Ухвала

від 29.11.2016 по справі 642/4692/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/7230/16 Головуючий 1 інст. - Ольховський Є.Б.

Справа № 642/4692/16-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,

суддів - Шевченко Н.Ф., Міненкової Н.О.,

за участю секретаря - Каплоух Н.Б.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2016 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення неустойки за іпотечним договором,

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення неустойки за іпотечним договором.

27.07.2016 року ПАТ «Мегабанк» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28 липня 2016 року, яка ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 13.10.2016 року була залишена без змін, заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно в межах суми позовних вимог, що належить ОСОБА_3, а саме: - нежитлове приміщення цокольного поверху (місце паркування) №82, загальною площею 17,6 кв.м., в літ. «А-19», за адресою: АДРЕСА_4; - трикімнатну квартиру, загальною площею 119,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Накладено арешт на нерухоме майно в межах суми позовних вимог, що належить ОСОБА_1, а саме: - гараж б/н, загальною площею 19,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_5; - 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 43,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6; - 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 38,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; - 5-ти кімнатну квартиру, загальною площею 155 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Заборонено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що знаходиться в його власності.

03.10.2016 року ПАТ «Мегабанк» звернулося до суду із заявою про зміну позовних вимог та зміну предмету позову, а 18.10.2016 року ПАТ «Мегабанк» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21.10.2016 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2016 року заяву ПАТ «Мегабанк» від 18.10.2016 року задоволено частково. З метою забезпечення позову, накладено арешт на:- автомобіль ACURA ZDX, 2010 р. випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2; - автомобіль LEXSUS G450, 2005 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4.

Передано на зберігання ПАТ «МЕГАБАНК» предмет іпотеки: - за іпотечним договором № 22в/2010-з-1 від 08.12.2010 року, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №202-:-204, 206-:-209, загальною площею 148,7 кв.м. житлового будинку літ. «А-12», які розташовані за адресою: АДРЕСА_8 які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_1; - за іпотечним договором № 22в/2010-з-2 від 26.02.2013 р., а саме: - житловий будинок літ. Є-2, загальною площею 293,5 кв.м. з надвірними будівлями: огорожа № 6, ворота № 7, зл. яма № 8, скважина № 9, які розташовані за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер 9974304; - земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер № НОМЕР_5, що знаходиться в АДРЕСА_10, та належать ОСОБА_3; - за іпотечним договором № 22в/2010-з від 08.12.2010 р., а саме: нежитлові приміщення: підвалу № 42,46,47, загальною площею 95,9 кв.м., 1-го поверху № 42,44,45, загальною площею 115,0 кв.м., в житловому будинку літ. «А-5», загальною площею 210,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_9, та належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Заборонено ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або допускати будь-яку бездіяльність, які перешкоджають реалізації ПАТ «МЕГАБАНК» прав іпотекодержателя відповідно до іпотечного договору №22в/2010-з-1 від 08.12.2010 р., іпотечного договору № 22в/2010-з від 08.12.2010 р., іпотечного договору № 22в/2010-з-2 від 26.02.2013 р. щодо зберігання нерухомого майна, що стосується предмету спору, а саме: - нежитлових приміщень 1-го поверху № 202-:-204, 206-:-209, загальною площею 148,7 кв.м. житлового будинку літ. «А-12», які розташовані за адресою: АДРЕСА_11; - житлового будинку літ. Є-2, загальною площею 293,5 кв.м. з надвірними будівлями: огорожа № 6, ворота № 7, зл. яма № 8, скважина № 9, які розташовані за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер 9974304; - земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер № НОМЕР_5, що знаходиться в АДРЕСА_12; - нежитлових приміщень: підвалу № 42,46,47, загальною площею 95,9 кв.м., 1-го поверху № 42,44,45, загальною площею 115,0 кв.м., в житловому будинку літ. «А-5», загальною площею 210,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_9.

Заборонено ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам, окрім ПАТ «МЕГАБАНК», без письмового дозволу ПАТ «МЕГАБАНК» використовувати та експлуатувати нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 22в/2010-з-1 від 08.12.2010 р., іпотечним договором № 22в/2010-з від 08.12.2010р., а також знаходиться в ньому без письмового дозволу ПАТ «МЕГАБАНК».

В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою судді, ОСОБА_1, через свого представника ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що не погоджується з вказаною ухвалою судді та вважає її постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування посилався на те, що оскільки ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22.09.2016 року скасована ухвала судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28.07.2016 року про відкриття провадження з приводу порушення правил підсудності, то суддя повинен був повернути позовну заяву позивачу та скасувати застосовані заходи забезпечення позову, тому у судді не було підстав для застосування заходів забезпечення позову. Також застосовані даною ухвалою судді заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленим позовом, враховуючи, що позовні вимоги банку вже забезпечені накладенням арешту на нерухоме майно ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.07.2016 року, яка є чинною.

Крім того, з апеляційною скаргою, через свого представника ОСОБА_7, звернулася ОСОБА_8, посилаючись, що ухвала судді постановлена з порушенням норма матеріального та процесуального права, порушує її право, як власника, в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу в частині накладення арешту на автомобіль ACURA ZDX, 2010 р. випуску, державний номер НОМЕР_1. В обґрунтування своєї скарги посилалась на те, що вона не є стороною по справі і тому у суду не було підстав для забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобиль, який належить їй на праві власності.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суддя першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду і тому частково задовольнив у визначений спосіб заяву ПАТ «Мегабанк» про забезпечення позову.

Проте, з таким висновком судді першої інстанції судова колегія погодитись не може.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчиняти певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Матеріали справи містять дані про те, що 03.10.2016 року ПАТ «Мегабанк» змінивши позовні вимоги, просило, крім стягнення неустойки за іпотечним договором, передати предмет іпотеки за іпотечними договорами від 08.12.2010 року, 26.02.2013 року в управління ПАТ «Мегабанк», забезпечити безперешкодний доступ до предметів іпотеки та надати право банку здійснювати дії, пов'язані з управлінням, зміною, розірванням, укладенням правочинів, договорів оренди, суборенди, найму, піднайму, користування вказаними предметами іпотеки, надати право на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування цим іпотечним майном, надати право банку здійснювати користування послугами охорони, змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони іпотечного майна.

Ухвалою судді від 21.10.2016 року відкрито провадження у справі з урахуванням змінених позовних вимог та справу призначено до розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2016 року ПАТ «Мегабанк» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило застосувати заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на автомобіліACURA ZDX та LEXSUS G450, передати банку на зберігання за іпотечним договором нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, а також заборонити ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або допускати будь-яку бездіяльність, які перешкоджають реалізації банку прав іпотекодержателя щодо зберігання нерухомого майна, заборонити ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, та будь-яким іншим особам окрім ПАТ «Мегабанк» без письмовго дозволу ПАТ «Мегабанк» використовувати та експлуатувати нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а також знаходиться в ньому без письмового дозволу ПАТ «Мегабанк».

Суддя, задовольняючи частково заяву ПАТ «Мегабанк» про забезпечення позову наклав арешт на автомобілі ACURA ZDX та LEXSUS G450, передав на зберігання банку іпотечне майно, яке належить ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, заборонив ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або допускати будь-яку бездіяльність, які перешкоджають реалізації банку прав іпотекодержателя щодо зберігання нерухомого майна, а також заборонив відповідачам та будь-яким іншим особам окрім ПАТ «Мегабанк» без письмовго дозволу ПАТ «Мегабанк» використовувати та експлуатувати нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а також знаходиться в ньому без письмового дозволу ПАТ «Мегабанк».

Згідно роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за кістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності маж здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того суд першої інстанції при вирішенні про забезпечення позову не взяв до уваги положення п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Виходячи з аналізу п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року, не допускається встановлення обов'язку вчинити певні дії, які є предметом позовних вимог, адже в такому разі вжиттям відповідного заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суддя, задовольнивши в зазначений спосіб заяву ПАТ «Мегабанк» про забезпечення позову, в тому числі заборониввідповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або допускати будь-яку бездіяльність, які перешкоджають реалізації банку прав іпотекодержателя щодо зберігання нерухомого майна та без письмового дозволу ПАТ «Мегабанк» використовувати та експлуатувати нерухоме майно, що є предметом іпотеки, а також знаходиться в ньому без письмового дозволу ПАТ «Мегабанк», в порушення п.п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" допустив втручання в господарську діяльність відповідачів та їх контрагентів, які не є учасниками спору та фактично вирішив частину позовних вимог.

Крім того, в порушення ст. 151 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за відсутності доказів і навіть посилань на відповідні докази щодо існування реальних загроз для знищення або пошкодження іпотечного майна, суддя вирішивши безпідставно передати іпотечне майно на зберігання позивача, позбавив відповідачів права користування належним їм на праві власності майном.

За змістом п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що застосовані суддею заходи забезпечення позову є неспівмірними заявленим позовним вимогам, при цьому, звертаючи увагу на те, що раніше позовні вимоги ПАТ «Мегабанк» вже були забезпечені ухвалою судді від 28.07.2016 року,яка ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справа Апеляційного суду Харківської області від 13.10.2016 року була залишена без змін, та якою було накладено арешт на нерухоме майно відповідачів та заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження даного іпотечного нерухомого майна, що в достатній мірі забезпечує виконання в майбутньому судового рішення.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з висновком судді про забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобілі ACURA ZDX, 2010 р. випуску та LEXSUS G450, 2005 року випуску, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України заінтересована особа, звертаючись до суду з вимогою про забезпечення позову має довести суду її обґрунтованість. Для цього до заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права.

У цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2, що суддя, забезпечуючи позов в частині накладення арешту на автомобілі, не перевірив належність даних транспортних засобів відповідачам, оскільки даних про право власності на дані автомобілі або витягу з державного реєстру власників транспортних засобів, при подачі до суду заяви про забезпечення позову, заявником надано не було.

Крім того, виходячи із конституційних гарантій права власності, арешт у порядку забезпечення позову на сумісну власність подружжя або інших осіб, яким майно належить на праві спільної сумісної власності, може бути накладено лише в тому разі, коли учасники такої власності відповідають за законом своїм майном за зобов'язаннями, що виникають із спірних правовідносин і є відповідачами в цій справі.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що оскільки ОСОБА_2 не є відповідачем по справі, то у судді не було підстав для задоволення заяви про забезпечення позову про накладення арешту на належний їй на праві власності автомобільACURA ZDX, 2010 р. випуску

Оскільки суддя прийшов помилкового висновку про вжиття заходів забезпечення позову в зазначений спосіб, колегія суддів вважає, що ухвала судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303 304, п.2ч.2ст.307, п.2 ч.1 ст.312, 313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скаргиОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2016 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення неустойки за іпотечним договором.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - Н.Ф. Шевченко

Н.О. Міненкова