Постанова

від 21.11.2016 по справі 808/643/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року (о 12 год. 35 хв.)Справа № 808/643/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Яковишена І.В.,

представника відповідача Міщенко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод олійних культур «Агро-Альянс»

до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод олійних культур «Агро-Альянс» (далі - позивач або ТОВ «ЗОК «Агро-Альянс») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2016 №0000091500.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські взаємовідносини між TOB «ЗОК «Агро-Альянс» та TOB «Тірас Трейд» здійснені в межах правочину, який повністю відповідає всім вимогам закону. Господарські операції з поставки соняшника у травні 2015 року мали реальний характер, складені за цими взаємовідносинами первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими особами, а отримані товарно-матеріальні цінності використані у власній господарській діяльності, а саме: здійснена переробка соняшника в олію соняшникову, шрот та лузгу і подальшим відвантаженням продукції покупцям та відповідним нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток. Відсутність у позивача сертифікатів якості на поставлений товар та наявність невірно оформлених товарно-транспортних накладних не може бути безумовною підставою для зменшення податкового кредиту. З урахуванням вище зазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі, про що подала заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема зазначила, що операції з придбання соняшника у контрагента - постачальника TOB «Тірас Трейд» мають беззаперечні ознаки нереальності здійснення господарських операцій у зв'язку із відсутністю під собою розумної, економічно - обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети. Відсутність фактичного постачання TOB «Тірас Трейд» соняшника на адресу позивача унеможливлює включення до податкового обліку позивачем сум податкового кредиту по контрагенту TOB «Тірас Трейд» за травень 2015 року на суму 953 958,33 грн., у зв'язку із чим позивачем порушено вимоги вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по операціям з ТОВ «Тірас Трейд» за травень 2015 року на загальну суму 953 958,33 грн. Крім того, позивачем до перевірки не надано сертифікат якості на соняшник, що унеможливлює встановити відповідність товару вимогам, викладеним у п. 5.1 Договору поставки № 08 від 08.05.2015.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ЗОК «Агро-Альянс» (код ЄДРПОУ 38809067) є юридичною особою, яка зареєстрована 21.06.2013, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19093426 від 04.08.2014 (т. 1 а.с. 13-15).

Згідно із довідкою АБ №664899 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.33 Роздрібна торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру, 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин (т. 1 а.с. 16).

У період з 28.09.2015 по 28.09.2015 та з 11.01.2016 по 16.01.2016, на підставі направлень № 95 від 28.09.2015, № 3 від 15.01.2016, на підставі наказу № 571 від 25.09.2015, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України, фахівцями Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЗОК «Агро-Альянс» (код ЄДРПОУ 38809067) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Тірас Трейд» (код ЄДРПОУ 38752262), за результатами якої складено Акт № 13/08-06-15/38809067 від 22.01.2016 (т. 1 а.с. 17-29).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЗОК «Агро-Альянс» вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по операціям з ТОВ «Тірас Трейд» за травень 2015 року на загальну суму 953 958,33 грн.

У висновках до акту перевірки податковим органом також встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання соняшника у ТОВ «Тірас Трейд» у травні 2015 року та виявлені беззаперечні ознаки нереальності здійснення господарських операцій, які свідчать про відсутність факту їх реального вчинення.

Такий висновок податкового органу ґрунтується, між іншого, на отриманої від Полтавської ОДПІ податкової інформації від 28.08.2015 № 490/7/16-24-22-01-32 щодо ТОВ «Тірас Трейд», за змістом якої останнє не мало земельних ділянок, необхідних для вирощування соняшника власними силами, а також не придбавало його у інших контрагентів, підприємство відсутнє за юридичною адресою, відносно посадових осіб ТОВ «Тірас Трейд» відкрито кримінальне провадження від 31.07.2015 № 42015170000000254 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

На підставі Акту перевірки № 13/08-06-15/38809067 від 22.01.2016 Вільнянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000091500 від 08.02.2016, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 953 958 грн. (т. 1 а.с. 12).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням № 0000091500 від 08.02.2016, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Як встановлено судом, 08.05.2015 між ТОВ «ЗОК «Агро-Альянс» (Покупець) та ТОВ «Тірас Трейд» (Постачальник) укладено договір поставки № 08, за умовами якого Продавець передає, а Покупець приймає і зобов'язується сплатити соняшнику кількості 602,50 тони на умовах, передбачених цим Договором. Ціна з розрахунку за 1 тону товару складає 9500 грн. у т.ч. ПДВ. Загальна сума Договору становить 5 723 750 грн. у т.ч. ПДВ. Разом з товаром Продавець передає Покупцеві наступні документи: рахунок - фактура, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна. Оплата за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця за фактом відвантаження товару. Якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 23391-89. Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 (т. 1 а.с. 93).

З метою підтвердження фактичного виконання умов Договору з поставки соняшника № 08 від 08.05.2015, позивачем до матеріалів справи надані:

- податкові накладні: № № 112/2 від 10.05.2015 на загальну суму 950 000 грн., у т.ч. ПДВ - 158 333,33 грн.; 112/2 від 12.05.2015 на загальну суму 1 425 000 грн., у т.ч. ПДВ - 237 500 грн.; 113/2 від 13.05.2015 на загальну суму 475 000 грн., у т.ч. ПДВ - 79 166,67 грн.; 125/2 від 15.05.2015 на загальну суму 950 000 грн., у т.ч. ПДВ 158 333,33 грн.; 126/2 від 18.05.2015 на загальну суму 760 000 грн., у т.ч. ПДВ 126 666,67 грн.; 127/2 від 20.05.2015 на загальну суму 1 163 750 грн. у т.ч. ПДВ 193 958,33 грн. (т. 1 а.с. 73-78);

- видаткові накладні: № № 164 від 10.05.2015, 166 від 12.05.2015, 176 від 13.05.2015, 178 від 15.05.2015, 197 від 18.05.2015, 239 від 20.05.2015 (т. 1 а.с. 94-99);

- товарно-транспортні накладні: № № 1005, 1006, 1007 від 10.05.2015; № № 1010, 1011, 1012 від 12.05.2015; № 1013 від 13.05.2015; № № 10131, 10132 від 15.05.2015; № № 1014, 1015 від 18.05.2015; № № 1017, 1018, 1019 від 20.05.2015 (т. 1 а.с. 79-92).

Вищезазначені отримані податкові накладні включені до податкової декларації за травень 2015 року та відображені у складі податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року.

Розрахунки між сторонами за Договором з поставки соняшника № 08 від 08.05.2015 не здійснені, однак позивачем надано оборотно - сальдову відомість по рах. 631 за травень - серпень 2015 року, відповідно до якої станом на 31.08.2015 заборгованість по рахункам з ТОВ «Тірас Трейд» відсутня (т. 1 а.с. 137-138).

Відповідно до повідомлення ТОВ «Тірас Трейд» про відступлення права вимоги вих. № 23/07 від 23.07.2015, право вимоги заборгованості у розмірі 1 114 424 грн. переходить до ТОВ «Кортен Трейд» (код ЄДРПОУ 39700539) (т. 1 а.с. 124).

Відповідно до повідомлення ТОВ «Тірас Трейд» про відступлення права вимоги вих. № 28/07 від 28.07.2015, право вимоги заборгованості у розмірі 914 424 грн. переходить до ТОВ «Фірма Лартена» (код ЄДРПОУ 39490324) (т. а.с. 125).

Відповідно до повідомлення ТОВ «Тірас Трейд» про відступлення права вимоги вих. № 28/07 від 28.07.2015, право вимоги заборгованості у розмірі 694 424 грн. переходить до ТОВ «Селена Плюс» (код ЄДРПОУ 39600323) (т. а.с. 123).

Відповідно до повідомлення ТОВ «Тірас Трейд» про відступлення права вимоги вих. № 04/08 від 04.08.2015, право вимоги заборгованості у розмірі 514 424 грн. переходить до ТОВ «Компанія Аквілер» (код ЄДРПОУ 39880051) (т. а.с. 122).

Як вбачається із оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період травень-серпень 2015 року, позивачем на рахунки ТОВ «Кортен Трейд», ТОВ «Фірма Лартена», ТОВ «Селена Плюс», ТОВ «Компанія Аквілер» перераховані кошти за правом вимоги, зазначені у повідомленнях вих. № 23/07 від 23.07.2015, № 28/07 від 28.07.2015, № 28/07 від 28.07.2015, № 04/08 від 04.08.2015.

Однак, в матеріалах справи міститься вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2016 по кримінальному провадженню № 32016040650000019 від 19.04.2016, яким встановлено, що дії обвинуваченої особи, органами досудового розслідування по ч. 1 ст. 205 КК України кваліфіковано вірно, оскільки вона своїми умисними діями, які виразились у створенні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Компанія Аквілер» з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємство) вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 205 КК України. За змістом вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська факт незаконної діяльності ТОВ «Компанія Аквілер» полягав у господарських операціях , які не відображені у податковому обліку, і як наслідок не оподатковані податком на прибуток підприємства, а саме отримані за період з 03.08.2015 по 30.11.2015 на поточний рахунок ТОВ «Компанія Аквілер» грошових коштів на суму 15 578 000 грн.

Як встановлено судом, придбаний у ТОВ «Тірас Трейд» товар був перероблений у готову продукцію - «лузгу соняшникову» та «штор соняшниковий», на підтвердження чого позивачем надавались видаткові накладні (у переробку) та прибуткові накладні (з переробки) та акти надання послуг з переробки (т. 1 а.с. 143-185). Переробка соняшника здійснювалась на підставі Договору переробки № 3009/13-АА від 30.09.2013, укладеного з ТОВ «Фаворіт» (код ЄДРПОУ 25492010), засновником та директором якого, як і ТОВ «ЗОК «Агро-Альянс» виступає ОСОБА_5

Суд погоджується із висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки щодо завищення податкового кредиту по операціям з ТОВ «Тірас Трейд» за травень 2015 року на загальну суму 953 958,33 грн., з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Таким чином, умовою виникнення у платника податків права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуг) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

За змістом частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами підпунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України).

Сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів. При цьому, необхідною умовою є фактичне отримання товару для його використання у господарській діяльності платника податків.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Але, в той же час, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, належним чином оформлені результати проведених досліджень та розроблених проектів тощо.

Підлягають з'ясуванню також фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів; можливість здійснення операцій у відповідні строки з урахуванням встановленого терміну виконання; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Частиною 5 ст. 71 КАС України передбачено можливість збирання доказів судом з власної ініціативи.

У акті перевірки податковим органом встановлено, що за контрагентом - постачальником ТОВ «Тірас Трейд» земельні ділянки не зареєстровані, згідно статистичних даних земельні ділянки не значаться, звітність останній не подає та податок на землю не сплачує. Встановити походження товару по ланцюгу постачання ТОВ «Тірас Трейд» не можливо, у зв'язку із тим, що останній не є виробником з огляду на відсутність трудових, матеріально-технічних ресурсів та земельних ділянок.

Суд зазначає, що вказані обставини, викладені у Акті перевірки, знайшли у подальшому своє підтвердження у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 по справі 804/712/16, яка набрала законної сили 17.05.2016, за змістом якої встановлено неможливість здійснення господарських операцій за основним видом діяльності ТОВ «Тірас Трейд» - 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Крім того, встановлена наявність чисельних рішень кримінальних справ, які стосуються діяльності ТОВ «Тірас Трейд» та кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як було встановлено судом, предметом договірних відносин позивача з ТОВ «Тірас Трейд» була купівля-продаж зерна соняшника.

Так, у відповідності до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерно - це плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про зерну та ринок зерна в Україні», зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженою Наказом Міністерства Аграрної політики України від 13.10.2008 №661, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18.11.2008 за № 111/15802 (далі по тексту Інструкція) детально врегульовано права та обов'язки зернового складу, при прийнятті на зберігання зерна та олійних культур від власника зерна або його постачальників.

Так, згідно п.2.3, 2.4 Інструкції, оформлення документів при надходженні зерна проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного поклажодавця.

Кожна партія зерна (крім упакованої у мішки стандартною масою), що надійшла на підприємство, приймається матеріально відповідальною особою за масою, встановленою на повірених вагах у присутності особи, що доставила зерно, та за якістю, визначеною виробничою технологічною лабораторією підприємства (далі - ВТЛ) чи представником Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція).

У відповідності до п.2.7 Інструкції, при доставці зерна автомобільним транспортом поклажодавця товарно-транспортні накладні виписуються ним на кожну партію в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий і третій примірники повертаються власнику. При перевезенні зерна поклажодавця автомашинами транспортного перевізника на підставі договору товарно-транспортна накладна виписується в чотирьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий примірник повертається поклажодавцю, третій і четвертий примірники направляються через водія перевізника для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу згідно з договором (наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568).

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що зерно підлягає зберіганню у зерносховищах, тобто у спеціально обладнаних приміщеннях, які на підтвердження факту його отримання надають подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво або складську квитанцію. При цьому, інструкцією, крім інших документів первинного бухгалтерського обліку, передбачено обов'язкову наявність документів, таких як акти зважування товару, товарно-транспортні накладі на поставку товару, акти перевірки якості товару на ВТЛ або повноважною, особою Сільськогосподарської інспекції, для підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки зерна.

В даному випадку, позивачем не було надано до суду жодних документів, які б підтверджували факт відвантаження отриманого товару на зерносховищі та отримання його останнім, журналу обліку отриманого товару зерносховищем та актів зважування товару.

Також, позивачем до суду не було надано документів, що свідчили б про здійснення повірки якості придбаного товару здійсненої в рамках передачі ТМЦ на зерновий склад, документів на підтвердження часткової або повної видачі зерна власнику, як того вимагають приписи чинного законодавства.

Таким чином, суд погоджується із твердженням податкового органу стосовно неможливості встановлення виконання вимог Договору поставки соняшника, у зв'язку із відсутністю сертифікатів якості на придбаний у ТОВ «Тірас Трейд» соняшник, оскільки якість поставленого товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 22391-89.

Окрім того, як вбачається з наданих позивачем товарно-транспортних накладних № 1005 від 10.05.2015 та № 1014 від 18.05.2015 ТОВ «Тірас Трейд» була здійснена поставка соняшника автомобілем КАМАЗ 13-60ЕС без причепа вагою 40 т та 50 т, відповідно. В якості перевізника зазначено - ФОП ОСОБА_4.

Як вбачається із листа Регіонального сервісного центра в Запорізькій області № 27/8-50 від 18.01.2016, з державним номерним знаком НОМЕР_2 зареєстрований транспортний засіб марки «КАМАЗ 5320» на ім'я ОСОБА_4 (т. 1 а.с 45).

Згідно листа ТОВ «Виробничо-експерте підприємство «Стандарт - Сервіс» № 003 від 04.02.2016 вантажопідйомність вантажного автомобіля КАМАЗ 5320 складає 8000 кг. (т. 1 а.с. 46).

Таким чином, з огляду на технічні можливості автомобіля КАМАЗ 5320, вантажопідйомність якого складає 8000 кг., позивачем не доведено здійснення поставки соняшника від ТОВ «Тірас Трейд», у кількості зазначеної у товарно-транспортних накладних, у зв'язку із фактичною неможливістю перевезення зазначеної ваги.

Крім того, пунктом навантаження товару у всіх товарно-транспортних накладних зазначено: Полтавська область, Полтавський район, село Розсошенці, вул. Шевченка без зазначення відомостей, стосовно зерносховища, на якому воно зберігалось, що в свою чергу унеможливлює встановлення факту реального отримання зерна.

Отже, в даному випадку, позивачем не було належним чином обґрунтовано факт походження, отримання та зберігання отриманого товару, у зв'язку з чим наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського обліку стосовно господарських відносин позивача з ТОВ «Тірас Трейд» у перевіряємий період не можуть бути визнані первинними для цілей оподаткування, та не визнаються судом належним підтвердженням реальності здійснення господарських відносин з підстав відсутності у позивача спеціальних документів первинного обліку з поставки соняшника відповідно до правових норм, що регулюють обіг зерна в Україні.

Надані як до перевірки так і під час розгляду справи позивачем документи не підтверджують факт поставки товарів, оскільки сам факт наявності у позивача податкової накладної не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, тоді як для податкового обліку значення має сам факт поставки товарів тим постачальником, який має відповідні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення відповідних дій, що становлять зміст господарської операції.

Оскільки, позивачем не надано до перевірки документального підтвердження фактичної поставки товарів, їх використання у власній господарській діяльності, контролюючий орган дійшов обґрунтовано висновку про не підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим вказав на неправомірність формування податкового кредиту позивачем по цим операціям.

Наведені вище обставини та дослідженні судом докази у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість зазначених висновків податкового органу стосовно порушення позивачем Податкового кодексу України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.02.2016 №0000091500 прийняте податковим органом у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законом, у зв'язку із чим підстави для його скасування у суду відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у зв'язку з тим, що позивачем не спростовані висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність та законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення від 08.02.2016 №0000091500, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак