Рішення

від 01.12.2016 по справі 923/999/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року Справа № 923/999/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до Державного підприємства "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім.О.О.Чуйка Національної академії наук України", с. Сиваш Херсонської області

про стягнення заборгованості в сумі 558 000,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1, представник за довіреністю № 09-32/316 від 16.06.2016р.;

від відповідача : ОСОБА_2 - керівник;

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім.О.О.Чуйка Національної академії наук України" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 09-2042/7 від 10.07.2014р. у розмірі 558 000,00 грн.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, письмового відзиву та витребуваних судом документів не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, - суд

в с т а н о в и в:

10 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (позивач, орендодавець) та Державним підприємством "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім.О.О.Чуйка Національної академії наук України" (відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №09-2024/7 (далі - договір).

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування будівлю загальною площею 1483 кв.м., що розташована за адресою: АРК, м.Джанкой, вул.Жовтнева, 82 (далі - приміщення).

Розділом 2 Договору передбачено передачу приміщення орендарю за актом приймання-передачі та вважається переданим в оренду з моменту підписання акту, який укладено та підписано сторонами 10.07.2014 р.

За умовами п.3.1. договору строк оренди складає 35 місяців з моменту прийому-передачі за актом приймання-передачі приміщення.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що орендна плата за користування приміщення в місяць складає 30000,00 грн.

Умовами договору сторони визначили, що орендні платежі перераховуються в безготівковому порядку на рахунок зазначений у п.11 договору.

Матеріалами справи підтверджується, що за період оренди приміщення з 01.09.2014 року по 11.04.2016 року відповідач в порушення умов договору сплатив лише 81290,33 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 558000,00 грн. заборгованості з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України відноситься на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено про дату складання повного рішення.

На підставі викладених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства "Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні ім.О.О.Чуйка Національної академії наук України" (75574, Херсонська область, Генічеський район, селище Сиваш, код ЄДРПОУ 05540184) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м.Київ, пров.Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 003900, МФО 300012) заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення в сумі 558000,00 грн. та судовий збір в сумі 8370,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2016р.

Суддя В.В.Литвинова