Ухвала

від 29.11.2016 по справі 642/4692/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/7228/16 Головуючий 1 інст. - Ольховський Є.Б.

Справа № 642/4692/16-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.,

суддів - Шевченко Н.Ф., Міненкової Н.О.,

за участю секретаря - Каплоух Н.Б.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2016 року за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Мегабанк до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення неустойки за іпотечним договором,

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство Мегабанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення неустойки за іпотечним договором.

27.07.2016 року ПАТ Мегабанк звернулося до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28 липня 2016 року було відкрито провадження у справі та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28 липня 2016 року, яка ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справа Апеляційного суду Харківської області від 13.10.2016 року була залишена без змін, заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно в межах суми позовних вимог, що належить ОСОБА_3, а саме: - нежитлове приміщення цокольного поверху (місце паркування) № 82, загальною площею 17,6 кв.м., в літ. А-19 , за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 24-Б; - трикімнатну квартиру, загальною площею 119,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Накладено арешт на нерухоме майно в межах суми позовних вимог, що належить ОСОБА_1, а саме: - гараж б/н, загальною площею 19,7 кв.м., розташований за адресою: м. Харків, вул.. Данилевського, 38; - 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 43,8 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Науки (Леніна), 90, кв. 4; - 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 38,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; - 5-ти кімнатну квартиру, загальною площею 155 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Заборонено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що знаходиться в його власності.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справа Апеляційного суду Харківської області від 22.09.2016 року ухвала судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28 липня 2016 року про відкриття провадження у справі була скасована, справа повернута до суду 1 інстанції для розгляду питання щодо відкриття провадження у справі.

03.10.2016 року ПАТ Мегабанк звернулося до суду із заявою про зміну предмету позову.

А 18.10.2016 року ПАТ Мегабанк звернулося до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2016 року заяву про забезпечення позову ПАТ Мегабанк задоволено частково.

24.10.2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування застосованих ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28.07.2016 року заходів забезпечення позову. В обґрунтування своєї заяви посилався на те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28.07.2016 року про відкриття провадження у справі, то у відповідності до ст.ст. 121, 154 ЦПК України суд повинен повернути позовну заяву позивачу та скасувати застосовані заходи забезпечення позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 26.10.2016 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1, через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що не погоджується з вказаною ухвалою та вважає її постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити його заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про залишення без задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд виходив з того, що на даний час провадження по вказаній справі відкрито, а тому підстави для забезпечення позову не відпали.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1 інстанції з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 151, п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо грошових коштів, а саме стягнення неустойки за іпотечними договорами від 08.12.2010 року, 26.02.2013 року, а також, враховуючи заяву ПАТ Мегабанк від 03.10.2016 року про зміну предмету позову, в якій ставиться питання, в тому числі і про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно роз'яснень, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та передбачено, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

За змістом п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо скасування заходів забезпечення позову з підстав скасування ухвали про відкриття провадження у справі є необґрунтованим, оскільки після зміни предмету позовних вимог ПАТ Мегабанк , 21.10.2016 року ухвалою судді відкрито провадження по справі.

Таким чином, вказані заходи забезпечення позову, які застосовані ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.07.2016 року застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки на час постановлення ухвали суд першої інстанції діяв відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст. ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно та касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - Н.Ф. Шевченко

ОСОБА_5