Рішення

від 30.11.2016 по справі 391/366/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2339/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Червонописький В. С.

Доповідач Черненко В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Потапенка В.І., Чорнобривець О.С.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма Лісова» на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04.10.2016 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лісова» до ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Агрофірма Лісова» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Агрофірма Лісова» та ОСОБА_2 28.08.2008 року укладено договір оренди землі на строк до 24.12.2015р., який зареєстровано в Компаніївському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 24.12.2010 року, відповідно до якого відповідач, будучи власником земельної ділянки, яка перебуває на території Лозуватської сільської ради, розміром 6,20 га. (право власності підтверджується державним актом № 030208) передав зазначену земельну ділянку в оренду ТОВ «АФ Лісова».

Позивач зазначив, що станом на час подачі позовної заяви земельна ділянка з користування позивача не вибувала, орендна плата за 2015 рік включно на користь відповідача сплачена в повному обсязі, будь-яких порушень умов договору оренди позивачем не вчинялись.

Позивач зазначив, що ним 20.11.2015 року направлено на адресу власника земельної ділянки лист-повідомлення, котрим товариство зазначає про намір скористатися своїм переважним правом на укладання договору оренди землі. Також до листа-повідомлення було додано проект договору оренди землі з новими умовами, однак від орендодавця не надходило листа щодо прийнятого ним рішення.

Для укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі позивач направив додаткову угоду на ім'я ОСОБА_2, однак в місячний строк дана додаткова угода не була укладена в зв'язку із зволіканням або не бажанням її укладати власником земельної ділянки.

Просив суд визнати договір оренди землі, укладений між ТОВ «Агрофірма Лісова» та ОСОБА_2 28.08.2008 року, який зареєстровано в Компаніївському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 24.12.2010 року поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04.10.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що судом встановлено , що 28.08.2008 року між ТОВ «АФ Лісова» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» за НОМЕР_1 від 24.12.2010 р.

Відповідно до п. 7 Договору, даний договір укладено строком на 5 років, який зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру 24.12.2010р., так як договір є укладеним з моменту його державної реєстрації то строк дії договору закінчувався 24.12.2015 року. Згідно умов вищевказаного пункту договору , після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий період. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 рік до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

20.11.2015 року ТОВ «АФ Лісова» направив цінним листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача лист про намір поновити договір оренди землі.

23.02.2016 р. позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду про поновлення договору оренди. В місячний строк дана додаткова угода не була укладена.

Крім того, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_2 та ФГ «Басистим О.Г» 15.12.2015р. укладено договір оренди землі строком на 10 (десять) років, але доказів державної реєстрації представник відповідача суду не надав.

Суд першої інстанції зазначив, що для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти:орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до спливу строку договору оренди повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди , орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

Суд першої інстанції зазначив, що частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», передбачена інша підстава поновлення договору оренди а саме : у тому разі , якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», щодо поновлення договору, оскільки ним у встановлений у договорі строк не надіслано орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди.

В апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції при винесені рішення були порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи і дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2008 року між ТОВ «АФ Лісова» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» за НОМЕР_1 від 24.12.2010 р. Договір укладено строком на п'ять років.

Пунктом 7 Договору передбачено, що договір укладено на 5 років. Строк дії договору починається з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. В разі, якщо жодна із сторін за один рік до закінчення дії договору письмово не сповістить іншу сторону про своє бажання не продовжувати дію договору, договір вважається продовжений на 5 років на тих же умовах.

20.11.2015 року ТОВ «АФ Лісова» направив цінним листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача лист про намір поновити договір оренди землі.

23.02.2016 р. позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду про поновлення договору оренди. В місячний строк дана додаткова угода не була укладена.

Як видно із накладної № 180127 «курьерская экспресс-доставка» від 20.11.2015 ТОВ «Агромірма Лісова» направила ОСОБА_2. Кіровоградська обл., Компаніївський р-н, Лозуватка лист-повідомлення, проект договору оренди. В накладній зазначено, що 05.12.15 «отказ получателя».

Відповідно до вимог ст.124 ч.4 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно вимог ст.ст.626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків; сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно з частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, які передбачені статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агрофірма Лісова» продовжує користування виділеною земельною ділянкою та належно виконує свої обов'язки за договором. Зазначені обставини відповідачем не спростовані. ОСОБА_2 направлено лист-повідомлення про продовження строку дії договору та проект додаткової угоди. Натомість, ОСОБА_2 не направлено належним чином ТОВ «Агрофірма Лісова» письмове повідомлення про відмову в поновленні договору оренди землі ні до закінчення строку дії договору, ні протягом місяця після закінчення строку дії договору. Тобто орендодавцем орендар не був повідомлений протягом одного місяця після закінчення договору про свою незгоду продовжувати договір на новий строк.

Крім того пунктом 7 договору оренди передбачено, що договір укладено на п'ять років. Строк дії договору починається з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. В разі, якщо жодна з сторін за один рік до закінчення дії договору письмово не сповістить іншу сторону про своє бажання не продовжувати дії договору , договір вважається продовженим на п'ять років на тих же умовах.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець не повідомляв орендаря про не бажання продовжувати договір.

Суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини не встановив дійсні обставини по справі і як наслідок ухвалив рішення яке не ґрунтується на законі.

Приймаючи до уваги встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до частини 1 статті 309 ЦПК України з постановленням нового рішення яким позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма Лісова» - задовольнити.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04.10.2016 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лісова» до ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати договір оренди землі, укладений між позов товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лісова» та ОСОБА_2 28.08.2008 року, який зареєстровано у Компаніївському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 24.12.2010 року (запис в книзі реєстрації № 0410373000120), поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Судові витрати віднести за рахунок сторін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: