Постанова

від 05.12.2016 по справі 16/5025/1004/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р. Справа №16/5025/1004/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Огороднік К.М. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Головченку Д.М.

За участю представників:

ПП "Авіст" - ОСОБА_1 (довіреність від 02.12.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного підприємства "Авіст" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 01.06.2016 у справі №16/5025/1004/12 (розгляд скарги на дії ДВС)

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф"

Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

Відповідач: Приватне підприємство "Авіст"

про стягнення заборгованості по кредитному договору №793-07/01 від 08 жовтня 2007 року в розмірі 1 614 517,34 доларів США, в тому числі заборгованість по кредиту 1 476 000,00 доларів США, по процентам 138 517,34 доларів США

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.06.2016 (суддя Заверуха С.В.) відхилено скаргу приватного підприємства "Авіст" від 18.04.2016 за вих.№122 на дії органу ДВС щодо виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 05.06.2014 у справі №16/5025/1004/12.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач приватне підприємство "Авіст" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржену ухвалу та задовольнити скаргу на дії ДВС.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №16/5025/1004/12 від 21.07.2016 поновлено строк на апеляційного оскарження та прийнято до провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Авіст" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 01.06.2016 у справі №16/5025/1004/12.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №16/5025/1004/12 від 02.08.2016, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мамченко Ю.А., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду у справі №16/5025/1004/12.

Автоматизованою системою документообігу суду колегію суддів у справі №16/5025/1004/12 визначено у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І., суддя Огороднік К.М.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 справу прийнято до свого провадження новою колегією.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 розгляд апеляційної скарги колегією суддів було відкладено для можливості подання відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного підприємства "Авіст" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 01.06.2016 у справі №16/5025/1004/12, до надходження матеріалів виконавчого провадження №43937256 та справи №16/5025/1004/12 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 поновлено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

Відзиви на апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду не надходили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому, в силу приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.06.2014 позов задоволено. Стягнуто із приватного підприємства "Авіст" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" 1 476 000 доларів США заборгованості по кредиту, що еквівалентно сумі 11 698 480,80 грн., 138 517,34 доларів США заборгованості по процентах, що еквівалентно сумі 1 097 860,73 грн. та 64 380,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

На виконання рішення у справі №16/5025/1004/12 господарським судом Хмельницької області видано наказ від 20.06.2014, на підставі якого 17.07.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ОСОБА_2, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43937256.

Ухвалою суду від 03.02.2016 замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП №43937256, відкритому для примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №16/5025/1004/12, виданого 20.06.2014 - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" на його правонаступника - приватне підприємство "Приватна Друкарня".

12.02.2016 на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України приватним підприємством "Приватна друкарня" було надіслано заяву (вих.№28 від 11.02.2016). У заяві містилося обґрунтоване посиланням на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 03.02.2016, постановлену у справі №16/5025/1004/12, клопотання про заміну стягувача у виконавчому провадженні №43937256 з ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" на ПП "Приватна друкарня". Цією ж заявою ПП "Приватна друкарня" повідомило про те, що відмовляється від примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №16/5025/1004/12 від 20.06.2014 у та просить повернути вказаний виконавчий документ.

28.03.2016 за заявою ПП "Приватна друкарня" державним виконавцем головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України ОСОБА_3 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

У зв'язку із поверненням стягувачу виконавчого документу, а саме наказу, господарським судом Хмельницької області №16/5025/1004/12 від 20.06.2014, до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень внесено інформацію про завершення даного виконавчого провадження.

Також, 28.03.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України ОСОБА_3 було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно до якої з боржника - ПП "Авіст" має бути стягнуто виконавчий збір у розмірі 1 286 072,15 грн. за невиконання в самостійному порядку наказу господарського суду Хмельницької області №16/5025/1004/12 від 20.06.2014.

20.04.2016 від приватного підприємства "Авіст" надійшла скарга на дії органу Державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 05.06.2014 у справі №16/5025/1004/12.

Свою скаргу на дії органу ДВС боржник обґрунтовує тим, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України ОСОБА_3 щодо стягнення із підприємства виконавчого збору є неправомірними, а винесена цим державним виконавцем постанова про стягнення із боржника виконавчого збору є недійсною та підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не вчинялись дії та не вживались заходи щодо примусового виконання виконавчого документу, яким є наказ господарського суду Хмельницької області №16/5025/1004/12 від 20.06.2014.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню .

Частиною 1 ст.6 вищевказаного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (ч.2 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження").

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" №191-VІІІ від 12.02.2015 було внесені зміни та доповнення до ст.ст. 28, 41 та 46 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, Закон України №191-VII від 12.02.2015, яким було встановлено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом, набрав чинність 05.04.2015.

В цьому Законі не вказано про надання йому зворотної сили в часі, тому положення ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" застосовується лише до виконавчих проваджень, розпочатих після 05.04.2015.

Отже, стягнення виконавчого збору у виконавчих провадженнях, у яких примусове виконання рішення розпочалося до зазначеної дати, повинно здійснюватися відповідно до вимог законодавства, яке було чинним на цей момент.

Як встановлено ч.ч. 1, 3, 7 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції на час виникнення права державного виконавця на стягнення виконавчого збору, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Аналогічні положення, що й у ч.7 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", містились і у п.3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, яким визначалось, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" передбачав виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору лише у двох випадках: завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та закінчення виконавчого провадження з підстав, які передбачені ст.49 цього Закону.

Вчинення відповідних процесуальних дій у випадку повернення без виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення майнового характеру, за письмовою заявою стягувача (п.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження") вказаний Закон не передбачав.

При цьому, суд приймає до уваги, що як роз'яснено в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 06.07.2015 у справі №6-785цс15 та від 28.01.2015 у справі №924/205/13-г, які в силу ст.111-28 ГПК України є обов'язковими для врахування судами, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії на примусове виконання.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішення є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Отже, можливість стягнення з боржника виконавчого збору у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, з'являється лише у разі вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження".

В даному випадку державним виконавцем дії, які були б спрямовані на примусове виконання рішення суду та передбачені ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", не вчинялися.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.1 Закону України Про державну виконавчу службу державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 вказаного Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено ч.5 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Частина 3 ст.28 Закону встановлює, що при наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при поверненні виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" за умови коли виконавчий збір не був стягнутий, державний виконавець не мав правових підстав для виведення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та для її винесення 28.03.2016, а також відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору в тому числі, оскільки в даному випадку виконавчий збір в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні, стягується при наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За наведених обставин, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність доводів та про задоволення скарги приватного підприємства "Авіст" на дії органу Державної виконавчої служби в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є такою, що прийнята із порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню із прийняттям нової ухвали про задоволення скарги відповідача на дії державного виконавця у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на державного виконавця.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Авіст" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 01.06.2016 у справі №16/5025/1004/12 скасувати.

Прийняти нову ухвалу.

Скаргу приватного підприємства "Авіст" від 18.04.2016 за вих.№122 на дії органу Державної виконавчої служби задовольнити.

Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконанню наказу господарського суду Хмельницької області №16/5025/1004/12 від 20.06.2014 у виконавчому провадженні №43937256 в частині стягнення з приватного підприємства "Авіст" виконавчого збору та виведення в окреме виконавче провадження постанови від 28.03.2016 про стягнення з приватного підприємства "Авіст" виконавчого збору.

Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.03.2016 ВП №43937256 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1 286 072,15 грн.

Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.03.2016 ВП №43937256 про повернення виконавчого документа стягувачеві, в частині виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з приватного підприємства "Авіст" виконавчого збору від 28.03.2016 ВП №43937256.

3. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) на користь приватного підприємства "Авіст" (29000, м.Хмельницький, вул.Тернопільська, 17/2-а, код ЄДРПОУ 14159951) 1378 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Справу №16/5025/1004/12 повернути до господарського суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Юрчук М.І.