Ухвала

від 07.12.2016 по справі 826/22410/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22410/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роял кава та чай Україна до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Роял кава та чай Україна , звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 серпня 2015 року 30002822208 та №0002832208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Роял кава та чай Україна засновано на підставі протоколу загальних зборів учасників №1 від 25 квітня 2007 року та зареєстровано як юридичну особу 10 травня 2007 року.

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 18 грудня 2013 року, основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля кавою, чаєм, какао, прянощами.

Відповідно до статутних документів позивача, його єдиним учасником є компанія СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД (Великобританія).

02 жовтня 2013 року Загальними зборами учасників позивача, у зв'язку з фактичним припиненням господарської діяльності юридичної особи, було прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації, ліквідатором призначено ОСОБА_3, встановлено строк та порядок прийняття вимог кредиторів.

28 квітня 2015 року на підставі наказу №566 співробітниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 27 квітня 2015 року.

За результатами перевірки 14 травня 2015 року складено Акт №2466/26-58-22-08/35123400 Про результати позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 27 лютого 2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 27 квітня 2015 року (далі- Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення: п. 14.1.11 статті 14, п.п. 137.10 статті 137, п. 135.5.4 статті 135 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 3 754 595грн. за 2014 рік та порушення ст. 46, 47, 48 Податкового кодексу України, податкові декларації з ПДВ за грудень 2013 року та січень 2014 року до контролюючого органу не подані.

04 серпня 2015 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: №0002822208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 4 446 231,00грн., з яких основний платіж - 3556985грн. та штрафні санкції - 889246грн.; №0002832208, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ за штрафними санкціями у розмірі 1870грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

У Акті перевірки відповідач дійшов висновку про те, що позивач при подачі декларації з податку на прибуток підприємства № 1500021973 порушив пп. 14.1.11. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не визначивши, що його заборгованість перед компанією-нерезидентом СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД є безнадійною.

Так, 18 травня 2007 року між позивачем та компанією-нерезидентом СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД укладено договір позики №RS2007 на суму 900 000 доларів США, строк погашення якого становить до 15 грудня 2012 року.

27 травня 2008 року між зазначеними сторонами укладено договір позики № RS2008 на суму 900 000доларів США, строк погашення якого становить до 15 грудня 2012 року.

16 квітня 2009 року між вказаними сторонами укладено договір позики № RS2009 на суму 1 000 000,00 доларів США, строк погашення якого становить до 31 грудня 2013 року.

На виконання вказаних договорів на банківський рахунок позивача надійши наступні суми коштів:

- за договором позики № RS2007 від 18 травня 2007 року надійшло 898741,00 доларів США.

- за договором позики № RS2008 від 27 травня 2008 року надійшло 900000,00 доларів США.

- за договором позики № RS2009 від 16 квітня 2009 року надійшло 672800,00 доларів США.

Позивачем повернуто частину коштів за вказаними договорами позики, зокрема за договором позики № RS2007 від 18 травня 2007 року повернуто 12678,59 доларів США, що підтверджується відміткою обслуговуючого банку на звороті реєстраційного свідоцтва №7085.

Таким чином у позивача рахується заборгованість перед компанією нерезидентом СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД , що становить:

- за договором позики № RS2007 від 18 травня 2007 року 886062,41 доларів США, що за курсом НБУ на 15 грудня 2012 року (останній день строку погашення) становить 7082296,84 грн.

- за договором позики № RS2008 від 27 травня 2008 року надійшло 900000,00 доларів США, що за курсом НБУ на 15 грудня 2012 року (останній день строку погашення) становить 7193700,00 грн.

- за договором позики № RS2009 від 16 квітня 2009 року надійшло 672800,00 доларів США, що за курсом НБУ на 31 грудня 2012 року (останній день строку погашення) становить 5377690,4грн.

Загальна сума заборгованості перед компанією нерезидентом СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД становить 2458862,41 грн., що за курсом НБУ на останній день строку погашення становить 19653687,24 грн.

Згідно пп. 14.1.11. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійною заборгованістю вважається заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством і розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

є) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Так, положеннями пп. 14.1.11. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено виключний перелік ознак, які характеризують заборгованість, як безнадійну.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні докази припинення позивача станом на дату виникнення спірних правовідносин або визнання його банкрутом.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті ліквідації.

Згідно з ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Так судом першої інстанції вірно встановлено, що строк позовної давності за вище договорами позики закінчується:

- 15 грудня 2015 року - по Договору позики № RS2007 від 18 травня 2007 року на суму 900000 доларів США зі строком погашення 15 грудня 2012 року.

- 15 грудня 2015 року - по Договору позики № RS2008 від 27 травня 2008 року на суму 900000 доларів США зі строком погашення 15 грудня 2012 року.

- 31 грудня 2016 року - по Договору позики № RS2009 від 16 квітня 2009 року на загальну суму 1000000 доларів США зі строком погашення 31 грудня 2013 року.

Згідно з ч. 1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

На адресу ліквідатора Товариства надійшла заява від кредитора - Компанії СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД від 07 жовтня 2013 року з вимогами до Товариства на суму 2471541,00 доларів США у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань за зазначеними договорами позики.

Заяву ліквідатором було розглянуто, а вимоги задоволено частково. Ліквідатором було прийнято рішення про включення суми визнаних кредиторських вимог Компанії СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД у розмірі 2458862,41 доларів США, до складу грошових вимог кредиторів та надано відповідь кредитору про часткове задоволення його вимог.

Таким чином, строк позовної давності за зобов'язаннями позивача перед Компанією СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД почався 12 жовтня 2013 року і закінчиться 11 жовтня 2016 року.

Так, відповідачем не доведено порушення позивачем пп. 14.1.11. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Згідно з податковим повідомленням - рішенням №0002832208 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1870грн. за неподання податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року та січень 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до відповідача заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ та повернуто оригінал Свідоцтва.

30 листопада 2013 року позивач отримав від відповідача повідомлення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (свідоцтво №100042817) з датою анулювання - 18 листопада 2013 року.

Згідно з п. 5.3. наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107, який діяв до 25.02.2014р. (надалі - Положення)

Пунктом 5.8 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 передбачено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю РОЯЛ КАВА ТА ЧАЙ УКРАЇНИ починаючи з 01 грудня 2013 року правомірно не подає декларації з податку на додану вартість до контролюючого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 серпня 2015 року 30002822208 та №0002832208.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 07.12.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Желтобрюх І.Л.