Ухвала

від 07.12.2016 по справі 910/13705/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

07.12.2016 Справа № 910/13705/15

За скаргою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Арус Транс" надії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/13705/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Арус Транс" простягнення 79 745,89 грн. суддя Пукшин Л.Г.

від позивача (стягувача) не з'явився від відповідача (боржника) від державної виконавчої службине з'явився не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Господарським судом міста Києва розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арус Транс" заборгованості у розмірі 79 745,89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 910/13705/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арус Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" 55 846 грн 48 коп. - основного боргу; 6 136 грн 41 коп. - пені; 3 075 грн 38 коп. - 30 % річних; 9 219 грн 14 коп. - інфляційних втрат та 1 701 грн 72 коп. - витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року було видано відповідний наказ.

Вказане рішення суду було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016.

20.05.2016 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Арус Транс" надійшла скарга в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Відповідно до даної скарги, скаржник просить суд витребувати у відділі державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві виконавче провадження № 48505527; зупинити примусове стягнення на підставі наказу Господарського суду м.Києва № 910/13705/15 виданого 27.07.2015; скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Ченківського О.О. про арешт коштів боржника від 01.04.2016; зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві виконати вимоги ст. 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" та надати час на добровільне виконання рішення або його оскарження.

Листом від 23.05.2016 скаржника було повідомлено, що розгляд його скарги відкладається до повернення матеріалів справи № 910/13705/15 до суду першої інстанції.

02.11.2016 матеріали справи № 910/13705/15 після розгляду касаційної скарги було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 розгляд скарги ТОВ "Арус Транс" призначено на 07.12.2016.

29.11.2016 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшли письмові пояснення стягувача, відповідно до яких останній повідомив, що наказ Господарського суду міста Києва № 910/13705/15 від 27.07.2015 виконано у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 07.12.2016, представники стягувача, боржника та Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення ухвали від 15.11.2016.

Приписами ч. 2 ст. 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Арус Транс" на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.08.2015 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Ченківським Олексієм Онуфрієвичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 48505527) з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/13705/15 від 27.07.2015 року. Даною постановою божнику встановлено строк самостійного виконання до 27.08.2015.

01.04.2016 головним державним виконавцем Ченківським О.О. винесено постанову про арешт коштів, що містяться на всіх рахунках, відкритих в Філії Київське головне регіональне управління ПАТ КБ Приватбанк , МФО 321842 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Арус Транс".

В обгрунтування поданої скарги ТОВ "Арус Транс" зазначає, що постанова про арешт коштів боржника від 01.04.2016 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець не пересвідчившись у факті одержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, приступив до примусового виконання рішення, позбавивши боржника права на добровільне виконання рішення або його оскарження.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, зазначені норми пов'язують факт повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження з фактом надсилання відповідної постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а не з фактом його отримання боржником.

Крім того, в силу п. 3.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 №43/5 до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про всі виконавчі дії.

Право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру (п. 5.1. Положення).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арус Транс", користуючись своїми правами, передбаченими ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, мало можливість ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у приміщенні Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, або шляхом перегляду інформації у мережі інтернет.

Слід також зазначити, що згідно з частиною 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Скаржником не надано суду докази звернення ним до державного виконавця в порядку ч. 1 ст. 35 Закону із заявою про відкладення виконавчих дій у зв'язку із неодержанням ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2015 (ВП № 48505527).

Як передбачено ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Водночас, норми Закону України "Про виконавче провадження" не визначають наведену боржником обставину, як підставу для скасування постанови про арешт коштів боржника.

В силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, під доказуванням в судочинстві слід розуміти діяльність осіб, які беруть участь у справі, і суду, що здійснюється у передбаченій процесуальним законодавством формі, по встановленню юридично значущих фактів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, враховуючи положення чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що державним виконавцем при примусовому виконанню наказу № 910/13705/15 від 27.07.2015 вчинялись заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд визнає доводи скаржника необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Арус Транс" на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві відхиляється повністю.

Керуючись ст.ст. 86 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арус Транс" на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/13705/15 відхилити повністю.

Суддя Л.Г.Пукшин