункті 6.3. постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивачем додано до матеріалів позовної заяви:

-договір № 1/01/2016 про надання правової допомоги від 01.01.2016 року, укладений між позивачем та ТОВ "Юридична фірма "БАНДУРИСТИЙ ТА ПАРТНЕРИ" (код 40084306) у вихідний день 01 січня 2016 року в м. Дніпро, яке тільки 19.05.2016 року було перейменоване з міста Дніпропетровськ на місто Дніпро відповідно до постанови ВР України від 19.05.2016 року "Про перейменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області";

-рахунок № 1/16 від 01.01.2016 року на 19 800,00 грн., адресований Позивачу від ТОВ "Юридична фірма "БАНДУРИСТИЙ ТА ПАРТНЕРИ" на 19800,00 грн.;

-довіреність від 19.07.2015 року за реєстровим № 1147, видана позивачем на 5 місяців раніше ніж був укладений Договір № 1/01/2016 про надання правової допомоги від 01.01.2016 року на ОСОБА_5 щодо представлення інтересів позивача як фізичної особи так і фізичної особи - підприємця.

Отже, з урахуванням встановленого, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в наявних матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували надання послуг саме адвокатом та сплати позивачем відповідних послуг.

Заява представника позивача, яка надана суду в апеляційній інстанції, про включення до судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача суми грошових коштів, витрачених представником позивача на проїзд з м.Дніпро до м. Київ у сумі 513грн.09коп. не підлягає задоволенню, оскільки такі витрати не входять до складу судових витрат, передбачених ст.44 ГПК України, а отже відповідно до ст.49 ГПК України не можуть бути розподілені при прийнятті рішення.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Київської області від 13.10.16р підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.16р. у справі №910/14873/16 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд.3-5; код 00135390) на користь ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) 48 544 (сорок вісім тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 53 коп. заборгованості по виплаті дивідендів за 2011-2013, 2014 роки, 9931 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять одну) грн. 94 коп. інфляційних витрат, 14128 (чотирнадцять тисяч сто двадцять вісім) грн. 68 коп. 3% річних та 1309 (одна тисяча триста девять) грн. судового збору за розгляд позовної заяви. В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд.3-5; код 00135390) на користь ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) 1439 (одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14873/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло