Ухвала

від 01.12.2016 по справі 916/869/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" грудня 2016 р.Справа № 916/869/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.,

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача (заявника ): ОСОБА_2 /керівник/

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву комунального підприємства „Миколаївське» (вх. № 2-6093/16 від 21.11.2016р.) про розстрочку виконання рішення суду в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, по справі за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до комунального підприємства „Миколаївське» про стягнення 44 623,15грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2016 року (суддя Зайцев Ю.О.) позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до комунального підприємства „Миколаївське» про стягнення 44 623,15грн. було задоволено, стягнуто з відповідача на користь держави Україна шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 44 623 грн. 15 коп., стягнуто з комунального підприємства „Миколаївське» на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн. 00 коп.

27.05.2016р. на виконання вищевказаного рішення господарським судом у порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідні накази.

21.11.2016р. до суду надійшла заява комунального підприємства „Миколаївське» в порядку ст. 121 ГПК України, у відповідності до якої заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду від 11.05.2016р. по даній справі на два роки.

В судовому засіданні керівник комунального підприємства „Миколаївське» підтримав вимоги поданої заяви про надання розстрочки виконання рішення суду від 11.05.2016р. на два роки, саме: у грудні 2016р. відповідачем буде сплачено 1 378,00 грн. (відшкодування судових витрат) та 1 859 грн., щомісячно у 2017р. по 1 859,30 грн., протягом січня-листопада 2018р. по 1859,30 грн.

Розглянувши заяву комунального підприємства „Миколаївське» про надання розстрочки виконання судового рішення в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, надані в обґрунтування заяви документи та докази, заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Так, в обґрунтування наявності підстав для надання відстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на власне скрутне фінансове становище, що значно ускладнює виконання рішення суду від 11.05.2016р.

З поданих комунальним підприємством „Миколаївське» в обґрунтування поданої заяви про надання розстрочки виконання рішення суду документів вбачається наступне.

02.08.2016р. головним державним виконавцем Березівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51899101 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 27.05.2016р. по справі №916/869/16.

З протоколу №10 пленарного засідання X сесії Миколаївської селищної ради від 15.03.2016р. вбачається, що заборгованість населення за надані послуги з водопостачання станом на 01.01.2016р. складає 92 615,63 грн., з водовідведення 5 947,37 грн.

17.04.2016р. на пленарному засідання XI сесії Миколаївської селищної ради було затверджено звіт господарського-фінансової діяльності комунального підприємства „Миколаївське» за 2015р. та визнано його роботу задовільною. При цьому, прибуток підприємства у 2015р. склав 19 325,41 грн., що також підтверджується фінансовим звітом комунального підприємства „Миколаївське» станом на 31.12.2015р.

Окрім того, з наданої комунальним підприємством „Миколаївське» суду довідки №177 від 15.11.2016р. вбачається, що заборгованість населення з водопостачання та водовідведення станом на 01.11.2016р. складає 89 841,22 грн.

Викладені обставини, за переконанням заявника, ускладнюють виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2016р. по справі №916/869/16, оскільки відповідач, основним видом діяльності якого відповідно до відомостей, які містяться у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.02.2015р. є забір, очищення та постачання води, не в змозі виконати рішення суду без надання розстрочки.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно п.п. 7.1, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін , їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу положень ст. 36 ГПК письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Господарський суд зауважує, що істотною передумовою надання боржнику пільгових умов для виконання рішення суду є виключність цих обставин, їх винятковість у кожному конкретному випадку. При цьому, в даному випадку саме на відповідача як на заінтересовану особу покладається обов'язок доведення суду наявності виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення, оскільки відповідне питання розглядається судом саме за заявою комунального підприємства „Миколаївське» . Такі випадки за своєю правовою природою мають відноситись до форс-мажорних обставин, тобто подій, які заінтересована сторона не могла передбачити, та які, безумовно, мають наслідком значний негативний вплив на можливість належного здійснення цією особою підприємницької діяльності. Оскільки підприємництво є діяльністю, що здійснюється на власний страх та ризик, то не може вважатись винятковою та виключною обставиною зменшення обсягу реалізації власних продукції, товарів та послуг, недодержання контрагентами власних зобов'язань, наслідком чого є зменшення обсягу прибутку, за рахунок якого заінтересована особа має можливість виконати свої грошові зобов'язання.

Наведені правові засади відповідальності боржника у зобов'язаннях закріплені у нормах чинного законодавства. Зокрема, статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд наголошує на тому, що однією із засад та принципів, який повинен враховуватись при вирішенні питання про надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду по даній справі, є врахування майнових інтересів обох сторін по справі, а не виключно відповідача.

Крім того, частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на вищевикладене, господарський суд зазначає наступне. З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що основним видом діяльності комунального підприємства „Миколаївське» є забір, очищення та постачання води. Така діяльність відповідача є необхідною умовою нормального функціонування житлово-комунального сектору на території Миколаївської селищної ради. Приймаючи до уваги відсутність у заявника необхідних для виконання рішення суду по даній справі грошових коштів, та зважаючи на суспільну корисну діяльність відповідача для всієї територіальної громади, яка відіграє значну соціальну роль у суспільстві, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість поданої комунальним підприємством „Миколаївське» заяви.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2016р. по даній справі на два роки, у зв'язку з чим, відповідна заява комунального підприємства „Миколаївське» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32, 33,36, 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву комунального підприємства „Миколаївське» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2016р. по справі №916/869/16 - задовольнити .

2. Надати розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2016р. по справі №916/869/16 в частині стягнення з комунального підприємства „Миколаївське» /67000, Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Леніна, буд. 75-б, код ЄДРПОУ 38288132/ на користь держави Україна шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 44 623 /сорок чотири тисячі шістсот двадцять три/ грн. 15 коп.; судових витрат у розмірі 1 378 /одна тисяча триста сімдесят вісім/ грн. 00 коп. на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області /65107, м. Одеса, пр-т. Шевченка, буд. 12; код ЄДРПОУ 38017120/ на два роки наступним чином:

- у грудні 2016р. комунальне підприємство „Миколаївське» /67000, Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Леніна, буд. 75-б, код ЄДРПОУ 38288132/ зобов'язане перераховувати на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області /65107, м. Одеса, пр-т. Шевченка, буд. 12; код ЄДРПОУ 38017120/ судовий збір у розмірі 1 378 /одна тисяча триста сімдесят вісім/ грн. 00 коп. та 1 859 грн. 30 коп. /одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять грн. 30 коп./ на користь держави Україна шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на рахунок № 33117331700347 фонду охорони навколишнього природного середовища Миколаївської селищної ради, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37958466, банк - ГУДКСУ в Одеській області, одержувач - УДК в Миколаївському районі, балансовий рахунок 3311, символ звітності 331.

- щомісячно протягом 2017р. та протягом періоду з січня по листопад 2018р. комунальне підприємство „Миколаївське» /67000, Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Леніна, буд. 75-б, код ЄДРПОУ 38288132/ зобов'язане перераховувати по 1 859,30 грн. /одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять грн. 30 коп./ на користь держави Україна шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на рахунок № 33117331700347 фонду охорони навколишнього природного середовища Миколаївської селищної ради, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37958466, банк - ГУДКСУ в Одеській області, одержувач - УДК в Миколаївському районі, балансовий рахунок 3311, символ звітності 331.

Згідно зі ст.ст. 106, 111-13, ч. 3 ст. 121 ГПК України ухвалу може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна