Постанова

від 29.11.2016 по справі 911/1099/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа№ 911/1099/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар Колеснік М.П.

за участю представників:

від прокуратури (позивач) - Ясир Є.М.

від відповідача -1 - не з'явився

від відповідача -2 - не з'явився

від відповідача -3 - не з'явився

від третьої особи-1 - не з'явився

від третьої особи-2 - не з'явився

від третьої особи-3 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2016 (суддя Ярема В.А.)

за позовом заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави

до Бориспільської міської ради Київської області

Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради

Приватного підприємства "Автомобільна школа "Сігма"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Управління освіти і науки Бориспільської міської ради

Бориспільська загальноосвітня школа 1-3 ступенів №1 імені Юрія Головатого Бориспільської міської ради Київської області

про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними договору та додаткового договору, зобов'язання звільнити та повернути майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратура звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до Бориспільської міської ради Київської області, ГУ ЖКГ ВК Бориспільської міської ради та ПП "Автомобільна школа "Сігма" про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними договору та додаткового договору, зобов'язання звільнити та повернути майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2016 у справі №911/1099/16 у задоволенні позову керівника Бориспільської місцевої прокуратури - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2016 заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2016 по справі № 911/1099/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу заступник прокурора Київської області по справі №911/1099/16 розподілено судді - доповідачу Лобаню О.І. для розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя: Лобань О.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 заступнику прокурора Київської області відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу по справі №911/1099/16 до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Лобань О.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І. та призначено до розгляду на 07.09.2016.

Розпорядженням від 07.09.2016 № 09-52/4457/16 у зв'язку з перебуванням суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І., які не є головуючими суддями (суддями-доповідачами) у відпустках, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 911/1099/16.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.09.2016, для розгляду зазначеної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Лобань О.І., судді: Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2016 по справі №911/1099/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Лобань О.І., судді: Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 розгляд апеляційної скарги заступник прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2016 по справі №911/1099/16 відкладено до 03.10.16 на підставі п.1 ч.1 ст.77.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 №09-52/4976/16, у зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді (судді-доповідача) Лобаня О.І., призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1099/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу cудової справи між суддями, справу №911/1099/16 за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Шапрана В.В., суддів: Андрієнка В.В., Буравльова С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 20.10.2016.

20.10.2016 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.11.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача - 3 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду є обґрунтованим та правомірним, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Ухвалою суду від 15.11.2016 розгляд апеляційної скарги відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України до 29.11.2016.

В призначене судове засідання 29.11.2016 з`явився представник позивача та надав пояснення стосовно предмету спору, представники відповідачів та третіх осіб не з`явилися. Про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями та витягами з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта».

Враховуючи, те що представники відповідачів та третіх осіб були належним чином повідомлені про дату та час розгляду апеляційної скарги, ними не було подано суду доказів неможливості явки в призначене судове засідання інших представників, представником відповідача - 3 до суду подавався відзив на апеляційну скаргу, до того ж в судове засідання, що відбулось 20.10.2016, з`являлись представники відповідача - 1, 3 та надали пояснення стосовно заявленого позову, враховуючи те, що наявні матеріали справи достатні для прийняття повного, всебічного та обґрунтованого рішення, те, що неявка представників відповідачів та третіх осіб не перешкоджає вирішенню справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів та третіх осіб.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

22.11.2011 Бориспільською міською радою було прийнято рішення № 1343-18-VI "Про надання дозволу головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на укладання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя по вул. Радянська, 1 площею 35,0 кв. м з приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма".

Відповідно до п. 1 означеного рішення, Бориспільською міською радою надано дозвіл Головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на укладення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Бориспіль по вул. Радянська, 1, площею 35,0 кв. м з Приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма", терміном на 2 роки і 360 днів з дати укладення договору оренди для проведення навчальних занять курсів з підготовки водіїв транспортних засобів.

01.12.2011 на підставі вищезазначеного рішення між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма" (орендар) був укладений договір оренди № 353 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя.

Відповідно до пп. 1.1., 1.2., 1.3., 3.1., 3.3. та 7.1. означеного договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, площею 35,0 кв. м, за адресою: вул. Радянська, 1, що знаходиться в приміщенні Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені Юрія Головатого Бориспільської міської ради Київської області, ринкова вартість якого визначена приватним підприємством "Авто-експрес" згідно зі звітом про оцінку на 01.11.2011 і становить 177720 грн.

Майно передається в оренду для проведення навчальних занять з курсів з підготовки водіїв транспортних засобів.

Передача майна в оренду здійснюється за актом передачі-приймання, в якому зазначається стан майна, що орендується, та інші відомості за узгодженням сторін.

01.12.2011 сторони склали акт передачі-приймання нежитлових приміщень, згідно якого Головне управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради передало, а Приватне підприємство "Автомобільна школа "Сігма" прийняло в оренду нежитлове приміщення комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, що знаходиться за адресою: вул. Радянська, 1, 35,0 кв. м, у приміщенні Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені Юрія Головатого.

26.11.2014 між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма" було укладено додатковий договір до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.12.2011 №353, яким продовжено термін дії договору оренди до 31.08.2015 включно.

08.09.2015 Бориспільською міською радою було прийнято рішення №5507-66-VI "Про надання дозволу головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на продовження терміну дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.12.2011 №353 по вул. Героїв Небесної Сотні,1 площею 35,0 кв.м з приватним підприємством "автомобільна школа "Сігма" для проведення начальних занять з підготовки водіїв транспортних засобів", яким надано дозвіл Головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради на продовження терміну дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.12.2011 №353 по вул. Героїв Небесної Сотні,1 площею 35,0 кв. м з Приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма" терміном до 31.08.2016 включно для проведення навчальних занять з підготовки водіїв транспортних засобів.

09.09.2015 між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма" був укладений додатковий договір № 2 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.12.2011 №353, відповідно до якого продовжено термін дії договору оренди до 31.08.2016 включно.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області зазначив, що за результатами опрацювання відповідною прокуратурою інформації з Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 імені Юрія Головатого встановлено порушення вимог законодавства України щодо використання приміщення для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом та дозвіллям дітей, оскільки Приватне підприємство "Автомобільна школа "Сігма" не є навчальним закладом та не входить до мережі професійно-технічних закладів, не має ліцензії на здійснення такої діяльності, у той час як спірне приміщення використовується всупереч вимогам закону не за цільовим призначенням, а для проведення навчальних занять з підготовки водіїв транспортних засобів, тобто використовується для підприємницької діяльності.

Господарський суд міста Києва постановляючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволені позову, мотивував це недоведеністю прокурором належними та допустимими доказами невідповідності рішень Бориспільської міської ради № 1343-18-VI від 22.11.2011 "Про надання дозволу головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на укладання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя по вул. Радянська, 1 площею 35,0 кв. м з приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма", та №5507-66-VI від 08.09.2015 "Про надання дозволу головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на продовження терміну дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.12.2011 №353 по вул. Героїв Небесної Сотні,1 площею 35,0 кв. м з приватним підприємством "автомобільна школа "Сігма" вимогам ст. 63 Закону України "Про освіту", ч. 2 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Проте, колегія суддів не погоджується із такою позицією місцевого суду та вважає, що судом не в повному обсязі досліджено всі наявні матеріали справи та обставини, внаслідок чого прийнято необґрунтоване рішення, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно положень частини 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" в абаці 15 частині 1 ст.1 передбачено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватись і розпоряджатись на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Як зазначалось вище, 01.12.2011 між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма" (орендар) був укладений договір оренди № 353 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя.

За умовами договору сторони визначили, що майно передається в оренду для проведення навчальних занять з підготовки водіїв транспортних засобів (пункт 1.2 договору).

Передача майна в оренду здійснюється за актом передачі-приймання, в якому зазначається стан майна, що орендується, та інші відомості за узгодженням сторін. Обов'язок щодо складання акта передачі-приймання покладається на орендодавця (пункти 1.4 та 2.5 )

Орендар набуває права строкового платного користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта передачі-приймання (пункт 2.2).

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада м. Борисполя, а орендар користується ним протягом строку оренди

Відповідно до п. 10.1 договору, договір укладено на термін з 01.12.2011 до 25.11.2014 включно.

В подальшому між сторонами були підписані додаткові угоди, на підставі відповідно прийнятих рішень Бориспільської міської ради, яким продовжено строк дії договору до 31.08.2016.

Згідно статті 4 Закону України "Про освіту" передбачено, що держава визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.

Статтею 2 Закону України "Про освіту" визначено, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загально-культурної підготовки громадян України.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21475686 від 05.01.2009 об'єкт нерухомого майна: БЗШ І-III ступенів № 1 ім. Ю.Головатого належить Бориспільській територіальній громаді в особі Бориспільської міської ради на підставі свідоцтва про право власності від 05.01.2009, форма власності - комунальна.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальну середню освіту" до загальноосвітніх навчальних закладів належать, зокрема, школи I-III ступенів.

Бориспільська спеціалізована школа I-III ступенів № 1 ім. Ю.Головатого, як заклад загальної середньої освіти належить до об'єктів освіти, і згідно статті 63 Закону України "Про освіту" не може використовуватись не за призначенням.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про освіту", фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування, у тому числі, визначено доходи від надання в оренду приміщень.

Відповідно до частини 1 ст.63 Закону України "Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Крім того, частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" визначено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно частини 2 ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту" вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

У відповідності до приписів пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча ст. 61 Закону України "Про освіту" зазначає, що додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих в тому числі на комунальній власності, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Крім того, частиною 1 статті 3 Закону України "Про освіту" встановлено, що право громадян на освіту забезпечується: розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти; відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина; різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти згідно із статтею 29 вказаного Закону включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

В свою чергу, навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (пункт 1.2. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001 №563).

Згідно з приписами частини 5 ст. 18 Закону України "Про освіту" діяльність навчальних закладів розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1019 від 08.08.2007 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг" було затверджено Порядок ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, який розроблений відповідно до Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту" і "Про вищу освіту", встановлює загальні вимоги до ліцензування діяльності з надання освітніх послуг та визначає процедуру оцінки спроможності суб'єктів освітньої діяльності щодо надання освітніх послуг, проведення ліцензійної експертизи, прийняття рішень та їх оформлення, видачі і переоформлення ліцензій, видачі їх дублікатів, а також прийняття рішень про обмеження діяльності суб'єктів у сфері освіти.

В п.10 названого Порядку передбачено, що ліцензування проводять: МОН - щодо надання послуг у сфері професійно-технічної та вищої освіти; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органи управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій - щодо надання послуг у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. Орган ліцензування має право перевірити законність та обґрунтованість прийнятих експертними комісіями, регіональними експертними радами, експертними радами Акредитаційної комісії та Державною акредитаційною комісією рішень з питань ліцензування.

Згідно довідки ЄДРПОУ та інформації Міністерства юстиції України предметом діяльності ПП "Автошкола «Сігма», зокрема є надання послуг з одержання професійно-технічної освіти, підготовка водії транспортних засобів, інші види освіти.

ПП "Автошкола «Сігма» здійснює свою діяльність на підставі сертифікату про державну акредитацію закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв №002210, виданого Міністерством внутрішніх справ України, яка діє до 23.11.2017.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про професійно-технічну освіту", система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.1 затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №563 від 01.08.2001 "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах" дія Закону України "Про професійно-технічну освіту" поширюється на вищі, професійно-технічні, загальноосвітні, дошкільні, позашкільні навчальні заклади та заклади післядипломної освіти, установи Міністерства освіти і науки України незалежно від форм власності і підпорядкування, до яких ПП "Автомобільна школа "Сігма" не належить.

Статтею ст. 18 Закону України "Про професійно-технічну освіту" визначено коло професійно-технічних закладів, до яких ПП "Автошкола "Сігма" не відноситься.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, ПП "Автошкола "Сігма" не належить до мережі професійно-технічних закладів, та відповідно до договору оренди від 01.12.2011 надає послуги не з професійно-технічної освіти, а проводить діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів за КВЕД 85.53.

Посилання представника відповідача - 3 на наявність у ПП «Автошкола «Сігма» сертифікату про державну акредитацію закладу не приймається до уваги колегією суддів як доказ неправомірності позовних вимог прокурора, оскільки вказаний документ не спростовує факту відсутності у відповідача-3 ліцензії на здійснення професійно-технічної освіти та не може свідчити про наявність в останнього повноважень, набутих у встановленому законодавством порядку, з надання послуг у сфері професійно-технічної освіти.

До того ж представник відповідача - 3 в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував факту відсутності у підприємства відповідної ліцензії, а також не заперечував факт того, що відповідач - 3 не є навчальним та/або професійно-технічним закладом.

В той же час, представник відповідача - 3 зазначав, що приміщення, що є об`єктом оренди знаходиться на першому поверсі загальноосвітньої школи, має незначну площу (35 кв.м) та не використовується школою в навчально-виховному процесі.

Крім того, за словами представника відповідача - 3 заняття в автошколі відбуваються в поза навчальний час (з 18 по 20 годину, тричі на тиждень), що жодним чином не порушує права та інтереси вихованців (учнів) школи та не заважає навчально-виховному процесу.

Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги дані твердження як належний довід на спростування позовних вимог, з огляду на те, що представником відповідача не надано належних та допустимих доказів того, що орендоване приміщення не використовувалось би в навчальному процесі, якби не було передано в оренду останньому хоча б з огляду на те, що відповідно до інформації Бориспільської міської ради від 13.06.2016 № 03-13-920 школа розрахована на 600 місць, в той час як навчається в ній 1004 особи.

Також представником відповідача - 3 не надано суду доказів того, що протягом навчально-виховного часу (поза часом коли відбувається навчання у автошколі відповідних осіб) учні, вчителі інші працівники школи, мають доступ до даного орендованого приміщення та можуть використовувати його для навчально-виховного процесу.

Місце розташування вказаного об`єкта оренди (на першому поверсі біля виходу біля туалетів) не має жодного значення в розумінні норм чинного законодавства України в сфері освіти та не можуть спростовувати доказів того, що розташування автошколи в будівлі загальноосвітньої школи не перешкоджає навчально-виховному процесу, не порушує прав учні та працівників школи, з огляду на те, що чинними нормативно-правовими актами чітко визначено обставини коли приміщення загальноосвітньої школи може бути передано в оренду, як і підстави коли дана дія не повинна мати місце.

Отже, при винесенні оскаржуваного рішення у даній справі місцевим господарським судом не було враховано, що відповідач-3 не входить до мережі професійно-технічних закладів, не має ліцензії на здійснення професійно-технічної освіти та в орендованому приміщенні проводить діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів, а не надає послуги з професійно-технічної освіти.

Крім того, місцевим судом при постановлені оскаржуваного рішення не враховано, що умовами договору оренди нежилого приміщення не передбаченого положень щодо надання учням БЗШ № 1 безкоштовних чи пільгових освітніх послуг з підготовки водіїв автотранспортних засобів в орендованому приміщенні відповідачем-3.

Дане також кореспондується із правовою позицією, що викладене в постанові Верховного Суду України від 27.05. 2015 № 925/1800/15.

Не були враховані вищевказані обставини також і при прийнятті відповідачем-1 рішення № 1343-18-VI від 22.11.2011 "Про надання дозволу головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на укладання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя по вул. Радянська, 1 площею 35,0 кв. м з приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма", яке не має ліцензії для здійснення професійно-технічної освіти і його діяльність і даному випадку не пов'язана з навчально-виховним процесом, що свідчить про використання спірного приміщення не за його цільовим призначенням.

Як уже зазначалося вище, нормами ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній на час винесення оспорюваного рішення відповідача-1 та укладення договору оренди) прямо передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Посилання представника відповідача - 3 на наявність дозволу головного державного санітарного лікаря Бориспільського району на проведення спільної навчально-педагогічної діяльності автошколи на базі ЗОШ № 1 м. Бориспіль, не приймається до уваги колегією суддів, з огляду на існування нормативно-правового акту - Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, в якому міститься пряма заборона щодо використання приміщень (зокрема передача в оренду) у діяльності, що не пов`язана з навчально-виховним процесом.

В ч.1, п.п.4, 10 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Наведене свідчить про те, що передумовою для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з ч.10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи те, що спірними рішеннями Бориспільської міської ради 1) № 1343-18-VI від 22.11.2011 "Про надання дозволу головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на укладання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя по вул. Радянська, 1 площею 35,0 кв. м з приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма". 2) № 5507-66-VI від 08.09.2015 "Про надання дозволу головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на продовження терміну дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.12.2011 №353 по вул. Героїв Небесної Сотні,1 площею 35,0 кв.м з приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма" для проведення начальних занять з підготовки водіїв транспортних засобів" передано приміщення школи в оренду з метою, що не пов'язана з навчально-виховним процесом в школі, судом апеляційної інстанції встановлено, що, вказані вище рішення Бориспільської міської ради не відповідають вимогам Законів України "Про освіту", "Про приватизацію державного та комунального майна", пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, у зв'язку з чим підлягають визнанню незаконними в судовому порядку та скасуванню.

Відносно вимог прокуратури про визнання недійсним договору оренди, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-3 та додаткового договору № 2 до договору оренди, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання вказаного положення в момент вчинення правочину, а також частин другої, третьої, п'ятої, шостої ст.203 Цивільного кодексу України є підставою для недійсності правочину (ст.215 Цивільного кодексу України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як наголошено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними» вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Колегією суддів не приймаються до уваги заперечення відповідачів 1, 2, 3 щодо відсутності порушення інтересів держави спірними відносинами, не створення діяльністю відповідача 3 жодних перешкод для учнів школи, відсутності законодавчої заборони для передачі в оренду комунального майна, оскільки це не спростовують факт того, що оренда приміщення в Бориспільській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №1 імені Юрія Головатого, законом дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується для навчально-виховного процесу, і відповідно укладення спірного договору оренди та додаткових договорів до нього було здійснено з порушенням вимог Законів України "Про освіту","Про приватизацію державного та комунального майна", пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.

Таким чином, зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції встановлено порушення норм чинного законодавства України в галузі освіти, зокрема, при прийняті рішень: 1) № 1343-18-VI від 22.11.2011 "Про надання дозволу головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на укладання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя по вул. Радянська, 1 площею 35,0 кв. м з приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма"; 2) № 5507-66-VI від 08.09.2015 "Про надання дозволу головному управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради на продовження терміну дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 01.12.2011 №353 по вул. Героїв Небесної Сотні,1 площею 35,0 кв.м з приватним підприємством "автомобільна школа "Сігма" для проведення начальних занять з підготовки водіїв транспортних засобів" на підставі яких були укладені спірні договори оренди, а також невідповідність таких договорів ЗУ «Про освіту», пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди від 01.12.2011 та додаткового договору № 2 від 09.09.2015 є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України № 911/506/15 від 13.10.2015, № 911/1050/16 від 16.11.2016.

В ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, прокурор просить зобов'язати орендаря звільнити та повернути балансоутримувачу - Управлінню освіти і науки Бориспільської міської ради орендоване за недійсним договором приміщення.

Відповідно до частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ГК (яка кореспондується зі ст. 236 ЦК) виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК).

Із правової природи такого зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК, оскільки використання майна - "річ" безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо.

Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК договір є підставою для виникнення зобов'язання. Таким чином, визнання недійсним договору тягне за собою припинення зобов'язання в силу того, що перестає існувати, власне, його підстава. За таких обставин одночасно з набранням рішенням щодо визнання договору оренди недійсним законної сили у відповідача настає обов'язок звільнити орендоване приміщення, оскільки підстава для користування ним відпала.

Згідно із п. 10.10 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 5 робочих днів повертається орендодавцю.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Як вбачається з тексту договору оренди, орендодавцем за таким договором є ГУ ЖКГ ВК Бориспільської міської ради, в той же час, відповідно до довідки, наданої Управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради Київської області бухгалтерський облік Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 імені Юрія Головатого здійснює управління освіти і науки, будівля школи за адресою: м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні,1 перебуває на балансі управління освіти і науки.

З огляду на викладене, враховуючи зазначені норми права та виходячи з того, що судом визнано недійсним договір оренди № 353 від 01.12.2011 та додатковий договір № 2 від 09.09.2015, вимога прокурора про зобов'язати орендаря звільнити та повернути балансоутримувачу - Управлінню освіти і науки Бориспільської міської ради орендоване за недійсним договором приміщення є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Стосовно заявленої відповідачем один заяви про застосування позовної давності до вимог прокурора про визнання недійсним рішень та договору оренди нежитлового приміщення, колегія суддів зазначає, що оскільки в даному випадку прокурор виступає як позивач у справі, перебіг позовної давності до позовних вимог прокурора в порядку частини 1 ст. ст. 261 ЦК України починається з моменту, коли прокурору стало відомо про наявні порушення, тобто з моменту проведення відповідної перевірки, а відтак, позовна давність прокурором в даному конкретному випадку не пропущено.

Згідно із п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві.

Натомість доводи апеляційної скарги повністю підтвердилися під час розгляду даної справи, що в свою чергу свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, внаслідок чого було невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до п.3 ч.1. ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має права скасувати рішення повністю або частково і прийняте нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Київської області підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2016 у справі № 911/1099/16 підлягає скасуванню.

Згідно ч. 4 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулось рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області - задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2016 у справі № 911/1099/16 - скасувати. Постановити нове.

«Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним рішення Бориспільської міської ради №1343-18-VI від 22.11.2011 "Про укладення договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади м. Бориспіль по вул. Героїв Небесної Сотні, 1 з Приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма".

Визнати недійсним рішення Бориспільської міської ради №5507-66-VI від 08.09.2015 "Про надання дозволу на продовження терміну дії договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності на новий строк".

Визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Бориспіль № 353 від 01.12.2011, укладеного між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма".

Визнати недійсним додатковий договір № 2 від 09.09.2015 до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Бориспіль № 353 від 01.12.2011, укладеного між Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Приватним підприємством "Автомобільна школа "Сігма".

Зобов'язати Приватне підприємство "Автомобільна школа "Сігма" звільнити та повернути Управлінню освіти і науки Бориспільської міської ради відокремлену частину приміщення площею 35,0 кв. м, вартістю 190160 грн. розташованого за адресою вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Бориспіль, Київська область.

Стягнути з Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ЄДРПОУ 04054903) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ЄДРПОУ 02909996) судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2296,66 грн.

Стягнути з Головного управління житлово-комунального господарства Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ЄДРПОУ 363595583) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ЄДРПОУ 02909996) судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2296,66 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Автомобільна школа «Сігма» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, 2 ЄДРПОУ 32270821) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ЄДРПОУ 02909996) судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2296,66 грн.»

Стягнути з Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ЄДРПОУ 04054903) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ЄДРПОУ 02909996) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2526,33 грн.

Стягнути з Головного управління житлово-комунального господарства Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ЄДРПОУ 363595583) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ЄДРПОУ 02909996) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2526,33 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Автомобільна школа «Сігма» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, 2 ЄДРПОУ 32270821) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ЄДРПОУ 02909996) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2526,33 грн.

Видати судові накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 911/1099/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко