Постанова

від 05.10.2016 по справі 808/2034/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року о/об 15 год. 42 хв. Справа № 808/2034/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності № 97 від 15.08.2016 року)

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» (далі - позивач) до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012202 від 26 січня 2016 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області за результатами складеного ОСОБА_2 № 153/08-29-22-0208/31616053 від 25 грудня 2015 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «СТАРКВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 39684969), їх реальності повноти відображення в обліку за період червень-липень 2015 року, було винесене податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, від 26 січня 2016 року за платежем податку на додану вартість на суму - 1 092 903 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» вважає податкове повідомлення-рішення №0000012202 від 26 січня 2016 року протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд адміністративний позов задовольнити та скасування податкове повідомлення рішення №0000012202 від 26 січня 2016 року.

Представник відповідача у судове засідання 05 жовтня 2016 року не прибув, однак проти позову заперечує, з підстав викладених у письмових запереченнях наданих 05 жовтня 2016 року. Зазначає, що згідно наданих ТОВ «Вневідомча охорона» первинних документів, які висвітлюють взаємовідносини з ТОВ «Старквест» (ЄДРПОУ 39684969) встановлено наступне: між Позивачем та його контрагентом укладено договір № 8174 від 30 червня 2015 року, місце укладання м. Донецьк. Відповідно до пункту 4.1 договору зазначено: «доставка товара осуществляется продавцом в течении трех рабочих с момента получения заявки, по адресу: Донецкая область, г. Донецк, ул. Бессарабская, 27 в». При цьому зазначає, що з серпня 2014, як Донецька так і Луганська області це зони бойових дій і переміщення товару з міста Луганська та міста Сум не було можливим. Документи, які б підтверджували транспортування товару від продавців до покупця не надані, також не надано доказів фактичної прийомки товарів від постачальника (довіреностей на отримання товарів, карток складського обліку, прибуткових накладних). Також, за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «Старквест» у червні та липні 2015 року надано широкий спектр послуг та здійснено реалізацію значного асортименту різносортних та різнопланових товарів при відсутності придбання будь-якого товару. Тобто, згідно даних ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ «Старквест» за червень та липень 2015 року товарів, по яких підприємством задекларовано реалізацію, тобто встановлено факти підміни номенклатури придбаного та реалізацію товару. Враховуючи вищенаведене в червні та липні 2015 ТОВ «Старквест» встановлено формування штучних податкових зобов'язань з метою надання податкової вигоди контрагентам-покупцям та формування ними штучного податкового кредиту, що призводить до заниження їх податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

В судове засідання представник відповідача не прибув, причин суду не повідомив.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 05 жовтня 2016 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» зареєстрована, як юридична особа 05 вересня 2016 року, за адресою: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 39, ідентифікаційний код 31616053.

Так, на підставі направлення № 624 від 14 грудня 2015 року, виданого ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, ОСОБА_3, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), та відповідно до наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 14 грудня 2015 року №708 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» (код ЄДРПОУ 31616053), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «СТАРКВЕСТ» (ЄДРПОУ 39684969) їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень, липень 2015 року.

Перевірка проводилась з 14 грудня 2015 року по 18 грудня 2015 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено ОСОБА_2 №153/08-29-22-0208/31616053 від 25 грудня 2015 року «Про результати документальної позапланової заїзної перевірки ТОВ «Вневідомча охорона» код -ДРПОУ 31616053, з питань дотримання вимог задаткового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «СТАРКВЕСТ» (ЄДРПОУ 39684969) їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень, липень 2015 року.

ОСОБА_2 перевірки встановлено порушення пункту 14.1.36 пункту 14.1.181 статі 14 пункту 198.3, статті 198, пункту 200.1. статті 200 пункту 201.10 статті 201 ПК України, Наказу №966 від 23 вересня 2014 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» ТОВ «Вневідомча охорона» завищено податковий на суму ПДВ 728 602 грн. сформований від ТОВ «Старквест» (ЄДРПОУ 39684969) у т.ч. по періодам за: червень 2015 року на суму 355 140 грн.; липень 2015 року на суму 373 462 грн., що призвело до:

-заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18) за червень 2015 року на суму 355 140 грн., за липень 2015 року на суму 373 462 грн.

-заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду р.18-р.21) (р.25) за червень 2015 року на суму 355 140 грн., за липень 2015 року на суму 373 462 грн.

Так, позивачем 15 січня 2016 року надано до податкового органу заперечення на ОСОБА_2 перевірки вих. №3, відповідно до яких позивач просив відмінити ОСОБА_2 виїзної позапланової документальної перевірки №153/08-29-22-0208/31616053 від 25 грудня 2015 року.

21 січня 2016 року податковим органом розглянуто заперечення позивача та надано відповідь про те, що висновок ОСОБА_2 перевірки №153/08-29-22-0208/31616053 від 25 грудня 2015 року відповідає вимогам чинного законодавства.

26 січня 2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» збільшили суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 728602,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 364301,00 грн.

Не погодившись з такими діями податкового органу Товариство з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» звернулося до суду з адміністративний позовом.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає податкове повідомлення-рішення, необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

30 червня 2015 року між ТОВ «Старквест», як продавцем з однієї сторони та ТОВ «Вневідомча охорона», як покупець з іншої сторони укладено договір №8174, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти й сплатити за товар (матеріали електро-технічного призначення) найменування, кількість та ціна яких зазначена у товарних накладних.

На виконання умов договору позивачем до суду надано:

- видаткову накладну № 8349 від 30 червня 2015 року; видаткову накладну № 8934 від 31 липня 2015 року;

- податкову накладну № 8349 від 30 червня 2015 року; податкову накладну № 8934 від 31 липня 2015 року;

- платіжні доручення: №450 від 16 липня 2015 року; №449 від 16 липня 2015 рок; №489 від 31 липня 2015 року; №485 від 31 липня 2015 року; №486 від 31 липня 2015 року; №487 від 31 липня 2015 року; №488 від 31 липня 2015 року; №508 від 13 серпня 2015 року; №509 від 13 серпня 2015 року; №520 від 19 серпня 2015 року; №522 від 19 серпня 2015 року; №521 від 19 серпня 2015 року; №539 від 26 серпня 2015 року; №540 від 26 серпня 2015 року; №546 від 31 серпня 2015 року; №547 від 31 серпня 2015 року; №545 від 31 серпня 2015 року; №552 від 31 серпня 2015 року; №550 від 31 серпня 2015 року; №549 від 31 серпня 2015 року; №548 від 31 серпня 2015 року; №551 від 31 серпня 2015 року;

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних за червень-липень 2015 року;

- копії сертифікатів відповідності UA1.018.0100409-14; UA 1.018.0100366-14 з додатками; UA1.018.0100431-14; С- UA.ПБ04.В.01625 з додатками;

- додаткову угоду до договору №8174 від 30 червня 2015 року;

- товарно-транспортні накладні від 30 червня 2015 року та 31 липня 2015 року;

- копії відомостей обліку видачі обладнання під звіт за червень, липень 2015 року;

- роздруківку рахунку 201 за червень-липень 2015 року яка свідчить про оприбуткування обладнання та переброс його на рахунок 91 (потреби підприємства);

- паспорти на обладнання.

Відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нікчемності правочинів між ТОВ «Старквест» та ТОВ «Вневідомча охорона».

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Отже, відповідачем не надано доказів неможливості здійснення реальності операцій між позивачем та його прямим контрагентом - ТОВ «Старквест».

З урахуванням наведеного, відповідачем не спростовано у суді факт реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та ТОВ «Старквест».

Відповідачем також не надано до суду ані рішень про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (актів тощо), ані інформації про оскарження такого анулювання свідоцтва та результатів такого оскарження щодо ТОВ «Старквест».

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, необґрунтованим, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

1. Відповідно до статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Досліджені судом докази доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарської операції з ТОВ «Старквест».

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Надані позивачем до суду докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» своїх зобов'язань, реальне здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як з'ясовано судом, позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

З наданих позивачем документів вбачається використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» товарів, отриманих від його контрагента, у подальшій своїй господарській діяльності.

Отже, досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків підтверджують здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Старквест».

Тобто, документально підтверджено формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Старквест».

2. Щодо реальності вчинених операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» та ТОВ «Старквест» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач посилається на те, що з серпня 2014, як Донецька так і Луганська області це зони бойових дій і переміщення товару з міста Луганська та міста Сум не було можливим. Документи, яки б підтверджували транспортування товару від продавців до покупця не надані, також не надано доказів фактичної прийомки товарів від постачальника (довіреностей на отримання товарів, карток складського обліку, прибуткових накладних). Також, за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «Старквест» у червні та липні 2015 року надано широкий спектр послуг та здійснено реалізацію значного асортименту різносортних та різнопланових товарів при відсутності придбання будь-якого товару. Тобто, згідно даних ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ «Старквест» за червень та липень 2015 року товарів, по яких підприємством задекларовано реалізацію, тобто встановлено факти підміни номенклатури придбаного та реалізацію товару.

Відповідач вказує на те, що в червні та липні 2015 ТОВ «Старквест» встановлено формування штучних податкових зобов'язань з метою надання податкової вигоди контрагентам-покупцям та формування ними штучного податкового кредиту, що призводить до заниження їх податкових зобов'язань по податку на додану вартість

Однак з цього приводу суд зазначає, що Податковий кодекс України для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Як видно з акту перевірки відповідачем досліджені первинні документи, які підтверджують постачання товару від ТОВ «Старквест»: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, що підтверджують переміщення грошових коштів з рахунків платника податку.

Вказані ж в ОСОБА_2 висновки стосовно формування штучних податкових зобов'язань, з метою надання податкової вигоди є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності належних та допустимих доказів, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що зміст угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Старквест», не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Податковим органом не доведено, а судом також не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Отже, зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та позбавлення права бюджетного відшкодування.

Як зазначено у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. […] Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено у пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

Як зазначено у пункті 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У пункті 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 201.8. статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У пункті 188.1 статті 188 Податкового кодексу України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Досліджені судом податкові накладні виписані ТОВ «Старквест» з урахуванням інших документів, обставин здійснених позивачем операцій надають право Товариству з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» на формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів про те, що підприємницька діяльність ТОВ «Старквест» припинена або у нього анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день виписки податкових накладних за операціями з постачання товарів, робіт/послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «вневідомча охорона».

Тобто, відповідачем не спростовано можливість виписувати ТОВ «Старквест» податкових накладних.

У той же час, позивачем надано до суду податкові накладні, виписані ТОВ «Старквест» та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Наведені обставини спростовують факт заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18) за червень 2015 року на суму 355 140 грн., за липень 2015 року на суму 373 462 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду р.18-р.21) (р.25) за червень 2015 року на суму 355 140 грн., за липень 2015 року на суму 373 462 грн.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» податкового законодавства України, як то зазначено в ОСОБА_2 перевірки №153/08-29-22-0208/31616053 від 25 грудня 2015 року.

Отже, нарахування податкового зобов'язання, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

З урахуванням приписів частини 3 статті 2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 03 серпня 2015 року, прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у частині 6 статті 19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1, від 26 січня 2016 року, докази позивача не спростовані, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 71, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012202 від 26 січня 2016 року за платежем податок на додану вартість у сумі 1 092 903,00 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 16 393 (шістнадцяти тисяч триста дев'яносто трьох) гривень 55 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов