Постанова

від 15.03.2017 по справі 925/1106/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2017 р. Справа№ 925/1106/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Остапенка О.М.

Верховця А.А.

за участю секретаря Халько В.А.,

та представників:

від позивача - Мельник В.А. - дов. №60 від 26.05.2016р., Дубовий О.В. -

дов. №70 від 15.09.2016р.;

від відповідача - Гончар С.М. дов. б/н від 28.11.2016р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства малого підприємства (далі - ППМП) Єжель

на рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2016р.

у справі №925/1106/16 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Державної організації (далі - ДО) "Українське агентство

з авторських та суміжних прав"

до ППМП Єжель

про стягнення 252 052, 64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 28.11.2016р. у справі №925/1106/16 позов задоволено частково. Стягнуто з ППМП Єжель на користь ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" - 122 500 грн. боргу, 107 800 грн. - інфляційних втрат, 10 132 грн. 26 коп. - 3 % річних, 4000 грн. - штрафу, 3 666 грн. 48 коп. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ППМП Єжель подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.01.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017р. розгляд справи №925/1106/16 відкладено на 22.02.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017р. призначено розгляд справи №925/1106/16 на 15.03.2017р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення господарського суду м.Києва від 28.11.2016р. залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

07.11.2013р. ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ДП УААСП за договором, правонаступником якого є Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (позивач у справі) та ППМП "ЄЖЕЛЬ" (Користувач за договором, відповідач у справі) уклали Ліцензійний договір № ОГ-14/14 (далі - Договір), за умовами якого ДП УААСП надає Користувачеві на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання на території оприлюднених творів, які належать до репертуару ДП УААСП, під час гастрольного заходу: концерт Goran Bregovich, який відбудеться 08.11.2013р. о 19:00 год. у Міжнародному центрі культури та мистецтв в м. Києві, вул. Інститутська, 1, що має 1960 посадочних місць, мінімальна ціна квитка 150 грн., максимальна ціна квитка 2350 грн., а Користувач зобов'язується виплачувати ДП УААСП авторську винагороду (роялті) згідно з умовами даного договору та Закону.

Відповідно до умов пункту 2.4. Договору сума авторської винагороди (роялті) визначена сторонами, становить 5 (п'ять) відсотків від суми валового збору від продажу квитків.

Відповідно до пункту 2.5. Договору, використовуючи твори з репертуару позивача, відповідач зобов'язався вести точний облік творів, їх авторів та виконавців і не пізніше 20-ти днів після проведення гастрольного заходу, у якому здійснювалось публічне виконання творів:

2.5.1. перерахувати на поточний рахунок позивача авторську винагороду у розмірі, визначеному в п. 2.4. Договору;

2.5.2. надати позивачу безпосередньо або через представника Звіт про публічне виконання творів за формою, наведеною у додатку 1 до даного Договору та в електронному вигляді за вказаними в цьому пункті адресами;

2.5.3. надати позивачу безпосередньо або через представника відомість з деталізацією доходу (валового збору), отриманого відповідачем від продажу квитків при проведенні гастрольного заходу.

Пунктами 2.7., 2.8. Договору передбачено, що у разі невиконання Користувачем п. 2.5.2., 2.5.3., 3.2., 5.1. даного договору Користувач зобов'язаний сплатити ДП УААСП штраф у розмірі 1000 грн. за кожне порушення кожного пункту. Сплата штрафу не звільняє Користувача від обов'язку сплати авторської винагороди (роялті) і або надання звіту, Акту тощо. У разі невиконання Користувачем п. 2.5.1. даного договору Користувач зобов'язаний сплатити ДО УААСП пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиплаченої авторської винагороди за кожен день затримки.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що при укладенні договору Користувач надає ДП УААСП безпосередньо або через Представника завірені копії:

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- довідки про взяття на податковий облік платника податку;

- документів, які підтверджують право підпису особою фінансових документів.

В пункті 5.1 Договору вказано, що відповідно до частини 4 статті 47 Закону України "Про авторське право та суміжні права" Користувач зобов'язується надавати належним чином уповноваженим представникам ДП УААСП всі документи, пов'язані з розрахунком сум авторської винагороди (роялті) відповідно до умов даного договору для огляду їх на місці знаходження Користувача та/або направити поштою завірені належним чином копії таких документів, а також точний перелік використаних Користувачем творів.

Відповідно до п. 6.1. Договору він вступив в дію з моменту підписання його сторонами, тобто 07.11.2013р., та діє до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань, що виникли під час дії даного Договору.

Відповідно до Статуту Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України № 440-н від 10.10.2014р. та зареєстрованого 14.10.2014р., вказана організація створена наказом Державної служби інтелектуальної власності України № 392-н від 25.07.2013р. на базі Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та є його правонаступником, заснована на державній власності і належить до сфери управління Державної служби інтелектуальної власності України на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.09.2011р. № 839-р.

Вказаним Статутом визначено, що ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Агентство) є неприбутковою, некомерційною організацією та створене з метою управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, такими категоріями майнових прав, як використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав шляхом: публічного виконання; запису, публічного сповіщення; публічної демонстрації; публічного показу; ретрансляції; відтворення творів; репрографічного відтворення (репродукування); тиражування творів образотворчого мистецтва у промисловості; а також права слідування, сприяння зазначеним суб'єктам щодо передачі прав на використання творів науки, літератури і мистецтва на індивідуальній основі, представництва законних інтересів суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав у державних та громадських органах і організаціях, здійснення окремих функцій за дорученням Державної служби (а. с. 13-14).

В Статуті передбачені функції, права і обов'язки Агентства, вказано, що Агентство є юридичною особою, має право укладати угоди, набувати, в межах чинного законодавства, майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах всіх юрисдикцій та третейському суді.

Відповідно до наявних у позивача повноважень, відповідно до приписів статей 47-49 Закону України "Про авторське право та суміжні права" позивач на території України здійснює управління виключними майновими авторськими правами, на підставі чого укладає з юридичними та фізичними особами угоди (надає дозволи) на використання творів авторів (в тому числі шляхом публічного виконання), проводить збір, розподіл і виплату авторської винагороди, вчиняє дії, пов'язані з захистом порушених авторських прав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписом частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В пункті 2.1. визначений предмет договору, а в пунктах 9.8., 9.9. Договору вказано, що сторони домовились про те, що репертуар ДО УААСП має електронну форму і Користувач визнає таку форму репертуару ДО УААСП прирівняною до письмової форми. В підтвердження того, що Користувач до моменту підписання даного договору ознайомився з репертуаром ДО УААСП, в підтвердження того, що сторони розуміють визначення всіх термінів, які містяться в даному договорі, юридичні наслідки виконання умов даного договору, в підтвердження того, що даний договір містить всі істотні умови, про які сторони мали намір домовитись, сторони поставили нижче свої підписи та печатки.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду спору по суті Ліцензійний договір № ОГ-14/14 від 07.11.2013р. був укладеним його сторонами та був чинним. Відповідно до умов пункту 2.4. Договору сума авторської винагороди (роялті), визначена сторонами, становить 5 (п'ять) відсотків від суми валового збору від продажу квитків.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, не перерахував позивачу протягом 20 днів після проведення концерту (тобто не пізніше 28.11.2013р.) авторську винагороду у розмірі, визначеному в названому вище пункті Договору, не подав позивачу Звіт про публічне виконання творів за формою, наведеною у додатку 1 до цього Договору, та не надав відомість з деталізацією доходу (валового збору), отриманого Відповідачем від продажу квитків при проведенні гастрольного заходу. Тому розрахунок суми авторської винагороди, належної до виплати, позивачем здійснено виходячи із середньої вартості квитків на цьому концерті, що складає 122 500 грн. Таке нарахування не суперечить вимогам постанови Кабінету міністрів України № 72 від 18.01.2003р. "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського і суміжних прав" і місцевий суд обґрунтовано вважав його вірним.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань), які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Докази спростування позовних вимог щодо стягнення авторської винагороди за договором № ОГ-14/14 від 07.11.2013р. в матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції законно і обґрунтовано стягнув з відповідача 122 500 грн. авторської винагороди на користь ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписом пункту 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 2.7 Договору у разі невиконання відповідачем п. 2.5.2., 2.5.3., 3.2., 5.1. даного договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 1000 (тисяча) грн. за кожне порушення кожного пункту. Та пунктом 2.8. Договору передбачено обов'язок відповідача сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиплаченої авторської винагороди за кожен день затримки у разі невиконання Відповідачем п. 2.5.1. Договору.

Позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення пункту 2.5.1. Договору та згідно розрахунку позивача, наведеного у позовній заяві, сума пені розрахована за період з 29.11.2013р. по 29.04.2014р. , яка складає 6 933 грн. 84 коп. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В частині 2 статті 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписом частин 3, 4, 5 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захистові.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відзиві на позов та заяві від 28.11.2016р. було заявлено про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення пені, оскільки позивач пропустив строк позовної давності для її пред'явлення.

Сплата відповідачем штрафу у разі невиконання ним п. 2.5.2., 2.5.3., 3.2., 5.1. договору передбачена пунктом 2.7 Договору, при цьому відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 1000 (тисяча) грн. за кожне порушення кожного пункту.

Доказів спростування факту порушення відповідачем умов пунктів 2.5.2., 2.5.3. Договору в матеріалах справи не має, тому місцевим судом законно стягнуто суму штрафу в розмірі 4 000 грн.

Згідно пункту 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано стягнув з ППМП Єжель три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 29.11.2013р. по 31.08.2016р. в сумі 10 132 грн. 26 коп. та 107 800 грн. інфляційних втрат за за весь період прострочення з грудня 2013 по серпень 2016 років індексом інфляції 1,880.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене суд першої інстанції законно і обґрунтовано позов ДО "Українське агентство з авторських та суміжних прав" задовольнив частково і Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ППМП Єжель залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 28.11.2016р. у справі №925/1106/16 - без змін.

Справу №925/1106/16 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді О.М. Остапенко

А.А. Верховець