ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2016 р.Справа № 915/1158/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Гладишевої Т.Я. Савицького Я.Ф.,
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від ДВС - ОСОБА_1 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016 в порядку ст.121-2 ГПК України
у справі № 915/1158/15
за позовом Закритого акціонерного товариства Галеніка
до Товариства з обмеженою відповідальністю Український радіаторний завод КРОНІД
про стягнення коштів в якості передоплати за договором №20/01 від 20.01.2010 року у розмірі 122 640,00 доларів США, що еквівалентно 2 640 439,20 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 27.12.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Український радіаторний завод КРОНІД (далі - ТОВ УРЗ КРОНІД , відповідача) звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області (далі - ДВС), у якій відповідач просив суд:
- визнати дії старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 щодо накладення арешту на кошти скаржника, що містяться на рахунках в іноземній та національній валюті, неправомірними;
- скасувати постанову від 16.06.2016 року про арешт коштів боржника, винесену старшим державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 у виконавчому проваджені № 49761296;
- зобов'язати Інгульський відділ державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зняти арешти з рахунку №26001053223484, що відкритий в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв.
Скарга мотивована тим, що 15.06.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського ВДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 винесено постанову, якою накладено арешт на всі кошти, що містяться на рахунках в іноземній та національній валюті. Вказаною постановою накладено арешт, зокрема, й на рахунок №26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв. Арешт коштів на вказаному рахунку унеможливлює виплату заробітної плати, перерахування нарахованих на фонд оплати праці до бюджетів. Таким чином, дії державного виконавця є неправомірними, оскільки спричиняють невиплату працівникам боржника заробітної плати, а також призводять до невиконання підприємством визначеного законом обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та здійснення інших нарахувань на заробітну плату.
03.08.2016 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких останній просив суд викласти прохальну частину скарги в такій редакції:
- визнати дії старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 щодо накладення арешту на кошти скаржника, що містяться на рахунку №26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв, неправомірними.
- скасувати постанову від 16.06.2016 року про арешт коштів боржника, винесену старшим державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 49761296 в частині накладення арешту на кошти боржника на рахунку № 26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв.
- зобов'язати Інгульський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області зняти арешт з рахунку №26001053223484, що відкритий в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв.
Вищевказані уточнення господарським судом прийняті до розгляду.
В судовому засіданні 20.09.2016 року представник відповідача усно зазначив, що в резолютивній частині скарги помилково допущено описку та неправильно зазначено дату постанови про арешт коштів боржника. Зазначив, що правильною датою постанови про арешт коштів боржника є 15.06.2016 року, яка і подавалась до суду зі скаргою для розгляду і просив суд врахувати при розгляді скарги на дії органу ДВС.
Заявлені усні уточнення на підставі ст. 22 ГПК України прийнято судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016 скарга ТОВ УРЗ КРОНІД частково задоволена, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 щодо накладення арешту на кошти боржника ТОВ УРЗ КРОНІД , призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату, для сплати яких використовується рахунок № 26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв, скасовано постанову від 15.06.2016 року в частині накладення арешту на кошти боржника, призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ТОВ УРЗ КРОНІД , в решті вимог скарги відмовлено у задоволенні.
Ухвала обґрунтована тим, що Інгульський ВДВС не мав законних підстав для накладення арешту саме на грошові кошти, призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників боржника, для сплати яких застосовується рахунок № 26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою , ДВС звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила увалу скасувати, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні скарги відповідача на дії старшого державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем правомірно накладено арешт на кошти боржника - юридичної особа відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , який визначає умови і порядок виконання рішення суду, і норми якого є імперативними. Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Крім цього, на думку апелянта, питання щодо виплати заробітної плати відносяться до трудових відносин, які відповідно до ст. 15 ЦПК України розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Представники Закритого акціонерного товариства Галеніка та Товариства з обмеженою відповідальністю Український радіаторний завод КРОНІД в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 14.12.2016, про причини своєї неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів, враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю вищевказаних представників сторін.
Представник ДВС в судовому засіданні 27.12.2016 надав пояснення, в яких підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити останню.
Розглянувши матеріали та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ДВС, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів оскарження ухвали, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 року та позовні вимоги ЗАТ Галеніка задоволено у повному обсязі, стягнуто з ТОВ УРЗ КРОНІД на користь ЗАТ Галеніка грошові кошти в сумі 122 640, 00 доларів США передоплати за договором № 20-01 від 20.01.2010, що еквівалентно 2 640 439, 20 грн. відповідно до курсу НБУ станом на дату подання позову.
10 грудня 2015 року на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 було видано відповідні накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2016 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року залишено без змін
Згідно із ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .
05 січня 2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49761296 по виконанню наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 за № 915/1158/15, надано строк на добровільне виконання рішення суду до 12.01.2016 року.
12.01.2016 року старшим державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження (номери виконавчих проваджень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження ВП № 49724403, ВП № 49761296).
15.06.2016 року старшим державним виконавцем Інгульського відділу ДВС міста ОСОБА_2 ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 49761296, якою накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках в іноземній та національній валюті та належать боржнику у межах суми 2 904 583, 12 грн. в банківських установах України: АБ УКРГАЗБАНК , ФМО АТ ОЩАД БАНК ОСОБА_2, АТ ОСОБА_3 Аваль , МОД АТ РАЙФФАЙЗ.БАНКАВАЛЬ м. Миколаїв, ОСОБА_4. АТ ІНДЕКС-Б в м. Миколаїв, ПАТ КРЕДІ ОСОБА_5 , Миколаївське РУ ПриватБанк м. Миколаїв.
Господарський суд першої інстанцій під час розгляду скарги на дії ВДВС встановив, що боржник звертаючись з відповідною скаргою обґрунтовував її тим, що арешт коштів боржника за виконавчим провадженням ВП № 49761296 в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок № 26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв позбавляє підприємство можливості здійснити виплату заробітної плати працівникам, що суперечить Конституції України, Женевській Конвенції про захист заробітної плати, КЗпП України, та вимогам Закону України Про оплату праці .
Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд виходили з того, що в діях ВДВС при прийнятті постанови від 15.06.2016 не були порушенні приписи Закону України Про виконавче провадження . Водночас, оскільки право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. У зв'язку з цим, господарський суд на підставі ч. 1 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження , якою передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, скасував постанову від 15.06.2016 року про арешт коштів боржника, в частині накладення арешту на кошти, призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ТОВ УРЗ КРОНІД , для сплати яких використовується рахунок № 26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв. Також, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 щодо накладення арешту на кошти боржника ТОВ УРЗ КРОНІД .
Проте, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходить з наступного:
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Отже, вирішуючи питання зняття арешту з коштів боржника, що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв, в сумі, яка необхідна та призначена для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників відповідача, господарський суд першої інстанцій повинен був встановити у яких саме обсягах підлягають охороні кошти призначені для виплати заробітної плати, а також на яких саме рахунках боржника такі кошти розміщуються.
Однак, господарський суд обмежилися лише посиланням на наведені вище положення Конвенції про захист заробітної плати. При цьому, господарський суд не прийняв до уваги, що відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання по всій території України.
Закон України Про виконавче провадження , визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до вимог ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (що була чинна на той період) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України Про теплопостачання , статті 15-1 Закону України Про електроенергетику , та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки .
Стаття 65 Закону України Про виконавче провадження , встановлює, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
В матеріалах оскарження ухвали відсутні докази, що рахунок боржника №26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв належать до категорії рахунків на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту. Отже державним виконавцем постанову № 49761296 від 15.06.2016 року про арешт коштів боржника винесено відповідно до вимог чинного законодавства, в межах Закону України Про виконавче провадження ,(що була чинна на той період).
Перелік коштів на які не може бути звернуто стягнення, також визначено ст. 73 Закону України Про виконавче провадження . В даному переліку відсутні кошти які надходять на рахунки боржника, в тому числі для виплати заробітної плати, сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, ЄСВ.
Таким чином, системний аналіз правових норм підтверджує, що державним виконавцем правомірно накладено арешт на кошти боржника відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , який визначає умови і порядок виконання рішення суду, і норми якого є імперативними.
Також, судова колегія зазначає, що з наявних в матеріалах оскарження виписок по рахунку № 26001053223484 в Миколаївському РУ ПриватБанк м. Миколаїв ТОВ УРЗ КРОНІД за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року та Заявок про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 12.01.2016 року та від 14.03.2016 року вбачається, що рахунок №26001053223484 використовується боржником не тільки для виплати заробітної плати працівникам боржника, а й для інших потреб, тобто на ньому акумулюються грошові кошти на інші потреби боржника.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що як місцевий господарський суд припустився неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а скарга відповідача на дії ДВС залишається без задоволення.
Керуючись cm.cm. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016 року - скасувати.
У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Український радіаторний завод КРОНІД на дії старшого державного виконавця Інгульського відділу примусового виконання рішень управління ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області - відмовити.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Гладишева Т.Я.
ОСОБА_6
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2016 |
Оприлюднено | 03.01.2017 |
Номер документу | 63761255 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Головей В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні