Постанова

від 01.12.2016 по справі 815/3257/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 815/3257/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗИИЛ» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗИИЛ» (далі - Позивач, або ТОВ «ЗИИЛ») з позовом (т.1 а.с.64-68) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Відповідач, або ГУ ДФС в Одеській області) про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Одеській області №0004011402 від 29.06.2016 року, №0004021402 від 29.06.2016 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЗИИЛ» з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ «Компібуд» за період грудень 2015 року, за результатами якої був складений акт перевірки №162/15-32-14-02/38479781 від 09.06.2016 року (далі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки Відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0004011402 від 29.06.2016 року, яким ТОВ «ЗИИЛ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 1181406,00 грн., у тому числі 787604,00 грн. за податковим зобов'язанням та 393802,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0004021402 від 29.06.2016 року, яким ТОВ «ЗИИЛ» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у звітному періоді грудень 2015 року в сумі 5729,00 грн.

Позивач вважає помилковими зроблені ГУ ДФС в Одеській області під час проведення перевірки висновки про порушення ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та завищення ТОВ «ЗИИЛ» податкового кредиту з ПДВ в розмірі 787604,00 грн. за грудень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Компібуд». Позивач зазначає, що законність та дійсність господарських операцій між ним та ТОВ «Компібуд» підтверджена договорами та належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема актами здачі-приймання робіт. Позивач вважає помилковими висновки ГУ ДФС в Одеській області відносно не пов'язаності послуг, наданих ТОВ «Компібуд», з господарською діяльністю ТОВ «ЗИИЛ», оскільки одним з видів господарської діяльності Позивача є оптова торгівля продуктами харчування, в тому числі їх поставка у державні та комунальні заклади: лікарні, дитячі садки, школи. В зв'язку з цим ТОВ «ЗИИЛ» залучає третіх осіб до організації процесу отримання, обробки, маркування, доставки товару, а також до організації забезпечення участі у тендерних торгах та представництва власних інтересів в судових інстанціях.

Посилаючись на індивідуальний характер юридичної відповідальності, Позивач вважає, що у випадку порушення його контрагентами чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки мають наставати саме щодо цих осіб, у зв'язку з чим право Позивача як платника податків, не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

На думку Позивача, контролюючим органом не доведена фіктивність вищевказаних господарських операцій, в акті перевірки не вказані належні та достатні докази, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б Позивача права на формування податкового кредиту по спірним господарським операціям.

В судових засіданнях 24.10.2016 року та 08.11.2016 року представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (т.1 а.с. 93-97, т.3 а.с. 151-154).

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце судових засідань, призначених на 24.10.2016 року та 08.11.2016 року, свого повноважного представника до суду не направив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, у зв'язку з чим неявка Відповідача до судових засідань була визнана судом не поважною та, на підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності Відповідача.

22.07.2016 року до канцелярії суду представник Відповідача подав письмові заперечення проти позову (т.1 а.с. 75-76) в яких зазначив, що ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЗИИЛ» з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ «Компібуд» за період грудень 2015 року. Згідно висновків Акту перевірки було встановлено завищення ТОВ «ЗИИЛ» від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2015 року у сумі 5729,00 грн. та заниження ПДВ за грудень 2015 року в розмірі 787604,00 грн. В ході проведення перевірки було встановлено факт завищення ТОВ «ЗИИЛ» податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом ТОВ «Компібуд» внаслідок їх не підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку. В зв'язку з цим, на думку представника Відповідача, висновки Акту перевірки є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи не прибуття Відповідача в судове засідання, про дату, час та місце його проведення повідомленого належним чином та своєчасно, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, на підставі приписів ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗИИЛ» зареєстроване 22.12.2012 року, ідентифікаційний код 38479781, товариство є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 384797815217 (т.1 а.с. 50-56).

Судом встановлено, що в період з 27.05.2016 року по 02.06.2016 року згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1, 79.2 ст.79 ПК України, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №803 від 26.05.2016 року, посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЗИИЛ» з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ «Компібуд» (код ЄДРПОУ 38479781) за період грудень 2015 року, за результатами якої був складений акт перевірки №162/15-32-14-02/38479781 від 09.06.2016 року (т.1 а.с. 11-22).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «ЗИИЛ»: п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) в сумі 5729,00 грн. у звітному періоді грудень 2015 року, а також заниження ПДВ в грудні 2015 року на загальну суму 787604,00 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС в Одеські області були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0004011402 від 29.06.2016 року, яким ТОВ «ЗИИЛ» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1181406,00 грн., у тому числі 787604,00 грн. за податковими зобов'язанням та 393802,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0004021402 від 29.06.2016 року, яким ТОВ «ЗИИЛ» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у звітному періоді грудень 2015 року в сумі 5729,00 грн. (т.1 а.с. 9-10).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно Акту перевірки ТОВ «ЗИИЛ» у грудні 2015 року завищено податковий кредит з ПДВ в розмірі 793333,33 грн. внаслідок його формування на підставі недійсних, не підтверджених належним чином, первинними документами, господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «Компібуд» (код ЄДРПОУ 38479781). У Акті перевірки вказано, що надані ТОВ «ЗИИЛ» під час її проведення акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені загальною фразою «послуги складської логістики», «юридичні та інформаційні послуги» без зазначення змісту наданих послуг. В зв'язку з чим незрозуміло , чи виконувались, а якщо так, то яким чином виконувались операції, що спрямовані на координацію роботи зі службою закупівель, а також операції, пов'язані з переробкою вантажів та оформленням необхідних документів (розвантаження, внутрішньо складське транспортування, складування, комплектація тощо), Також не розкритий зміст наданих інформаційних та юридичних послуг. Враховуючи викладене, у Акті перевірки зроблено висновок про дефектність наданих до перевірки документів та відповідно про відсутність документального підтвердження використання ТОВ «ЗИИЛ» вищезазначених послуг в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності. Крім того, в Акті перевірки вказано що за результатами аналізу об'ємів задекларованих ТОВ «Компібуд» операцій, встановлення відсутності належної кількості трудових (тільки 1 працівник) та інших ресурсів, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тобто адміністративно-господарських можливостей, що об'єктивно еобхідні для виконання взятих на себе господарських зобов'язань, встановлено факт неможливості забезпечення надання ТОВ «Компібуд» складських, інформаційних та юридичних послуг в обсягах, які визначені у вищевказаних актах. Відповідно, згідно висновків Акту перевірки, ТОВ «ЗИИЛ» не мало право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Компібуд».

Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій ТОВ «ЗИИЛ» з ТОВ «Компібуд» у грудні 2015 року, їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем податкового кредиту з ПДВ по вказаним операціям, суд зазначає наступне.

15.10.2015 року ТОВ «ЗИИЛ» (замовник) уклало з ТОВ «Компібуд» (виконавцем) договір про надання послуг №0302 відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати юридичні та інформаційні послуги щодо підготовки та супроводження тендерних документів замовника в порядку та на умовах визначених цим договором. Відповідно до п.2.1. договору виконавець надає замовнику наступні послуги: аналіз у відкритому доступі тендерних оголошень та необхідної документації для подання тендерних пропозицій, супроводження заходів по розробці, підготовці та поданню тендерної документації; складання запитів та отримання у державних органах довідок, надання усних та письмових юридичних консультацій; представництво інтересів замовника в органах державної влади, місцевого самоврядування, податковій інспекції та в судах всіх інстанцій, в органах державної виконавчої служби та в інших підприємствах, установах та організаціях за дорученням; отримання ліцензій, дозволів для здійснення господарської діяльності замовника; інші юридичні послуги за домовленістю з замовником.

Пунктами 3.1, 3.2. даного договору встановлено, що вартість послуг визначається сторонами за домовленістю по факту їх надання за результатами календарного року та фіксується в акті про надані послуги, який надається не пізніше 31 грудня поточного року. Акт про надані послуги підписується сторонами до 31 грудня року, в якому фактично надавались послуги (т.1 а.с. 23-26).

На підтвердження факту надання послуг за договором № 0302 від 15.10.2015 року Позивачем була надана до суду копія акту №51 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2015 року, згідно якого ТОВ «Компібуд» були надані ТОВ «ЗИИЛ» юридичні та інформаційні послуги вартістю 3360000,00 грн., в тому числі 560000,00 грн. ПДВ (т.1 а.с. 28).

Також сторонами договору до вказаного акту здачі-прийняття робіт був складений та підписаний додаток №1 відповідно до якого ТОВ «Компібуд» були надані ТОВ «ЗИИЛ» наступні послуги: вивчення оголошень про проведення тендерних торгів на всій території України та обсягу документації в кількості 968 одиниць загальною вартістю 484000,00 грн. з ПДВ; складання запитів на отримання довідок та їх отримання у державних органах в кількості 300 одиниць загальною вартістю 150000,00 грн.; збір документів та підготовка проектів документів, необхідних для участі в тендерних торгах (зміст пропозиції тендерних торгів) в кількості 5270 сторінок загальною вартістю 263500,00 грн.; розробка, оформлення та формування пакетів тендерної документації в кількості 18050 сторінок загальною вартістю 2166000,00 грн. з ПДВ; подання пропозицій тендерних торгів в кількості 106 пакетів загальною вартістю 53000,00 грн. з ПДВ; консультування у судових справах в кількості 4 одиниці загальною вартістю 72000,00 грн. з ПДВ; розробка документів та збір документів для подання до судових інстанцій в кількості 4 одиниці загальною вартістю 171500,00 грн. (т.1 а.с. 27).

Також судом встановлено, що 06.10.2015 року ТОВ «ЗИИЛ» (замовником) з ТОВ «Компібуд» (виконавцем) був укладений договір № 0610 про надання послуг відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується за дорученням замовника організувати виконання послуг, пов'язаних з пошуком продуктів харчування за заявками замовника, аналізом ринку цін, перевіркою сертифікатів якості, обробкою, отриманням і зберіганням вантажів, наданих замовником. Згідно з пунктами 3.1,3.2 договору вартість послуг визначається сторонами за домовленістю по факту їх надання за результатами календарного року та фіксується в акті про надані послуги, який надається не пізніше 31 грудня поточного року. Акт про надані послуги підписується сторонами до 31 грудня року, в якому фактично надавалися послуги (т.1 а.с. 29-32).

23.12.2015 року ТОВ «ЗИИЛ» та ТОВ «Компібуд» був укладений додаток №1 до договору № 0610. Цим додатком п.2 договору був викладений в наступній редакції: «Згідно з цим договором виконавець надає замовнику наступні послуги: виконавець зобов'язаний організувати процес отримання, обробки, маркування, упаковки, сортування та доставки вантажів. переданих йому замовником та/або що поступили на адресу замовника, підготовки вантажу до відправки та передача його представнику транспортного логістика, а також виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором, а саме: розробку алгоритму перевірки кількості та якості вантажу, отриманого замовником та/або такого, що поступило на адресу замовника; розробку процесу сортування. Упаковки і маркування вантажів. Упаковка повинна забезпечити повне збереження вантажу від ушкоджень при його перевезенні з урахуванням декількох перевантажень в дорозі. Кожне вантажне місце повинне мати маркування з вказівкою його вмісту; перевірку та контроль за збереженням вантажів на складі замовника, формування партій товару, які повинні бути відвантажені, супровідних документів до моменту його передання транспортному логістику і/або видачі замовникові; розробку методики переміщення товару всередині складу замовника для поліпшення ергономіки його зберігання; контроль за виготовленням та оформленням документів при вивезенні вантажу зі складів замовника і його передачі для подальшого перевезення представнику транспортного логістика;контроль за прийомом вантажів на склад замовника або на склад покупця і його зберігання до моменту передання вантажу замовникові у взаємодії з представником транспортного логістика; контроль та оформлення прийому, обробки, маркування і упаковки емісійного потоку та передачі таких вантажів представнику транспортного логістика; розробку процесу та методів інформування замовника про місцезнаходження вантажу разом з представником транспортного логістика» (т.1 а.с. 33).

На підтвердження факту надання послуг за договором № 0610 від 06.10.2015 року Позивачем була надано до суду копія акту №50 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2015 року, згідно якого ТОВ «Компібуд» в період з 06.10.2015 року по 31.12.2015 року були надані ТОВ «ЗИИЛ» послуги складської логістики вартістю 1400000,00 грн., в тому числі 233333,33 грн. ПДВ (т.1 а.с.34).

Судом встановлено, що сторонами договору до вказаного акту здачі-прийняття робіт був складений та підписаний додаток, відповідно до якого ТОВ «Компібуд» були надані ТОВ «ЗИИЛ» наступні послуги: перевірка та отримання вантажу вагою 748648,00 кг. за кількістю та якістю (загальна вартість послуги 389296,96 грн. з ПДВ); сортування, маркіровка та поміщення вантажу вагою 748648,00 кг у складське приміщення згідно карти відвантаження (з урахуванням використання механізмів) (загальна вартість послуги 321918,64 грн. з ПДВ); обробка вантажу вагою 708843,00 кг згідно замовлень кінцевих отримувачів замовника та формування вихідних товарних лотів (загальна вартість послуги 531632,25 грн.); виготовлення та оформлення документації при вивезенні вантажу вагою 708843,00 кг та його передача перевізникові (транспортному логістику) (загальна вартість послуги 708843,00 кг) (т.1 а.с.35).

На підставі вищевказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №50 та №51 від 31.12.2015 року ТОВ «Компібуд» були виписані на користь ТОВ «ЗИИЛ» наступні податкові накладні: №50 від 31.12.2015 року, номенклатура - «послуги складської логістики» на суму 233333,33 грн. ПДВ, №51 від 31.12.2015 року, номенклатура - «юридичні та інформаційні послуги» на суму 560000,00 грн. ПДВ. За рахунок зазначених податкових накладних ТОВ «ЗИИЛ» у податковому (звітному) періоді грудень 2015 року був сформований податковий кредит в розмірі 793333,33 грн., що підтверджується змістом податкової декларації з ПДВ за грудень 2015 року, поданої ТОВ «ЗИИЛ» до контролюючого органу (т.3 а.с. 122-134).

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст.1 Закону України №996-XIV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно зі ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям ТОВ «ЗИИЛ» з ТОВ «Компібуд» не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не дають підстав для висновку про здійснення спірних операцій.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В порушення вказаних вимог у наданих Позивачем актах надання послуг №50 та №51 від 31.12.2015 року не міститься вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій з надання юридичних, інформаційних послуг та послуг складської логістики.

Зокрема в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №51 та додатку до нього (т.1 а.с. 27-28) не вказуються: конкретні тендерні торги, оголошення про проведення яких вивчались; які саме запити складались та надсилались до державних органів; для участі у яких тендерних торгах проводився збір документів, розробка та формування тендерної документації; реквізити судових прав у яких здійснювалось консультування та проводився збір документів.

В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №50 та додатку до нього (т.1 а.с. 34-35) не вказується найменування вантажу відносно якого здійснювалось сортування, маркіровка, обробка, оформлення транспортної документації.

Тобто, з наданих Позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю Позивача.

Суд не приймає до уваги посилання Позивача на реєстр торгів, платіжні доручення на оплату забезпечення пропозиції конкурсних торгів, договори про закупівлю товарів, укладені з департаментом освіти та науки Одеської міської ради, як на доказ надання ТОВ «Компібуд» юридичних та інформаційних послуг відносно забезпечення участі Позивача в проведенні відповідних конкурсних торгів і тендерних процедур з огляду на те, що у цих документах відсутні будь-які відомості, які б вказували на участь працівників або уповноважених ТОВ «Компібуд» осіб у проведенні таких торгів (процедур) з боку Позивача (т.1 а.с. 99-121, 184-251, т.2 а.с. 1-244, т.3 а.с. 1-111).

Також суд вважає необґрунтованим посилання Позивача відносно надання йому юридичних послуг ТОВ «Компібуд» під час розгляду справ №815/5910/15 та № 815/5878/15.

Судом встановлено, що під час розгляду вказаних справ в Одеському окружному адміністративному суді та Одеському апеляційному адміністративному суді представником ТОВ «ЗИИЛ» була ОСОБА_2 (т.1 а.с. 122-153). Позивачем під час розгляду справи не надано доказів того, що ОСОБА_2 здійснювала представництво ТОВ «ЗИИЛ» під час розгляду справ №815/5910/15 та № 815/5878/15 саме у зв'язку з виконанням ТОВ «Компібуд» своїх обов'язків за договором №0302 від 15.10.2015 року.

Також суд вважає безпідставним твердження Позивача про здійснення сортування, маркіровки, обробки вантажу відповідно до умов договору №0610 від 06.10.2015 року чотирма працівниками, які були направлені ТОВ «Компібуд» (т.3 а.с. 155-156), оскільки Позивачем не надано доказів знаходження вказаних осіб у трудових або цивільно-правових відносинах з ТОВ «Компібуд».

Надаючи оцінку реальності та фактичності господарських операцій Позивача з ТОВ «Компібуд» суд також враховує, що згідно Акту перевірки в грудні 2015 року на ТОВ «Компібуд» працювала одна особа - директор (т.1 а.с. 18). Суд вважає, що один працівник за період жовтень-грудень 2015 року фізично не міг виконати обсяг роботи, який вказаний у вищезазначених актах здачі-прийняття робіт.

Крім того, суд враховує, що Позивач не надав до суду докази оплати послуг, нібито наданих ТОВ «Компібуд», згідно вищевказаних актівпослуг.

Отже, з наданих Позивачем документів щодо отримання юридичних, інформаційних послуг та послуг складської логістики від контрагента ТОВ «Компібуд» не вбачається фактичності проведених господарських операцій та їх зв'язок із господарською діяльністю Позивача.

В зв'язку з викладеним суд вважає обґрунтованими висновки Акту перевірки про завищення ТОВ «ЗИИЛ» в грудні 2015 року податкового кредиту на загальну суму 793333,33 грн., а оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0004011402 від 29.06.2016 року, №0004021402 від 29.06.2016 року - правомірними.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що Позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗИИЛ» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0004011402 від 29.06.2016 року, №0004021402 від 29.06.2016 року - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.