КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11782/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.
при секретарі Рафальській І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрпромвпровадження до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ НВП Укрпромвпровадження звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 лютого 2015 № 10526552209.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ НВП Укрпромвпровадження (код ЄДРПОУ 35141676) зареєстровано Головним управлінням юстиції у м. Києві від 22 травня 2007 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 10701020000028237. Взято на податковий облік в органах ДПС від 18 червня 2007 року № 45116. Згідно з реєстраційними даними основними видами діяльності позивача визначено: 46.90 неспеціалізовану оптову торгівлю.
У період з 08 грудня 2014 року по 26 грудня 2014 року на підставі наказу від 08 грудня 2014 року № 3764 та направлень від 08 грудня 2014 року №№ 2930/26552209, 2929/26552209 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Укрпромвпровадження (код за ЄДРПОУ 35141676) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ БА СТОЛИЦЯ (код ЄДРПОУ 39178652) за червень, серпень 2014 року, ТОВ НЕВІЯ (код ЄДРПОУ 39180965) за липень-серпень 2014 року, ПАТ СТАЛЬ (код ЄДРПОУ 13386478) за червень 2014 року, ПП СТРІКС (код ЄДРПОУ 38996759) за червень, вересень 2014 року, ПП ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АМАДА (код ЄДРПОУ 38870131) за червень 2014 року, ТОВ СПЕЦКОНСАЛТ (код ЄДРПОУ 38518156) за червень 2014 року, ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРАЙС , код ЄДРПОУ 38489192 за травень 2014 року, ТОВ НВП ПЛАСТОПОЛІМЕР (код ЄДРПОУ 25135942) за травень 2014 року, ТОВ СЕФТ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 38923544) за квітень 2014 року, ТОВ Мастер-Кабель Україна (код ЄДРПОУ 37841178) за серпень 2014 року, ТОВ Евентис (код ЄДРПОУ 38489260) за квітень 2014 року, ТОВ Інтро Груп (код ЄДРПОУ 38488873) за травень-грудень 2013 року.
Під час перевірки відповідачем виявлено наступні порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 275 5-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 189 098 грн., а саме: за травень 2014 року на суму ПДВ 17 086 грн., за червень 2014 року на суму ПДВ 30 348 грн., за серпень 2014 року на суму ПДВ 141 664 грн.
На підставі акту перевірки від 13 січня 2015 року № 10/26-55-22-09/35141676 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми Р від 02 лютого 2015 року № 10526552209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 283 647 грн. (189 098грн. - основний платіж, 94 549 грн. - штрафні санкції).
За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки та оскаржувані рішення залишені без змін.
Вважаючи протиправним зазначене податкове повідомлення-рішення, а відтак таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача, як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком з огляду на наступне.
Згідно до п. п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України - витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу.
Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно до п. 138.8. ст. 138 ПК України - собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.
Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу стосовно того, що операції, проведені ТОВ НВП Укрпромвпровадження (код за ЄДРПОУ 35141676) пов'язані з оформленням документів на придбання товарів від підприємств, що мають ознаки фіктивної діяльності та підприємств, які перебувають у зоні проведення АТО та на тимчасово окупованих територіях (АРК КРИМ) - ТОВ Мастер-Кабель Україна (код за ЄДРПОУ 37841178). ПАТ Сталь (код та ЄРПОУ 13386478). ТОВ НВП ПЛАСТОПОЛІМЕР (код за ЄДРПОУ 25135942) не мають економічного змісту та мають ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, вказані висновки є помилковими.
Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ Мастер-Кабель Україна судом встановлено, що вказане товариство має свій власний сайт в мережі Інтернет http://master- cable.com.ua, на якому міститься інформація як про нього, так про його продукцію. Наявність діючого сайту підприємства підтверджує факт здійснення ним реальної господарської діяльності. ТОВ Мастер-Кабель Україна надіслало позивачеві листа б/н, б/д у якому повідомило про функціонування своїх складів для відвантаження продукції: у місті Києві (вул. Сирецька, 25-а, згідно договору оренди від 26 грудня 2014 № 14 з ТОВ Джей Пі Фуд Сеплай); м. Хмельницькому (вул. Маршала Красовського, 17, згідно договору оренди від 01 квітня 2015 року № 0904-1 з ФОП ОСОБА_2.); с. Люцерна, Вольнянського району, Запорізької області (АДРЕСА_1, згідно договору оренди від 01 січня 2015 року № 14 з ПрАТ Запоріжметалоптторг ).
Також ТОВ Мастер-Кабель Україна повідомило позивача листом (копія наявна у матеріалах справи) про те, що підприємство змінило місцезнаходження і тепер знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Білопольський шлях, 16. ТОВ Мастер-Кабель Україна надало відповідні підтверджуючі документи:
- протокол загальних зборів учасників ТОВ Мастер-Кабель Україна від 16 червня 2015 року № 25;
- зміни до статуту ТОВ Мастер-Кабель Україна , зареєстровані 26 червня 2015 року;
- витяг з реєстру платників ПДВ від 15 липня 2015 року.
Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.
Крім того, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі № 821/1181/15-а, судом було встановлено реальність здійснення господарських операцій між ПП Електро Вєк та ТОВ Мастер-Кабель Україна за серпень 2014 (період аналогічний періоду взаємовідносин у даній справі). У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі № 805/1848/15-а суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року у розмірі 44664 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2014року в розмірі 44664 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Мастер - кабель Україна .
Позивач звернувся з аналогічним запитом до ТОВ НВП Пластополімер з метою підтвердження фінансово-господарських операцій між ТОВ НВГІ Пластополімер та ТОВ НВП Укрпромвпровадження , які не визнаються відповідачем.
ТОВ НВП Пластополімер надало позивачеві листа від 24 липня 2015 року, яким підтвердило реальність та дійсність усіх фінансово-господарських операцій з Позивачем, згідно підписаного акту звірки взаєморозрахунків від 24 липня 2015 року.
Також, ТОВ НВП Пластополімер надало позивачеві копію договору оренди нежилого приміщення від 01 січня 2013 року № 06/13, згідно якого ТОВ НВП Пластополімер орендує виробниче приміщення площею 300 м2 для здійснення господарської діяльності.
Крім того, TOB НВП Пластополімер надіслало позивачеві Баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2014 року, згідно якого первісна вартість основних засобів на кінець звітного періоду становила 10 777 000 грн., а середня кількість працівників - 74 людини, ТОВ НВП Пластополімер має достатньо активів, основних засобів та працівників для здійснення господарської діяльності.
ТОВ НВП Пластополімер має свій власний сайт в мережі Інтернет http://biarminvest.com.ua/index.html (роздруківки з сайту наявна у матеріалах справи на якому міститься інформація як про підприємство так і про його продукцію.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 червня 2015 року у справі № 808/4700/14 зазначив: Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують закупівлю природного газу ТОВ Газтрейдінвест , стрижня фторопластового - у ТОВ НВП Пластополімер та їх використання в господарській діяльності, що є належним підтвердженням реальності проведених позивачем господарських операцій та формування податкового кредиту за операціями з вказаними контрагентами. Посилання відповідача на відсутність декларування ТОВ НВП Пластополімер та сплати останнім до бюджету сум ПДВ у березні 2014 року з огляду на перебування підприємства на території Автономної республіки Крим, якій надано статусу тимчасово окупованої території, також не приймається судом до уваги, зважаючи на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ НВП Пластополімер перебувало на обліку державної податкової інспекції на території Автономної Республіки Крим та на початку березня 2014 року мало господарські відносини з позивачем. На час здійснення вказаної господарської операції території Автономної республіки Крим не було надано статусу тимчасово окупованої території України відповідно до Закону України №1207-VII від 15 квітня 2014 року Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , який набув чинності 27 квітня 2014 року, що свідчить про безпідставність вимог податкового органу в цій частині .
Так само, позивач надав лист від 28 липня 2015 року № 325 від ПАТ Сталь , яким останній підтвердив, що змінило своє місцезнаходження на нове, за межами зони проведення АТО, - Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 54 та підтвердило реальність і дійсність усіх фінансово-господарських взаємовідносин з Позивачем, відображених у акт звірки взаєморозрахунків від 24 липня 2015 року.
ПАТ Сталь має свій власний сайт в мережі Інтернет http://paostal.com (роздруківки з сайту копія наявна у матеріалах справи), на якому міститься інформація як про саме підприємство так і про його продукцію. ПАТ Сталь , як акціонерне товариство, розміщувало інформацію про себе, як про емітента цінних паперів у офіційному друкованому виданні НКЦПФР - Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Зокрема, у випуску Відомостей Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13 березня 2014 року № 49 (копія 1 та 44 сторінок копія наявна у матеріалах справи) містяться основні показники фінансово-господарської діяльності ПАТ Сталь . Так, за 2013 рік у ПАТ Сталь було у наявності основних засобів на суму 197 779 000 грн. і 1050 працівників на кінець 2013 року. Аналогічна інформація за 2011-2012 роки міститься у Відомостях Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 березня 2014 року № 48 (копія 1 та 25 сторінок наявні у матеріалах справи). ПАТ Сталь має достатньо активів, основних засобів та працівників для успішного здійснення господарської діяльності.
ПАТ Сталь входить до Переліку суб'єктів господарювання, що отримали дозвіл на розміщення небезпечних відходів та яким погоджено ліміт на утворення та розміщення небезпечних відходів на 2013 рік. Крім того, ПАТ Сталь знаходиться під номером 332 в Реєстрі великих платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 26 вересня 2014 року № 145.
Позивач на підтвердження встановлення господарської мети у власній діяльності, надав суду докази використання продукції, придбаної у вказаних вище контрагентів. Більша частина зазначеного товару була реалізована контрагентам позивача: ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод , ТОВ Локомотивремсервіс , ДП завод Електроважмаш та інші. Копії видаткових накладних та довіреностей на отримання ТМЦ наявні у матеріалах справи. Вказані документи підтверджують факт подальшого продажу товару.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовного того, що факт знаходження контрагентів позивача у зоні проведення АТО (ТОВ Мастер-Кабель Україна , ПАТ Сталь ) або у тимчасово окупованій Російською Федерацією АРК Крим (ТОВ НВП Пластополімер ) не є підставою для характеристики їх діяльності як фіктивної .
Законодавство України передбачає особливі умови щодо дотримання податкового законодавства, для підприємств, які знаходяться в зоні проведення АТО або в тимчасово окупованому Криму. Ці особливості пов'язані з об'єктивними перешкодами у виконанні усіх вимог Податкового кодексу України.
Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даним товариствами, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.
На момент здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з вказаними вище контрагентами усі вони були належним чином зареєстровані в органах державної влади та податкових органах. Дані про скасування їх державної реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні, укладені з ними угоди у судовому порядку недійсними не визнавались тощо.
Відповідно до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
На час здійснення операцій, свідоцтва платників ПДВ зазначених контрагентів були чинними, а їх службовими особами на адресу позивача виписані належним чином оформлені податкові накладні (наявні у матеріалах справи).
Матеріали справи також містять інформацію про те, що позивач є власником наступних вантажних автомобілів: МАЗ 5551, МАЗ 631208, Volkswagen Crafter, MAN 18.460FLT, напівпричіп Chereau, автонавантажувач ТСМ FD20T3Z, навантажувач ДВ 1788.45. Копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 105 - доказ перебування автомобілів на балансі у 2014-2015 році наявні у матеріалах справи.
У штаті позивача у 2014 році перебуває 46 працівників (інформація про це міститься на 1-ий сторінці фінансового звіту Позивача за 1 півріччя 2014 року), які забезпечують належне функціонування підприємства.
Позивач, також, орендував складські та офісні приміщення загальною площею 1 311,05 м2, з метою зберігання товарів, придбаних у своїх контрагентів. Копія договору оренди від 01 січня 2014 № 14/1-юр наявна у матеріалах справи.
Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Таким чином, у випадку, коли платник податку виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, зазначені у актах обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагента. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
За наслідком дослідження матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку проте, що факт реального виконання договірних зобов'язань з ТОВ Мастер-Кабель Україна , ПАТ Сталь , ТОВ НВП Пластополімер підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які долучені позивачем до матеріалів справи. Господарські операції відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо визнати протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02 лютого 2015 року №10526552209 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України не надано доказів, які б ставили під сумнів виконання вказаних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків, та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року - без змін .
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Повний текст ухвали виготовлено 06 грудня 2016 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Ганечко О.М.
Коротких А. Ю.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2016 |
Оприлюднено | 12.12.2016 |
Номер документу | 63225428 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Літвіна Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні