Постанова

від 06.12.2016 по справі 915/1158/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р.Справа № 915/1158/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ярош А.І., Савицького Я.Ф.

(Склад колегії суддів змінено на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.11.2016р.)

Секретар судового засідання: Молодов В.С.

За участю повноважних представників сторін:

від стягувача (позивач) - ОСОБА_1, за довіреністю № 7972 від 28.09.2016 року;

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український радіаторний завод КРОНІД

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04 жовтня 2016 року про відхилення скарги на бездіяльність Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Український радіаторний завод КРОНІД від 13 вересня 2016 року за вх. № 15571/16 в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України

на дії Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

по справі № 915/1158/15

за позовом Закритого акціонерного товариства Галеніка

до Товариства з обмеженою відповідальністю Український радіаторний завод КРОНІД

про стягнення 122 640, 00 дол. США, що еквівалентно 2 640 439, 20 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14 вересня 2015 року по справі № 915/1158/15 відмовлено у задоволені позову.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2015 року скасовано вищезазначене рішення суду першої інстанції та позовні вимоги ЗАТ Галеніка задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ Український радіаторний завод на користь ЗАТ Галеніка грошові кошти в сумі 122 640, 00 доларів США передоплати за договором № 20-01 від 20.01.2010р., що еквівалентно 2 640 439, 20 грн. відповідно до курсу НБУ станом на дату подання позову. Стягнуто з ТОВ Український радіаторний завод на користь ЗАТ Галеніка грошові кошти в сумі 52 808, 78 грн. - судового збору за подачу позовної заяви та 58 089, 66 грн. - судового збору за подачу апеляційної скарги.

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015р. було видано відповідні накази від 10.12.2015р.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 лютого 2016 року касаційну скаргу ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015р. по справі № 915/1158/15 залишено без змін.

13 вересня 2016 року до канцелярії Господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 15571/16 ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД на неправомірні дії державного виконавця.

15 вересня 2016 року до Господарського суду Миколаївської області від ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД надійшла заява вх. № 15692/16, в якій заявник зазначив, що в екземплярі поданої до канцелярії Господарського суду Миколаївської області скарзі останнім помилково, з технічних причин, пропущено 4-ту сторінку скарги. В зв'язку з чим вищевказаною заявою надіслав повний текст скарги на неправомірні дії державного виконавця від 13.09.2016 року.

Предметом скарги на неправомірні дії державного виконавця є вимога про:

- визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 року по справі № 915/1158/15 та зобов'язання державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області закінчити вищевказане виконавче провадження, застосувавши положення ст. 50 Закону України Про виконавче провадження ;

- зобов'язання державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області повернути ТОВ Український радіаторний завод Кронід безпідставно стягнуті грошові кошти у сумі 3 024 442, 00 грн.

Скарга ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД обґрунтована приписами ст. 19 Конституції України, ст. 121-2 ГПК України, ст.ст. 6, 27, 49, 50, 52 Закону України Про виконавче провадження та мотивована тим, що 12.07.2016р. боржником до Інгульського відділу ДВС м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області направлено заяву, в якій повідомлено орган ДВС про те, що згідно актів взаємозвірки розрахунків між ТОВ Український радіаторний завод Кронід та ЗАТ Галеніка за договором № 20/01 від 20.01.2010р. заборгованість ТОВ Український радіаторний завод Кронід перед ЗАТ Галеніка відсутня та стягувач у виконавчому провадженні ЗАТ Галеніка навпаки винен боржнику за вищевказаним договором 12 360, 00 доларів США. За таких обставин запропоновано закінчити виконавче провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом. Вказана заява залишена без задоволення в зв'язку з тим, що документи складені до винесення рішення Господарським судом Миколаївської області .

19 серпня 2016 року державним виконавцем в примусовому порядку з розрахункових рахунків боржника безпідставно стягнуто грошові кошти у сумі 3 024 442, 00 грн., що значно перевищує суму заборгованості за виконавчим документом. Однак, навіть за таких умов державним виконавцем вищевказане виконавче провадження не завершено та не знято арешт з розрахункових рахунків та майна боржника.

Боржник вважає, що стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника у сумі 3 024 442, 00 грн. здійснено безпідставно та з грубим порушенням законодавства про виконавче провадження, невжиття заходів щодо завершення виконавчого провадження та звільнення майна з-під арешту призводить до умисного заподіяння шкоди боржнику та значних матеріальних збитків.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04 жовтня 2016 року , (суддя Олейняш Е.М.) відхилено скаргу ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД на бездіяльність Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області через недоведеність порушень з боку ДВС.

Відхиляючи скаргу ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД щодо закінчення виконавчого провадження суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для закінчення виконавчого провадження через відсутність доказів, які б підтверджували факт виконання в повному обсязі судового рішення по справі № 915/1158/15, у зв'язку з чим державний виконавець правомірно не закінчив виконавче провадження та продовжує здійснювати дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Щодо вимоги боржника про повернення безпідставно стягнутих грошових коштів, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день розгляду скарги неможливо встановити суму коштів в гривнях, яка є необхідною для купівлі іноземної валюти в розмірі, стягнутому за судовим рішенням у зв'язку з коливанням курсу долара США, тому державним виконавцем правомірно стягнуто грошові кошти на виконання судового рішення, а питання про повернення надлишково стягнутих грошових коштів (у випадку якщо такий факт матиме місце в майбутньому) повинно вирішуватись після виконання судового рішення, стягнення виконавчого збору та інших витрат, необхідних для проведення виконавчих дій.

Не погодившись із зазначеною ухвалою , ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, визнати неправомірною бездіяльності державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 року по справі № 915/1158/15 та зобов'язати державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 закінчити вищевказане виконавче провадження.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вважає хибним та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про недостатність стягнутих грошових коштів для купівлі валюти та відповідно закриття виконавчого провадження, оскільки державною виконавчою службою стягнуто з його розрахункових рахунків 3 024 442, 00 грн., в той час як постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2015 року стягнуто з ТОВ Український радіаторний завод на користь ЗАТ Галеніка грошові кошти в сумі 122 640, 00 доларів, що еквівалентно 2 640 439, 20 грн., тобто державним виконавцем стягнуто суму грошових коштів у більшому розмірі, ніж зазначено у постанові.

Крім того, у додаткових поясненнях до апеляційної скарги, апелянт посилається на практику Верховного суду України, викладеної в постанові від 28.09.2016р. по справі № 6-2159цс16, а саме: законодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості підстави для перерахунку заборгованості, розрахованої та визначеної у рішення суду відсутні.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

У відзиві та у доповненнях до нього , ЗАТ Галеніка висловило заперечення щодо викладених доводів апеляційної скарги та вважає рішення місцевого господарського суду таким, що не підлягає скасуванню.

Також з доводами апеляційної скарги не погодився й старший державний виконавець Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 про що надав відповідні письмові заперечення, відповідно до яких просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи його правомірним та обґрунтованим.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2016 року судовою колегією у складі головуючого судді Ліпчанської Н.В., суддів Лисенко В.А., Ярош А.І., справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду на 08.11.2016р.

У зв'язку з перебуванням судді Ярош А.І. у відпустці з 04.11.2016р. по 10.11.2016р., по справі призначено повторний автоматичний розподіл вказаної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2016 року судовою колегією у складі головуючого судді Ліпчанської Н.В., суддів Лисенко В.А., Діброви Г.І., апеляційну скаргу прийнято до свого провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.11.2016р. в зв'язку з нез'явленням представника ДВС у судове засідання.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Ліпчанської Н.В. з 14.11.2016р. по справі призначено повторний автоматичний розподіл вказаної скарги, яка колегією суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І. прийнята до свого провадження відповідною ухвалою.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.11.2016р. в зв'язку з нез'явленням представника ДВС у судове засідання.

У зв'язку з відрядженням судді Діброви Г.І., по справі призначено повторний автоматичний розподіл вказаної скарги, відповідно до протоколу повторного автоматизованого перерозподілу справ справу прийнято до розгляду складом суддів: Лисенко В.А. головуючий, судді Ярош А.І., Савицький Я.Ф..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2016 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 13.12.2016р. та розгляд якої відкладено на 06.12.2016р.

В судове засідання, призначеного на 06 грудня 2016 року, представник Товариства з обмеженою відповідальністю Український радіаторний завод КРОНІД та представник Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області не з'явилися, не скористалися наданими їм ст. 22 ГПК України правом.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю вищевказаних представників сторін.

Заслухавши пояснення представника стягувача (позивача) , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 року та позовні вимоги ЗАТ Галеніка задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ Український радіаторний завод на користь ЗАТ Галеніка грошові кошти в сумі 122 640, 00 доларів США передоплати за договором № 20-01 від 20.01.2010р., що еквівалентно 2 640 439, 20 грн. відповідно до курсу НБУ станом на дату подання позову . Стягнуто з ТОВ Український радіаторний завод на користь ЗАТ Галеніка грошові кошти в сумі 52 808, 78 грн. - судового збору за подачу позовної заяви та 58 089, 66 грн. - судового збору за подачу апеляційної скарги.

10 грудня 2015 року на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015р. було видано відповідні накази.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2015 року по справі № 915/1158/15 набрала законної сили на підставі постанови Вищого господарського суду України від 23 лютого 2016 року, якою залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД .

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» .

За приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

05 січня 2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49761296 по виконанню наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015р. за № 915/1158/15. Надано строк на добровільне виконання рішення суду до 12.01.2016 року.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 27 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч. 3 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження ).

Як вбачається з матеріалів справи та як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази щодо виконання боржником судового рішення по даній справі № 915/1158/15 у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження для самостійного виконання рішення.

У в'язку з невиконанням боржником у добровільному порядку рішення суду у встановлений для цього строк, державний виконавець розпочав примусове його виконання, а саме.

12 січня 2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 264 043, 92 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 100 грн..

12 січня 2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження (номери виконавчих проваджень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження ВП № 49724403, ВП № 49761296 ).

15 січня 2016 року, 09 червня 2016 року, 15 червня 2016 року, 11 липня 2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області виносились постанови про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках в іноземній та національній валюті.

29 квітня 2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

16 червня 2016 року старшим державним виконавцем Кюкало Ю.М. було направлено на адресу Інгульського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області подання вих. № 26403 про відкриття кримінального провадження щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи - керівника ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

30 червня 2016 року Інгульським відділом ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області було направлено на адресу ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД вимогу державного виконавця № 27958, у якому орган ДВС зобов'язав боржника, у випадку невиконання судового рішення в добровільному порядку, надати безперешкодний доступ державному виконавцю та іншим учасникам виконавчого провадження до майна боржника розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 11/1 для проведення опису та арешту майна боржника.

07 липня 2016 року ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД направлено на адресу Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області заяву, у якій боржник пропонував в першочерговому порядку провести опис й арешт майна, належного ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД , відповідно до переліку вказаному у заяві (два комбайни зернозбиральні, марки ЛИДА, балансовою вартістю 2 400 000, 00 грн. кожен).

11.07.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 складено ОСОБА_4 опису та арешту майна по ВП № 49761296 при примусовому виконанні наказу № 915/1158/15 від 10.12.2015 року. Проведено опис та накладено арешт на наступне майно боржника: два комбайни зернозбиральні, марки ЛИДА та транспортний засіб марки ЗАЗ.

11.07.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені ВП № 49761296 , якою орган ДВС постановив призначити ТОВ Українська експертна група , яка має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості вищевказаного описаного та арештованого майна (двох комбайнів зернозбиральних марки ЛИДА та транспортного засобу марки ЗАЗ).

Відповідно до ОСОБА_4 приймання-передавання виконавчих проваджень від 12.07.2016 року на підставі доручення начальника Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_5 від 12.07.2016 року за № 43 проведено передачу матеріалів виконавчого провадження, що перебувало в провадженні старшого державного виконавця Кюкало Ю.М. заступнику відділу ОСОБА_4

Акт затверджено начальником Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області.

13 липня 2016 року заступником начальника Інгульського відділу ДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_4 складено ОСОБА_4 опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу № 915/1158/15 від 10.12.2015 року. Проведено опис та накладено арешт на наступне майно боржника: нежитловий об'єкт, загальною площею 3530, 40 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська 11/1.

Відповідно до висновку з незалежної оцінки майна - колісного транспортного засобу станом на 14.07.2016 року ринкова вартість:

- комбайна зернозбирального марки ЛИДА 1300-03, реєстраційний державний номер: 324666ВЕ становить 878 300, 00 грн.;

- комбайна зернозбирального марки ЛИДА 1300-03, реєстраційний державний номер: 33609ВЕ становить 873 900, 00 грн.

Відповідно до висновку з незалежної оцінки майна - колісного транспортного засобу станом на 14.07.2016 року ринкова вартість транспортного засобу ЗАЗ 1105 57, реєстраційний номер ВЕ 6073АА становить 22 600, 00 грн.

Таким чином, з огляду на зазначене, вищевикладені обставини підтверджують хід проведення виконавчих дій щодо примусового виконання наказу господарського суду № 915/1158/15.

Звертаючись зі скаргою на бездіяльність ВДВС, боржник обґрунтовував її тим, що державним виконавцем в примусовому порядку з його розрахункових рахунків безпідставно стягнуто грошові кошти у сумі 3 024 442, 00 грн., що значно перевищує суму заборгованості за виконавчим документом, оскільки за виконавчим документом стягненню з боржника на користь стягувача підлягає сума у розмірі 122 640, 00 доларів США, що в еквівалентні становить 2 640 439, 20 грн. відповідно до курсу НБУ станом на дату подання позову . На підставі чого боржник вважає, що за таких умов державним виконавцем повинно бути завершено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015р. за № 915/1158/15 про стягнення з ТОВ Український радіаторний завод на користь ЗАТ Галеніка грошові кошти в сумі 122 640, 00 доларів США передоплати за договором № 20-01 від 20.01.2010р., що еквівалентно 2 640 439, 20 грн. відповідно до курсу НБУ станом на дату подання позов, а арешт з розрахункових рахунків та майна боржника бути знятим.

Однак, з таким твердженням та вимогою боржника в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 року по справі № 915/1158/15 та зобов'язання державного виконавця закінчити вищевказане виконавче провадження, колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

В даному випадку предметом спору у даній справі було стягнення з відповідача передоплати за договором № 20-01 від 20.01.2010р. як безпідставно отриманої, укладеного між сторонами, у загальному розмірі 122 640, 00 доларів США, що було еквівалентно 2 640 439, 20 грн. відповідно до курсу НБУ станом на дату подання позову.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні зобов'язання було визначено в іноземній валюті (доларах США), адже саме у такій валюті за спірним договором № 20/01 від 20.01.2010р. ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД отримало від ЗАТ Галеніка грошові кошти у розмірі 170 000, 00 доларів США в якості попередньої оплати за поставку 85-ти блоків радіаторів УР 300.13.000 для комбайна зернозбирального самохідного КЗС1218, але ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД було прострочено виконання свого зобов'язання щодо поставки товару, факт чого встановлено судовим рішенням по справі № 915/1515/14, яке набрало законної сили. Із зазначеної вище суми, а саме 170 000, 00 доларів США, ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД повернуло ЗАТ Галеніка у добровільному порядку лише 47 360, 00 доларів США, а інша частина у розмірі 122 640, 00 доларів США стягнута постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015р. по даній справі (170 000 - 47 360 = 122 640).

При цьому, визначення в резолютивній частині судового рішення еквіваленту спірного зобов'язання в гривні за курсом до відповідної іноземної валюти, діючим на момент подачі позову, не змінює суті встановленого судом в мотивувальній частині такого рішення існуючого обов'язку відповідача зі сплати заборгованості в іноземній валюті (валюті зобов'язання).

За приписами ст. 192 ЦК України визначено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини 1 та 3 ст. 533 Цивільного кодексу України).

Отже, чинним законодавством України не заборонено приймати відповідні рішення щодо стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли під час здійснення валютних операцій.

Крім цього, пленум Верховного Суду України у п. 14 постанови № 14 від 18.12.2008р. роз'яснив, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю ).

Частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положеннями ст. 53 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, що мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, державний виконавець зобов'язує їх продати протягом семи днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу. У разі якщо такі кошти розміщені у банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, державний виконавець зобов'язує їх перерахувати протягом семи днів ці кошти до банку або іншої фінансової установи, які мають таке право, для їх реалізації відповідно до вимог частини першої цієї статті. У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби. Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті, відповідно до цієї статті реалізуються, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України.

Пунктом 12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, передбачено, що органи державної виконавчої служби мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Згідно з пунктом 12.2. Інструкції, розрахунки з таких рахунків здійснюються лише в безготівковій формі. Не допускається видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.

Враховуючи викладене, стягнуті з боржника кошти в іноземній валюті зараховуються на відповідний валютний рахунок органу державної виконавчої служби та перераховуються в подальшому стягувачу.

З огляду на вищезазначене, судова колегія зазначає, що судове рішення зі спору про стягнення заборгованості в іноземній валюті необхідно виконувати виходячи саме із встановленого розміру зобов'язання у відповідній валюті, а не його гривневого еквіваленту, тим більше встановленого на дату подання позову, а не на момент фактичного виконання.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 15 жовтня 2014 року по справі № 904/59/14, від 07 грудня 2015 року по справі № 922/70/14 та від 26 липня 2016 року по справі № 5011-12/9693-2012.

Стягнуті державним виконавцем з розрахункових рахунків боржника за наслідками виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015р. по справі № 915/1158/15 грошових коштів в гривні унеможливлює тримання стягувачем задоволення своїх вимог в іноземній валюті, встановлених постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року, у зв'язку із зміною курсу гривні до іноземних валют, в той час, як згідно судового рішення у даній справі стягувач правомірно очікував на отримання належних йому грошових коштів у загальному розмірі 122 640, 00 доларів США.

До того ж, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що за змістом статей 1, 8 Конституції України - Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Законом України № 475/97 від 17.07.1997р. ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (надалі - Конвенція ) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулюється Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Положеннями ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном .

Отже, присудженні до стягнення рішенням у даній справі грошові кошти, є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким з моменту винесення наведеного рішення гарантується ст.ст. 1, 8, 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

При цьому, в рішеннях у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002р. та Ясіуньєне проти Латвії від 06.03.2003р. Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його чи її користь становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване першим реченням частини першої статті 1 Протоколу № 1.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 року по справі № 915/1158/15, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про повне та фактичне виконання боржником судового рішення по справі № 915/1158/15.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені скарги ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД на дії Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо вимог в цій частині.

Щодо вимоги боржника про зобов'язання ВДВС повернути на його рахунок безпідставно стягнуті грошові кошти в сумі 3 024 442, 00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Пунктами 13.1 - п. 13.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 передбачено, що органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Пунктом 13.4 Інструкції визначено, що копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень (п. 13.18 Інструкції).

Як встановлено вище, з урахуванням вжитих державним виконавцем примусових дій, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2015 року по даній справі залишається невиконаним по теперішній час.

Колегія суддів звертає увагу на те, що якщо у резолютивній частині рішення визначений гривневий еквівалент євро, доларів США, чи іншої валюти, то це не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті, а відображає лише частину заборгованість з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти станом на день подачі позову, про що зазначено у мотивувальній частині постанови від 25.11.2015р.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем з рахунків боржника було стягнуто грошові суми, а саме: 03.06.2016 року - 540 грн.; 06.06.2016 року - 22, 73 грн., 24.06.2016 року - 7 431, 80 грн.; 29.06.2016 року - 3 945, 63 грн.; 22.08.2016 року - 2 900 637, 49 грн.. Вказані кошти знаходяться на депозитному рахунку відділу ДВС та не перераховані стягувачу, оскільки в силу приписів ст. 53 Закону України Про виконавче провадження з метою перерахування стягувачу грошових коштів, стягнутих за судовим рішенням в іноземній валюті, необхідно здійснити купівлю відповідної іноземної валюти та перерахувати її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Крім того, зазначені грошові кошти стягнути з боржника у примусовому порядку в рамках виконавчого провадження № 49796443, до якого було приєднано ВП № 49761296 щодо виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015р. по справі № 915/1158/15 про стягнення з ТОВ Український радіаторний завод на користь ЗАТ Галеніка 122 640, 00 доларів США передоплати за договором № 20-01 від 20.01.2010р., що еквівалентно 2 640 439, 20 грн. відповідно до курсу НБУ станом на дату подання позову.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом правомірно було відмовлено заявнику у задоволенні скарги у цій частині.

Враховуючи вищевикладені обставини та відсутність порушень вимог законодавства з боку органу державної виконавчої служби під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015р. по справі № 915/1158/15, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ТОВ Український радіаторний завод КРОНІД з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування прийнятої ухвали.

При цьому, посилання боржника на практику Верховного суду України, викладеної в постанові від 28.09.2016р. по справі № 6-2159цс16 не приймається судом до уваги, оскільки правовідносини, що склалися між сторонами по цій справі, відрізняються від правовідносин між сторонами по справі № 6-2159цс16, по яким Верховним судом України зроблено висновок, що законодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості підстави для перерахунку заборгованості, розрахованої та визначеної у рішення суду відсутні.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, скарга залишається без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український радіаторний завод КРОНІД - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04 жовтня 2016 року про відхилення скарги на бездіяльність Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області по справі № 915/1158/15 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 07.12.2016р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя А.І. Ярош

Суддя Я.Ф. Савицький