Рішення

від 21.11.2016 по справі 758/8981/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/8981/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Зарицької Ю. Л. ,

при секретарі - Куча П. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, Приватного підприємства «ПАОЛО ОТТАВІАНІ» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11308528000 від 03.03.2008, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 195000 дол. США. Позивач зазначив, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ПрАТ «ПАОЛО ОТТАВІАНІ» укладено договір поруки № 184531 від 03.03.2008. Позивач наголосив, що ним зобов'язання виконано в повному обсязі, відповідачами ж зобов'язання не виконуються. Тому позивач і звернувся до суду та просив стягнути солідарно з відповідачів 125135,06 дол. США - заборгованість за кредитом, 14235,13 дол. США - заборгованість за процентами та 51609,87 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами. Також, позивач просив стягнути з відповідачів сплачений ним судовий збір в сумі 3654 грн. та витрати на опублікування оголошення про виклик в газеті «Урядовий кур'єр» в сумі 420 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задоволити.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Представник ПрАТ «ПАОЛО ОТТАВІАНІ» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності представника відповідача ПрАТ «ПАОЛО ОТТАВІАНІ».

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11308528000 від 03.03.2008 з наступними змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті в сумі 195000 дол. США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку і на умовах, зазначених в даному договорі (а.с.а.с. 15-31).

Відповідно до п.1.2.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно датку № 1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 03.03.2038.

Згідно з п. 1.3.1. кредитного договору, за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12.40 % річних. Після закінчення строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. За користування кредитним коштами понад встановлений договором термін банк автоматично нараховує проценти за прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п. 1.3.1.

П. 4.1. кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій. Банк має право погашати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

03.03.2008 між позивачем та ПрАТ «ПАОЛО ОТТАВІАНІ» укладено договір поруки № 184531, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту (а.с.а.с. 32-33).

Позивачем направлено вимогу про повернення заборгованості ОСОБА_1 від 18.06.2015 за № 30-11/26263 та ПрАТ «ПАОЛО ОТТАВІАНІ» від 18.06.2015 за № 30-11/26264 (а.с.а.с. 34-41).

Як встановлено в судовому засіданні, позичальником умови договору не виконуються, кредит та проценти за його користування не повертаються.

Заборгованість за кредитом та відсотками підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом станом, по процентам за користування кредитом на 04.08.2015 (а.с.а.с. 46-54).

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, а відтак, відповідачі несуть солідарну відповідальність за кредитним договором.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними. Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК Украйни, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В порядку статей 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Верховним Судом України висловлено правову позицію у справі N 6-1680цс15, якщо у кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України) за наявності хоча б у однієї сторони зобов'язання: або у банка-отримувача або у ініціатора платежу індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"), то суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Так, кредит надано позивачем в іноземній валюті, а пеня ж розрахована в гривні. Умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, визначено порядок розрахунку пені з урахуванням заборгованості в іноземній валюті.

Однак, вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано порядок нарахування пені, враховуючи, що пеня обчислювалась від суми заборгованості в іноземній валюті. Крім того, в судовому засіданні представник позивача також не обґрунтував порядок нарахування пені, посилаючись на те, що вона розраховувалась спеціальною програмою.

Відповідачами не було надано доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідачів в солідарному порядку 125135,06 дол. США - заборгованість за кредитом, 14235,13 дол. США - заборгованість за процентами.

На підставі ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 3654 грн. та витрати на опублікування оголошення про виклик в газеті «Урядовий кур'єр» в сумі 420 грн.

На підставі ст.ст. 11, 192, 509, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 552, 554, 1046, 1047, 1049, 1054, 1057 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 74, 88, 169, 174, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) та Приватного підприємства «ПАОЛО ОТТАВІАНІ» (код ЄДРПОУ 34048967) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) : 125135, 06 дол. США - заборгованості за кредитом, 14235, 13 дол. США - заборгованості за процентами, а всього стягнути 139370 (сто тридцять дев'ять тисяч триста сімдесят) доларів США 19 (дев'ятнадцять) центів.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) та Приватного підприємства «ПАОЛО ОТТАВІАНІ» (код ЄДРПОУ 34048967) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) сплачений судовий збір в сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

Стягнути з Приватного підприємства «ПАОЛО ОТТАВІАНІ» (код ЄДРПОУ 34048967) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) витрати за публікацію оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ю. Л. Зарицька