ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2017 року м. Київ К/800/35990/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіна постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2016 рокута ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 рокуу справі №826/11782/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрпромвпровадження (надалі - ТОВ НВП Укрпромвпровадження )
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
ТОВ НВП Укрпромвпровадження звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 02.02.2015 року №10526552209.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Укрпромвпровадження з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ БА СТОЛИЦЯ за червень, серпень 2014 року, ТОВ НЕВІЯ за липень - серпень 2014 року, ПАТ СТАЛЬ за червень 2014 року, ПП СТРІКС за червень, вересень 2014 року, ПП ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АМАДА за червень 2014 року, ТОВ СПЕЦКОНСАЛТ за червень 2014 року, ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРАЙС за травень 2014 року, ТОВ НВП ПЛАСТОПОЛІМЕР за травень 2014 року, ТОВ СЕФТ ПЛЮС за квітень 2014 року, ТОВ Мастер-Кабель Україна за серпень 2014 року, ТОВ Евентис за квітень 2014 року, ТОВ Інтро Груп за травень - грудень 2013 року, наслідки якої оформлено актом від 13.01.2015 року №10/26-55-22-09/35141676.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ Мастер-Кабель Україна , ПАТ Сталь , ТОВ НВП ПЛАСТОПОЛІМЕР товарно-матеріальних цінностей, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган наголошував на тому, що постачальники ТОВ НВП Укрпромвпровадження перебувають у зоні проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованій території, у зв'язку з чим вчинені з ними операції не мають економічного змісту, а здійснені виключно з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2015 року №10526552209, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 189098,00 грн. за основним платежем та 94549,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За наслідками адміністративного оскарження назване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ТОВ НВП Укрпромвпровадження до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: специфікацій; видаткових накладних; рахунків на оплату; податкових накладних; сертифікатів якості; товарно-транспортних накладних; документів, що свідчать про господарський характер понесених витрат.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість, можливої фіктивності його постачальників або здійснення ТОВ НВП Укрпромвпровадження розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ТОВ НВП Укрпромвпровадження реального характеру розглядуваних господарських операцій.
При цьому судові інстанції правильно відхилили посилання органу державної фіскальної служби на перебування постачальників позивача в зоні проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованій території як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки, як з'ясовано судами, ТОВ Мастер-Кабель Україна , ПАТ Сталь , ТОВ НВП ПЛАСТОПОЛІМЕР є діючими підприємствами, мають веб-сайти в мережі Інтернет, змінили своє місцезнаходження, про що повідомили позивача, а також підтвердили шляхом надавання відповідних установчих та первинних документів реальність та дійсність усіх фінансово-господарських операцій, вчинених з ТОВ НВП Укрпромвпровадження .
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2017 |
Оприлюднено | 17.09.2017 |
Номер документу | 68902561 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні