Постанова

від 05.12.2016 по справі 826/8052/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2016 року 09:05 №826/8052/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністью «Ля Рош» до Дежавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністью «Ля Рош» (надалі - позивач або ТОВ «Ля Рош») з позовом до Дежавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2016 за № 0000242800.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та безпідставністю висновків акта фактичної перевірки від 05.02.2016 № 15/09-19-21-11/1/37727324 про допущення ТОВ «Ля Рош» порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів, які не обліковані у відповідному порядку, на загальну суму 65 155 грн. На думку позивача, норма п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не вимагає від суб'єкта господарювання (юридичної особи) зберігати оригінали первинних документів, на підставі яких ведеться облік товарних запасів згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО), безпосередньо за місцезнаходженням господарської одиниці (ресторану), а не у головному офісі підприємства. При цьому, ТОВ «Ля Рош» у відповідності до П(С)БО 9 «Запаси» веде облік всіх товарних запасів згідно, а продаж здійснюється виключно тих товарів, що були відображені в бухгалтерському обліку підприємства. Крім того, позивач посилався на факт порушення контролюючим органом законодавчо встановленого порядку проведення фактичних перевірок, а саме: копія наказу на перевірку вручено неуповноваженій особі, та відповідно перевірка була проведена за відсутності посадових осіб товариства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у відповідному судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на правову позицію наведену в письмових запереченнях, де зазначено про обґрунтованість висновків акта перевірки та, відповідно, правомірність оспорюваного податковогго повідомлення-рішення.

В судовому засіданні, суд у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

22.01.2016 начальником ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято рішення про проведення з 27.01.2016 фактичної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ля Рош» (код ЄДРПОУ 37727324) за адресою: Івано-Франківська обл., Яремчанський р-н, с. Поляниця, участок Прохідний, 12Б, ресторану «Веселий гуцул», яке оформлене наказом від 22.01.2016 № 72. В якості правової підстави для проведення фактичної перевірки позивача зазначено пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

В період з 02.02.2016 по 05.02.2016 працівниками ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі вказаного наказу від 22.01.2016 № 72 була проведена фактична перевірка господарської одиниці (ресторан «Веселий Гуцул», адреса: Івано-Франківська обл., Яремчанський р-н, с. Поляниця, участок Прохідний, 12Б), що належить суб'єкту господарської діяльності ТОВ «Ля Рош» (код ЄДРПОУ 37727324, місцезнаходження: м. Київ, вул. Естонська, буд. 120) за результатами якої складено акт від 05.02.2016 № 15/09-19-21-11/1/37727324 (далі - акт перевірки).

Дата реєстрації акта в органі державної фіскальної служби за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання: 10.02.2016, реєстраційний номер 0016/26/59/28/37727324.

З тексту розписок на направленнях на перевірку від 22.01.2016 № 76 і № 77 вбачається, що вказані направлення були пред'явлені та копія наказу про проведення фактичної перевірки від 22.01.2016 № 72 вручена 02.02.2016 о 14 год. 56 хв. адміністратору готелю-ресторану ОСОБА_1.

Згідно складеного працівниками ГУ ДФС в Івано-Франківській області акта від 05.02.2016№ 15/09-19-21-11/1/37727324 керівник підприємства (матеріально-відповідальна особа) від підписання акта фактичної перевірки відмовилася.

Відповідно до висновків цього акта від 05.02.2016 перевіркою, серед іншого, було встановлено порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а саме на момент перевірки відсутні документи про походження товару, що знаходиться в реалізації, на суму вартості 65 155 грн. Перелік такого товару (алкогольні напої в асортименті) наведений в додатку № 1 до акта перевірки.

19.02.2016 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (як контролюючим органом за місцем обліку суб'єкта господарювання (позивача)) на підставі вказаного акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000242800 (форми «С»), яким до ТОВ «Ля Рош» застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265 на суму 130 310 грн. (що становить двукратний розмір від суми реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, тобто від суми 65 155 грн.).

За результатами процедури адміністративного (досудового) оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, зазначене податкове повідомлення-рішення від 19.02.2016 було залишено без змін на підставі рішення ГУ ДФС у м. Києві від 13.05.2016 № 10762/10/26-15-10-02-16 про результати розгляду первинної скарги.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 19.02.2016 № 0000242800 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази і пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 12 ст. 3 Закону № 265 (в чинній редакції) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі ст. 20 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР (в редакції, що діяла до 23.07.2015) передбачалося, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Таким національним положенням (стандартом) є затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, що наразі чинне; далі - Положення (стандарт) 9), яким визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Інших норм, які б визначали порядок обліку товарних запасів суб'єктом господарювання (юридичною особою) Закон № 265 не містить.

Між тим, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996).

Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Зокрема, згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінітерства фінансів України від 30.11.1999 №291, на рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують, в тому числі торговельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для такого правового висновку. В Законі № 265/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону. Зокрема, фінансова санкція, встановлена ст. 20 зазначеного Закону, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних та інших первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів (як в даному розглядуваному випадку), за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону № 996 та Положення (стандарту) 9, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону № 265.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2015 у справі № 21-275а14 та його листі від 01.12.2015 «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень за I півріччя 2015 р.», ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 № К/800/61478/14.

В силу приписів ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Як вбачається з тексту акта перевірки, усних та письмових пояснень представника відповідача, наданих в ході розгляду даної справи, випадків не ведення позивачем обліку товарів або ведення його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9, за місцезнаходженням товариства (головного офісу), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Естонська, 120, контролюючими органами не встановлено.

Додатково на обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог позивач надав суду копії наступних документів: наказу ТОВ «Ля Рош» від 30.12.2014 «Про облікову політику підприємства»; оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі» та картки аналізу цього рахунку за період з 27.01.2016 по 05.02.2016, - де зафіксовані відомості про облік товарних запасів (алкогольних напоїв) за асортиментом, що відповідає переліку наведеному в додатку до акта фактичної перевірки; первинних документів на закупівлю товариством алкогольних виробів (а саме видаткових і податкових накладних від постачальників); наказу ТОВ «Ля Рош» № 03/16-к від 10.01.2016 «Про проведення внутрішнього аудиту первинних документів з метою перевірки», згідно якого для забезпечення проведення аудиту в період з 11.01.2016 по 01.03.2016 всі первинні документи за період діяльності за 2014 - 2015 роки були передані до головного офісу; договору № 01/06-01 оренди приміщення від 01.06.2011, укладеного між ТОВ «Ля Рош» (як орендарем) і ТОВ «Квант-М» (як орендодавцем) щодо строкового платного користування приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Естонська, 120, акта прийому-передачі приміщення від 01.06.2011 та додаткових угод до нього; статуту ТОВ «Лярош» (в редакції 2012 року) та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, за результатами дослідження наданих позивачем документів та враховуючи те, що перевірка ТОВ «Ля Рош» була проведена не за місцем зберігання первинних документів, а відповідачем не доведено порушення позивачем встановленого порядку обліку товарно-матеріальних цінностей, суд дійшов висновку про протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 130 310 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку твердженням позивача про проведення фактичної перевірки за відсутності посадових осіб ТОВ «Ля Рош» та вручення наказу про проведення такої перевірки від 22.01.2016 № 72 неуповноваженому представнику товариства суд виходив з наступних мотивів.

У відповідності до приписів норм п.п. 80.1, 80.2 і 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися за наявності визначених цим пунктом ст. 80 Кодексу обставин та на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Пунктом 80.7 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Як свідчать наявні матеріали справи (а саме надані відповідачем копії направлень на перевірку від 22.01.2016 № 76 і № 77 та акта фактичної перевірки), допуск працівників ГУ ДФС в Івано-Франківській області до проведення фактичної перевірки господарської одиниці ТОВ «Ля Рош» - ресторану «Веселий гуцул» було здійснено адміністратором Гудзь Т.І.

Разом з тим, в тексті свого позову позивач заперечує факти наявності трудових відносин з названою фізичною особою, отримання працівниками ТОВ «Ля Рош» копії наказу на проведення фактичної перевірки перед початком перевірки та допуску службових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки, присутності під час проведення фактичної перевірки уповноваженої особи товариства. На підтвердження своїх доводів позивач надав суду копії звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів з додатками за звітні періоди січень і лютий 2016 року, табелів обліку використання робочого часу та відомостей на виплату грошей з каси товариства за січень і лютий 2016 року.

Зі змісту вказаних документів суд встановив відсутність відомостей про нарахування та виплату позивачем як роботодавцем коштів на користь працівника ОСОБА_1

В ході розгляду справи в суді відповідач, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 адміністративного судочинства України, не подав до суду документальні докази на підтвердження факту перебування ОСОБА_1. у трудових відносинах з ТОВ «Ля Рош» у період з 02.02.2016 по 05.02.2016 та/або уповноваження останньої на представництво інтересів товариства у цей період, та відповідно посилання позивача на недотримання працівниками ГУ ДФС в Івано-Франківській області обов'язку щодо пред'явлення (вручення) посадовій (уповноваженій) особі ТОВ «Ля Рош» визначених ст. 81 ПК України документів та проведення такої перевірки в присутності посадових осіб товариства не спаростував.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наявні у ній матеріали, суд дійшов висновку, що фактична перевірка позивача, була здійснена працівниками контролюючого органу з порушенням законодавчо встановленого порядку її проведення, а тому наслідки такої перевірки у вигляді оспорюваного податкового повідомлення-рішення є незаконним.

Дана позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що наведена у його постановах від 27.01.2015 № 21-425а14, від 16.02.2016 № 21-2749а/15.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністью «Ля Рош» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дежавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 19.02.2016 за № 0000242800.

3. Стягнути судові витрати у сумі 1 954,66 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 66 копійок) на користь товариства з обмеженою відповідальністью «Ля Рош» (код ЄДРПОУ 37727324) шляхом їх безспірного списання з рахунків Дежавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39561761) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський