Ухвала

від 29.11.2016 по справі 813/6125/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 р. Справа № 876/10079/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

представника позивача Рудницького О.І.,

представника відповідача Квасниці Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичагропак» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Галичагропак» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, яким просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2014 року № 0001932204 і № 0001942204.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що ТзОВ «Галичагропак» послідовно виконало встановлені Податковим кодексом України дії, що надають право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковими накладними, не зареєстрованими постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме подало відповідну заяву разом з податковими деклараціями з податку на додану вартість за вересень і жовтень 2013 року та супровідний лист з додатками на підтвердження факту сплати суми цього податку. В свою чергу відповідач не навів будь-яких інших обставин, що свідчать про неправомірність формування позивачем податкового кредиту у спірних періодах крім відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним, в зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною і необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відсутність факту реєстрації платником податку товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 26-30.05.2014 року працівники Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області провели позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Галичагропак» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за вересень-жовтень 2013 року при здійснені взаєморозрахунків з ТзОВ «Рибний світ компані», за результатами якої складено акт від 03.06.2014 року №582/13-50-22-04-11/38370090.

В акті зазначено про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 8 «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 року № 1492, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 69210,00 грн. та завищення від'ємного значення попереднього звітного періоду за жовтень 2013 року на суму 29297,00 грн.

На підставі даного акту Державна податкова інспекція у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийняла податкові повідомлення-рішення від 02.07.2014 року № 0001932204, яким ТзОВ «Галичагропак» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 86513,00 грн., в тому числі 69210,00 грн. за основним платежем і 17303,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0001942204, яким ТзОВ «Галичагропак» визначено штрафні санкції в розмірі 29297,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

А згідно з п. 201.10 цієї статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідач на обґрунтування свого висновку про завищення ТзОВ «Галичагропак» суми податкового кредиту зазначених вище періодів посилається на ту обставину, що контрагент позивача ТзОВ «Рибний світ компані» не зареєструвало податкові накладні від 06.08.2013 року № 148004 на суму 151662,67 грн., в тому числі податок на додану вартість 25277,11 грн., від 15.07.2013 року № 132004 на суму 125809,80 грн., в тому числі податок на додану вартість 20968,30 грн., від 22.08.2013 року № 160007 на суму 137785,70 грн., в тому числі податок на додану вартість 22964,28 грн., від 02.07.2013 року № 123031 на суму 112345,29 грн., в тому числі податок на додану вартість 18724,22 грн. та від 20.06.2013 року № 117006 на суму 63433,96 грн., в тому числі податок на додану вартість 10572,33 грн. протягом 15 днів після дати їх виписки в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, на думку податкового органу, є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України і не дає права позивачу як покупцю на включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Однак, як встановив суд і не заперечує відповідач, ТзОВ «Галичагропак» додало до декларацій за вересень і жовтень 2013 року скарги на постачальника ТзОВ «Рибний світ компані» та надіслало на адресу податкового органу документи, що підтверджують фактичну сплату податку в ціні товару.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідач безпідставно не врахував інші положення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, до якої додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Також п. 21 розділу IV «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з Д8 (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Як правильно встановив суд першої інстанції, у спірному випадку ТзОВ «Галичагропак» виконало всі дії, передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядком заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, що надають право на включення до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів сум податку на додану вартість за податковими накладними, не зареєстрованими постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме подало заяву (додаток № 8) до податкової декларації за вересень 2013 року та жовтень 2013 року та супровідний лист з додатками на підтвердження факту сплати суми податку на додану вартість.

Щодо доводів податкового органу про те, що заява про порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної повинна подаватися платником податку - покупцем в періоді, в якому було виписано податкову накладну, колегія суддів зазначає наступне.

Нормами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що така заява подається до податкової декларації за звітний податковий період, а не до декларації за період, в якому таку податкову накладну було виписано.

А згідно з п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, як правильно зазначив суд першої інстанції, нормами Податкового кодексу України встановлено єдине обмеження щодо строку, протягом якого платник податків має право на включення сум податку на додану вартість за податковою накладною до складу податкового кредиту, а саме протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що платник податку - покупець має право включити суму податку на додану вартість за податковою накладною, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 365 календарних днів з дати її складання та за умови подання разом з податковою декларацією за період, в якому здійснюється включення сум за цією накладною до складу податкового кредиту, відповідної заяви (скарги на постачальника) та документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі № 813/6125/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичагропак» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 05.12.2016 року