Постанова

від 01.12.2016 по справі 910/16720/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р. Справа№ 910/16720/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Коротун О.М.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 01.12.2016 року по справі №910/16720/15 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВ Фармацевтика»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 року

по справі №910/16720/15 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВ Фармацевтика»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

про стягнення 56 997,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВ Фармацевтика» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі-відповідач) про стягнення 56 997,53 грн., з яких: 49 997,76 грн. страхового відшкодування, 4 999,77 грн. пені, 1 000,00 грн. вартості проведеної позивачем автотоварознавчої експертизи, 1 000,00 грн. вартості транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово подавалися до Господарського суду м.Києва заяви про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до останньої, яку подано 27.07.2016р., позивач просив суд стягнути з відповідача 49 997,76 грн. страхового відшкодування, 4 999,77 грн. пені, 1 000,00 грн. вартості проведеної позивачем автотоварознавчої експертизи, 1 000,00 грн. вартості транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором, 1 251,12 грн. додаткових витрат для проведення експертизи, 9 568,88 грн. витрати на відрядження, 2 354,69 грн. 3% річних, 25 201,39 грн. інфляційних втрат.

Господарським судом м.Києва зазначену вище заяву прийнято до розгляду лише в частині щодо стягнення з відповідача 49 997,76 грн. страхового відшкодування, 4 999,77 грн. пені, 1 000,00 грн. вартості проведеної позивачем автотоварознавчої експертизи, 1 000,00 грн. вартості транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором, 1 251,12 грн. додаткових витрат для проведення експертизи та 9 568,88 грн. витрат на відрядження. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 04.08.2016р. у справі №910/16720/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВ Фармацевтика» 11 267,20 грн. - суму страхового відшкодування, 1 000,00 грн. - вартості транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором.

В іншій частині в позові відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВ Фармацевтика» на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» вартість судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 4 404,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 04.08.2016р., відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати частково та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 49 997,76 грн. страхового відшкодування, 4 999,77 грн. пені, 1 000,00 грн. вартість проведеної позивачем автотоварознавчої експертизи, 1 000,00 грн. вартість транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором, 1 251,12 грн. додаткових витрат для проведення експертизи та 7 949,64 грн. витрат на відрядження.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справ, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду, обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.

24.03.2014р. між позивачем, як страхувальником, та відповідачем, як страховиком, був укладений Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №580586103.14 (далі - Договір), за умовами якого відповідач прийняв під страховий захист автомобіль марки Cherry Karry SQR6468 2008 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1.

Строк дії Договору сторонами погоджено з 00.00 год. 25.03.2014р. по 24.00 год. 24.03.2015р. (п.5 Договору).

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом (ТЗ). Дійсна вартість ТЗ, страхова сума ТЗ становить 68 000,00 грн. Страховим випадком за Договором є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, падіння предметів, попадання каміння, протиправних дій третіх осіб, угону (п.2 Договору).

03.12.2014р. внаслідок ДТП, автомобіль марки Cherry Karry SQR6468, д.р.н. НОМЕР_1, отримав пошкодження, що підтверджується довідкою відділення ДАІ Яремчанського М УМВС в Івано-Франківській області.

Позивач вказує на те, що СТО ПП Дудукчян, на яке його направлено відповідачем, було складено калькуляцію по ремонту вказаного транспортного засобу (№ 1054 від 12.05.2015р.) та визначено вартість його ремонту в розмірі 49 940,39 грн.

На підставі зазначеної калькуляції позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити страхове відшкодування.

Листом №133496 від 02.02.2015р. відповідач вказав позивачу на те, що за даними Звіту №10759 ТОВ "Експертум-АВЕ" від 29.01.2015р., вартість матеріального збитку за пошкодження автомобіля марки Cherry Karry SQR6468, д.р.н. НОМЕР_1 становить 72 075,26 грн., внаслідок чого автомобіль є таким, що повністю загиблий та запропонував позивачу отримати страхове відшкодування в розмірі 9 574,19 грн., подавши заяву на виплату страхового відшкодування.

Позивач, не погодившись з таким розміром виплати, та з тим, що зазначений автомобіль є повністю загиблим, звернувся до судового експерта-автотоварознавця Романюка В.К., яким було складено висновок №33 від 29.01.2015р. про те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Cherry Karry SQR6468, д.р.н. НОМЕР_1 без врахування фізичного зносу складових, що підлягають заміні, становить 48 931,26 грн.

Додавши зазначений висновок до листа №1 від 11.02.2015р., позивач вимагав від відповідача сплатити страхове відшкодування в розмірі 48 931,26 грн. на рахунок СТО ПП Дудукчян.

Листом №133496/1 від 17.02.2015р. відповідач наполягав на тому, що виплаті підлягає страхове відшкодування в розмірі 9 574,19 грн.

Позивач, на підставі замовленого ним висновку №33 від 29.01.2015р. експерта-автотоварознавця Романюка В.К. стверджує, що автомобіль Cherry Karry SQR6468, д.р.н. НОМЕР_1 не є повністю загиблим, а тому відповідач зобов'язаний виплатити страхове відшкодування в розмірі фактичних витрат, здійснених позивачем на ремонт вказаного автомобіля.

Спір між сторонами виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором щодо сплати страхового відшкодування. Наведена обставина призвела до звернення позивача до Господарського суду міста Києва за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача 49 997,76 грн. страхового відшкодування, 4 999,77 грн. пені, 1 000,00 грн. вартості проведеної позивачем автотоварознавчої експертизи, 1 000,00 грн. вартості транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором, 1 251,12 грн. додаткових витрат для проведення експертизи та 9 568,88 грн. витрат на відрядження.

Згідно із ч.1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду - частковому скасуванню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Проаналізувавши умови Договору, судова колегія вважає, що останній за своїм змістом та правовою природою є договором страхування, який підпадає під правове регулювання, зокрема, норм глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

Згідно із ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.16-17 ст.9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

У відповідності до п.2 Договору дійсна вартість ТЗ, страхова сума ТЗ становить 68 000,00 грн. Виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту ТЗ.

Пунктом 10.2.1.2 Договору сторони погодили, відшкодування передбачених договором страхування витрати страхувальника, пов'язаних з страховим випадком здійснюється страховиком страхувальнику/вигодонабувачу, якщо виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі акта автотоварознавчого дослідження/експертизи чи рахунків СТО, при цьому сума ПДВ не відшкодовується, якщо виплата здійснюється безпосередньо страхувальнику-фізичній особі або вигодонабувачу готівкою або на банківський рахунок. Сума ПДВ відшкодовується страхувальнику або вигодонабувачу після надання страховику відремонтованого транспортного засобу та платіжно-касових документів по ремонту транспортного засобу, які підтверджують факт сплати ПДВ.

Згідно із п.10.2.2.3 Договору страхове відшкодування виплачується в межах страхової суми при частковому пошкодженні транспортного засобу - в сумі, що не перевищує вартість відновленого ремонту.

Як свідчать матеріали справи, застрахований транспортний засіб було відремонтовано повністю та сплачено відповідачем вартість по відновленню останнього на загальну суму 49 997,76 грн., що підтверджується товарним чеком, квитанцією, рахунками-фактури, видатковими накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученням, актами приймання-передачі запасних частин для ремонту автомобіля, актом приймання-передачі виконаних робіт по ремонту автомобіля (копія яких міститься в матеріалах справи (а.с.53-54, 111-119, 122, 123, 125, 127-130 том 1).

Однак, відповідач покладені на нього зобов'язання щодо страхового відшкодування за Договором не виконав.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування неналежного виконання умов Договору.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування за Договором в розмірі 49 997,76 грн., що є меншою ніж 75% страхової суми.

При цьому, суд першої інстанції взявши до уваги висновок експертної установи №7063/16-54 від 12.02.2016р. та приписи п.10.2.4 Договору задовольнив позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування лише у розмірі 11 267,20 грн.

Судова колегія дослідивши матеріали справи вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню виходячи з наступного.

За приписами п. 10.2.4 Договору при повній загибелі (конструктивній чи фактичній) страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми за вирахуванням зносу за період дії Договору, франшизи та дійсної ринкової вартості залишків пошкодженого ТЗ. Дійсна ринкова вартість залишків пошкодженого ТЗ визначається на підставі результатів інтернет-аукціонів (таких як, наприклад, ТОВ УПП "Авто онлайн Україна") або за результатами товарознавчої експертизи. Під повною загибеллю розуміють випадки, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ (включаючи вартість транспортування до місця ремонту) складає більше 75% страхової суми.

У відповідності до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 7063/16-54 від 12.07.2016р., який взято до уваги судом першої інстанції, розмір відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки Cherry Karry SQR6468, д.р.н. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП, що мало місце 03.12.2014р., становить 57 936,38 грн.

Оскільки за висновком експертної установи № 7063/16-54 від 12.07.2016р. розмір відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки Cherry Karry SQR6468, д.р.н. НОМЕР_1 становить 57 936,38 грн., що є сумою більшою ніж 75% страхової суми, суд першої інстанції дійшов до висновку, що значний автомобіль є повністю загиблим, а отже, розрахунок страхового відшкодування має здійснюватись за приписами п. 10.2.4 Договору.

В той же час, позивач, на підставі замовленого ним висновку №33 від 29.01.2015р. експерта-автотоварознавця Романюка В.К. стверджує, що автомобіль Cherry Karry SQR6468, д.р.н. НОМЕР_1 не є повністю загиблим, а тому відповідач зобов'язаний виплатити страхове відшкодування в розмірі фактичних витрат, здійснених позивачем на ремонт вказаного автомобіля.

Як вбачається з даного висновку №33 він складений сертифікованим експертом, який в присутності уповноваженого представника позивача 29.01.2015р. проводив огляд автомобіля з подальшим складанням висновку №33, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Cherry Karry SQR6468, д.р.н. НОМЕР_1 без врахування фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 48 931,26 грн. Також, експертом було складено 29.01.2016р. протокол огляду транспортного засобу.

Дослідивши зазначений висновок №33, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля визначена як сума вартості відновлювального ремонту без врахування фізичного зносу складових, що підлягають заміні пошкодженого автомобіля, станом на 29.01.2015р. складає 48 931,26 грн., тобто меншою ніж 75% страхової суми.

Крім того, як встановлено вище, фактична сума витрат, здійснених позивачем на ремонт автомобіля також є меншої ніж 75% страхової суми.

Вказана оцінка виконана у відповідності до вимог Закону України "Про судову експертизу» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.

При цьому, судом першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення суду взято до уваги висновок експертної установи №7063/16-54 від 12.07.2016р., який складений майже через два роки після ДТП на підставі наданих оцінювачу фотографій автомобіля без зазначення дати фотографування.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3435/15-26 від 24.02.2016р. та звіт ТОВ "Експертум-АВЕ" №10759 від 29.01.2015р., які складені також на підставі наданих оцінювачу фотографій автомобіля.

У відповідності до п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Таким чином, оцінювач мав особисто оглянути пошкоджений автомобіль, чого ним зроблено не було, що свідчить про порушення п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Враховуючи вищевстановлене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що застрахований автомобіль є повністю загиблим, оскільки за висновком судового експерта №7063/16-54 від 12.07.2016р. розмір відновлювального ремонту є більшим ніж 75% страхової суми, є без підставним.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 1 000,00 грн. вартості транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Пунктом 2 Договору сторони погодили, що витрати з транспортування пошкодженого транспортного засобу до найближчого місця ремонту у випадку неможливості його пересування своїм ходом внаслідок пошкодження відшкодовуються страховиком без обмежень по сумі.

Вартість транспортування склала 1 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт №59 від 03.12.2014р. та не заперечується сторонами (а.с.175 т.1).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 000,00 грн. вартості транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 4 999,77 грн. пені, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до п.8.5 Договору страховик несе відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, але не більше 10% від суми боргу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідач не відмовлявся від виплати позивачу страхового відшкодування за Договором.

Проте, оскільки позивача не влаштовував його розмір, він просив сплатити відповідача грошові кошти в розмірі в розмірі 48 931,26 грн. на рахунок СТО ПП Дудукчян, не подавши заяви про виплату страхового відшкодування та не вказавши в ній реквізитів для перерахунку грошових коштів відповідачем.

Отже, враховуючи відсутність винних дій відповідача у нездійсненні перерахування страхового відшкодування за Договором позивачу, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 000,00 грн. вартості проведеної позивачем автотоварознавчої експертизи (висновок № 33 від 29.01.2015р.) також підлягають задоволенню, оскільки положеннями розділу 2 Договору сторони погодили, що витрати пов'язані з одержанням документів, що підтверджують факт настання страхового випадку і визначають розмір збитку, відшкодовуються страховиком (відповідачем); дані витрати підтверджуються матеріалами справи, зокрема платіжним дорученням №8537 від 10.02.2015р. (а.с.174 том.1).

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню; позов слід задовольнити частково.

Витрати на оплату експертизи в розмірі 2 457,60 грн. та 4 404,00 грн., висновки №3435/15-26 від 24.02.2016р. та №7063/16-54 від 12.07.2016р. яких судовою колегією не прийнято до уваги, враховуючи те, що доведення належними засобами доказування певних обставин по справі, ГПК України покладається саме на особу, яка на ці обставини посилається (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові №30/5009/2733/11 від 02.04.12.), залишаються за відповідачем.

Витрати на доставку автомобіля для проведення експертизи (висновок №3435/15-26 від 24.02.2016р.) в розмірі 1 251,12 грн. та витрати на відрядження представників позивача для участі в судових засіданнях в розмірі 9 568,88 грн., враховуючи те, що зазначені витрати підтверджуються матеріалами справи та оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, покладаються на останнього.

Судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВ Фармацевтика» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 року по справі №910/16720/15 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 року у справі №910/16720/15 скасувати частково та прийняти нове рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ Фармацевтика" (78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Мазепи, 7/1; ідентифікаційний код 22195858) 49 997 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 76 коп. страхового відшкодування, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. витрат на транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором, 1 251 (одна тисяча двісті п'ятдесят одна) грн. 12 коп. додаткових витрат для проведення експертизи, 9 568 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 88 коп. витрат на відрядження, 1 666 (тисяча шістсот шість) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову.

В іншій частині позовних вимог відмовити".

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ Фармацевтика" (78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Мазепи, 7/1; ідентифікаційний код 22195858) 1 382 (тисяча триста вісімдесят дві) грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги.

4.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5.Матеріали справи №910/16720/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.М. Коротун

Л.В. Чорна