Постанова

від 28.11.2016 по справі 910/8965/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа№ 910/8965/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Київміськбуд-1"

на рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016

у справі № 910/8965/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Комунального підприємства ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної в м. Києві ради

до 1. Приватного акціонерного товариства ,,Київміськбуд-1"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства ,,Київміськбуд-1" (далі - відповідач) про розірвання договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005, укладеного між Комунальним підприємством ,,Будівництво та реконструкція", Приватним акціонерним товариством ,,Київміськбуд - 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Автомпромхім".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім".

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №910/8965/16 позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005, укладений між Комунальним підприємством ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради, Приватним акціонерним товариством ,,Київміськбуд-1", Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім" в частині зобов'язань Комунального підприємства ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради та Приватного акціонерного товариства ,,Київміськбуд-1". Провадження у справі № 910/8965/16 про розірвання договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005, укладеного між Комунальним підприємством ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради, Приватним акціонерним товариством ,,Київміськбуд-1", Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім" в частині зобов'язань Комунального підприємства ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім" припинено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства ,,Київміськбуд-1" на користь Комунального підприємства ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві 1378,00 грн. судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції послався на те, що відповідачем станом на день розгляду спору не введено в експлуатацію вбудовано-прибудовані приміщення в осях А-Л, 8-10 та підземний паркінг в осях А-Л, 1-11, не передано обумовлені договором квартири у власність позивача, а тому дійшов висновку про порушення відповідачем п.п. 1.2, 5.1, 10.1, п.п. 3.2.1 п. 3.2 договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005, які з урахуванням змісту договору є істотними, у зв'язку із чим вказаний договір про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 року в частині зобов'язань КП ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради та ПрАТ ,,Київміськбуд-1" підлягає розірванню на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Також в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив про те, що оскільки ТОВ ,,Автопромхім" та КП ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради дійшли згоди, що виконали один перед одним всі зобов'язання за договором, провадження у справі про розірвання договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 року в частині зобов'язань КП ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради та ТОВ ,,Автопромхім" підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі № 910/8965/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що позивачем не доведено істотного порушення його прав, що давало б підстави для розірвання договору в судовому порядку з посиланням на приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки перед позивачем усі зобов'язання матеріального характеру за спірним договором є виконаними. На думку відповідача, позивач безпідставно вказує, що спірний договір інвестування будівництва є договором підряду, а тому його посилання на відповідні статті ЦК України, які регулюють укладення, виконання та розірвання договорів підряду є некоректними, оскільки правовідносини між сторонами регулюються Законом України ,,Про інвестиційну діяльність". Також скаржник зазначає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав, оскільки розірвання спірного договору не відновить його порушеного права на отримання від відповідача, як вказує позивач, житлового приміщення (квартири), та відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про її необґрунтованість та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 справу № 910/8965/16 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства ,,Київміськбуд-1" на рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Суховий В.Г. (доповідач), судді: Хрипун О.О., Коротун О.М. та призначено її розгляд на 17.10.2016.

Ухвалою суду від 17.10.2016 залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім" та виключено його зі складу третіх осіб у даній справі; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію, розгляд справи відкладено на 07.11.2016.

Ухвалою суду від 07.11.2016 розгляд скарги у справі № 910/8965/16 відкладено на 28.11.2016 на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 28.11.2016 представник відповідача 1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, представник позивача проти наведених доводів заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у порядку, встановленому ГПК України, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411616074474 та розписка про обізнаність про розгляд справи. Клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду скарги та вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача 2 та третьої особи.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2005 між Комунальним підприємством з управління капітального будівництва та реконструкції в Шевченківському районі (перейменовано на Комунальне підприємство ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради, замовник, сторона 1), яке за дорученням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації виступає замовником по будівництву, Закритим акціонерним товариством ,,Київміськбуд-1" (змінено організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство, інвестор-1, сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім" (інвестор-2, сторона 3) укладено Договір про інвестування будівництва № 86-б (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов'язуються шляхом інвестицій інвестора-1 та інвестора-2 за рахунок власних коштів, із залученням коштів населення, фізичних та юридичних осіб, спільними зусиллями виконати роботи по будівництву житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Дмитрівській, 80-82 (об'єкт) у Шевченківському районі міста Києва. Будівництво виконується без чистового опорядження квартир і вбудовано-прибудованих приміщень, без верхнього покриття підлог, без встановлення внутрішніх дверних заповнень в квартирах і вбудовано-прибудованих приміщеннях, без вбудованих шаф та антресолей, без встановлення сантехобладнання і електроплит.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що інвестор-1 та інвестор-2 зобов'язуються побудувати об'єкт та передати замовнику об'єкт у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих будівельних норм та правил в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язується контролювати хід будівництва та прийняти належним чином об'єкт після завершення будівництва.

Згідно з п. 2.1 договору інвестор-1 та інвестор-2 приймають участь в інвестуванні даного проекту будівництва у співвідношенні 50% : 50% від загального обсягу фінансування проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт, а також витрат на підготовку та утримання будівельного майданчика на період будівництва.

До 5 числа місяця, наступного за звітним, інвестор-1 та інвестор-2 спільно проводять перевірку обсягів виконаних робіт у звітний місяць, їх вартість та підтверджують їх підписанням, після чого акт передається для оплати (п. 2.2).

Відповідно до п. 3.1 договору інвестор-1 та інвестор-2 фінансують і здійснюють будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Дмитрівській, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва.

Пунктом 3.2 сторони погодили, що після введення в експлуатацію об'єкту, у власності замовника залишається 14% загальної площі збудованих квартир (з урахуванням 2% на службове житло), з яких замовник сам проводить розрахунки з ГУЖЗ м. Києва по даному об'єкту.

Після введення в експлуатацію об'єкту у власності інвестора 1 та інвестора 2 залишається 86% загальної площі збудованих квартир, 100% вбудовано - прибудованих приміщень та 100% машиномісць у підземному паркінгу (п. 3.5).

В п. 5.1 договору сторони погодили, що введення в експлуатацію об'єкту може здійснюватись чергами (пусковими комплексами). Терміни будівництва та строк здачі окремих черг будуть узгоджені сторонами. Терміни будівництва та строк здачі окремих черг будуть узгоджені сторонами додатковою угодою № 3 після розробки проектно - кошторисної документації.

Згідно з п. 10.1 договору здача-приймання робіт після закінчення будівництва об'єкту здійснюється у відповідності з чинним законодавством і оформлюється актом здачі об'єкту в експлуатацію.

18.01.2007 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору № 86-б від 22.04.2005, відповідно до якої, викладено, зокрема п. 1.2 в такій редакції: ,,інвестор-1 зобов'язується побудувати відповідно до затвердженої проектної документації секцію 1 в осях А-П, 1-16, вбудовано-прибудовані приміщення в осях А-Л, 8-10 та підземний паркінг в осях А-Л, 1-11. Інвестор-2 зобов'язуються побудувати відповідно до затвердженої проектної документації секцію 2 в осях А-П, 1-16 з вбудовано-прибудованими приміщеннями в осях 9-11, Л-С та підземний паркінг в осях 9-11, Л-С".

Вказаною додатковою угодою № 3 п. 2.1 договору викладено в такій редакції: ,,Інвестор-1 та інвестор-2 приймають участь в інвестуванні даного проекту будівництва у співвідношенні 50% х 50% від загального обсягу фінансування проектно-вишукувальних робіт, робіт по будівництву внутрішньо та зовнішньо майданчикових інженерних мереж та об'єктів енерговодотеплопостачання на них та водовідведення, а також витрат на благоустрій території об'єкту та за його межами на підготовку та утримання будівельного майданчику на період будівництва та до передачі його експлуатуючій організації".

Відповідно до п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди-3, після введення в експлуатацію об'єкту, у власності замовника залишається 14% мінус 100 кв. м. загальної площі збудованих квартир (з урахуванням 2% на службове житло), з яких замовник сам проводить розрахунки з ГУЖЗ м Києва по даному об'єкту. Крім того, інвестор-1 та інвестор-2 згодні погодити замовнику інвестування за узгодженими сторонами цінами, 160 кв. м. вбудовано-прибудованих приміщень і 100 кв. м. загальної площі квартир в об'єкті для потреб району (при необхідності). Відповідні конкретні приміщення визначаються за згодою інвестора-1 та інвестора-2 і виділяються ними із своїх частин нерухомості або компенсуються ними одна одній у грошовому еквіваленті 50х50%.

Згідно з п. 3.5 договору в редакції Додаткової угоди-3 після введення в експлуатацію об'єкту або його пускового комплексу у власності інвестора-1 залишається 86% плюс 50 кв. м. загальної площі збудованих квартир у секції № 1, 100% вбудовано-прибудованих приміщень та машино-місць у підземному паркінгу, які закріплені за ним згідно п. 1.2 додаткової угоди. Після введення в експлуатацію об'єкту або його пускового комплексу у власності інвестора-2 залишається 86% плюс 50 кв. м. загальної площі збудованих квартир у секції № 2, 100% вбудовано-прибудованих приміщень та машино-місць у підземному паркінгу, які закріплені за ним згідно п. 1.2 додаткової угоди.

Введення в експлуатацію об'єкта може здійснюватись чергами (пусковими комплексами). Терміни будівництва та строк здачі окремих черг будуть узгоджені сторонами додатковою угодою № 3 після розробки проектно-кошторисної документації, але не пізніше 01.09.2007 (п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди-3).

Відповідно до п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди-3 здача-приймання робіт після закінчення будівництва об'єкту або його пускового комплексу здійснюється у відповідності з чинним законодавством і оформлюється актом здачі об'єкту в експлуатацію.

Договір набуває чинності з дня підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених цим договором та додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною договору (п. 14.1 договору в редакції додаткової угоди-3).

19.08.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору № 86-б від 22.04.2005, якою п. 3.2 викладено в наступній редакції:

,,3.2.1 Після введення в експлуатацію об'єкту, замовнику безоплатно передається у власність 2% загальної площі збудованих квартир. Передача здійснюється за актом.

3.2.2 Інвестор-1 та інвестор-2 самостійно, згідно до діючого законодавства, проводять розрахунки з Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)".

Пункт 3.4 договору викладено в такій редакції:

,,Після введення в експлуатацію об'єкту у власності інвестора-1 та інвестора-2 залишається 88% загальної площі квартир, 100% вбудовано-прибудованих приміщень та 100% машиномісць у підземному паркінгу".

Відповідно до проектної документації затвердженої розпорядженням Шевченківської РДА у м. Києві від 24.03.2006 № 596 та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за № 07-2547 від 03.04.2006 КП ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул. Дмитрівська 80-82 у Шевченківському районі м. Києва № 0063-Шв від 12.02.2008. Строк дії дозволу до 12.02.2009 (продовжено до 31.12.2009 року).

Житлову частину житлового будинку з об'єктами соціальної сфери (секція 2), вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва було прийнято в експлуатацію, що підтверджується актом державної приймальної комісії прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.12.2008.

Сертифікатом відповідності КВ 000163 від 06.05.2010, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери на вул. Дмитрівській, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва (ІІ черга будівництва, секція № 1 з благоустроєм та РП-10 кВ) на вул. Дмитрівській, 82 у Шевченківському районі м. Києва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ ,,Автопромхім" передано КП ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради квартири, що підтверджується наданими актами.

Протоколом від 07.04.2016 до договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 ТОВ ,,Автопромхім" та КП ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради підтвердили, що виконали один перед одним всі зобов'язання за договором.

20.04.2016 позивачем направлено на адресу відповідача лист № 16/04/19-1 від 19.04.2016, у якому він зазначав, що останнім порушено умови договору та додаткових угод, укладених в рамках договору, а саме: незавершено будівельно - монтажні роботи та не введено в експлуатацію частини приміщень об'єкту і підземний паркінг, а також не виконано зобов'язань щодо передачі у власність частини загальної площі квартир, у зв'язку чим заявлена вимога протягом 7 днів з дня отримання вимоги виконати перед позивачем взяті на себе зобов'язання по договору №86-б від 22.04.2005.

Вказаний лист отримано відповідачем 28.04.2016, що підтверджується витягом про відстеження поштового відправлення з офіційного сайту УДППЗ ,,Укрпошта".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем допущено порушення умов Договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005, оскільки незавершено будівельно - монтажні роботи та не введено в експлуатацію вбудовано-прибудовані приміщення в осях А-Л, 8-10 та підземного паркінгу в осях А-Л, 1-11. Також позивач вказує, що роботи по завершенню зазначених робіт відповідачем не проводяться, строки виконання робіт сплинули, що є істотним порушенням умов договору. Позивач зазначає, що порушення відповідачем наведених вище умов договору створюють загрозу життю та здоров'ю власникам квартир об'єкту та інших осіб, що, в свою чергу, стає причиною звернення власників квартир об'єкту зі скаргами та вимогами до позивача щодо завершення незакінчених будівельно - монтажних робіт. Крім того, позивач вказує, що відповідачем не було передано у його власність частину загальної площі збудованих квартир об'єкту, у розмірах, передбачених умовами договору та додаткових угод до нього, що також є істотним порушенням умов договору.

Посилаючись на приписи ст. 852 ЦК України, позивач зазначає, що відповідач порушив зобов'язання, які покладені на нього умовами договору і зазначені порушення не було усунено у наданий позивачем строк, тому у нього виникли підстави для застосування правових наслідків за порушення відповідачем зобов'язань - розірвати договір.

Заперечуючи проти позовних вимог у даній справі, відповідач зазначає, що позивачем не доведено істотного порушення його прав, оскільки всі зобов'язання матеріального характеру за спірним договором перед позивачем є виконаними, що позбавляє останнього права звертатись до суду з позовом про розірвання договору з підстав, визначених у ст. 651 ЦК України, оскільки відсутня така обов'язкова умова для розірвання договору в судовому порядку, як наявність істотного порушення договору відповідачем .

Відповідач у відзиві вказав, що невведення в експлуатацію вбудовано-прибудованих приміщень та підземного паркінгу за Договором про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 року не є істотним порушенням такого договору, оскільки вказані приміщення повинні перейти у його власність. Крім того, зазначив, що позивачем не забезпечено права користування (оренди) земельної ділянки, яка відведена під забудову об'єкту, оскільки строк оренди такої земельної ділянки закінчився 15.11.2010 року.

Також відповідачем подано в суд заяву про застосування строку позовної давності, у якій він вказав, що з урахуванням п. 5.1 договору, яким передбачено строк здачі об'єкта в експлуатацію не пізніше 01.09.2007 року, позовна давність до вимог про розірвання договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 спливла та просив застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем станом на день розгляду спору не введено в експлуатацію вбудовано-прибудовані приміщення в осях А-Л, 8-10 та підземний паркінг в осях А-Л, 1-11, не передано обумовлені договором квартири у власність позивача, а тому дійшов висновку про порушення відповідачем п.п. 1.2, 5.1, 10.1, п.п. 3.2.1 п. 3.2 договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005, які з урахуванням змісту договору є істотними.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні докази, не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, та він є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Приписами статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється всього того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом частин 2-4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Укладений між сторонами договір про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 є інвестиційним договором, правовідносини сторін за яким регулюються Законом України ,,Про інвестиційну діяльність".

Відповідно до визначень, наведених в ст. 1 названого Закону, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

За змістом ст. 9 Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Як зазначалось вище в тексті даної постанови, 22.04.2005 між Комунальним підприємством з управління капітального будівництва та реконструкції в Шевченківському районі (відповідно до статуту перейменовано у Комунальне підприємство ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради), Закритим акціонерним товариством ,,Київміськбуд-1" (змінено організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім" укладено договір про інвестування будівництва № 86-б, відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов'язуються шляхом інвестицій інвестора-1 та інвестора-2 за рахунок власних коштів, із залученням коштів населення, фізичних та юридичних осіб, спільними зусиллями виконати роботи по будівництву житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Дмитрівській, 80-82 (об'єкт) у Шевченківському районі міста Києва. Будівництво виконується без чистого опорядження квартир і вбудовано-прибудованих приміщень, без верхнього покриття підлог, без встановлення внутрішніх дверних заповнень в квартирах і вбудовано-прибудованих приміщень, без вбудованих шаф та антресолей, без встановлення сантехобладнання і електроплит.

Як вбачається зі змісту п.1.2 спірного договору (в редакції додаткової угоди № 3, а.с. 49) інвестор-1 (відповідач-1) та інвестор-2 (відповідач-2) взяли на себе зобов'язання побудувати відповідно до затвердженої проектної документації секцію 1 в осях А-П, 1-16, вбудовано - прибудовані приміщення в осях А-Л, 8-10 та підземний паркінг в осях А-Л, 1-11 (зобов'язання відповідача-1) та секцію 2 в осях А-П, 1-16 з вбудовано - прибудованими приміщеннями в осях 9-11, Л-С, підземний паркінг в осях 9-11, Л-С (зобов'язання відповідача-2).

Матеріалами справи, а саме: актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.12.2008 (а.с. 57) підтверджується прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - житлової частини житлового будинку з об'єктами соціальної сфери (секція 2), вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва.

Сертифікатом відповідності КВ 000163 від 06.05.2010, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери на вул. Дмитрівській, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва (ІІ черга будівництва, секція № 1 з благоустроєм та РП-10 кВ) на вул. Дмитрівській, 82 у Шевченківському районі м. Києва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

Щодо тверджень позивача про невиконання відповідачем-1 умов інвестиційного договору в частині не передання у його власність частини загальної площі збудованих квартир об'єкту, у розмірах, передбачених умовами договору та додаткових угод до нього, що також є істотним порушенням умов договору, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.4 інвестиційного договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 19.08.2008) після введення в експлуатацію об'єкту, замовнику безоплатно передається у власність 2% загальної площі збудованих квартир. Передача здійснюється за актом; інвестор-1 та інвестор-2 самостійно, згідно до діючого законодавства, проводять розрахунки з Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація); після введення в експлуатацію об'єкту у власності інвестора-1 та інвестора-2 залишається 88% загальної площі квартир, 100% вбудовано-прибудованих приміщень та 100% машиномісць у підземному паркінгу.

Водночас, як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, доказів виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань, зокрема, щодо передачі квартир у власність (п.п. 3.2.1) суду не надано.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 06.07.2016, 20.07.2016 у даній справі, судом витребовувались у сторін, зокрема, докази передачі відповідачем у власність позивачу квартир відповідно до п. 3.2.1 договору № 86-б від 22.04.2005.

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача-1 (а.с. 162) від 27.07.2016, з якого вбачається, що на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 20.07.2016 ним здійснюється пошук доказів передачі ним у власність позивачу квартир відповідно до п. 3.2.1 договору. Відповідач-1 вказує, що 27.07.2016 він звернувся до Головного управління житлового забезпечення м. Києва з проханням надати копію листа № 445 від 13.09.2011, направленому начальнику ГУЖЗ м. Києва, в якому відповідач просив останнього зареєструвати акти прийому - передачі квартири № 132 в будинку № 19-А по вул. Дніпровська Набережна в м. Києві з метою передачі у комунальну власність Шевченківського району міста Києва згідно договору № 86-б від 22.04.2005. В зв'язку з наведеним, відповідач-1 просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 01.08.2016 на інший день з врахуванням передбаченого законодавством тридцятиденного терміну на підготовку відповіді та продовжити строк розгляду спору. В додаток до свого клопотання відповідач-1 надав копію відповідного звернення.

З протоколу судового засідання від 01.08.2016 вбачається, що представником відповідача заявлялось також усне клопотання про відкладення розгляду спору, яке було відхилено судом першої інстанції, та за наслідками судового засідання 01.08.2016 прийнято рішення у даній справі.

В оскаржуваному рішенні не наведено мотивів відхилення заявленого відповідачем клопотання, незважаючи на неодноразове витребування ухвалами суду матеріалів, які намагався надати відповідач.

Водночас, в процесі перегляду справи апеляційним судом, відповідачем-1 надано суду як копію додаткової угоди № 5 від 11.01.2010 до договору № 86-б від 22.04.2005, яка витребовувалась ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016, так і в якості додаткового доказу - копію акту прийому - передачі квартири від 13.09.2011.

Зазначений додатковий доказ приймається апеляційним судом, з врахуванням приписів ст. 101 ГПК України, оскільки відповідачем-1 в апеляційній скарзі та в судових засіданнях обґрунтовано неможливість подання його в суд першої інстанції з причин, що не залежали від нього, зокрема, в зв'язку з відхиленням судом першої інстанції його клопотання про відкладення розгляду справи для отримання та подання доказів, враховуючи їх відсутність у арбітражного керуючого.

Як вбачається з наданої відповідачем-1 додаткової угоди № 5 від 11.01.2010 до інвестиційного договору (а.с. 207), сторони погодили викласти п. 3.2 в наступній редакції:

3.2. Після введення об'єкта в експлуатацію, в розпорядженні замовника залишається 2% загальної площі побудованих квартир.

Пункт 3.4 викладено в такій редакції:

п.3.4 В розпорядження інвестора-1 та інвестора-2 передається 98% загальної площі квартир, 100% вбудовано - прибудованих приміщень та 100% машиномісць у підземному паркінгу. Інвестор-1 та інвестор-2 самостійно із переданого у розпорядження житла, згідно діючого законодавства, проводять розрахунки з Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Доповнено розділ 3 пунктами 3.7 та 3.8.

П. 3.7. При взаємної згоди замовника та інвестора-1 або інвестора-2 розрахунки можуть бути проведені за рахунок площі квартир в інших об'єктах інвестора-1, або інвестора-2 та грошовими коштами.

П. 3.8 Після введення в експлуатацію секції-1, яку збудував інвестор-1 у власності замовника залишається 2 відсотки від загальної площі збудованих квартир, що відповідає 153,81 кв.м. Згідно п. 3.7 цієї додаткової угоди в рахунок розрахунків замовнику передається житлова квартира за адресою: Дарницький р-н, вул. Дніпровська набережна, 19-а, з такими характеристиками: № квартири - 132, поверх - 16, кількість кімнат - 3, загальна площа кв.м. - 114,1, за решту недоданої замовнику площі 39,71 кв.м. інвестор-1 розраховується грошовими коштами в розмірі 285 866,67 грн., разом з ПДВ - 343 040,00 грн.

Відповідно до акту, наявного в матеріалах справи (а.с. 202), від 13.09.2011, ПрАТ ,,Київміськбуд -1" (інвестор-1, відповідач-1) згідно з договором № 86-б від 22.04.2005 та п. 3.8 додаткової угоди № 5, передав, а Голова Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації прийняв трьохкімнатну квартиру № 132, загальною площею 114,10 кв.м. на 16-му поверсі в Дарницькому районі м. Києва по вул. Дніпровська набережна, 19-а в м. Києві.

Зазначений акт підписано Головою Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, інвестором-1 та замовником, зокрема, в.о. директора позивача, та скріплений їх печатками, тобто, зазначений об'єкт передано на виконання умов договору № 86-б від 22.04.2005 та п. 3.8 додаткової угоди № 5 до нього, хоча і не позивачу, але за його згоди - Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації, якою було доручено позивачу виступити у спірному договорі замовником по будівництву (а.с. 40) та погоджено цей договір.

За наведених вище обставин, твердження позивача, які взяті до уваги судом першої інстанції, про невиконання відповідачем-1 умов інвестиційного договору в частині не передання у його власність частини загальної площі збудованих квартир об'єкту, у розмірах, передбачених умовами договору та додаткових угод до нього, колегія суддів вважає помилковими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, з аналізу спірного договору (п.3.4 в редакції додаткової угоди № 5) вбачається, що в розпорядження інвестора-1 та інвестора-2 передається 98% загальної площі квартир, 100% вбудовано - прибудованих приміщень та 100% машиномісць у підземному паркінгу. Отже, нежитлові приміщення та машиномісця згідно з договором не переходять у власність позивача.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає порушення права позивача у цій частині, оскільки незавершення будівельно - монтажних робіт та не введення в експлуатацію вбудовано-прибудованих приміщень в осях А-Л, 8-10 та підземного паркінгу в осях А-Л, 1-11, який за умовами договору переходить у власність інвестора не може свідчити про таке порушення.

Посилання позивача на ту обставину, що порушення відповідачем наведених вище умов договору створюють загрозу життю та здоров'ю власникам квартир об'єкту та інших осіб, що, в свою чергу, стає причиною звернення власників квартир об'єкту зі скаргами та вимогами до позивача щодо завершення незакінчених будівельно - монтажних робіт також не є обґрунтованими та колегією суддів відхиляються, оскільки ці обставини не свідчать про порушення прав позивача.

Щодо посилань позивача на приписи ст.ст. 846, 849, 852 ЦК України, якими врегульовано правовідносини за договором підряду, колегія суддів зазначає, що, як встановлено в тексті даної постанови, договір про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 є саме інвестиційним договором, правовідносини сторін за яким регулюються Законом України ,,Про інвестиційну діяльність", та, з огляду на положення ст. 9 Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що зазначений договір містить елементи договору підряду, однак, він не підпадає під регулювання приписами глави 61 ЦК України з огляду на відсутність всіх істотних умов, необхідних для такого договору, зокрема, кошторису, а також відсутність у договорі (в редакції додаткової угоди № 3 від 18.01.2007) зобов'язань сторін (замовника і підрядника) встановлених у ч. 1 ст. 875 ЦК України для такого виду договорів.

За наведених вище обставин, колегія суддів не вбачає у даному спорі наявності істотного порушення відповідачем-1 умов договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005, яке б могло бути підставою для розірвання даного договору на підставі ст. 651 ЦК України.

Також колегія суддів зазначає, що строк дії укладеного між сторонами договору про інвестування будівництва встановлено пунктом 14.1 договору - до повного виконання ними своїх зобов'язань. При цьому, п. 13.1 договору передбачена лише можливість позивача призупинити дію даного договору.

Крім того, в своїх письмових поясненнях позивач посилається на ст. 21 Закону України ,,Про інвестиційну діяльність" як на підставу зупинення або припинення інвестиційної діяльності у разі оголошення в установленому порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності.

Однак, в зазначеній статті йдеться про зупинення або припинення інвестиційної діяльності за рішенням, або інвесторів, або правомочного державного органу, в тому числі на підставі оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності. Однак, рішень з цього приводу не приймалось та матеріали справи їх не містять.

Безпідставним є твердження позивача про закінчення дії дозволу на виконання будівельних робіт № 0063-ІІІв від 12.02.08 з будівництва житлового будинку з об'єктами соціальної сфери за адресою: вул. Дмитрівська, 80-82 у Шевченківському районі м. Києва, оскільки відповідно до п. 8 прикінцевих положень Закону України від 17.02.2011 ,,Про регулювання містобудівної діяльності" дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Таким чином, позовні вимоги у даній справі є необґрунтованими, документально не підтвердженими, а відтак, задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував, допустивши неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Що ж до заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності, у якій він вказав, що з урахуванням п. 5.1 договору, яким передбачено строк здачі об'єкта в експлуатацію не пізніше 01.09.2007 року, позовна давність до вимог про розірвання договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005 спливла, колегія суддів зазначає таке.

Як унормовано положеннями статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення і сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом цієї норми, у разі, якщо суд встановить, що позивач не довів свого порушеного права, то відмовляти у позові слід саме з цієї підстави, а якщо факт порушення права має місце, однак строк позовної давності пропущено без поважних причин, то відмовити у позові слід саме з підстав пропуску цього строку.

Оскільки, як зазначалось вище, позовні вимоги у даній справі є недоведеними та необґрунтованими, то дана обставина виключає застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Як вбачається з матеріалів позову, позовні вимоги у даній справі про розірвання договору про інвестування будівництва № 86-б від 22.04.2005, укладеного між Комунальним підприємством ,,Будівництво та реконструкція", Приватним акціонерним товариством ,,Київміськбуд - 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Автомпромхім" заявлені до Приватного акціонерного товариства ,,Київміськбуд-1".

Тобто, звертаючись з вимогою про розірвання трьохстороннього договору, позивач зазначає лише одного відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім".

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині зобов'язань Комунального підприємства ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім" на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, зазначаючи, що ТОВ ,,Автопромхім" та КП ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради дійшли згоди, що виконали один перед одним всі зобов'язання за Договором.

За змістом ст. 21 ГПК України сторонами у справі є позивач та відповідач.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Водночас, у даній справі, суд першої інстанції не звернув увагу, що договір № 86-б від 22.04.2005 укладено трьома сторонами, не врахував приписи ст. 24 ГПК України, не залучивши до участі у справі ТОВ ,,Автопромхім" у якості другого відповідача, припинив провадження у справі в частині зобов'язань Комунального підприємства ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Автопромхім" за відсутністю предмету спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме, припинено провадження у справі щодо особи, яку не було залучено відповідачем, що є також підставою для скасування рішення у цій частині.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги відповідача-1 є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню

В частині доводів апеляційної скарги про порушення саме позивачем умов інвестиційного договору, колегія суддів зазначає, що такі доводи не можуть бути предметом розгляду у даній справі з огляду на предмет і підстави даного спору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі № 910/8965/16 з прийняттям нового рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Київміськбуд-1" - задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №910/8965/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Комунального підприємства ,,Будівництво та реконструкція" Шевченківської районної в м. Києві ради (код 31904855) на користь Приватного акціонерного товариства ,,Київміськбуд-1" (код 24595667) 1 515,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.О. Хрипун

О.М. Коротун