Постанова
від 07.11.2016 по справі 910/8927/16
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Справа№ 910/8927/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Коновал Р.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2016р.

у справі №910/8927/16 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест Україна"

про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест Україна" про зобов'язання вчинити дії.

Позов обґрунтований тим, що з відомостей ЄДР позивачу стало відомо про перебування відповідача з 12.01.2016р. у стані припинення. З урахуванням того, що у позивача наявні грошові вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №вкл-2016495 від 13.08.2013р. на суму 24 0749 658,03 грн., позивачем було направлено на адресу відповідача заяву із вимогами які не визнані.

З огляду на таке, позивач звернувшись до господарського суду, просив на підставі частини 8 ст. 111 Цивільного кодексу України зобов'язати відповідача включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу позивача в загальному розмірі 240 749 658,03 грн., як визнану.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2016р. у справі № 910/8927/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також на неповне дослідження обставин справи.

На думку апелянта, той факт, що кредитор не звернувся до боржника у двомісячний строк встановлений ліквідаційною комісією, не є юридичною підставою для неврахування заборгованості боржника перед кредитором на підставі бухгалтерського обліку та акту інвентаризації підприємства.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2016р. вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.09.2016р.

17.08.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до вимог статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Позивач не довів наявності юридичного інтересу у третьої особи та тих обставин, що рішення по справі вплине на права та обов'язки останнього, тому у залученні до участі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відмовлено.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

07.09.2016р. до Київського апеляційного господарського суду надійшло від позивача доповнення до апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016р. розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" було відкладено на 02.11.2016р.

02.11.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016р. розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" було відкладено на 07.11.2016р.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 07.11.2016р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансінвест Україна" за ідентифікаційним кодом 37832357, відповідач з 12.01.2016р. перебуває в стані припинення (голова комісії з припинення або ліквідатор - Карт С.Г.); строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 12.03.2016р.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2016р. позивач довідався про перебування відповідача у стані припинення та направив останньому заяву №18.5/1096 від 11.04.2016р. про визнання грошових вимог до боржника за договором кредитної лінії №вкл-2016495 від 13.08.2013р. на суму 240 749 658,03 грн., з яких: 125 654 703,087 грн. сума заборгованості за строковим кредитом; 28214082,97 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом; 237429,99 грн. сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 16188,41 грн. сума 3% річних від суми простроченого кредиту; 3203843,23 грн. сума заборгованості за строковими процентами; 31276555,32 грн. сума заборгованості за простроченими процентами; 5598709,61 грн. сума пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 348054,63 грн. сума 3% річних від суми прострочених процентів; 46200000,00 грн. сума штрафу, що підтверджується копією заяви, описом вкладення №0101411827276 та поштовою квитанцією.

Нормами статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи (ч. 9 ст. 111 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Частинами 11, 12 ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Зазначені норми передбачають, що встановлення учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, строку для заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, зумовлена необхідністю визначення платоспроможності юридичної особи, що ліквідується, а саме встановлення співрозмірності наявних (заявлених) кредиторських вимог відносно розміру ліквідаційної маси (коштів, іншого майна, що може бути реалізованим для погашення вимог кредиторів). Отже, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ст. 110 Цивільного кодексу України).

Статтями 111, 112 Цивільного кодексу України, складення проміжного ліквідаційного балансу відбувається саме на підставі та з урахуванням вимог, пред'явлених виключно в межах встановленого строку для заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється; такі вимоги кредиторів включаються до проміжного ліквідаційного балансу та на підставі останнього підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленому ст. 112 Цивільного кодексу України. Таким чином, юридичне значення проміжного ліквідаційного балансу полягає у включенні до нього відомостей про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених виключно в межах строку для заявлення вимог кредиторів вимог та результати їх розгляду.

Спір у справі виник, у зв'язку з ухиленням відповідача від розгляду заяви банку про включення грошових вимог в розмірі 240 749 658,03 грн. та включення в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу позивача, як визнану.

Так, колегією встановлено, що на момент звернення позивача із заявою про визнання грошових вимог до боржника, встановлений строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що ліквідується, сплинув 12.03.2016р, про що зазначено у відомостях з ЄДР, отже позивачем було заявлено свої вимоги після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення.

Разом з тим, норми Цивільного кодексу України передбачають спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів, заявлених після спливу строку, встановленого на заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що ліквідується, а саме частиною 4 ст. 112 Цивільного кодексу України зазначено, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, при ліквідації платоспроможної юридичної особи на підставі проміжного ліквідаційного балансу відбувається задоволення лише тих вимог кредиторів, які були заявлені своєчасно, то з огляду на встановлені судом обставини щодо пропуску позивачем встановленого строку для заявлення відповідачеві кредиторських вимог, такі вимоги в будь-якому разі не можуть бути включені до проміжного ліквідаційного балансу, так як дані вимоги в силу приписів ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Викладені в доповненнях до позовної заяви доводи, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №вкл-2016495 від 13.08.2013р., договір застави цінних паперів №ВКЛ-2016495/s1/зцп від 11.02.2015р. між позивачем та відповідачем, договір застави цінних паперів №ВКЛ-2016495/s1/зцп від 11.02.2015р. між позивачем та компанією "Берлун Інвестментс Лімітед" та договір поруки №П-2016495-2 від 26.09.2014р., укладений з ОСОБА_5, відповідно до протоколу №30 засідання комісії з перевірки правочинів за кредитними операціями від 10.08.2015р. було віднесено до нікчемних у розумінні пп. 1,2,4,5 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не входять до предмету доказування у даній справі з огляду на предмет позову та встановлення судом факту несвоєчасного звернення до відповідача з кредиторськими вимогами, колегією не досліджуються.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2016р. у справі №910/8927/16 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2016р. у справі №910/8927/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2016р. у справі №910/8927/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8927/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Смірнова

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення07.11.2016
Оприлюднено06.12.2016
Номер документу63116760
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/8927/16

Рішення від 27.02.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 10.02.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 27.01.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Постанова від 16.01.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Євсіков О.O.

Ухвала від 19.12.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Євсіков О.O.

Постанова від 07.11.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 01.08.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Рішення від 08.07.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Отрош І.М.

Ухвала від 17.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Отрош І.М.

Ухвала від 03.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Отрош І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні