Постанова

від 30.11.2016 по справі 805/2898/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 р. Справа №805/2898/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд

у складі судді Кірієнко В.О.,

при секретарі Шерстюк Н.А.,

за участю представників сторін

представника позивача не з'явився,

представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетарі» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2016року за №0000391401, від 10.08.2016року за №0000381401,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2016 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетарі» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2016року за №0000391401, від 10.08.2016року за №0000381401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 30.06.2016 року по 12.07.2016 року відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питаннь дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.12.2014 року по 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 26.12.2014року по 31.12.2015року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнооов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.12.2014 року по 31.12.2015 року, за результатами вказаної перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 19.07.2016р. за №385/05-19-14-01/39569472.

Згідно висновків атку перевірки встановлені порушення п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015рік на загальну суму 4 762 293грн.; п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ, п.п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2015рік на загальну суму 5 294 758,95грн., у тому числі за квітень 2015року - 28 354,67грн., за червень 2015року - 45 780,80грн., за липень 2015року - 1 952 838,21грн., за серпень 2015року - 598 210,55грн., за вересень 2015року - 1 308 651,85грн., за жовтень 2015року - 238 573,19грн., за листопад 2015року - 560 760,56грн., за грудень 2015року - 561 589,12грн.

За висновками акту перевірки податковим органом винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 10.08.2016року за №0000391401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4 762 293грн. та від 10.08.2016року за №0000381401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 294 759грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 1 323 690грн.

Позивач не погоджується з даними висновками та податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу, вважає, що письмові докази у вигляді первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ «Багам Трейд», ТОВ «Продреліз», ТОВ «Нортон-Трейд», ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_4», ТОВ «Бландвейн», ТОВ «Фрі-Трейд», ТОВ «Трейдмікс», ТОВ «Дівайт-Компані», ТОВ «ОСОБА_1 - А», ТОВ «Лаярд», та з контрагентами-покупцями ТОВ «ОСОБА_5 Україна», ПП «Інстал», ТОВ «ОСОБА_6 групп», ТОВ «Сателлит», ТОВ «Грейн Комодітіз», здійснення транспортних послуг з контрагентами - постачальниками ТОВ «Селена Лайф», ТОВ «Стимоіл-Компані», ТОВ «Стріла-Трейд» спростовують висновки податкового органу стосовно безпідставного документального оформлення нереальних (безтоварних) операцій з придбання продукції/робіт, послуг.

З огляду на зазначене, вважає доводи податкового органу, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність понесених витрат для здійснення відповідних господарських операцій, тільки припущенням контролюючого органу, яке не грунтується на фактичних обставинах справи.

З урахуванням реальності здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ «Багам Трейд», ТОВ «Продреліз», ТОВ «Нортон-Трейд», ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_4», ТОВ «Бландвейн», ТОВ «Фрі-Трейд», ТОВ «Трейдмікс», ТОВ «Дівайт-Компані», ТОВ «ОСОБА_1 - А», ТОВ «Лаярд», позивач зазначає про правомірність не віднесення сум податку на додану вартість в якості податкових зобов'язань у спірних податкових періодах посилаючись на приписи п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими передбачено, що тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути позов за його відсутності, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували, в матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що згідно висновків атку перевірки від 19.07.2016р. за №385/05-19-14-01/39569472 встановлені наступні порушення: п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015рік на загальну суму 4 762 293грн.; п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ, п.п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2015рік на загальну суму 5 294 758,95грн., у тому числі за квітень 2015року - 28 354,67грн., за червень 2015року - 45 780,80грн., за липень 2015року - 1 952 838,21грн., за серпень 2015року - 598 210,55грн., за вересень 2015року - 1 308 651,85грн., за жовтень 2015року - 238 573,19грн., за листопад 2015року - 560 760,56грн., за грудень 2015року - 561 589,12грн. Зазначив, що перевіркою встановлено дефектність у складанні первинних документів, що наданні позивачем в якості підтвердження господарських операцій.

Виходячи з сукупності обставин, викладених в акті перевірки, перевіркою встановлено неможливість здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ «Багам Трейд», ТОВ «Продреліз», ТОВ «Нортон-Трейд», ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_4», ТОВ «Бландвейн», ТОВ «Фрі-Трейд», ТОВ «Трейдмікс», ТОВ «Дівайт-Компані», ТОВ «ОСОБА_1 - А», ТОВ «Лаярд» та здійснення транспортних послуг з контрагентами - постачальниками ТОВ «Селена Лайф», ТОВ «Стимоіл-Компані», ТОВ «Стріла-Трейд», у зв'язку з чим позивачем було здійснено документальне оформлення операцій, які фактично не відбулися в межах господарської діяльності особи, з метою отримання податкової вигоди у вигляді зменшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток за спірні періоди. З урахуванням того, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ «Багам Трейд», ТОВ «Продреліз», ТОВ «Нортон-Трейд», ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_4», ТОВ «Бландвейн», ТОВ «Фрі-Трейд», ТОВ «Трейдмікс», ТОВ «Дівайт-Компані», ТОВ «ОСОБА_1 - А», ТОВ «Лаярд» з придбання зернових культур, це унеможливлює встановлення походження товару. Разом з тим, відповідно до вимог п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників. Отже, у зв'язку з неможливістю встановлення походження товару та можливого його придбання позивачем у сільськогосподарських підприємств - виробників, до позивача не застосовуються приписи п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання зернових культур контрагентам-покупцям ТОВ «ОСОБА_5 Україна», ПП «Інстал», ТОВ «ОСОБА_6 групп», ТОВ «Сателлит», ТОВ «Грейн Комодітіз».

В судовому засіданні представники відповідача, просили відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників відповідача, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сетарі», зареєстрований в якості юридичної особи з 26.12.2014року (87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд.116а, офіс 72), зареєстрований платником податку на додану вартість, що не є спірним в даній справі.

Відповідач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Судом встановлено, що з 30.06.2016року по 12.07.2016року відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питаннь дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.12.2014 року по 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 26.12.2014 року по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнооов'язкове державне соціальне страхування за період з 26.12.2014року по 31.12.2015року, за результатами вказаної перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 19.07.2016р. за №385/05-19-14-01/39569472.

Згідно висновків атку перевірки встановлені порушення п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015рік на загальну суму 4 762 293грн.; п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ, п.п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2015рік на загальну суму 5 294 758,95грн., у тому числі за квітень 2015року - 28 354,67грн., за червень 2015року - 45 780,80грн., за липень 2015року - 1 952 838,21грн., за серпень 2015року - 598 210,55грн., за вересень 2015року - 1 308 651,85грн., за жовтень 2015року - 238 573,19грн., за листопад 2015року - 560 760,56грн., за грудень 2015року - 561 589,12грн.

За висновками акту перевірки податковим органом винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 10.08.2016року за №0000391401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4 762 293грн. та від 10.08.2016року за №0000381401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 294 759грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 1 323 690грн.

Судом встановлено, що за Договором №1015-8 від 25.10.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеним між позивачем та ТОВ «Багам Трейд» (код ЄДРПОУ 39864401), позивачем було придбано соняшник у кількості 170 тон на суму 1345000,00 грн. (т.1 арк.с.137).

За Договором №1115-4 від 29.10.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеним між позивачем та ТОВ «Багам Трейд» (код ЄДРПОУ 39864401), позивачем було придбано соняшник у кількості 200 тон на суму 1600000,00 грн., та пшеницю у кількості 500 тон на суму 1825000 грн.(т.1 арк.с.138).

Згідно з умовами вищезазначеного Договру позивачем були отримані видаткові накладні (т.4 арк.с.97-121).

Розрахунки за вищезазначеними договорами були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №1215-3 від 01.12.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеним між позивачем та ТОВ «Продреліз», позивачем було придбано соняшник у кількості 100 тон на суму 850000 грн. та пшеницю 2 класу у кількості 100 тон на суму 369000 грн.(т.6 арк.с.118).

Згідно з умовами вищезазначеного Договру позивачем були отримані видаткові накладні (т.3 арк.с.165-172).

Розрахунки за вищезазначеним договором були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №1215-1 від 01.09.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеному між позивачем та ТОВ «Нортон - Трейд», позивачем придбано соняшник у кількості 75 тон на суму 585000 грн. та пшеницю у кількості 115 тон на суму 340400 грн.(т.1 арк.с.178).

Згідно з умовами вищезазначеного Договору позивачем були отримані видаткові накладні (т.3 арк.с.92-96).

Розрахунки за вищезазначеним договором були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №1015-1 від 01.10.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеному між позивачем та ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_4», позивачем придбано соняшник у кількості 55 тон на суму 425150 грн. та пшеницю у кількості 110 тон на суму 363000 грн.(т.6 арк.с.119).

Згідно з умовами вищезазначеного Договору позивачем були отримані видаткові накладні (т.3 арк.с.216-222).

Розрахунки за вищезазначеним договором були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №0915-5 від 15.09.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеному між позивачем та ТОВ «Бландвейн», позивачем було придбано соняшник у кількості 240 тон на суму 1550400 грн та пшеницю у кількості 490 тон на суму 1470000 грн.(т.1 арк.с.136)

Згідно з умовами вищезазначеного Договору позивачем були отримані видаткові накладні (т.3 арк.с.227-239).

озрахунки за вищезазначеним договором були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №0715-2 від 01.07.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеному між позивачем та ТОВ «Фрі - Трейд», позивачем було придбано пшеницю у кількості 950 тон на суму 3087500 грн.(т.6 арк.с.120).

За Договором №0915-3 від 01.09.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеному між позивачем та ТОВ «Фрі - Трейд», позивачем було придбано пшеницю у кількості 720 тон на суму 2167200 грн. та соняшник у розмірі 85 тон на суму 562700 грн.

Згідно з умовами вищезазначених Договрів позивачем були отримані видаткові накладні (т.3 арк.с.240-250, т.4 арк.с.1-7).

Розрахунки за вищезазначеними договорами були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №0815-5 від 07.08.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеному між позивачем та ТОВ «Трейдмікс», позивачем було придбано ячмінь у кількості 170 тон на суму 527000 грн. та пшеницю у кількості 120 тон на суму 320000 грн.(т.1 арк.с.131)

Згідно з умовами вищезазначеного Договору позивачем були отримані видаткові накладні (т.3 арк.с.154-156).

Розрахунки за вищезазначеним договором були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №0715-3 від 01.07.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеному між позивачем та ТОВ «Дівайт - Компані», позивачем було придбано пшеницю у кількості 1750 тон на суму 5635000 грн.(т.6 арк.с.121).

Згідно з умовами вищезазначеного Договору позивачем були отримані видаткові накладні (т.3 арк.с.181-195).

Розрахунки за вищезазначеним договором були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №0615-1 від 29.06.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладеному між позивачем та ТОВ «Аризона-А», позивачем було придбано пшеницю у кількості 450 тон на суму 1336500 грн.(т.1 арк.с.129).

Згідно з умовами вищезазначеного Договору позивачем були отримані видаткові накладні (т.3 арк.с.225-226).

Розрахунки за вищезазначеним договором були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №0815-7 від 01.08.2015року купівлі - продажу сільськогосподарської продукції, укладений між позивачем та ТОВ «Лаярд», позивачем було придбано пшеницю у кількості 350 тон на суму 1071000 грн. та ячмінь у кількості 70 тон на суму 217000 грн.(т.2 арк.с.89).

Згідно з умовами вищезазначеного Договору позивачем були отримані видаткові накладні (т.3 арк.с.159-164).

Розрахунки за вищезазначеним договором були здійснені сторонами в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 арк.с.38-153).

За Договором №0815-1 від 01.08.2015року про надання транспортних послуг, укладених між позивачем та ТОВ «Селена Лайф» (код ЄДРПОУ 39772300), позивачу було надано транспортні послуги на суму 300154,25 грн. (т.1 арк.с.175), що підтверджується податковою накладною від 11.08.2015 №16 на суму ПДВ - 60030,85 грн., товарно-транспортними накладними (т.2 арк.с. 124-135, 150-160, 172-175, 177-181) та актом здачі - приймання робіт (т.4 арк.с.134).

За Договором №39 від 01.07.2015року про надання транспортних послуг з перевезення пшениці, укладеному між позивачем та ТОВ «Стимоіл-Компані» (код ЄДРПОУ 39829000), позивачу було надано транспортні послуги загальною вартістю 275000 грн.(т.6 арк.с.122), що підтверджується податковою накладною від 29.08.2015 №34 на суму ПДВ - 45586 грн., товарно-транспортними накладними (т.2 арк.с. 108-111, 136-149) та актом здачі - приймання робіт (т.4 арк.с.133).

За Договором №0815-9 від 27.08.2015року про надання транспортних послуг з перевезення пшениці, укладеному між позивачем та ТОВ «Стимоіл-Компані» (код ЄДРПОУ 39829000), позивачу було надано транспортні послуги загальною вартістю 175000 грн.(т.1 арк.с.177), що підтверджується податковою накладною від 28.08.2015 №33 на суму ПДВ - 29199,50 грн., товарно-транспортними накладними (т.2 арк.с. 108-111, 136-149) та актом здачі - приймання робіт (т.4 арк.с.132).

За Договором №26 від 16.04.2015 року про надання транспортних послуг з перевезення пшениці, укладеному між позивачем та ТОВ «Стріла - Трейд» (код ЄДРПОУ 39633301), позивачу було надано транспортні послуги загальною вартістю 175000 грн.(т.1 арк.с.174), що підтверджується податковою накладною від 18.04.2015 №51 на суму ПДВ - 28354,67 грн., товарно-транспортними накладними (т.2 арк.с. 92, 96, 161-171, 176) та актом здачі - приймання робіт (т.4 арк.с.139).

Суму витрат, понесених на придбання товарів/послуг від контрагентів - постачальників за вищезазначеними договорами позивачем було включено до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкту оподаткування у податковій звітності за відповідні податкові періоди, що не є спірним у справі.

Відповідно до статі 134.1.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897, у рядку 02 відображається фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку чи міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 2090 або 2095 Звіту про фінансові результати, затверджено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»).

Відповідно до Звіту про фінансові результати ТОВ «Сетарі» за 2015 рік у показнику «Фінансовий результат до оподаткування» (рядок 2090) відображено прибуток до оподаткування, який визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях (п. 3.22 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433).

З акту перевірки вбачається, що позивачем завищено витрати, що вплинули на формування показнику «Фінансовий результат до оподаткування» (рядок 2090) у 2015 році:

- у рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) - 25641330,64 грн. (придбання сільськогосподарської продукції);

- у рядку 2180 Звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати» - 815855,08 грн.(отримання транспортних послуг);

У зв'язку з чим, занижено податок на прибуток на 4762293 грн. (26457186 грн. (25641331 грн. + 815855 грн.) *18%.

Суд не погоджується з даними висновками податкового органу на підставі наступного.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що позивачем в порушення вищенаведених норм Податкового кодексу України до складу витрат віднесено витрати з отримання товарів/послуг від контрагентів-постачальників, яки мали нереальний характер.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та контрагентами-постачальниками стали дефектність заповнення первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, зокрема, не завірення печаткою підприємства договорів на придбання сільськогосподарської продукції, у видаткових накладних відсутній підпис та відбиток печатки сторони, що відвантажила товар та сторони, яка отримала товар, деякі договори не підписані постачальниками, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутній підпис виконавця та його печатка, наявність дефектів у товарно-транспортних накладних, а також наявність податкової інформації від 25.11.2015року за №4589/12-14-15-01/21 щодо взаємовідносин ТОВ «Стимоіл-Компані» з ТОВ «Фокс Трейд», відповідно до якої директор надав пояснення, що зареєстрував підприємство за винагороду, фактичну діяльність ніколи не здійснював.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, відповідачем не наведено.

Крім того, позивачем надані суду оригінали первинних документів, що свідчать про здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками, зокрема, укладені договори, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні, в яких наявні всі обов'язкові реквізити для визнання зазначених документів первинними, а саме, наявні підписи сторін на договорах, засвідчені печатками підприємств, та підписи, завірені печатками підприємств в актах здачі-приймання робіт, видаткових накладних, тощо.

Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче податкове законодавство, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

Отже, висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами.

Стосовно посилання відповідача на те, що товарно-транспортні накладні, які були надані позивачем для перевірки, складені з порушенням вимог діючого законодавства, суд зазначає, що дані документи ніяким чином не впливають на формування платником податку витрат відповідно до норм Податкового кодексу України, та не свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій.

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.

Суд також зазначає, що податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.

З огляду на зазначене позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2016року за №0000391401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4 762 293грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2016року за №0000381401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 294 759грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 1 323 690грн., суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що з урахуванням того, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ «Багам Трейд», ТОВ «Продреліз», ТОВ «Нортон-Трейд», ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_4», ТОВ «Бландвейн», ТОВ «Фрі-Трейд», ТОВ «Трейдмікс», ТОВ «Дівайт-Компані», ТОВ «ОСОБА_1 - А», ТОВ «Лаярд» з придбання зернових культур, це унеможливлює встановлення походження товару, який в подальшому був поставлений на адресу контрагентів-покупців ТОВ «ОСОБА_5 Україна», ПП «Інстал», ТОВ «ОСОБА_6 групп», ТОВ «Сателлит», ТОВ «Грейн Комодітіз» та міг бути придбаний у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Суд критично оцінює зазначені доводи податкового органу, оскільки попередніми висновками суду були спростовані посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях з контрагентами - постачальниками, що дає змогу встановити походження товару (зернових культур) та зробити висновок стосовно його придбання не у сільськогосподарських підприємств - виробників, а саме у ТОВ «Багам Трейд», ТОВ «Продреліз», ТОВ «Нортон-Трейд», ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_4», ТОВ «Бландвейн», ТОВ «Фрі-Трейд», ТОВ «Трейдмікс», ТОВ «Дівайт-Компані», ТОВ «ОСОБА_1 - А», ТОВ «Лаярд».

Судом встановлено, що згідно Договору від 05.09.2015року за №28131, укладеному між позивачем та ТОВ «ОСОБА_5 Україна», за яким позивачем поставлено на адресу покупця українську пшеницю та фуражну пшеницю (т.2 арк.с.19-20).

За Договором від 05.09.2015року за №28130, укладеному між позивачем та ТОВ «ОСОБА_5 Україна», позивачем поставлено на адресу покупця українську пшеницю (т.2 арк.с.17-18).

В підтвердження виконання зазначених договорів позивачем були виписані на адресу покупця видаткові накладні (т.4 арк.с.8-47).

За Договором від 19.11.2015року за №1911-4, укладеному між позивачем та ПП «Інстал», позивачем було поставлено на адресу покупця пшеницю, з урахуванням специфікацій до договору (т.1 арк.с.170-172).

В підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були виписані на адресу покупця видаткові накладні (т.3 арк.с.196-202).

За Договором від 17.07.2015року за №321/30-15, укладеному між позивачем та ТОВ «ОСОБА_6 групп», позивачем було поставлено на адресу покупця пшеницю та ячмінь, з урахуванням специфікацій до договору (т.1 арк.с.152-156).

В підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були виписані на адресу покупця видаткові накладні (т.3 арк.с.175-180, т.4 арк.с.122-128).

За Договорами від 01.09.2015року за №Р40018, від 23.12.2015року за №Р40934, від 22.09.2015року за №Р40253, від 24.12.2015року за №Р40945, від 12.10.2015року за №Р40467, від 10.12.2015року за №Р40870, від 05.11.2015року за №Р40668, укладених між позивачем та ТОВ «Сателліт», позивачем було поставлено на адресу покупця насіння соняшника українського походження (т.2 арк.с.75-88).

В підтвердження виконання зазначених договорів позивачем були виписані на адресу покупця видаткові накладні (т.4 арк.с. 48-91, 129).

За Договором від 02.11.2015року за №55/30-15, укладеному між позивачем та ТОВ «Грейн Комодітіз», позивачем було поставлено на адресу покупця насіння соняшника (т.1 арк.с.145).

В підтвердження виконання зазначеного договору позивачем були виписані на адресу покупця видаткові накладні (т.3 арк.с.212-215).

Згідно п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, норми статті 199 цього Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що між сторонами не має спору стосовно не віднесення придбаної та ралізованої сільськогосподарської продукції товарній позиції 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивачем не відображено у податкових зобов'язаннях у вересні 2015 року реалізацію зернових культур ТОВ «ОСОБА_5 Україна» за договорами від 05.09.2015року за №28131, 28130.

Оскільки опрації з реалізації зернових культур ТОВ «ОСОБА_5 Україна» за договорами від 05.09.2015 року за №28131, 28130 підпадають під дію пункту 15І підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, то зазначені опрації тимчасово до 31 грудня 2017 року включно звільнені від оподаткування податком на додану вартість, а тому не відображення зазначеної реалізації не призводить до нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у вересні 2015 року.

Стосовно висновків акту перевірки щодо завищення податкового кредиту позивачем на 163 171,02 грн. в порушення п.п. «в» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України відносно придбання транспортних послуг, суд зазначає, що первинними документами позивачем було підтверджено здійснення господарських операцій з одержання транспортних послуг від контрагентів - постачальників ТОВ «Селена Лайф», ТОВ «Стимоіл-Компані», ТОВ «Стріла-Трейд» на суму 815855,08 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 163 171,02грн.

Суд, дослідивши податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді дійшов висновку, що вони оформлені згідно з нормами статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014 року.

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним було включено до складу податкового кредиту у відповідному податковому періоді та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за вказаний період, що не заперечується актом перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання,чи документ, що свідчить про суми доходу,нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами та доповненнями (далі Закону № 996- ХІV) встановлено, що дії цього Закону № 996- ХІV поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Ст.3 Закону № 996-ХІV встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ст.1 Закону № 996- ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Ст. 4 Закону № 996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі Положення № 88).

Згідно з п.2.4 ст. 2 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що «…підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.…».

Відповідно до ст.8 розділу ІІІ Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, судом були спростовані посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють Платника податків про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинна на момент здійснення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Вимога щодо реальних змiн майнового стану платника податкiв як обов'язкова ознака господарської операцiї кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Суд вказує, на те, що відповідачем не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача. Під час перевірки позивача відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - постачальниками.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, фактично здійснений і підтверджений складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), В«БулвесВ» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.

Отже, висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами.

Водночас, Акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підставі припущень. Доказів на обґрунтування позиції про неможливість здійснення господарських операцій у спірному періоді позивачем з контрагентами-постачальниками податковим органом не надано.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентами - постачальниками за спірний період не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Разом з тим, суд погоджується з висновками акту перевірки щодо завищення податкового кредиту позивачем на 1222грн. в порушення п.п. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України відносно придбання транспортних послуг у ТОВ «Компанія-Камєлот» за липень 2015року, оскільки а ні під час проведення перевірки позивача, а ні під час судового розгляду справи позивачем не були надані первинні документи, що підтверджують отримання транспортних послуг від ТОВ «Компанія-Камєлот», такі як договір про надання послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийняття наданих послуг, тощо.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.08.2016року за №0000381401, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 222грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 305,50грн., винесено контролюючим органом правомірно, отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетарі» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2016року за №0000391401, від 10.08.2016року за №0000381401 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.08.2016року за №0000391401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4 762 293грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.08.2016року за №0000381401, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 293 537грн., та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 323 384,50грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетарі» судові витрати в розмірі 170 677 (сто сімдесят тисяч шістсот сімдесят сім)грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30.11.2016 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.12.2016 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.