Постанова

від 18.11.2016 по справі 818/530/16

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2016 р. Справа №818/530/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника відповідача - Пишного Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/530/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мастер-Кабель Україна звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2016р. №0003002207 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1776793грн.50коп., з яких: 1184529грн. за основним платежем та 592264,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, згідно з якими фінансово-господарські операції по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ Мастер-Кабель Київ , між позивачем та ТОВ Оптима Лайт фактично не здійснювались, є необґрунтованими, оскільки реальність операцій з придбання товарів, маркетингових та передпродажних послуг підтверджується належними первинними документами. Вказує, що підприємство не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання; контролюючий орган не досліджував питання стосовно можливості придбання товарів по ланцюгу постачання в іншій період, ніж липень 2015р., який перевірявся; постачальники товарів/послуг на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; на сторінці 6 п.3.1.1 акту перевірки зазначено, що ТОВ Мастер-Кабель Україна в липні 2015 року реалізовувало товари кабельно-провідникової продукції в асортименті згідно з укладеними договорами, проте це не було враховано під час винесення податкового повідомлення-рішення від 15.12.2016р. №0003002207 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, внаслідок чого воно є протиправним, а тому має бути скасовано.

Представник позивача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (т.3,а.с.100), в судове засідання не з'явився, надіслав заяву (т.3, а.с.101), де зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та розгляд справи просить проводити у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах та на підставі чинного законодавства як результат виявлених порушень (т.1,а.с.56-58). Зокрема, як стверджує відповідач, надані під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Мастер-Кабель Україна документи не в повній мірі підтверджують фактичне придбання платником податків послуг у контрагента ТОВ Мастер - Кабель Київ , оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, коли саме проводилось виконання даних робіт, місце здійснення послуг, скільки відпрацьовано людино-годин, акти складались не по факту наданих послуг, а один раз на місяць. В актах виконаних робіт зазначено лише загальне найменування робіт та їхньої вартості без конкретизування. Крім того, із наданих платником документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність і доцільність використання їх у господарській діяльності платника і правомірності формування витрат підприємства. Накази по підприємству, що обґрунтовують необхідність проведення робіт, що підтверджують види, обсяги виконаних робіт та обґрунтований розрахунок ціни під час перевірки не надано. Також позивачем завищено податковий кредит по операціях з придбання кабельної продукції у ТОВ Мастер - Кабель Київ та з придбання світильників у ТОВ Оптима Лайт у зв'язку з встановленням нереальності проведення господарських по ланцюгу постачання, а саме відсутні підтверджуючі документи щодо транспортування товарів від постачальника до покупця, відсутні технічні паспорти (сертифікати) якості даної продукції по взаємовідносинам з ТОВ Мастер - Кабель Київ , а по взаємовідносинам з ТОВ Оптима Лайт такі паспорти надані лише частково, що унеможливлює з'ясування повної характеристики товару і ідентифікувати виробника продукції, крім наданого сертифікату на світильники ЛПП 11У; 12У виробника ПОГ Криворізьке УВП УТОС.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 18.11.2015р. до 24.11.2015р. ДПІ у м. Сумах була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансового - господарським операціям з ТОВ Мастер - Кабель Київ , з ПП Пакт , з ТОВ Оптима Лайт за липень 2015 року, результати якої були викладені в акті від 01.12.2015 р. № 3253/2207/37841178/272 (надалі - Акт) (т.1, а.с.11-45).

Згідно з висновками перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні ТОВ Мастер-Кабель Україна товарів, робіт (послуг) по контрагентам з ТОВ Мастер-Кабель Київ (код ЄДРПОУ 39270608) та з ТОВ Оптима Лайт (код ЄДРПОУ 36814845) за липень 2015 року, які підпадають під визначення ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, на думку посадової особи контролюючого органу, яка проводила перевірку, позивачем порушено п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 1184529грн. за липень 2015 року.

На підставі акту від 01.12.2015р. №3253/2207/37841178/272 ТОВ Мастер - Кабель Україна ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення - рішення від 15.12.2015 р. №0003002207 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1776793грн.50коп., з яких: 1184529грн. за основним платежем та 592264,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.9).

Проте, суд не погоджується із такими висновками відповідача в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 657 717 грн.50коп., з яких: за основним платежем - 1 105 145 грн.00коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 552 572грн.50коп.(т.1, а.с.64), виходячи з наступного.

Зокрема, як зазначено в акті перевірки (т.1, а.с.23), ТОВ Мастер - Кабель Україна завищено податковий кредит за липень 2015 року на загальну суму 1 093 556грн. по операціях з придбання товару у ТОВ Мастер-Кабель Київ у зв'язку із встановленням нереальності проведення господарських операцій по ланцюгу постачання.

Так, 02.06.2015р. між вказаними суб'єктами господарювання укладено договір поставки №2906-5, за умовами якого ТОВ Мастер-Кабель Київ (продавець) зобов'язується поставити кабельно-проводникову та електротехнічну продукцію, катоди мідні, катанку мідну, катанку алюмінієву, пластикат, поліетилен та інші товари виробничо-технічного призначення, а покупець прийняти та сплатити їх вартість (т.1, а.с.80-81).

Умови поставки продукції транспортом або за рахунок продавця. Дата поставки вважається датою приймання вантажу на складі покупця згідно з товарно-транспортною накладною (п.3.1 договору).

Порядок оплати протягом 90 днів з моменту поставки товару (п.4.4 договору).

На виконання даного договору продавцем на адресу позивача виписано видаткові та податкові накладні, в яких вказано найменування товару (дріт, провід, кабель силовий, кабель самонесучий, еллічильник, лампа, пускач ПМЛ, світильник, кабель телевізійний, СПМЖ, ТПЖ, тальк, провід сигналізаційний, кабель ВВГ, провід з'єднувальний, тощо), одиниця виміру, кількість, сума ПДВ, сума без ПДВ, загальна сума (т.1, а.с.128-146, т.2, а.с.48-68, 71-82).

Взаєморозрахунки між підприємствами здійснювалися у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця товарів, про що свідчать платіжні доручення №2154 від 10.07.2015р. на суму 27143грн.50коп. та №2258 від 20.07.2015р. на суму 88971грн.72коп. (т.3, а.с.77-78).

Крім того, на думку контролюючого органу, ТОВ Мастер - Кабель Україна завищено податковий кредит за липень 2015 року на загальну суму 11589грн.06коп. по операціях з придбання товару у ТОВ Оптима-Лайт у зв'язку із встановленням нереальності проведення господарських операцій по ланцюгу постачання.

Так, 12.03.2015р. між вказаними підприємствами укладено договір поставки №120315, відповідно до якого ТОВ Оптима-Лайт зобов'язується поставити в терміни, передбачені цим договором, а ТОВ Мастер - Кабель Україна (покупець) - прийняти ТМЦ (світильники в асортименті) та сплатити за них (т.1, а.с.86-88).

Ціна, найменування та перелік товару, що поставляється, вказується в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.1.3).

Терміни і порядок постачання визначені розділом 3 договору, згідно з яким постачальник зобов'язаний поставити товар в терміни, погоджені з покупцем, на умовах EXW зі складу постачальника.

Постачальник поставляє товар, передбачений п.1.2 договору в кількості, асортименті і цінам, погодженим сторонами в заявці і рахунку на оплату, а також вказаним в накладних. Терміни оплати узгоджуються сторонами до виставленого рахунку на оплату і вказуються в рахунку, який виставляє постачальник.

Покупець і постачальник погоджують до моменту виставляння рахунку постачальником умови постачання. У разі відсутності такого узгодження покупець самостійно визначає перевізника і спосіб вивозу товару із складу постачальника.

На виконання даного договору ТОВ Оптима-Лайт на адресу ТОВ Мастер - Кабель Україна виписано видаткові та податкові накладні, в яких вказано найменування товару (світильники), одиниця виміру, кількість, сума ПДВ, сума без ПДВ, загальна сума (т.1, а.с.115-120, т.2, а.с.32-36).

Взаєморозрахунки між підприємствами здійснювалися у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця товарів, про що свідчать платіжні доручення №2244 від 17.07.2015р. на суму 20948грн.76коп., №2246 від 17.07.2015р. на суму 664грн.32коп., №2301 від 21.07.2015р. на суму 38260грн.80коп., №2341 від 24.07.2015р. на суму 8481грн.60коп., №2197 від 14.07.2015р. на суму 1178грн.88коп. (т.3, а.с.72-76).

Також у справі згідно з п.3.2 договору наявні копії рахунків-фактур, де вказана кількість, асортимент та ціна товару, що постачається (т.1, а.с.89-93).

Товар у ТОВ Мастер-Кабель Київ та у ТОВ Оптима Лайт придбавався з метою подальшої його реалізації позивачем іншим суб'єктам господарювання (т.1, а.с.149-250, т.2, а.с.1-19, 83-169, 174-250, т.3, а.с.1-16).

В п.3.1.1 акту перевірки зазначено, що ТОВ Мастер-Кабель Україна в липні 2015 року проводило операції з реалізації товарів кабельної провідникової продукції в асортименті на основі укладених договорів (т.1, а.с.16), основним видом його діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (код 46.90), а іншими видами діяльності - електромонтажні роботи (код 43.21), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код 47.19) та виробництво інших видів електронних і електричних проводів та кабелів (код 27.32).

Варто зазначити, що до одних із видів діяльності ТОВ Мастер-Кабель Київ належить виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів (код КВЕД 27.32), неспеціалізована оптова торгівля (основний) (код КВЕД 46.90), а до видів діяльності ТОВ Оптима-Лайт - виробництво електричного освітлювального устаткування (код КВЕД 27.40), діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (код КВЕД 46.18).

Підставою для висновків відповідача про те, що суми податкового кредиту, задекларовані позивачем по відносинах з ТОВ Мастер-Кабель Київ щодо придбання кабельної продукції та з ТОВ Оптима Лайт щодо придбання світильників, не підтверджені належним чином, стало не надання підприємством під час перевірки товарно-транспортних накладних, відсутність технічних паспортів (сертифікатів якості) по взаємовідносинам з ТОВ Мастер - Кабель Київ , надання по взаємовідносинам з ТОВ Оптима Лайт лише сертифікатів відповідності на світильники ЛПП-11У (22 моделі), згідно з якими виробником продукції є ПОГ Криворізьке УВП УТОС, Україна, Днітпропетровська обл., 50072, м. Кривий Ріг, вул. Шмідта, 6, код ЄДРПОУ 05477592, а також відсутність доказів реальності проведення господарських операцій по ланцюгу постачання.

Проте, з таку позицію суд вважає необґрунтованою.

Податковий кредит згідно з п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вважається дата тієї події, яка відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198. 3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що надання контролюючому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкового кредиту є підставою для його одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05 червня 1995 року, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Предметом доказування у даній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, чи мали операції із поставки товарів реальний характер, яким чином відбувалася поставка товару, чи належить він постачальникові, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ІV (із змінами і доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповіднідокументи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навітьза наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність під час проведення перевірки товарно-транспортних накладних як на доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства, оскільки правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення або правильності складання і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності формування податкового кредиту.

Відповідно до Закону України: Про автомобільний транспорт та наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач же до зазначеної категорії суб'єктів господарювання не відноситься.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.4, 11.5 вказаних правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Крім того, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку податку на додану вартість платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних або неналежне їх складання, може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Отже, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії свідоцтв про реєстрацію за позивачем легкових, малотоннажних та вантажних бортових транспортних засобів (т.3,а.с.81-88).

Згідно з п.3.3 договору поставки від 12.03.2015р. №120315, укладеного між позивачем та ТОВ Оптима-Лайт , у разі відсутності узгодження щодо умов постачання покупець самостійно визначає перевізника і спосіб вивозу товару із складу постачальника.

Отже, в даному випадку перевезення придбаних світильників здійснювалася власними силами ТОВ Мастер-Кабель Україна .

Щодо перевезення кабельної продукції від ТОВ Мастер-Кабель Київ необхідно відмітити, що відповідно до пункту 2.1 договору оренди №14 від 26.12.2014р. позивач орендує у ТОВ Джей Пі Фуд Сеплан нежитлові приміщення (офісні та складські), розташовані за адресою: Україна, 04073, м. Київ, вул. Сиренська, буд.25А (т.1, а.с.89-101), і за цією ж адресою розташовані і орендовані його контрагентом за договором №15 від 26.12.2014р. (т.1,а.с.102-114) у ТОВ Джей Пі Фуд Сеплан нежитлові приміщення (офісні та складські), внаслідок чого перевозити товар транспортними засобами не було потреби.

У видаткових накладних, оформлених на підставі договору поставки від 02.06.2015р. №2906-5, адреса ТОВ Мастер-Кабель Київ також значиться як Україна, 04073, м. Київ, вул. Сиренська, буд.25А .

Тому висновок ДПІ у м. Сумах про безтоварність операцій через відсутність у покупця товарно-транспортних накладних є необґрунтованим.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на не надання під час перевірки технічних паспортів (сертифікатів) якості продукції на отриманий від ТОВ Мастер-Кабель Київ товар та надання їх лише на деякі лічильники, придбані у ТОВ Оптима-Лайт , як на підставу для висновку про нереальність господарських операцій, оскільки зберігання даних документів, як первинних, не передбачено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже вони не містять інформації про господарські операції та не підтверджують їх здійснення, і їх наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві. Зазначені документи можуть свідчити лише про відповідність якості товару, що постачається згідно з договором, діючим ГОСТам.

Так, ч.2 ст.662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч.1 ст.673 ЦК України).

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч.1 ст.675 ЦК України).

Розділом 2 договору поставки №2906-5 від 02.06.2015р., укладеного між ТОВ Мастер-Кабель Україна та ТОВ Мастер-Кабель Київ , встановлені вимоги щодо якості та комплектності товару та порядок його приймання, а розділом 5 цього договору (п.5.2-5.7) передбачена відповідальність продавця за постачання неякісної (дефектної продукції).

Розділом 5 договору №120315/14 від 12.03.2015р., укладеного між ТОВ Мастер-Кабель Україна та ТОВ Оптима-Лайт , визначено вимоги щодо якості і гарантії товарів, що поставляються, та закріплений обов'язок продавця замінити поставлений товар у випадку виявлення у ньому дефектів, що перешкоджає його використанню за призначенням.

Отже, надання документів про якісні характеристики товару стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим дотримання ним умов договору стосовно предмету поставки.

Надаючи оцінку твердженню ДПІ у м. Сумах про нереальність операцій позивача з ТОВ Мастер-Кабель Київ та з ТОВ Оптима-Лайт , суд звертає увагу на те, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства України ґрунтується головним чином на аналізі характеру господарської діяльності його контрагентів за ланцюгом постачання.

Згідно з частиною другоюстатті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки, по взаємовідносинам з ТОВ Мастер-Кабель Київ та з ТОВ Оптима-Лайт з поставки товарів за період, що перевірявся, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 15.12.2016р. №0003002207 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 657 717 грн.50коп., з яких: за основним платежем - 1 105 145 грн.00коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 552 572грн.50коп.

Водночас, суд відмовляє в задоволенні інших позовних вимог.

Згідно з п.п.14.1.108 п.14.1ст.14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Зокрема, 01.07.2015р. між ТОВ Мастер-Кабель Україна та ТОВ Мастер-Кабель Київ укладено договір про надання маркетингових послуг (т.1,а.с.84-85), відповідно до якого виконавець зобов'язується по завданню замовника періодично надавати останньому послуги по маркетинговому дослідженню ринка кабельно-проводникової продукції (п.1.1).

Виконавець періодично складає та надає замовнику інформаційні звіти про результати маркетингового дослідження за звітній період. Інформаційний звіт повинен включати: дані, отримані виконавцем в ході проведення дослідження; висновки, які базуються на отриманих за результатами дослідження даними, розрахунок витрат виконавця (п.2.4 договору).

Умови оплати - протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийманні наданих послуг, який оформлюється сторонами щомісячно (за підсумками минулого місяця) (п.3.2).

Також 01.07.2015р. між позивачем та ТОВ Мастер-Кабель Київ укладено договір №31072 (т.1, а.с.82-83), згідно з яким виконавець зобов'язується по завданню замовника періодично надавати останньому послуги по передпродажній підготовці (п.1.1).

Умови оплати - протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийманні наданих послуг, який оформлюється сторонами щомісячно (за підсумками минулого місяця) (п.3.2).

Однак суд зазначає, що з наданих позивачем документів на підтвердження цих договорів не вбачається надання зазначеним контрагентом маркетингових послуг та послуг з передпродажної підготовки товару, а також їх вплив на збільшення товарообігу ТОВ Мастер-Кабель України , оскільки з них неможливо відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити, яким чином результати цих робіт використовуються у господарській діяльності позивача.

Так, в актах виконаних робіт зазначено лише загальне найменування робіт та їхньої вартості без конкретизації: які саме роботи було виконано, їх види та опис, обсяги та напрями, за якими вони проводилися, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів, що робить неможливим встановлення змісту й обсягу господарських операцій, факту використання їх результатів у господарській діяльності платника (т.1, а.с.122-123).

Крім того, вказані акти складалися лише раз на місяць.

Отже, акти виконаних робіт, які були надані для перевірки, не відповідають вимогам бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, що регламентується Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, оскільки не мають всіх обов'язкових реквізитів первинних документів, передбачених ч.2 ст.9 Закону N996-XIV, та не складалися у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення, як цього вимагає ч.1 ст.9 вказаного Закону та п.2.1, п.2.2 Положення №88 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Також, акти надання послуг не підписані представником замовника.

Слід зазначити, що договір про надання маркетингових послуг містить перелік дій, які виконавець має вчинити протягом строку його дії: вивчення характеристики аналогічних товарів, що пропонуються на ринку іншими виробниками (розповсюджувачами); вивчення та систематизація даних про ціни на товари замовника та аналогічні товари, проведення опитування покупців товарів замовника та аналогічних товарів у місцях реалізації товарів; проведення опитування потенційних покупців, в тому числі і оптових покупців, проведення презентації товарів, під час яких проводиться анкетування (п.2.3).

Проте, із поданих документів неможливо з'ясувати, щодо яких саме товарів замовника проводилося вивчення та порівняння характеристик та з'ясовувалася думка покупців, де, коли та стосовно яких товарів проводилися презентації.

Всупереч п.2.4 договору №31071 від 01.07.2015р. до перевірки не було надано інформаційних звітів, які б містили результати проведених досліджень, а також відсутні докази передання від замовника до виконавця зразків та рекламних матеріалів, з моменту отримання яких виконавець приступає до надання послуг з маркетингового дослідження (п.2.2).

Пунктом 2.3 договору №31072 від 01.07.2015р. передбачено, що з метою надання передпродажних послуг виконавець протягом строку дії договору вчинює наступні дії: кількісна та якісна прийомка, розпакування, сортування за видами та сортами, перевірка упаковки, маркування, пакування за допомогою стріп-стрічок.

Однак, з документів, що містяться в матеріалах справи, неможливо встановити, які конкретно дії було вчинено ТОВ Мастер Кабель-Київ , які саме товари приймалися, розпаковувалися та сортувалися та в якій кількості.

Із наданих платником податків документів не вбачається, які критерії використовувалися для визначення вартості маркетингових та передпродажних послуг та, відповідно, необхідність і доцільність використання їх у господарській діяльності платника і правомірності формування податкового кредиту підприємства. Платником не доведено причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, а також наміру придбання платником послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому платником не надано належних і допустимих доказів наявності детальної документальної інформації про особливості використання придбаних послуг, а також інших доказів реального виконання вищезазначених договорів.

Слід зауважити, що накази по підприємству, які обґрунтовують необхідність проведення робіт, їх види та обсяги, а також розрахунок їх ціни до суду не надано.

При проведенні аналізу видів діяльності підприємства-постачальника маркетингових та передпродажних послуг встановлено, що у видах діяльності, які воно має право здійснювати не значиться діяльність, що підпадає під визначення КВЕД 73.20 "Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки".

Документи щодо оплати вартості послуг відсутні.

Таким чином, суд вважає, що надані позивачем документи не відображають виконання договору про надання маркетингових послуг та договору про надання послуг з передпродажної підготовки товару, внаслідок чого контролюючий орган правомірно збільшив товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 81276грн., з яких 54184грн. - основний платіж та 27092грн. - штрафні (фінансові) санкції, (договір №31071 від 01.07.2015р.) та на 37800грн., з яких 25200грн. - основний платіж та 12600грн. - штрафні (фінансові) санкції (договір №31072 від 01.07.2015р.).

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 3 статті 94 КАС України, згідно з якими, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги задоволені на суму 1 657 717грн.50коп., тобто на 93,30%, то на корить позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору (т.1, а.с.3) в загальній сумі 24866грн.19коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам (93,30%).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальнстю "Мастер-Кабель Україна" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015р. №0003002207 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 657 717грн.50коп, у т.ч. на 1 105 145 грн. за основним платежем та на 552 572грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальнстю "Мастер-Кабель Україна" (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях,16, код ЄДРПОУ 37841178) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (40000, м. Суми, площа Покровська,2) суму судового збору в розмірі 24866грн.19коп. (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят шість грн. дев'ятнадцять коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Осіпова