Рішення

від 28.11.2016 по справі 910/17142/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2016№910/17142/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17142/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Пауер Україна», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, та

приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи», м. Чернігів,

про визнання поруки припиненою,

за участю представників:

позивача - Матросова О.О. (довіреність від 16.06.2016 №б/н);

відповідача-1 - Баранова В.С. (довіреність від 18.12.2015 №02-36/3196);

відповідача-2 - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Пауер Україна» (далі - ТОВ «Бест Пауер Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання припиненою поруки за договором від 29.06.2010 №06.1-П-82 (далі - Договір поруки), укладеним публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - Банк), приватним акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи» (далі - Товариство) та ТОВ «Бест Пауер Україна».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2016 порушено провадження у справі.

Товариство 17.10.2016 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило про те, що: дійсно 21.08.2014 Банком заявлено вимогу №08.41-186/67-13565 про дострокове повернення всієї несплаченої частини кредиту, процентів та адміністративної комісії за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 08.05.2008 №06-10/143 (далі - Договір кредиту); крім того, Товариство отримувало від Банка вимоги аналогічного змісту, а саме: від 30.04.2015 №08.41-186/67-8583, від 17.06.2016 №08.41-186/67-12235, від 20.08.2016 №08.41-186/67-16945; у пункті 6.1 Договору поруки вказано, що він набирає чинності з дати його укладення уповноваженими представниками сторін та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за Договором кредиту і Договором поруки; вказана умова Договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором кредиту не може вважатися встановленим сторонами строком припинення поруки; у зв'язку з цим Товариство визнає позов.

Банк 11.11.2016 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке: оскільки сторонами в Договорі поруки визначено, що строком припинення поруки є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням, то припинення Договору поруки визначається моментом повного виконання Товариством своїх грошових зобов'язань перед Банком за Договором кредиту; позивачем не доведено, в чому полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки крім направлення Банком позивачу письмової вимоги про усунення порушень, правомірність якої позивач не оспорює, інших дій щодо стягнення з поручителя кредитної заборгованості Банк не вчиняв.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Банка надав пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник Товариства у судове засідання не з'явився, проте у відзиві на позовну заяву, поданому суду 17.10.2016 просив розглядати справу без участі представника.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 28.11.2016 без участі представника Товариства за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників ТОВ «Бест Пауер Україна» та Банка, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.06.2010 Банком (банк), Товариством (позичальник) і ТОВ «Бест Пауер Україна» (поручитель) укладено Договір поруки, за умовами якого:

- поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за Договором кредиту, а саме: повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту (пункт 1.1 Договору поруки);

- зміст забезпеченого порукою зобов'язання:

повернення позичальником кредиту (заборгованості за кредитом) за Договором кредиту в сумі 121 673 123 грн. з графіком погашення відповідно до умов Договору кредиту та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31.05.2018, або в інший термін дострокового погашення у випадках, передбачених Договором кредиту (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Договору поруки);

сплата позичальником процентів за користування кредитом за Договором кредиту за фіксованим типом процентної ставки в розмірі 11% річних, а також сплата комісій у розмірі, строки та в порядку, що визначені Договором кредиту (підпункт 2.1.2 пункту 2.1 Договору поруки);

сплата можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної Договором кредиту (підпункт 2.1.3 пункту 2.1 Договору поруки);

інші витрати щодо задоволення вимог кредитора за Договором кредиту (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 Договору поруки);;

- поручитель зобов'язаний:

протягом одного робочого дня від дати отримання повідомлення кредитора про порушення позичальником будь-якого обов'язку з забезпечених порукою зобов'язань, виконати відповідний обов'язок шляхом перерахування на рахунок кредитора, вказаний у відповідному повідомленні, необхідних сум грошових коштів (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Договору поруки);

у разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники всім своїм майном, на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 Договору поруки);

- Договір поруки набирає чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за Договором кредиту і Договором поруки (пункт 6.1 Договору поруки).

Відповідно до частини першої та другої статті 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

21.08.2014 Банком надіслано Товариству вимогу від 21.08.2014 №08.41-186/67-13565, в якій Банк вимагав достроково погасити (сплатити), а саме протягом 30 календарних днів з дати отримання даної вимоги, на рахунок в гривні Банка: прострочену заборгованість за процентами, нарахованими за період з 31.01.2014 по 19.08.2014 за Договором кредиту у сумі 6 729 199,67 грн.; строкову заборгованість за нарахованими процентами станом на 19.08.2014 у сумі 743 557,98 грн.; прострочену заборгованість за кредитом, нараховану з 01.08.2014 по 19.08.2014 за Договором кредиту у сумі 1 900 000 грн.; строкову заборгованість за кредитом станом на 19.08.2014 у сумі 119 773 123 грн.; адміністративну комісію, що станом на 19.08.2014 становить 82 505 504,20 грн., при цьому остаточна сума адміністративної комісії, що підлягатиме сплаті, буде визначатись Банком на день погашення кредиту (або його частини) та/або сплати процентів за користування кредитом; сплатити Банку можливі пеню та штрафи, що розраховуються відповідно до умов Договору кредиту станом на день погашення кредиту (або його частини) та/або сплати процентів за користування кредитом.

З аналогічною вимогою від 21.08.2014 №08.41-186/67-13559 Банк звернувся і до позивача, проте строк, протягом якого позивач має погасити вказані суми, Банком встановлено - один робочий день з моменту отримання вимоги.

Товариством отримано вимогу Банка 26.08.2014, що підтверджується відтиском печатки Товариства на вимозі від 21.08.2014 №08.41-186/67-13565.

Позивач, мотивуючи позовні вимоги, зазначає про те, що оскільки у Договорі поруки не встановлено строк поруки, а Банк відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України протягом шести місяців з моменту отримання Товариством вимоги від 21.08.2014 №08.41-186/67-13565 не звернувся до суду з позовною заявою, то Договір поруки є припиненим.

Згідно з частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 6.1 Договору поруки встановлено, що Договір поруки набирає чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за Договором кредиту і Договором поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим, з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251 і 252 ЦК України).

Отже, умови Договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 і статті 1050 ЦК України, тому в цьому разі порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З огляду на викладене посилання Банка на частину першу статті 631 ЦК України і частину третю статті 180 Господарського кодексу України як на підставу визначення сторонами при укладенні Договору поруки строку його дії є безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі № 6-32цс14, від 21.01.2015 у справі № 6-190цс14, від 24.06.2015 у справі №3-42гс15, яка згідно із статтею 111 28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Водночас у разі якщо кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання, направивши боржнику вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та інших платежів, при цьому договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, для пред'явлення вимоги до поручителя обчислюється від дня дострокового повного погашення заборгованості, зазначеного кінцевим строком у вимозі кредитора до боржника. Одночасне направлення боржнику та поручителю вимоги про дострокове повернення кредиту у зв'язку з наявністю заборгованості не є вимогою кредитора до поручителя в розумінні частини четвертої статті 559 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі №6-28цс14).

Таким чином, оскільки Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то в цьому випадку підлягає застосуванню частина четверта статті 559 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо Договором кредиту не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту порушення позичальником строку виконання зобов'язання згідно з такими умовами або у зв'язку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково, порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту.

Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним Банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й міг пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від дати порушення позичальником встановленого Банком строку для дострокового повернення кредиту.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення Банка до суду із позовом до ТОВ «Бест Пауер Україна», то порука є такою, що припинилася 26.03.2015 (26.08.2014 (Товариством отримано вимогу Банка про гашення заборгованості) - 26.09.2014 (тридцять днів з дня отримання вимоги) - 26.03.2015 (закінчення шестимісячного строку протягом якого Банк міг звернутися до суду з позовом до поручителя)).

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що ж до доводів відповідача стосовно того, що висновки Верховного Суду України у справах №6-33цс12, №6-48цс11, №6-68цс11 і №6-78цс12 не є обов'язковими для господарського суду міста Києва, то слід зазначити, що судом при прийнятті даного рішення не застосовувалась правова позиція, викладена у вказаних постановах, оскільки предметами спорів із названих справ було стягнення банками з боржників і поручителів заборгованості за кредитними договорами.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати припиненою поруку за договором від 29.06.2010 №06.1-П-82, укладеним публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29; ідентифікаційний код 00039019), приватним акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи» (14029, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Авіаторів, буд. 19; ідентифікаційний код 21670779) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Пауер Україна» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 21658100).

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29; ідентифікаційний код 00039019) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Пауер Україна» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 21658100) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. судового збору.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи» (14029, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Авіаторів, буд. 19; ідентифікаційний код 21670779) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Пауер Україна» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 21658100) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2016.

Суддя О. Марченко