Постанова

від 01.12.2016 по справі 910/8114/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2016 р. Справа№ 910/8114/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар Колеснік М.П.

за участю представників:

від позивача - Ягодка О.О.

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий Урожай" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 (суддя Босий В.П.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у третейській справі № 143/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донагрофінанс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай",

про звернення стягнення на предмет застави,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у третейській справі №143/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донагрофінанс", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай", про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 заяву Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про видачу наказу на виконання рішення третейського суду задоволено. Видано накази на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у третейській справі №143/15 наступного змісту:

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави цінних паперів, посвідченим 22.05.2012 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №637, а саме на прості іменні акції у кількості 7 727 859 (сім мільйонів сімсот двадцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) шт., емітовані ПАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 00376886) в рахунок часткового задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, рахунок №3739604 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, ідентифікацій код юридичної особи 25959784) за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012 р. №26-Н/12/24/ЮО/KL в розмірі 23 559 065 (двадцять три мільйони п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістдесят п'ять) доларів США 82 центи та 1 240 181,38 (один мільйон двісті сорок тисяч сто вісімдесят одна) гривня 38 копійок.

Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу через прилюдні торги, в межах процедури виконавчого провадження за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, третя особа звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про видачу виконавчого документу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл судової справи апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 апелянту відновлено строк на подання скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 01.12.2016.

Через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвала суду є обґрунтованою та законною, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги, у зв`язку з неможливістю направити в судове засідання належного представника.

Колегія суддів, вивчивши доводи поданого клопотання, заслухавши думку представника позивача, вирішила в задоволенні клопотання відмовити, з огляду на наступне.

У п. 3.9.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника апелянта не перешкоджає вирішенню справи по суті, та зважаючи на те, що при подані такого клопотання третьою особою не було надано належних та допустимих доказів поважності причини неможливості направлення представника третьої особи в призначене судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника апелянта.

Крім того, до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справ № 910/2591/16 та 910/21495/16, мотивуючи це тим, що в рамках даних справ розглядається питання дійсності третейського застереження (угоди), що є безумовною підставою для відмови у видані наказу на рішення третейського суду у випадку встановлення недійсності такої угоди.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши доводи такого клопотання, заслухавши думку представника позивача, який заперечив щодо його задоволення, дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження по справ, зважаючи на таке.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 прийнятою в рамках розгляду справи № 910/2591/16, відмовлено в задоволені заяви ТОВ "Донагрофінанс" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у справі №143/15, вказане рішення залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 залишено без змін, отже рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" набрало чинності.

Зважаючи на те, що відповідно до приписів чинного господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного господарського суду набирає чинності в день її прийняття, подання касаційної скарги на таку постанову суду не є підставою для зупинення провадження, як то заявлено в клопотання представника відповідача.

Стосовно частини клопотання щодо зупинення провадження по даній справі до розгляду місцевим судом справи № 910/21495/16, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається із копії позовної заяви, що була долучена до матеріалів справи представником позивача та яка є предметом розгляду в місцевому суді в рамках справи № 910/21495/16, ТОВ "Донагрофінанс" просить суд визнати недійсним третейське застереження, викладене в договорі застави цінних паперів від 22.05.2012, з підстав того, що таке застереження позбавляє позивача права на судовий захист та суперечить ст. 2та 12 ЗУ Про третейські суди , оскільки на момент укладання такого застереження між сторонами не існувало жодного спору.

В той же час колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказані питання та факти були предметом розгляду в рамках справи № 910/2591/16, та як місцевим судом так і судом апеляційної інстанції вивчались та досліджувались факти відповідності третейського застереження чинним нормативно-правовим актам України та був, відповідно, встановлений факт відповідності такого третейського застереження чинним нормам законодавства України, а тому відсутні підстави для зупинення провадження по даній справі до розгляду справи № 910/21495/16.

В призначене судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення стосовно предмету спору, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту УДППЗ Укрпошта , причини неявки суду не повідомив.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановивши, що наявні матеріали справи є достатніми для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а представник відповідача не скористався свої правом на подання (у випадку наявності таких) своїх письмових чи усних заперечень на предмет спору, вирішив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та встановив наступне.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у справі № 143/15 задоволено позовні вимоги ПАТ "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНАГРОФІНАНС", звернуто стягнення на предмет застави за договором застави цінних паперів, посвідченим 22.05.2012 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №637, а саме на прості іменні акції 7 727 859 шт., емітовані ПАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 прийнятою в рамках розгляду справи № 910/2591/16, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 відмовлено в задоволені заяви ТОВ "Донагрофінанс" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у справі №143/15, вказане рішення залишено без змін.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано самостійно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у третейській справі №143/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донагрофінанс", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай", про звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до пункту 6.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно з статтею 116 ГПК і пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

Згідно з ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як зазначалось вище, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що на час розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у третейській справі №143/15, вказане рішення компетентним судом скасовано не було та набрало чинності.

Крім того, місцевим судом також правомірно встановлено, що дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 18 Закону України "Про третейські суди".

Зазначені факти, крім того, були також предметом розгляду, дослідження, вивчення в рамках справи № 910/2591/16 та був встановлений факт відповідності третейського застереження нормам чинного законодавства України, та факт відсутності порушень з боку Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" при постановлені відповідного рішення, на підставі якого подалась позивачем заява про видачу наказу.

Інших підстав, визначених ст. 122-10 ГПК України, для відмови у видачі виконавчого документа, судами не встановлено.

Стосовно зауважень апелянта щодо недійсності третейського застереження, як на підставу відмови у видачі наказу на виконання рішення третейського суду, колегія суддів зазначає, що як вказувалось вище в даній постанові, місцевим судом та судом апеляційної інстанції при розгляді заяви відповідача про скасування рішення Постійно діючого третейського суду в рамках справи № 910/2591/16 досліджувалось дане питання та були прийняті відповідні висновку щодо дійсності такого третейського застереження.

Щодо твердження апелянта про наявність форс-мажорних обставин, що унеможливили виконання зобов`язань за кредитним договором, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказане не є предметом розгляду при вирішенні питання наявності підстав для видачі наказу на виконання рішення третейського суду, та не є підставою, відповідно до ст. 122-10 ГПК України для відмови у видачі такого наказу як і зауваження апелянта щодо неправомірності нарахування позивачем заявленої до стягнення суми боргу, на яку здійснюється звернення стягнення.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що основні доводи апеляційної скарги стосуються не наявності підстав для відмови у видачі наказу на рішення третейського суду, а доводів, які на думку апелянта, є підставою для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", що відповідно до чинного ГПК України, не є предметом розгляду в рамках даної конкретної справи, а досліджувалось та вивчалось відповідними господарськими судами та інстанціями в рамках справи № 910/2591/16, а також самим третейським судом, при вирішені спору та постановлені відповідного рішення.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Також колегія суддів зазначає, що нормами чинного ГПК України визначено, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України, а також підстав для видачі/відмови у видачі виконавчого документу, відповідно до ст. 122-10 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

За таких обставин, оскільки рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у третейській справі № 143/15 боржником самостійно не виконано, заява Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду правомірно та обґрунтовано була задоволена місцевим судом.

Стосовно зауваження представника позивача щодо необхідності припинення провадження по даній справі, оскільки ст. 106 ГПК України не передбачено право оскарження ухвали про видачу наказу на виконання рішення третейського суду, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із ст. 106 ГПК України, ухвала суду про видачу наказу на викоання рішення третейського суду не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

В той же час колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий Урожай" на вказану ухвалу місцевого суду була прийнята до розгляду на розглянута з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення та з урахуванням ст. 129 Конституції України, якою визначено, що одним з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст.ст. 7, 8 Закону).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Крім того, як вбачається з рішення Конституційного суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 Конституційний Суд України, проаналізувавши зміст статей 106, 111-13 Кодексу, вважає, що вони не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду.

Відсутність у частині першій статті 106 Кодексу норми щодо оскарження ухвали, зокрема, про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови суду не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги на такі ухвали. Ця відмова розглядалася б як порушення конституційного права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Відповідно до п 3.1. вказаного рішення Конституційного суду України засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 4-2 Кодексу); судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими господарський суд повинен створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні умови та можливості для реалізації їхніх прав (стаття 4-3 Кодексу).

Ухвали місцевого господарського суду, постанови апеляційної інстанції про відмову у змінах способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови впливають на виконання судових рішень та забезпечення відновлення захищених судом прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до конституційної вимоги рівності перед законом і судом сторони повинні мати рівні процесуальні можливості відновлення вказаних прав і свобод, зокрема шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції та у касаційному порядку постанов апеляційної інстанції як про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови, так і про відмову у цих змінах.

По аналогії вказані приписи рішення Конституційного суду України стосуються в даному випадку й ухвал про задоволення заяви про видачу наказу на виконання рішення третейського суду.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дане питання вирішено всебічно та повно, ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права є законною та обґрунтованою, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий Урожай" не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий Урожай" залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотий Урожай" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 у справі № 910/8114/16- без змін.

Матеріали справи № 910/8114/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов