Ухвала

від 05.12.2016 по справі 5013/1538/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 грудня 2016 року Справа № 5013/1538/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 у справі №5013/1538/12 за заявою Ліквідаційної комісії Акціонерного товариства закритого типу "Кіровоградекологія" про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу "Кіровоградекологія", -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 у справі №5013/1538/12.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 у справі №5013/1538/12 зі значним пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, у якому скарга направлена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду - 11.11.2016.

Касаційна скарга містить клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання, яке мотивоване тим, що витрати на сплату судового збору мають попередньо, щоквартально включатися до кошторису та затверджуватися виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Кошторисом, який був затверджений на момент винесення оскаржуваних рішень, не було передбачено витрати на сплату судового збору.

Одночасно скаржник вважає за необхідне звернути увагу суду на ту обставину, що відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 № 213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та повноваження ліквідатора ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на два роки до 19.03.2018.

З розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року №2 уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана: уключати до кошторису окремими статтями всі витрати, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку; складати кошторис щокварталу з розподілом за місяцями і подавати до 15 числа місяця, що передує наступному кварталу, до Фонду для затвердження дирекцією. На початку ліквідації банку кошторис уключає період із дня, в якому уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку приступила до виконання своїх обов'язків, до кінця поточного кварталу і подається до Фонду не пізніше 15 днів після призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. Не використана у звітному кварталі сума коштів за кошторисом не переноситься на наступний квартал.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Враховуючи, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваної заявником постанови суду апеляційної інстанції від 09.03.2016 отримана ним 21.03.2016 , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20, том 12).

Посилання заявника на ту обставину, що він не мав можливості сплатити судовий збір колегією суддів не береться до уваги, оскільки заявник міг звернутися з касаційною скаргою протягом встановленого законом процесуального строку скориставшись правом на звернення з заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (в редакції від 01.09.2015).

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що клопотання заявника касаційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки не містить будь-яких дійсно поважних (в розумінні ст.53 ГПК України) причин для відновлення строку подання касаційної скарги, а можливість вчасного подання касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, 111, п. 5 ст. 111 3 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіній М.А. у відновленні строку на подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 у справі №5013/1538/12 повернути скаржнику.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Погребняк В.Я. Поліщук В.Ю.