Рішення

від 28.11.2016 по справі 925/1106/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа № 925/1106/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участі представника відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представник позивача не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

до приватного підприємства Малого підприємства "ЄЖЕЛЬ"

про стягнення 252 052, 64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства Малого підприємства "ЄЖЕЛЬ" про стягнення 252 052, 64 грн. заборгованості за ліцензійним договором № ОГ-14/14 від 07.11.2013, зокрема 122 500 грн. основного боргу з виплати винагороди (роялті) від продажу квитків на концерт Goran Bregovich у Міжнародному центрі культури та мистецтв (попередня назва Жовтневий палац), який відбувся 08.11.2013 о 19:00 в місті Києві, відповідно до пункту 2.4. цього договору, оскільки в порушення взятих на себе зобов’язань по вказаному ліцензійному договору відповідач таку винагороду позивачу не сплатив. Також позивач просить стягнути з відповідача за невиконання умов зазначеного ліцензійного договору три проценти річних в сумі 10 132 грн. 26 коп. та інфляційні втрати в сумі 108 486 грн. 54 коп. у відповідності до ст. 625 ЦК України; 6 933 грн. 84 коп. пені згідно умов договору (п. 2.8 Договору) за прострочення виконання грошового зобов’язання, а також позивач просить стягнути з відповідача 4 000 грн. штрафу відповідно до пункту 2.7 Договору за невиконання відповідачем пунктів 2.5.2, 2.5.3., 3.2., 5.1. цього договору.

У судовому засіданні 15 листопада 2016 року оголошено перерву до 28 листопада 2016 року.

28.11.2016 до суду від позивача надійшло Клопотання про розгляд справи без участі представника, в якому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, що не спростовані відповідачем.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

28.11.2016 представник відповідача подав суду Відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у позові повністю з тих підстав, що позивачем не доведено належність позивачеві прав організації колективного управління; відсутні перелік творів Goran Bregovich, що належать до репертуару ДП УААСП, та перелік творів, що були публічно виконані 08.11.2013; отримання відповідачем валового збору внаслідок організації концерту Goran Bregovich та розмір такого збору; відповідач вважає, що позивач взагалі не має права звертатися з позовом до відповідача з вимогами, оскільки позивачем не обгрунтовано наявність саме його порушених прав та інтересів; вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних, оскільки правовідносини щодо використання твору, який є об’єктом авторського права, а також виплати автору винагороди за такий твір, регламентуються спеціальними нормами та положеннями Закону України "Про авторське право та суміжні права", та положення статті 625 ЦК України на ці правовідносини не поширюються, як і положення про стягнення пені, щодо якої пропущена позовна давність.

Заявою від 28.11.2016 представник позивача просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.11.2016, повністю заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснив, що позовні вимоги позивачем не доведені належними і допустимими доказами, вважає, що ліцензійний договір слід вважати неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди про предмет договору, адже у договорі повинен бути наведений перелік творів, які входять до репертуару позивача, а в цьому договорі предмет викладений не чітко; оскільки договір не укладений, то про штрафні санкції не може бути мови; просив суд застосувати строк позовної давності до нарахування позивачем пені та відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 28.11.2016 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін в процесі розгляду даної справи, суд встановив таке.

07.11.2013 Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ДП УААСП за договором, правонаступником якого є Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (позивач у справі) та приватне підприємство Малого підприємства "ЄЖЕЛЬ" (Користувач за договором, відповідач у справі) уклали ОСОБА_2 договір № ОГ-14/14 (далі - Договір), за умовами якого ДП УААСП надає Користувачеві на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання на території оприлюднених творів, які належать до репертуару ДП УААСП, під час гастрольного заходу: концерт Goran Bregovich, який відбудеться 08.11.2013 о 19:00 год. у Міжнародному центрі культури та мистецтв в м. Києві, вул. Інститутська, 1, що має 1960 посадочних місць, мінімальна ціна квитка 150 грн., максимальна ціна квитка 2350 грн., а Користувач зобов’язується виплачувати ДП УААСП авторську винагороду (роялті) згідно з умовами даного договору та Закону.

Відповідно до умов пункту 2.4. Договору сума авторської винагороди (роялті) визначена сторонами, становить 5 (п'ять) відсотків від суми валового збору від продажу квитків.

Відповідно до пункту 2.5. Договору, використовуючи твори з репертуару позивача, відповідач зобов'язався вести точний облік творів, їх авторів та виконавців і не пізніше 20-ти днів після проведення гастрольного заходу, у якому здійснювалось публічне виконання творів:

2.5.1. перерахувати на поточний рахунок позивача авторську винагороду у розмірі, визначеному в п. 2.4. Договору;

2.5.2. надати позивачу безпосередньо або через представника ОСОБА_3 про публічне виконання творів за формою, наведеною у додатку 1 до даного Договору та в електронному вигляді за вказаними в цьому пункті адресами;

2.5.3. надати позивачу безпосередньо або через представника відомість з деталізацією доходу (валового збору), отриманого відповідачем від продажу квитків при проведенні гастрольного заходу.

Пунктами 2.7., 2.8. Договору передбачено, що у разі невиконання Користувачем п. 2.5.2., 2.5.3., 3.2., 5.1. даного договору Користувач зобов'язаний сплатити ДП УААСП штраф у розмірі 1000 грн. за кожне порушення кожного пункту. Сплата штрафу не звільняє Користувача від обов’язку сплати авторської винагороди (роялті) і або надання звіту, Акту тощо. У разі невиконання Користувачем п. 2.5.1. даного договору Користувач зобов'язаний сплатити ДО УААСП пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиплаченої авторської винагороди за кожен день затримки.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що при укладенні договору Користувач надає ДП УААСП безпосередньо або через Представника завірені копії:

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- довідки про взяття на податковий облік платника податку;

- документів, які підтверджують право підпису особою фінансових документів.

В пункті 5.1 Договору вказано, що відповідно до частини 4 статті 47 Закону Користувач зобов'язується надавати належним чином уповноваженим представникам ДП УААСП всі документи, пов'язані з розрахунком сум авторської винагороди (роялті) відповідно до умов даного договору для огляду їх на місці знаходження Користувача та/або направити поштою завірені належним чином копії таких документів, а також точний перелік використаних Користувачем творів.

Відповідно до п. 6.1. Договору він вступив в дію з моменту підписання його сторонами, тобто 07.11.2013, та діє до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань, що виникли під час дії даного Договору.

За доводами позивача відповідач не виплатив авторську винагороду відповідно до умов цього Договору в установлений в Договорі строк, в цей же строк не надав позивачу ОСОБА_3 про публічно виконані твори за встановленою формою та не надав відомість з деталізацією доходу (валового збору), отриманого відповідачем від продажу квитків при проведенні гастрольного заходу. За таких обставин розрахунок суми авторської винагороди, належної до виплати, позивач здійснив виходячи із середнього розміру авторської винагороди, передбаченого п. 2.4 Договору № ОГ-14/14 від 07.11.2013. Таким чином, загальна сума авторської винагороди, що підлягає до стягнення, за розрахунком позивача становить 122 500 грн.

Крім суми авторської винагороди позивач пред’явив вимоги про стягнення з відповідача 3 проценти річних, що згідно з розрахунком позивача становить 10 132 грн. 26 коп., інфляційні втрати в сумі 108 486 грн. 54 коп., пеню за Договором в сумі 6 933 грн. 84 коп., штраф за невиконання п.п. 2.5.2, 2.5.3, 3.2. та 5.1. Договору у розмірі 4000 грн., всього 252 052 грн. 64 коп.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до Статуту Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України № 440-н від 10.10.2014 та зареєстрованого 14.10.2014, вказана організація створена наказом Державної служби інтелектуальної власності України № 392-н від 25.07.2013 на базі Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та є його правонаступником, заснована на державній власності і належить до сфери управління Державної служби інтелектуальної власності України на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.09.2011р. № 839-р.

Вказаним Статутом визначено, що Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Агентство є не прибутковою, некомерційною організацією та створене з метою управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, такими категоріями майнових прав, як використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав шляхом: публічного виконання; запису, публічного сповіщення; публічної демонстрації; публічного показу; ретрансляції; відтворення творів; репрографічного відтворення (репродукування); тиражування творів образотворчого мистецтва у промисловості; а також права слідування, сприяння зазначеним суб’єктам щодо передачі прав на використання творів науки, літератури і мистецтва на індивідуальній основі, представництва законних інтересів суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав у державних та громадських органах і організаціях, здійснення окремих функцій за дорученням Державної служби (а. с. 13-14).

В Статуті передбачені функції, права і обов’язки Агентства, вказано, що Агентство є юридичною особою, має право укладати угоди, набувати, в межах чинного законодавства, майнові та немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у судах всіх юрисдикцій та третейському суді.

Відповідно до наявних у позивача повноважень, відповідно до приписів статей 47-49 Закону України "Про авторське право та суміжні права" позивач на території України здійснює управління виключними майновими авторськими правами, на підставі чого укладає з юридичними та фізичними особами угоди (надає дозволи) на використання торів авторів (в тому числі шляхом публічного виконання), проводить збір, розподіл і виплату авторської винагороди, вчиняє дії, пов’язані з захистом порушених авторських прав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписом частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В пункті 2.1. визначений предмет договору, а в пунктах 9.8., 9.9. Договору вказано, що сторони домовились про те, що репертуар ДО УААСП має електронну форму і Користувач визнає таку форму репертуару ДО УААСП прирівняною до письмової форми. В підтвердження того, що Користувач до моменту підписання даного договору ознайомився з репертуаром ДО УААСП, в підтвердження того, що сторони розуміють визначення всіх термінів, які містяться в даному договорі, юридичні наслідки виконання умов даного договору, в підтвердження того, що даний договір містить всі істотні умови, про які сторони мали намір домовитись, сторони поставили нижче свої підписи та печатки.

Зібрані у справі докази свідчать, що станом на час розгляду спору по суті ОСОБА_2 договір № ОГ-14/14 від 07.11.2013 є укладеним його сторонами та є чинним. Тому доводи відповідача про неукладеність договору суд вважає безпідставними.

По матеріалах справи судом встановлено, що відповідно до умов пункту 2.4. Договору сума авторської винагороди (роялті), визначена сторонами, становить 5 (п'ять) відсотків від суми валового збору від продажу квитків.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за Договором, не перерахував позивачу протягом 20 днів після проведення концерту (тобто не пізніше 28.11.2013) авторську винагороду у розмірі, визначеному в названому вище пункті Договору, не подав позивачу ОСОБА_3 про публічне виконання творів за формою, наведеною у додатку 1 до цього Договору, та не надав відомість з деталізацією доходу (валового збору), отриманого Відповідачем від продажу квитків при проведенні гастрольного заходу. Тому розрахунок суми авторської винагороди, належної до виплати, позивачем здійснено виходячи із середньої вартості квитків на цьому концерті, що складає 122 500 грн. Таке нарахування не суперечить вимогам постанови Кабінету міністрів України № 72 від 18.01.2003 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського і суміжних прав" та суд вважає його вірним.

Таке нарахування авторської винагороди не спростоване відповідачем, який не подав у справу доказів на підтвердження двцсної суми коштів, на яку було продано квитки на цей концерт. Факт проведення 08.11.2013 гастрольного заходу "Концерт Goran Bregovich" відповідачем не заперечується.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписом статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків (господарських зобов’язань), які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з викладених обставин справи, умов Договору та приписів чинного законодавства, суд вважає необґрунтованими та безпідставними заперечення відповідача щодо позовних вимог позивача, щодо його права пред’являти даний позов. В Договорі чітко вказані обов’язки відповідача як Користувача, до яких входять облік творів, які виконуються на концерті та складання і надіслання позивачу звіту про публічне виконання творів, складання та надіслання позивачу відомостей з деталізацією доходу (валового збору), отриманого відповідачем від продажу квитків. Умовами Договору не передбачено обов’язку позивача встановлювати факт використання творів, натомість чітко вказані обов’язки відповідача, що перелічені вище. Відповідач підписав із позивачем ОСОБА_2 договір № ОГ-14/14 від 07.11.2013 за день до вказаного в Договорі гастрольного заходу, не подав доказів невиконання на цьому концерті творів, що входять до репертуару ДО УААСП, він не надсилав таких повідомлень і позивачу як стороні за Договором.

Факт порушення відповідачем виконання зобов'язань за Договором судом встановлено, відповідачем не спростовано. Відповідач належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення авторської винагороди за договором № ОГ-14/14 від 07.11.2013 суду не надав.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 122 500 грн. авторської винагороди за Договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача 3 проценти річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за невиконання умов Договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписом пункту 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 2.7 Договору у разі невиконання відповідачем п. 2.5.2., 2.5.3., 3.2., 5.1. даного договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 1000 (тисяча) грн. за кожне порушення кожного пункту. Та пунктом 2.8. Договору передбачено обов’язок відповідача сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиплаченої авторської винагороди за кожен день затримки у разі невиконання Відповідачем п. 2.5.1. Договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення пункту 2.5.1. Договору та згідно розрахунку позивача, наведеного у позовній заяві, сума пені розрахована за період з 29.11.2013 по 29.04.2014 та складає 6 933 грн. 84 коп. Відповідач у відзиві на позовну заяву та заяві від 28.11.2016 просив застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В частині 2 статті 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписом частин 3, 4, 5 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захистові. Відповідач у відзиві на позов та заяві заявив про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені. Тому суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для пред’явлення вимоги про стягнення пені. Позивачем не вказано поважних причин такого пропуску. Тому позов про стягнення пені за невиконання грошового зобов’язання не підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягає до задоволення в сумі 4000 грн. з огляду на таке.

Сплата відповідачем штрафу у разі невиконання ним п. 2.5.2., 2.5.3., 3.2., 5.1. договору передбачена пунктом 2.7 Договору, при цьому відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 1000 (тисяча) грн. за кожне порушення кожного пункту.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано факт порушення ним умов пунктів 2.5.2., 2.5.3. Договору. Відповідач не подав також доказів виконання ним умови пункту 3.2. Договору, в якому чітко вказано про обов’язок відповідача подати такі документи. Отже вимога про стягнення штрафу за порушення умов Договору підлягає до задоволення та з відповідача належить стягнути штраф в сумі 4 000 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Згідно пункту 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, строк прострочення виплати позивачу авторської винагороди обчислюється з 29.11.2013, позивач нарахував три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов’язання в період з 29.11.2013 по 31.08.2016 в сумі 10 132 грн. 26 коп. Розрахунок трьох процентів річних виконаний вірно.

Вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів підлягає до часткового задоволення в перерахованій судом сумі 107 800 грн., оскільки у розрахунку позивача помилково вказаний індекс інфляції 1,886, тоді як правильним є індекс інфляції 1,880 за весь період прострочення з грудня 2013 по серпень 2016 років.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 3 666 грн. 48 коп.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з приватного підприємства Малого підприємства "ЄЖЕЛЬ" (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 14216471) на користь Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 41-А, офісне прим. 1-3, ідентифікаційний код 31025266) - 122 500 грн. (сто двадцять дві тисячі п’ятсот гривень) боргу, 107 800 грн. (сто сім тисяч вісімсот гривень) інфляційних втрат, 10 132 грн. 26 коп. (десять тисяч сто тридцять дві гривні 26 копійок) три проценти річних, 4000 грн. (чотири тисячі гривень) штрафу, 3 666 грн. 48 коп. (три тисячі шістсот шістдесят шість гривень 48 копійок) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 05.12.2016 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко