Постанова

від 01.12.2016 по справі 1570/3756/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 1570/3756/2012

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника позивача - Селіванова С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ДОК-СЕРВІС» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року приватне підприємство «ДОК-СЕРВІС» (далі - ПП «ДОК-СЕРВІС») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі - Ізмаїльська ОДПІ), в якому просило скасувати, прийняті 31 січня 2012 року, наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0000102301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу 1 213 036 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 255 869 грн.;

- форми «В4» №0000112301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 232 154 грн.;

- форми «Р» №0000122301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму основного платежу 1 475 552 та за штрафними (фінансовими) санкціями на 287 450 грн..

- форми "Р" №0000012200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток з доходів нерезидентів на суму основного платежу 2 466 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на суму 617 грн.;

- форми «П» №0000132301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 721 956 грн.

У подальшому, позивач уточнив свої вимоги та просив скасувати наступні податкові повідомлення рішення від 31 січня 2012 року:

- форми «Р» №0000122301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму основного платежу 1 475 552 та за штрафними (фінансовими) санкціями на 287 450 грн.;

- форми «П» №0000132301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 721 956 грн.;

- форми «Р» №0000102301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу 1 213 036 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 255 869 грн.

Також позивачем була заявлена вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2012 року форми «Р» №0000412250, яким збільшено податок на додану вартість за основним платежем на 1 110 086 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 230 131 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом за результатами неналежного виконання своїх обов'язків, що виразилося в ігноруванні останніми вимог нормативних актів, які регулюють оподаткування прибутку підприємств, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також регулюють питання введення бухгалтерського обліку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд скасував у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року за №0000132301 та від 20 червня 2012 року за №0000412250.

Податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року за № 0000122301 скасовано судом в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем в сумі 1 447 752 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 280 500 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року за № 0000102301 скасовано в частині донарахування податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 190 796 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 249 139 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Ізмаїльська ОДПІ вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки судом не в повній мірі було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є недоведеними, а також судом допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року зазначена апеляційна скарга була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2016 р. касаційна скарга Ізмаїльської ОДПІ була частково задоволена.

Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року скасована і справа направлена на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У ході даного апеляційного розгляду було замінено сторону апеляційного провадження, а саме Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів в Одеській області була замінена на її правонаступника Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області.

Апелянт до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлений належним чином про місце, день та час судового розгляду.

Представник ПП «ДОК-СЕРВІС» у суді апеляційної інстанції вважав апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Ізмаїльської ОДПІ підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Ізмаїльська ОДПІ провела планову виїзну перевірку ПП «Док-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої був складений акт № 00842301/35855592 від 17 січня 2012 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема вимоги:

- пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- підпункту 135.4.1 пункту 135.4, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України;

- пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України.

Зазначені порушення призвели до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2008 року на 11 476,00 грн. та завищенню податку на прибуток, у періоді, який перевірявся, на загальну суму 1 465 552,00 грн. (у тому числі: за 2010 рік - 1 389 800,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року).

Окрім того, перевіркою зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2-3 квартали 2011 року на 721 956,00 грн.;

До того ж встановлено порушення позивачем вимоги пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, у періоді, який перевірявся, на загальну суму 1 213 036,00 грн. (у тому числі: за квітень 2010 року - 102 950,00 грн., за листопад 2010 року - 897 600,00 грн., за грудень 2010 року - 22 240,00 грн., за червень 2010 року - 190 246,00 грн.).

Це призвело до зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 232 154,00 грн.

Підприємством не відображено у складі інших доходів за 2-3 квартали 2011 року суму процентів в розмірі 26 269,00 грн., які були умовно нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишилась неповернутою в розрізі окремих податкових періодів у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Підприємством не відображено у складі валових доходів - дохід у сумі 111 200,00 грн. (без податку на додану вартість) від виконання робіт по збиранню металевих конструкцій суб'єкту підприємницької діяльності Шляховій А.В. згідно акту виконаних робіт б/н від 29 грудня 2010 року та не включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість у сумі 22 240,00 грн.

Також, в акті перевірки було вказано, що у періоді, який перевірявся, позивач занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 342 240,00 грн. внаслідок того, що не нарахував податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 320 000,00 грн. з вартості ремонтних робіт у сумі 6 600 000,00 грн., які виконані на замовлення ВАТ «Дунайсудноремонт».

Окрім іншого, у акті перевірки зазначено, що ПП «ДОК-СЕРВІС» неправомірно включило до складу податкового кредиту квітня 2010 року податок на додану вартість у сумі 320 000,00 грн. по податковій накладній № НН-ВЛ01571 від 30 червня 2009 року, яка виписана ПП «ТД «Влад», оскільки не було звернення до податкового органу зі скаргою на постачальника щодо порушення ним порядку виписки податкових накладних.

31 січня 2012 року Ізмаїльська ОДПІ, на підставі виявлених порушень, прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0000102301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу 1 213 036 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 255 869 грн.;

- форми «В4» №0000112301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 232 154 грн.;

- форми «Р» №0000122301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму основного платежу 1 475 552 та за штрафними (фінансовими) санкціями на 287 450 грн.

- форми «Р» №0000012200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток з доходів нерезидентів на суму основного платежу 2 466 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на суму 617 грн.;

- форми «П» №0000132301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 721 956 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 11 червня 2012 року № 9722/6/10-2115 «Про результати розгляду повторної скарги» було скасовані податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000102301 та № 0000112301 в частині донарахованої перевіркою суми податку на додану вартість та зменшеного від'ємного значення податку на додану вартість за рахунок зменшення податкового кредиту квітня 2010 року на суму податку на додану вартість по податковій накладній № НН-ВЛ01571 від 30 червня 2009 року і у відповідній частині штрафні санкцію.

20 червня 2012 року Ізмаїльська ОДПІ, на підставі вищезазначеного акта перевірки та з урахуванням рішення ДПС України від 11 червня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000412250, яким збільшила ПП «ДОК-СЕРВІС» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 1 340 217,00 грн., у тому числі: 1 110 086,00 грн. - основний платіж та 230 131,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що податковим органом не було доведено правомірності збільшення позивачу грошових зобов'язань та штрафів з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також правомірності зменшення розміру від'ємного значення з податку на прибуток та податку на додану вартість по господарських операціях з виконання ремонтних робіт плавучих доків № 4 та № 5 на замовлення ВАТ «Дунайсудноремонт» згідно договорів №22 від 03 березня 2009 року та № 23 від 03 березня 2009 року, оскільки ні акт виконаних робіт, ні виконавча ремонтна відомість станом на момент проведення перевірки підписані не були.

Податкова інспекція не взяла до уваги, що роботи по зазначених договорах повинні бути виконані в строк до 31 грудня 2013 року у відповідності до положень додаткових угод № 1 від 20 грудня 2010 року (до договору № 22 від 30 березня 2009 року) та № 1 від 15 грудня 2010 року (до договору № 23 від 30 березня 2009 року).

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, висловив ряд зауважень наступного змісту.

Так, суд першої інстанції у своєму рішенні не встановив та не обґрунтував обставин, які слугували підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог щодо господарських операцій з суб'єктом підприємницької діяльності Шляховою А.В.

Проте, суд апеляційної інстанції на це увагу не звернув і не надав цим обставинам правової оцінки.

Даним судовим органом не були розглянуті доводи апеляції щодо відсутності (наявності) порушення позивачем вимог податкового законодавства по епізоду щодо умовно нарахованих процентів на суму поворотної фінансової допомоги.

Також не надано належної правової оцінки обставинам і правовим нормам, які регулюють спірні правовідносини, що з дня надходження до позивача податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2012 року № 0000412250, вважається відкликаним податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000102301.

Переглядаючи обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Фактичними обставинами справи встановлено, що між ВАТ «Дунайсудноремонт» (Замовник) та ПП «ДОК-СЕРВІС» (Виконавець) укладений договір №22 від 30 березня 2009 року згідно якого Замовник розміщує, а Виконавець приймає заказ на виконання робіт по плавучому доку №4, регістровий номер 673685 (т.3 а.с.29).

Приймання судна здійснюється на території Замовника після надання ним уточненого обсягу робіт, передбаченого попередньою ремонтною відомістю.

Вартість запланованих робіт, відповідно з попередньою ремонтною відомістю, орієнтовно складає 3 521 000 грн.

Розрахунок за виконані роботи замовник здійснює на протязі 10 банківських днів після підписання Акта виконаних робіт. Підставою для оплати є виконавча ремонтна відомість, яка узгоджена та підписана сторонами.

У той же день був укладений аналогічний договір між тими самими сторонами щодо виконання ремонтних робіт Плавдока №5, регістровий номер 110018.

Вартість запланованих робіт, відповідно з попередньою ремонтною відомістю, орієнтовно складає 1 649 000 грн.

Умови розрахунку, відповідають умовам, викладеним в договорі №22 (т.3 а.с.21)

За правилами даних договорів Виконавцю було дозволено залучати до виконання робіт своїх субпідрядників.

ПП «ДОК-СЕРВІС» на підставі договору субпідряду від 15 квітня 2009 року було залучено в якості субпідрядника ПП «Торгівельний дім «Влад», який прийняв на себе обов'язок виконати ремонтні роботи по плавучому доку №4 та плавучому доку №5.

Сторони домовилися, що приймання суден здійснюється на території ПП «ДОК-СЕРВІС» як «Замовника» після надання, останнім, уточненого обсягу робіт, передбаченого ремонтною відомістю. Вартість робіт склала 5 100 000,00 грн.

Посадові особи податкової інспекції, перевіряючи правильність сплати за цими договорами податків та зборів дійшли висновку, що позивач занизив валовий дохід на загальну суму 6 697 469,00 грн. внаслідок того, що він не відобразив їх у складі доходу в сумі 6 600 000,00 грн.

Підставами для таких висновків стало те, що за період, що був предметом перевірки, між ПП «ДОК-СЕРВІС» та ВАТ «Дунайсудноремонт» не підписано акта приймання-передачі виконаних робіт по плавучому доку №4 та плавучому доку №5, незважаючи на те, що вказані ремонтні роботи були виконані ПП «Торгівельний дім «Влад» у 2009 році на загальну суму 7 920 000 грн.

Беручи до уваги відповідь Ізмаїльського відділення Російського морського регістру судноплавства про готовність даних доків до експлуатації, датою закінчення ремонту і як наслідок датою виникнення валового доходу, за ствердженням відповідача, слід вважати документальне підтвердження дати технічного огляду плавучого доку №4 - 17 листопада 2010 року та плавучого доку №5 - 03 червня 2011 року.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність таких висновків.

Статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на момент спірних правовідносин), встановлено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Статтею 138 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. (п.138.2 ст.138 ПК України).

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не підлягають врахуванню при визначенні об'єкту оподаткування.

Однак, як встановлено матеріалами справи та сторонами не заперечується ні акт виконаних робіт, ні виконавча ремонтна відомість, станом на момент проведення перевірки, підписані не були, оскільки не завершений, повний обсяг ремонтних робіт на плав доках.

До того ж не було здійснено оплату по зазначених договорах на користь ПП «ДОК-СЕРВІС».

Відповідно до укладених додаткових угод за даними договорами строк виконання робіт відстрочений до 31 грудня 2013 року.

Отже, слід погодитися з доводами суду першої інстанції, що у позивача не було визначених чинним податковим законодавством України, підстав для відображення в обліку і звітності доходів від проведення ремонтних робіт за договорами №22 від 30 березня 2009 року та №23 від 30 березня 2009 року, укладеними з ВАТ «Дунайсудноремонт».

Підставою для відображення в обліку та звітності ПП «ДОК-СЕРВІС» результатів виконання ремонтних робіт по ремонту плавдоку №4 та №5 є підписані обома сторонами договору одночасно два первинних документа - акт виконаних робіт та виконавча ремонтна відомість, саме ці первинні документи, оформлені належним чином, є доказом факту проведення і завершення ремонтних робіт за приписами договорів № 22, № 23.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає доводи контролюючого органу, що датою закінчення ремонту та як наслідок, датою виникнення валового доходу від виконання ремонтних робіт у ПП «ДОК-СЕРВІС», слід вважати документальне підтвердження дати технічного огляду плавучого дока №4 та №5 від 17 листопада 2010 року та 03 червня 2011 року, оскільки проведення технічного контролю плавзасобів та видача свідоцтв на право їх експлуатації не регулює та не відображає порядок внутрішньогосподарського документообігу по виконанню господарських договорів № 22, № 23.

Є правильною думка суду першої інстанції, що проходження технічного огляду і виконання ремонтних робіт - дві різні події, які мають різні правові наслідки для врегульованих правовідносин.

Так, свідоцтво на право експлуатації плавдоків не є первинним документом для відображення в обліку підприємства господарської операції та її результатів і не може служити підставою для відображення в обліку результатів робіт по укладеним договорам.

Згідно приписів підпункту 3.1.1. п. 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (діяв на момент спірних правовідносин), приписів підпункту 187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на той час), об'єктом оподаткування є операції платника податку у тому числі і з надання послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, а датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ з поставки робіт (послуг) слід вважати або дату зарахування коштів в оплату цих робіт (послуг), або дату оформлення документу, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини, колегія суддів вважає, що у позивача не виникло обов'язку нараховувати податкові зобов'язання в сумі 1 320 000 з вартості ремонтних робіт у сумі 6 600 000 грн.

Актом перевірки контролюючого органу встановлено, що підприємством не відображено у складі інших доходів за 2-3 квартали 2011 року суму процентів в розмірі 26 269,00 грн., які були умовно нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишилась неповернутою в розрізі окремих податкових періодів у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, а також визнано позивачем у суді апеляційної інстанції наявність вказаного порушення.

У відповідності до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином відповідні суми процентів повинні бути включені до складу доходів платника податків.

На підставі, в тому числі і цього правопорушення було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П» №0000132301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 721 956 грн.

Сума процентів в розмірі 26 269,00 грн., які були умовно нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, була складовою цього податкового повідомлення-рішення, що дає підстави визнати його в даній частині законним та обґрунтованим.

Контролюючий орган зауважує на тому, що позивачем не відображено у складі валових доходів - дохід у сумі 111 200,00 грн. (без податку на додану вартість) від виконання робіт по збиранню металевих конструкцій суб'єкту підприємницької діяльності Шляховій А.В. згідно акту виконаних робіт б/н від 29 грудня 2010 року та не включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість у сумі 22 240,00 грн.

Надаючи пояснення у суді апеляційної інстанції з цього приводу, представник позивача зазначив, що він не оскаржував рішення контролюючого органу щодо нарахування йому податковим повідомленням-рішенням за № 0000122301 даної суми за платежем податок на прибуток, тому рішення суду першої інстанції, яким йому відмовлено у скасуванні цього грошового зобов'язання на дану суму є законним та обґрунтованим.

Слід погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції необґрунтовано скасовано податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року №0000102301, яке було частково зменшено в результаті адміністративного оскарження до ДПС України.

Так, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки положенням підпункту 5.1.2 пункту 5.1, пункту 5.3 розділу V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якими податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

У випадках, визначених, зокрема, підпунктом 5.1.2 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Таким чином, із дня надходження до позивача податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2012 року № 0000412250 вважається відкликаним податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000102301.

Враховуючи, що при вирішенні вищевикладених позовних вимог, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підстави, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.202 КАС України, для скасування судового рішення та ухвалення нового про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства «ДОК-СЕРВІС» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 31 січня 2012 року форми «П» за №0000132301 в частині зменшення приватному підприємству «ДОК-СЕРВІС» від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 695 687 грн.

У задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення 31 січня 2012 року форми «П» №0000132301, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 26 269 грн. - відмовити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 31 січня 2012 року форми «Р» №0000122301 в частині збільшення податку на прибуток за основним платежем в сумі 1 447 752 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 280 500 грн.

У задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року форми «Р» №0000122301 в частині збільшення податку на прибуток за основним платежем в сумі 27 800 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6 950 грн. - відмовити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 20 червня 2012 року форми «Р» №0000412250, яким збільшено ПП «ДОК-СЕРВІС» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму основного платежу 1 110 086,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 230 131,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року - форми «Р» №0000102301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму основного платежу 1 213 036 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 255 869 грн. - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова