Рішення

від 29.11.2016 по справі 916/2695/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2016 р.Справа № 916/2695/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря Мурачашвілі Х.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 916/2695/16

за позовом: публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман», м. Одеса

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман», м. Одеса

до відповідача: публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ

про визнання договору іпотеки припиненим

За участю представників сторін :

від ПАТ «ПроКредит Банк» : ОСОБА_1, довіреність у матеріалах справи;

від ТОВ «Фірма «Лєман» : ОСОБА_2, довіреність у матеріалах справи.

СУТЬ СПОРУ : позивачем - публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (ПАТ «ПроКредит Банк», банк, кредитор, іпотекодержатель) звернувся до суду з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман» (ТОВ «Фірма «Лєман», позичальник, іпотекодавець), в якому просив в рахунок часткового погашення заборгованості в загальному розмірі 233 683, 65 долл. США та 1 342 710,65 грн. (пеня) за рамковою угодою №FW501.911 від 25.12.2013 року та укладеними на її підставі договором про надання траншу №501.43880/FW501.911 від 24.12.2013 року та договором про надання траншу №501.44447/FW501.911 від 05.03.2014р., звернути стягнення шляхом набуття публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» права власності на предмет іпотеки згідно іпотечного договору №313022-ІД1 від 24.12.2013 року, а саме: на нежитлову будівлю кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, будинок 20/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 116047851101, за ринковою вартістю 4 801 560,00 грн. з ПДВ відповідно до звіту про оцінку майна від 01.09.2016 року, виконаного ДП «ПІККАРД ЕНД КО ЛТД», сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду Державного майна України №456/16 від 24 червня 2016 року; припинити право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман», код ЄДРПОУ 34801389, номер запису про право власності: 1834975, на предмет іпотеки згідно іпотечного договору №313022 ІД1 від 24.12.2013 року, а саме: на нежитлову будівлю кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, будинок 20/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 116047851101; стягнути з відповідача судовий збір у сумі 73 401,40 грн.

Відповідач позов не визнав, звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «ПроКредит Банк», в якому просив визнати припиненим договір іпотеки № 313022-ІД1, укладений 24.12.2013 року між ТОВ "ФірмаВ» Лєман" та ПАТ „ПроКредит БанкВ» , предметом якого є нежитлова будівля кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, будинок 20/3.

Ухвалою суду від 14.11.2016 року зустрічну позовну заяву ТОВ "ФірмаВ» Лєман" прийнято до розгляду, об'єднано позови в одне провадження.

Представники сторін у судове засідання з'явились. Представник ПАТ «ПроКредит Банк» наполягав на задоволенні первісного позову, а у зустрічних позовних вимогах просив відмовити.

Представник ТОВ «Фірма «Лєман» просив суд відмовити у первісному позові банку та задовольнити зустрічний позов.

Судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника ПАТ «ПроКредит Банк» про надання доступу до приміщення спірного кафе-бару, оскільки його було подано суду після спливу дати проведення огляду, вказаної у клопотанні. Крім того, клопотання було подано до канцелярії суду 28.11.2016 року, вже після того як суд перейшов до розгляду справи по суті, а двомісячний строк розгляду справи закінчувався 29.11.2016 року.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

- обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «ПроКредит Банк» посилається на те, що між АТ «ПроКредит Банк» та ТОВ «Фірма «Лєман» було укладено рамкову угоду №FW501.911 від 25.12.2013 року, відповідно до п.2.1. якої кредитор (ПАТ «ПроКредит Банк») на підставі угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника (ТОВ «Фірма «Лєман») у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

Позивач також вказує, що між ПАТ «ПроКредит Банк» та ТОВ «Фірма «Лєман» було укладено договір про надання траншу №501.43880/FW501.911 від 24.12.2013 року, зі змінами та доповненнями, згідно якого ТОВ «Фірма «Лєман» було надано кредит у сумі 200 000 USD з процентною ставкою 9,5 % річних на строк 96 місяців.

Крім того, між ПАТ «ПроКредит Банк» та ТОВ «Фірма «Лєман» було укладено договір про надання траншу №501.44447/FW501.911 від 05.03.2014р., зі змінами та доповненнями, згідно якого ТОВ «Фірма «Лєман» було надано кредит у сумі 25 000 USD, процентна ставка 9,5 % річних, на строк 36 місяців.

З посиланням на п.п. 8.2. та 8.6. рамкової угоди №FW501.911 ПАТ «ПроКредит Банк» стверджує, що в нього виникло право вимагати дострокового погашення заборгованості з позичальника за капіталом по кредиту, відсотками по графіку, відсотками за фактичне користування капіталом та пенею, що розрахована за подвійною обліковою ставкою НБУ за весь час прострочення, оскільки строк прострочення ТОВ «Фірма «Лєман» на дату подання банком позову за двома кредитними договорами про надання траншів становив 295 днів.

За розрахунками банку загальна сума заборгованості на дату подання позову становила 233683, 65 долл. США та 1342710,65 грн. (пеня).

Згідно іпотечного договору №333022-ІД1 від 24.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №3153, в іпотеку до АТ «ПроКредит Банк» в забезпечення виконання зобов'язань, що виникли на підставі рамкової угоди №FW501.911 від 25.12.2013 року, та укладених на її підставі договорів про надання траншів, було передано нерухоме майно: нежитлову будівлю кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 20/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 116047851101, що належить на праві власності ТОВ «Фірма «Лєман», номер запису про право власності 1834975.

Пунктами 6.1., п.6.4., 7.1 іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення позичальником та/або іпотекодавцем умов кредитних договорів чи договору та в інших випадках, передбачених законодавством. Звернення стягнення здійснюється за вибором іпотекодержателя в тому числі й на підставі рішення суду. Сторони домовились, що іпотекодержатель у випадку набуття права на звернення стягнення на предмет іпотеки вправі на власний вибір задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Банк зазначає, що відповідно до звіту про оцінку майна від 01.09.2016 року, виконаного ДП «ПІККАРД ЕНД КО ЛТД», сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду Державного майна України №456/16 від 24 червня 2016 p., ринкова вартість предмета іпотеки становить 4 801 560,00 грн. з ПДВ.

Вищевикладені обставини зумовили звернення ПАТ «ПроКредит Банк» до господарського суду Одеської області із вказаним позовом.

ТОВ «Фірма «Лєман», заперечуючи проти задоволення первісного позову, наполягало на задоволенні зустрічних позовних вимог та вказувало, що банком обрано не передбачений ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на підставі судового рішення. Позивач за зустрічним позовом посилається на положення ст. 37 вказаного закону, якими визначено порядок передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, та відповідно до яких іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

ТОВ «Фірма «Лєман» також вказує, що предметом іпотеки за іпотечним договором № 313022-ІД1 від 24.12.2013 року, що був укладений між ТОВ «Фірма" Лєман» та ПАТ „ПроКредитБанкВ» , є нежитлова будівля кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., розташована у м. Одесі, по вул. Фонтанська дорога 20/3.

08.04.2015 року у зазначеній вище будівлі кафе-бару відбулася пожежа. Після проведення повного обстеження предмету іпотеки було надано технічний висновок, згідно з яким пожежа повністю знищила частину будівлі (приміщення №№ 19...23) загальною площею понад 100 кв. м. Фізичний знос у цілому, деталей, які збереглися після пожежі складає 62%, що згідно класифікації діючих норм, відповідає - аварійному. Відповідно було зроблено висновок про неможливість подальшого використання за цільовим призначенням кафе-бару «Апшерон», розташованого у м. Одесі, по вул. Фонтанська дорога, 20/3.

ТОВ «Фірма «Лєман» вважає, що договір іпотеки є припиненим на підставі ст. 559, 575, 583, 593 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» у зв'язку зі знищенням переданої в іпотеку будівлі (споруди).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, господарський суд Одеської області дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ „ПроКредитБанкВ» та про задоволення зустрічного позову ТОВ «Фірма" Лєман», виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, між ПАТ «ПроКредит Банк» та ТОВ «Фірма «Лєман» було укладено рамкову угоду №FW501.911 від 25.12.2013 року, згідно п.2.1. якої кредитор на підставі угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами (т. 1, а.с. 13-19).

Між ПАТ «ПроКредит Банк» та ТОВ «Фірма «Лєман» було укладено договір про надання траншу №501.43880/FW501.911 від 24.12.2013 року, зі змінами та доповненнями, згідно умов якого ТОВ «Фірма «Лєман» було надано кредит в сумі 200 000 долл. США; процентна ставка: 9,5 % річних; на строк 96 місяців (т.1, а.с. 20-23).

Між ПАТ «ПроКредит Банк» та ТОВ «Фірма «Лєман» було також укладено договір про надання траншу №501.44447/FW501.911 від 05.03.2014 року, зі змінами та доповненнями, згідно умов якого ТОВ «Фірма «Лєман» було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту: 25 000 долл. США, процентна ставка: 9,5 % річних; на строк: 36 місяців (т.1, а.с. 43-44).

Факт одержання кредитних коштів за вищевказаними договорами ТОВ «Фірма «Лєман» не заперечувався.

Згідно п.7 договорів про надання траншу даний договір є невід'ємною частиною рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору.

Згідно п.8.2. рамкової угоди №FW501.911 кредитор вправі вимагати дострокового погашення заборгованості у наступних випадках: 8.2.1. прострочення погашення грошових зобов'язань тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні.

Відповідно до п. п.8.6. рамкової угоди №FW501.911 у разі виникнення заборгованості позичальника тривалістю понад 30 (тридцять) календарних днів позичальник зобов'язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого календарного для прострочення незалежно від того, чи кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором.

За розрахунками банку загальна сума заборгованості ТОВ «Фірма «Лєман» на дату подання позову становила 233683, 65 долл. США та 1342710,65 грн. (пеня).

Судом також встановлено, що між сторонами у справі було укладено іпотечний договір №313022-ІД1 від 24.12.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №3153, відповідно до умов якого в іпотеку ПАТ «ПроКредит Банк» з метою забезпечення виконання зобов'язань, що виникли на підставі рамкової угоди №FW501.911 від 25.12.2013р., та укладених на її підставі договорів про надання траншів, було передано нерухоме майно: нежитлову будівлю кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 20/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 116047851101, що належить на праві власності ТОВ «Фірма «Лєман», номер запису про право власності 1834975 (т.1, а.с. 62-67).

У відповідності до п.3.3. іпотечного договору, іпотекою забезпечується виконання усіх основних зобов'язань та вимог іпотекодержателя, а також вимог, які відповідно до законодавства можуть бути задоволені за рахунок предмета іпотеки.

У зв'язку із наявністю заборгованості по забезпеченим іпотекою кредитними договорам, ПАТ «ПроКредит Банк» на адресу ТОВ «Фірма «Лєман» було направлено вимогу від 07.07.2016 року про усунення порушення та про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1, а.с. 105-106).

Пунктом 6.1 іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення позичальником та/або іпотекодавцем умов кредитних договорів чи договору та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 6.4 іпотечного договору звернення стягнення здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким є застереження, вказане у розділі 7 договору з врахуванням інших умов договору.

Відповідно до п.7.1. договору іпотеки сторони домовились, що іпотекодержатель у випадку набуття права на звернення стягнення на предмет іпотеки вправі на власний вибір задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, в тому числі шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Банком було замовлено виконання та надано до матеріалів справи звіт про оцінку майна № 599 від 01.09.2016 року, виконаний ДП «ПІККАРД ЕНД КО ЛТД», сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду Державного майна України №456/16 від 24 червня 2016 p., відповідно до якого ринкова вартість предмета іпотеки становить 4 801 560,00 грн. з ПДВ (т.1., а.с. 136-202).

Судовим розглядом також встановлено, що 08.04.2015 року у будівлі кафе-бару, що є предметом іпотеки, відбулася пожежа (т.2, а.с. 35-37).

ТОВ «Фірма «Лєман» було замовлено технічне дослідження та експертом ОСОБА_4 після проведення повного обстеження предмету іпотеки було надано технічний висновок від 25.04.2015 року, згідно з яким пожежа повністю знищила частину будівлі (приміщення №№ 19...23) загальною площею понад 100 кв.м. Фізичний знос у цілому, деталей, які збереглися після пожежі складає 62%, що згідно класифікації діючих норм, відповідає - аварійному. Відповідно експертом було зроблено висновок про неможливість подальшого використання за цільовим призначенням кафе-бару «Апшерон», розташованого у м. Одесі, по вул. Фонтанська дорога, 20/3. Наслідки пожежі відображені у фототаблиці, що є додатком до технічного висновку (т.2, а.с. 15-41).

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Фірма «Лєман» одержало в Управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 22.01.2016 року щодо реконструкції нежитлових приміщень кафе-бару «Апшерон», які були пошкоджені внаслідок пожежі, зі збільшенням площі забудови, надбудовою другого поверху та улаштуванням антресолі між першим та другим поверхом (т.2, а.с. 53-55).

Зі змісту містобудівних умов та зареєстрованої Декларації про початок виконання будівельних робіт (т.2., а.с. 56-58 ), слідує, що загальна площа приміщень до реконструкції складала 395,4 кв.м, а після реконструкції - 795,6 кв.м.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що станом на момент ухвалення рішення у справі реконструкцію кафе-бару «Апшерон» завершено, об'єкт введено в експлуатацію та відповідно зареєстровано право власності ТОВ «Фірма «Лєман» на реконструйований об'єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає також з підстав, встановлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку», а саме: у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 33 цього Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, установленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, установленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки повинна відповідати вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, у ній в обов'язковому порядку повинно бути зазначено: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; конкретний спосіб реалізації предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до Листа Верховного суду Україні від 01.02.2015 року «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Суд критично оцінює наданий банком звіт про оцінку майна № 599 від 01.09.2016 року, відповідно до якого ринкова вартість предмета іпотеки становить 4 801 560,00 грн. з ПДВ, оскільки з нього слідує, що при зовнішньому візуальному огляді експертом-оцінювачем визначено, що загальна площа будівлі змінилася за рахунок добудови другого поверху (за наданим технічним паспортом, складеним станом на 23.09.2011 року, будівля - одноповерхова, загальною площею 395,4 кв.м). Замовником актуальний технічний паспорт надано не було, а тому оцінювач здійснив оцінку, виходячи з розрахункової площі, зазначеної у свідоцтві про права власності від 26.07.2013 року, - 395,4 кв.м.

З фототаблиці, що є додатком до звіту про оцінку майна (т.1, а.с. 165-166), вбачається, що будівля кафе-бару «Апшерон» станом на 01.09.2016 року є двоповерховою та її загальна площа вочевидь є більшою ніж 395,4 кв.м, тобто є значно більшою ніж розрахункова площа оцінювача, визначена на підставі технічного паспорту, складеного станом на 23.09.2011 року до пожежі та реконструкції будівлі.

Згідно містобудівних умов та Декларації про початок виконання будівельних робіт загальна площа приміщень після реконструкції має бути вдвічі більшою та становити 795,6 кв.м.

Пояснення сторін та наявні в матеріалах справи докази дозволяють суду дійти висновку, що предмету іпотеки, визначеному у п. 2.2. іпотечного договору від 24.12.2013 року, нежитлової будівлі кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 20/3, не існує в натурі.

У відповідності до ч. 6 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Викладені обставини, не існування в натурі предмету іпотеки площею 395,4 кв.м., відсутність реєстрації права власності ТОВ «Фірма «Лєман» на реконструйований об'єкт нерухомості та не передання його в іпотеку банку, виключають можливість задоволення позовних вимог ПАТ «ПроКредит Банк» та, зокрема, в рахунок погашення кредитної заборгованості визнання за ним права власності на предмет іпотеки: нежитлову будівлю кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, будинок 20/3 за ринковою вартістю 4 801 560,00 грн. з ПДВ відповідно до звіту про оцінку майна від 01.09.2016 року.

Щодо вимог зустрічного позову ТОВ «Фірма «Лєман» суд зазначає наступне.

Підстави припинення іпотеки наведені в ст.17 Закону України «Про іпотеку» №898-ІV. Відповідно до цієї норми права іпотека припиняється, зокрема, в разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Верховний суд Україні в Листі від 01.02.2015 року «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» роз'яснив, що застосування такої підстави припинення іпотеки, як знищення (втрата) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її, передбачає повне знищення майна, тобто втрату предмета іпотеки та неможливість його подальшого використання за цільовим призначенням.

Як вже зазначалося судом вище, пожежа повністю знищила частину будівлі (приміщення №№ 19...23) загальною площею понад 100 кв.м. При цьому, фізичний знос у цілому, деталей, які збереглися після пожежі складає 62%, що згідно класифікації діючих норм, відповідає - аварійному. Експертом було зроблено висновок у технічному дослідженні про неможливість подальшого використання за цільовим призначенням кафе-бару «Апшерон».

Представник банку у судовому засіданні наполягав на тому, що іпотека припиняється лише за одночасної наявності 2-х умов: якщо будівля - предмет іпотеки фізично знищена повністю, тобто перестав існувати сам об'єкт нерухомості та іпотекодавець її не відновив. ПАТ «ПроКредит Банк» вказує, що у технічному висновку не міститься інформації про повне знищення об'єкту, крім того, банк вважає, що предмет іпотеки був відновлений ТОВ «Фірма «Лєман».

Суд частково погоджується з доводами первісного позивача. Згідно технічного висновку пожежа дійсно повністю знищила лише частину предмета іпотеки більше 100 кв.м., однак фізичний знос конструкцій, елементів та деталей, що збереглися у будівлі після пожежі, складав 62 % (від 40 % до 70%), що вважалося аварійним технічним станом, а тому ТОВ «Фірма «Лєман» вимушено було здійснити повну реконструкцію кафе-бару «Апшерон», при цьому відбулися зміна геометричних параметрів та збільшення площі об'єкту.

Для правильного вирішення зустрічного позову суду необхідно визначити та надати тлумачення таким поняттям як «повне знищення», «аварійний технічний стан будівлі», «відновлення будівлі», «реконструкція будівлі».

Категорію технічного стану будівлі можна визначити як ступінь експлуатаційної придатності будівлі (споруди) або будівельної конструкції, в залежності від частки зниження несучої здатності та експлуатаційних характеристик конструкцій.

Згідно НПАОП 45.2-1.01-98. «Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд» технічний стан будівлі (споруди) - сукупність якісних та кількісних показників, що характеризують експлуатаційну придатність будівлі та його частин у порівнянні з їх гранично допустимими значеннями.

У відповідності до технічного стану будівлі розділяють на 4 категорії, серед яких категорія IV - аварійний стан будівлі, що вважається непридатним та небезпечним для експлуатації, а також характеризується вичерпанням несучої здатності і небезпекою обвалення.

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри ).

Згідно п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Таким чином, реконструкція будівлі - це комплекс будівельних робіт, що пов'язані зі зміною навантажень, планування приміщень, будівельного об'єму і загальної площі будівлі, інженерної оснащеності, а також з метою зміни умов та цілей експлуатації будівлі.

Чинне законодавство не містить визначення поняття «відновлення будівлі», проте НПАОП 45.2-1.01-98. «Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд технічний стан будівлі (споруди)» визначає ремонт як комплекс операцій з відновлення стану об'єкта та (або) збільшення його довговічності.

Відповідно до Листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. N 7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням , поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта . Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Таким чином, поняття «капітального ремонту» є найбільш наближеним до категорії «відновлення будівлі», яку можна визначити як забезпечення покращення експлуатаційних якостей будівель, споруд та конструкцій від обмеженої експлуатації до їх первісного стану .

Відновлення - процес надавання попереднього вигляду чому-небудь пошкодженому, зіпсованому, зруйнованому; приведення до попереднього стану; поновлення.

Аналіз вищенаведених категоріальних понять дозволяє суду дійти висновку про повне знищення (не існування в натурі) предмету іпотеки - одноповерхової будівлі загальною площею 395,4 кв.м, та не відновлення її іпотекодавцем, оскільки частина будівлі була знищена повністю пожежею, а решта перебувала в аварійному стані, який визначається насамперед непридатністю та небезпечністю для експлуатації, а також характеризується повним вичерпанням несучої здатності і небезпекою обвалення. Об'єкт не може вважатися відновленим ТОВ «Фірма «Лєман», тобто приведеним до попереднього стану, оскільки внаслідок реконструкції змінилися його геометричні параметри, будівельні габарити та майже вдвічі збільшилася загальна площа.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин норми ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та припинити іпотеку нежитлової будівлі кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, будинок 20/3.

Таким чином, зустрічний позов ТОВ «Фірма «Лєман» підлягає задоволенню. Знищення іпотеки - нежитлової будівлі кафе-бару, що виникла на підставі іпотечного договору №313022-ІД1 від 24.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №3153, дає підстави для застосування до спірних правовіносин положень т. 559, 575, 583, 593 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України "Про іпотеку" та висновку про визнання спірного іпотечного договору припиненим.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору ПАТ «ПроКредит Банк» не відшкодовуються, а судові витрати ТОВ «Фірма «Лєман» покладаються на первісного позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» відмовити.

2. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман» задовольнити.

3. Визнати іпотечний договір №313022-ІД1 від 24.12.2013 року, укладений між публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 3153, предметом якого є нежитлова будівля кафе-бару, загальною площею 395,4 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, будинок 20/3, - припиненим.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 107-А, п/р 290960001 в АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лєман» (65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 20/3, код ЄДРПОУ 34801389) 1450 (одну тисячу чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 грудня 2016 р.

Суддя Н.Д. Петренко