Постанова

від 28.11.2016 по справі 812/719/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/719/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

за участі секретаря - Ждановій Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Арбас» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного науково-виробничого підприємства «Арбас» (далі за текстом - Позивач, ПНВП «Арбас») до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі за текстом - Відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), який уточнив та остаточно просив:

скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області податкове повідомлення - рішення від 15.10.2016 №0001002201 в частині нарахування Приватному науково-виробничому підприємству «Арбас» грошового зобов'язання з плати за землю та штрафу за період з 15.04.2014 по 31.12.2014 на загальну суму 23922,37 грн., з яких 20967,60 грн. податкового зобов'язання та 2954,77 грн. штрафу.

В обґрунтування позову посилається на таке.

15.10.2014 року Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення- рішення № 0001002201, яким ПНВП «Арбас» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в сумі 29085,32 грн., з яких: основний платіж - 25097,95 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 3987,37 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення податковий орган виніс на підставі акту від 01.10.2014 року № 1238/12-14-22-01/25370057 позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Арбас» з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За наслідками перевірки податковим органом зроблено висновок, що в порушення абзацу 1 пункту 288.1, пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України позивачем занижена орендна плата за землю за 2014 рік на суму 25097,95 грн.; в порушення абзацу 2 пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України позивачем не подано уточнюючу податкову декларацію по орендній платі за землю за 2014 рік.

Вважає податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 року № 0001002201 таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з наступним.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 15.11.2007 року № 1596 вирішено передати ПНВП "Арбас" в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 0,3668 га із земель промисловості (під 462/10000 часток комплексу будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 4.

На виконання вказаного рішення між Сєвєродонецькою міською радою та ПНВП "Арбас" укладено договір оренди землі від 30.11.2007 року, державна реєстрація від 30.11.2007 за № 040941900009.

В пункті 5 договору сторони передбачили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 374392 грн. 76 коп.

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 4118 грн. 32 коп. на рік, що складає 1,10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 11 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі: 343 грн. 19 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно пункту 34 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради № 431 від 29.03.2011 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" затверджений з 01.07.2011 року новий розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок зазначених населених пунктів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі № 913/89/14 позов Сєвєродонецької міської ради задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 30.11.2007 року, державна реєстрація від 30.11.2007 року за № 040941900009, який укладений між Сєвєродонецькою міською радою та приватним науково-виробничим підприємством "Арбас", відносно земельної ділянки площею 0,3668 га із земель промисловості (під 462/10000 часток комплексу будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 4, виклавши п. 5 розділу "Об'єкт оренди" договору у наступній редакції: "5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:04:002:0158 становить 964757 грн. 36 коп."; виклавши п. 9 розділу "Орендна плата" договору у наступній редакції: "9.Орендна плата вноситься "Орендарем" самостійно у грошовій формі в розмірі: 48237 грн. 87 коп. на рік"; виклавши п. 11 розділу "Орендна плата" у наступній редакції: "11.Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі: 4019 грн. 82 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця".

Рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі №913/89/14 набрало законної сили.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

Статтею 6 Закону № 1669 встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно даного переліку, м. Сєвєродонецьк є населеним пунктом, на території якого здійснювалась антитерористична операція, а відтак, позивач користується пільгами, встановленими статтею 6 Закону № 1669 щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (земельного податку, орендної плати).

Таким чином, ПНВП «Арбас» з 14.04.2014 року звільняється від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, оскільки здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції (що підтверджується правовстановлюючими документами, документами про право власності на нерухоме майно, договором оренди землі тощо).

Отже, податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 року № 0001002201 підлягає скасуванню.

Представник Позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

По-перше, позивач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК). Відповідно до п. 61.1 ст. 61 та ст. 41 Податкового кодексу України податковий контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки № 040941900009 від 30.11.2007 року позивач має в оренді земельну ділянку загальною площею 0,3668 га, яка знаходиться м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова,4 .

В пункті 5 договору сторони передбачили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 374392 грн. 76 коп.

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 4118 грн. 32 коп. на рік, що складає 1,10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 11 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі: 343 грн. 19 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно до пункту 34 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Приписами пункту 288.3 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Положеннями пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка і подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.4 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю додає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

ПП «Арбас» подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік від 30.01.2014 року № 9003220802, якою визнає- орендної плати за землю за 2014 рік в розмірі 18752,14 грн, та визначено суму щомісячний платіж в розмірі 1562,68 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі № 913/98/14 позов Сєвєродонецької міської ради задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 30.11.2007 року, державна реєстрація від 30.11.2007 року за № 040941900009, який укладений між Сєвєродонецькою міською радою та приватним науково-виробничим підприємством «Арбас», відносно земельної ділянки площею 0,3668 га із земель промисловості (під 462/10000 часток комплексу будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 4, виклавши п. 5 розділу «Об'єкт оренди» договору у наступній редакції: "5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:04:002:0158 становить 964757 грн. 36 коп."; виклавши п. 9 розділу "Орендна плата" договору у наступній редакції: «9.Орендна плата вноситься "Орендарем" самостійно у грошовій формі в розмірі: 48237 грн. 87 коп. на рік"; виклавши п. 11 розділу "Орендна плата" у наступній редакції: "11.Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі: 4019 грн. 82 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця".

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду

Рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі №913/98/14 набрало законної сили.

Позивачем в порушення статей 286, 288 Податкового кодексу України не було надано до 20.03.2014 року уточнюючої податкової декларації з орендної плати за землю за 2014 рік та занижена орендна плата за землю за 2014 рік на суму 25097,95 грн.

Фахівцями державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 01.10.2014 року № 1238/12-14-22- 01/25370057, яким встановлено, що в порушення абзацу 1 пункту 288.1, пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України відповідачем занижена орендна плата за землю за 2014 рік на суму 25097,95 грн.; в порушення абзацу 2 пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України відповідачем не подано уточнюючу податкову декларацію по орендній платі за землю за 2014 рік.

На підставі висновків акту перевірки від 01.10.2014 року № 1238/12-14-22- 01/215370057 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 року № 0001002201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в сумі 29085,32 грн., з яких : основний платіж - 25097,95 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 3987,37 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі 820/18143/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 820/18143/14 апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства «Арбас» залишено без задоволення. У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 року № 0001002201 вважається узгодженим.

По-друге, відповідно до ст. 67 Конституції України, відповідно до якої кожен повинен сплачувати податки в порядку і розмірах, установлених законом.

Несплата податків, фінансових санкцій порушує інтереси держави, загрожує невиконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності передбачених Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 (далі Закон 1669) в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції повідомляємо, що зазначена норма визначена ст. 6 зазначеного Закону, а саме звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони /країни від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Звертаємо увагу суду, що перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція було затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.

Зазначене розпорядження набрало чинності 05.11.2014 року після оприлюднення у офіційному виданні «Голос України» від 05.11.2014 року №213.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053.

Слід зазначити, що на теперішній час відповідно до ст. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження ( переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» встановлено, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 88, ст. 2532);

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

У зв'язку з чим, на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 15.10.2014 перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був відсутній, з чого виходить, що застосування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» було неможливо. Ст. 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Крім того, статтею 10 Закону № 1669 визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Звертаємо увагу суду, що ст. 6 Закону №1669 звільняє від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та в свою чергу Законом № 1669 передбачено, що єдиним та належним доказом, який дозволяє не виконувати обов'язки є сертифікат Торгово-промислової палати. Крім того зазначаємо, що ПП «Арбас» не надавалося до ДПІ у м. Сєвєродонецьку сертифікату Торгово-промислової палати ні під час проведення перевірки ні в подальшого та не І долучався як додаток до адміністративного позову.

Таким чином, у ДПІ у м. Сєвєродонецьку були відсутні будь-які підстави для звільнення ПП «Арбас» від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

У задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 15.11.2007 року № 1596 вирішено передати ПНВП "Арбас" в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 0,3668 га із земель промисловості (під 462/10000 часток комплексу будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 4.

На виконання вказаного рішення між Сєвєродонецькою міською радою та ПНВП "Арбас" укладено договір оренди землі від 30.11.2007 року, державна реєстрація від 30.11.2007 за № 040941900009 (а.с.19-21).

В пункті 5 договору сторони передбачили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 374392 грн. 76 коп.

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 4118 грн. 32 коп. на рік, що складає 1,10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 11 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі: 343 грн. 19 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно до пункту 34 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

ПП «Арбас» подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік від 30.01.2014 року № 9003220802, якою визнає- орендної плати за землю за 2014 рік в розмірі 18752,14 грн, та визначено суму щомісячний платіж в розмірі 1562,68 грн (а.с. 66-69).

Згідно акту від 01.10.2014 № 1238/12-14-22- 01/25370057 (а.с.33-35) встановлено, що в порушення абзацу 1 пункту 288.1, пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України відповідачем занижено орендну плату за землю за 2014 рік на суму 25097,95 грн.; в порушення абзацу 2 пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України відповідачем не подано уточнюючу податкову декларацію по орендній платі за землю за 2014 рік.

На підставі висновків акту перевірки від 01.10.2014 року № 1238/12-14-22- 01/215370057 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 року № 0001002201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в сумі 29085,32 грн., з яких: основний платіж - 25097,95 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 3987,37 грн.

15.10.2014 року Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області винесено податкове повідомлення- рішення № 0001002201, яким ПНВП «Арбас» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в сумі 29085,32 грн., з яких: основний платіж - 25097,95 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 3987,37 грн, на підставі акту від 01.10.2014 № 1238/12-14-22-01/25370057 позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Арбас» з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 (а.с.40).

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі № 913/89/14 позов Сєвєродонецької міської ради задоволено частково, внесені зміни до договору оренди землі від 30.11.2007 року, державна реєстрація від 30.11.2007 року за № 040941900009, який укладений між Сєвєродонецькою міською радою та приватним науково-виробничим підприємством "Арбас", відносно земельної ділянки площею 0,3668 га із земель промисловості (під 462/10000 часток комплексу будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова, 4, виклавши п. 5 розділу "Об'єкт оренди" договору у наступній редакції: "5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:04:002:0158 становить 964757 грн. 36 коп."; виклавши п. 9 розділу "Орендна плата" договору у наступній редакції: "9.Орендна плата вноситься "Орендарем" самостійно у грошовій формі в розмірі: 48237 грн. 87 коп. на рік"; виклавши п. 11 розділу "Орендна плата" у наступній редакції: "11.Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі: 4019 грн. 82 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця". Рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі №913/89/14 набрало законної сили.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ПНВП «Арбас»: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, вул. 4, корпус 9 (а.с.8-11).

Приймаючи рішення щодо задоволення позовних вимог, суд виходить з наступних положень.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України (Основні засади податкового законодавства України) визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, серед яких діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Преамбулою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ( Закон № 1669), який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до положень статті 6 Закону № 1669 встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 Закону № 1669 визначено скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 10 Закону № 1669 визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 11 Закону № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 5 статті 11 Закону № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні "Офіційний вісник Президента України" від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі "Луганська область":

1. Міста обласного значення:

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі "Луганська область":

1. Міста обласного значення:

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Таким чином, з аналізу норм Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

Цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов'язково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначені міста Луганськ та Лисичанськ. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм Закону № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким міста обласного значення: м. Луганськ та м. Лисичанськ віднесені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

У зв'язку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Норми Закону України № 1669 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону.

При вирішенні питання відносно Позивача щодо визначення наявності податкового боргу Відповідач повинен був керуватися усіма положеннями Податкового кодексу України та нормами Закону № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати окремі положення Податкового кодексу України, а повинен надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для визначення сум податкового боргу.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Посилання представника Відповідача на ті обставини, що на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у ст. 6 Закону № 1669 податкових пільг, а також не внесені відповідні зміни до Податкового кодексу України, є незмістовними з наступних підстав.

При даних спірних правовідносинах розглядається питання не застосування податкових пільг, а питання застосування положень статей 6, 7 Закону № 1669, якими суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасована орендна плата за користування державним та комунальним майном. При цьому самим Законом не передбачена процедура визначення порядку звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном.

Також Відповідач повинен був враховувати положення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України та застосувати принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Тобто, Відповідач в силу приписів ст. 4 Податкового кодексу України не повинен був однозначно застосовувати ті положення, що Законом №1669 не внесені зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном, а повинен був надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у Відповідача законних підстав для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення від 15.10.2016 №0001002201 за спірний період.

Посилання представника Відповідача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 року по справі № 820/18143/14, якою відмовлено в задоволенні позову ПНВП «Арбас» до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2014 року №0001002201, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015, як на підставу для відмови в задоволенні позову є безпідставним з таких підстав.

Позов у справі № 820/18143/14 був обґрунтований відсутністю державної реєстрації змін до договору оренди землі 30.11.2007, внесених рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2014 року по справі № 913/89/14, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 року № 0001002201 підлягало скасуванню.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що Позивачем в якості підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2014 року №0001002201 не зазначалися ті підстави, які розглядаються по справі №812/719/16, а Харківським окружним адміністративним судом не надавалася оцінка спірним правовідносинам з урахуванням норм, про застосування яких Позивач просить у даній адміністративній справі.

Відповідно до положень п. 5 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Статтею 7 КАС України визначені принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах, серед яких є:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом;

4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Враховуючи приписи п. 5 ч. 3 ст. 108, п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України та застосовуючи закріплені ст. 7 КАС України такі принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах, як верховенство права, законність та рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, суд робить висновки, що за встановлених обставин: наявність різних підстав оскарження спірного податкового повідомлення-рішення по справам № 820/18143/14 та №812/719/16, відсутні підстави для закриття провадження у справі №812/719/16 в порядку п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки відсутня ознака «того самого спору» внаслідок різних підстав оскарження.

Як встановлено в судовому засіданні, по даній справі розглядається спір між тими самими сторонами, про той самий предмет, однак з інших підстав. Як наслідок, відсутні підстави для залишення даної позовної заяви без розгляду на підставі положень ст. 155 КАС України та закриття провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено в судовому засіданні, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 року по справі № 820/18143/14 зовсім не встановлювалися обставини відсутності підстав для задоволення позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням положень Закону № 1669. У зв'язку з чим відсутні підстави для застосування при даному розгляді справи положень статті 72 КАС України для звільнення від доказування в частині відсутності законодавчо встановлених підстав для звільнення Позивача від орендної плати.

Посилання представника Відповідача на положення статті 10 Закону № 1669, якою сертифікат Торгово-промислової палати України визначений як єдиний належний та достатній документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, як на підставу для відмови в задоволенні позову є безпідставним з таких підстав.

Статтею 10 Закону № 1669 прямо визначено, що сертифікат Торгово-промислової палати України є тим документом, на підставі якого відбувається звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.

Тобто, передумовою отримання та застосування сертифікату Торгово-промислової палати України повинен бути факт наявності обов'язку виконання зобов'язання. Лише при наявності такого обов'язку та за умови його невиконання або неналежного виконання виникає необхідність отримання вказаного сертифікату.

Однак при даних спірних правовідносинах Позивач в силу приписів ст. 6 Закону № 1669, чинної на момент спірного періоду, зовсім був звільнений від такого зобов'язання, як сплата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Тобто, відсутні як такі обставини, які б обумовлювали наявність обов'язку у Позивача для виконання певного зобов'язання: в даному випадку - сплати за користування земельними ділянками комунальної власності.

Як наслідок, були відсутні законодавчо передбачені підстави для отримання Позивачем сертифікату Торгово-промислової палати України.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а саме: скасування податкового повідомлення - рішення від 15.10.2016 №0001002201 в частині нарахування Приватному науково-виробничому підприємству «Арбас» грошового зобов'язання з плати за землю та штрафу за період з 15.04.2014 по 31.12.2014 на загальну суму 23922,37 грн., з яких 20967,60 грн. податкового зобов'язання та 2954,77 грн. штрафу.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного науково-виробничого підприємства «Арбас» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області податкове повідомлення - рішення від 15.10.2016 №0001002201 в частині нарахування Приватному науково-виробничому підприємству «Арбас» грошового зобов'язання з плати за землю та штрафу за період з 15.04.2014 по 31.12.2014 на загальну суму 23922,37 грн., з яких 20967,60 грн. податкового зобов'язання та 2954,77 грн. штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 21823651, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, будинок 72) на користь Приватного науково-виробничого підприємства «Арбас» (код ЄДРПОУ 25370057, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, вул. 4, корпус 9) сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 02 грудня 2016 року.

Суддя С.В. Борзаниця