Ухвала

від 03.11.2016 по справі 566/129/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

03 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Гримич М.К., Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Млинівського районного центру зайнятості Рівненської області до ОСОБА_5 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 21 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року Млинівський районний центру зайнятості Рівненської області звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що в період з 09 жовтня 2013 року по 27 жовтня 2014 року відповідач, перебуваючи на обліку як безробітний, отримував допомогу по безробіттю, розмір якої становить 11 411,17 грн. Проте, ОСОБА_5 в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не повідомив позивача про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, а тому не має права на допомогу по безробіттю.

Враховуючи викладене, Млинівський районний центру зайнятості Рівненської області просив стягнути з ОСОБА_5 виплачену допомогу по безробіттю за період з 16 жовтня 2013 року по 27 жовтня 2014 року в розмірі 11 411,17 грн.

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 21 січня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Млинівського районного центру зайнятості Рівненської області - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття виплачену допомогу по безробіттю за період з 16 жовтня 2013 року по 27 жовтня 2014 року в розмірі 11 411,17 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та закрити провадження у справі.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 на день звернення із заявою про надання статусу безробітного (09 жовтня 2013 року) і призначення йому допомоги по безробіттю (16 жовтня 2013 року) був зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємеця ОСОБА_5 внесена 20 серпня 2014 року.

За змістом ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 4 та ч. 17 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація фізичних осіб - підприємців є засвідченням факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач належав до зайнятого населення, і не міг бути визнаний безробітним. ОСОБА_5 при зверненні до центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного не повідомив про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, внаслідок чого незаконно отримував допомогу по безробіттю.

Місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення позову . Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 21 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: І.М. Фаловська

М.К.Гримич

О.С. Ткачук