Постанова

від 11.06.2019 по справі 826/22410/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 червня 2019 року

справа №826/22410/15

адміністративне провадження №К/9901/37958/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року у складі судді Погрібніченко І.М.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у складі суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л.,

у справі №826/22410/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роял кава та чай Україна

до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

22 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Роял кава та чай Україна (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 04 серпня 2015 року №0002822208 та №0002832208, з мотивів безпідставності їх прийняття.

06 вересня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, повністю задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 04 серпня 2015 року №0002822208 та №0002832208, з мотивів недоведеності складу податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

16 червня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

29 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувана справа №826/22410/15 з Окружного адміністративного суду міста Києва.

14 серпня 2017 року надане заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

13 липня 2017 року справа №826/22410/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справа №826/22410/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/3979/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35123400, перебуває на податковому обліку з 11 травня 2007 року, основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля кавою, чаєм, какао, прянощами. Відповідно до статутних документів позивача, його єдиним учасником є компанія СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД (Великобританія).

02 жовтня 2013 року Загальними зборами учасників позивача, у зв`язку з фактичним припиненням господарської діяльності юридичної особи, прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації, призначено ліквідатора, встановлено строк та порядок прийняття вимог кредиторів.

У квітні - травні 2015 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 27 квітня 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 14 травня 2015 року №2466/26-58-22-08/35123400 Про результати позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 27 лютого 2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 27 квітня 2015 року (далі - акт перевірки).

Висновком акта перевірки встановлено порушення Товариством підпункту 14.1.11 статті 14, пункту 137.10 статті 137, підпункту 135.5.4 статті 135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 3 754 595 грн за 2014 рік та порушення статей 46, 47, 48 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що податкові декларації з ПДВ за грудень 2013 року та січень 2014 року до контролюючого органу не подані.

Керівником податкового органу 04 серпня 2015 року прийнято податкові повідомлення - рішення №0002822208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 4 446 231,00 грн, з яких основний платіж - 3556985 грн та штрафні санкції - 889246 грн та №0002832208, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань шляхом застосування штрафних санкцій у розмірі 1870 грн.

За позицією відповідача позивач при подачі декларації з податку на прибуток підприємства № 1500021973 порушив підпункт 14.1.11. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не визначивши наслідки того, що його заборгованість перед компанією-нерезидентом СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД є безнадійною.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 18 травня 2007 року між позивачем та компанією-нерезидентом СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД укладено договір позики №RS2007 на суму 900000 доларів США, строк погашення якого становить до 15 грудня 2012 року.

27 травня 2008 року між зазначеними сторонами укладено договір позики № RS2008 на суму 900 000 доларів США, строк погашення якого становить до 15 грудня 2012 року.

16 квітня 2009 року між вказаними сторонами укладено договір позики № RS2009 на суму 1 000 000,00 доларів США, строк погашення якого становить до 31 грудня 2013 року.

На виконання вказаних договорів на банківський рахунок позивача надійшли суми коштів за договором позики № RS2007 від 18 травня 2007 року надійшло 898741,00 доларів США, за договором позики № RS2008 від 27 травня 2008 року надійшло 900000,00 доларів США, за договором позики № RS2009 від 16 квітня 2009 року надійшло 672800,00 доларів США. Частина коштів за цими договорами позики, зокрема за договором позики № RS2007 від 18 травня 2007 року повернуто 12678,59 доларів США, що підтверджується відміткою обслуговуючого банку на звороті реєстраційного свідоцтва №7085.

Встановлено, що у позивача рахується заборгованість перед компанією нерезидентом СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД , що становить за договором позики № RS2007 від 18 травня 2007 року 886062,41 доларів США, що за курсом НБУ на 15 грудня 2012 року (останній день строку погашення) становить 7082296,84 грн, за договором позики № RS2008 від 27 травня 2008 року надійшло 900000,00 доларів США, що за курсом НБУ на 15 грудня 2012 року (останній день строку погашення) становить 7193700,00 грн, за договором позики № RS2009 від 16 квітня 2009 року надійшло 672800,00 доларів США, що за курсом НБУ на 31 грудня 2012 року (останній день строку погашення) становить 5377690,4 грн. Загальна сума заборгованості перед компанією нерезидентом СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД становить 2458862,41 грн, що за курсом НБУ на останній день строку погашення становить 19653687,24 грн.

Положеннями підпункту 14.1.11. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено виключний перелік ознак, які характеризують заборгованість, як безнадійну.

За висновками судів попередніх інстанцій у матеріалах справи відсутні докази припинення позивача станом на дату виникнення спірних правовідносин або визнання його банкрутом, з огляду на аналіз положень статті 104, статті 253, статті 257, частини п`ятої статті 261 Цивільного кодексу України, частини першої, другої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також встановлено, що строк позовної давності за вищезазначеними договорами позики закінчується: 15 грудня 2015 року по договору позики № RS2007 від 18 травня 2007 року на суму 900000 доларів США зі строком погашення 15 грудня 2012 року, 15 грудня 2015 року по договору позики № RS2008 від 27 травня 2008 року на суму 900000 доларів США зі строком погашення 15 грудня 2012 року, 31 грудня 2016 року по договору позики № RS2009 від 16 квітня 2009 року на загальну суму 1000000 доларів США зі строком погашення 31 грудня 2013 року.

Згідно з частиною першої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

На адресу ліквідатора Товариства надійшла заява від кредитора - Компанії СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД від 07 жовтня 2013 року з вимогами до Товариства на суму 2471541,00 доларів США у зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань за зазначеними договорами позики. Заяву ліквідатором розглянуто, вимоги задоволено частково. Ліквідатором прийнято рішення про включення суми визнаних кредиторських вимог Компанії СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД у розмірі 2458862,41 доларів США, до складу грошових вимог кредиторів та надано відповідь кредитору про часткове задоволення його вимог.

Відтак строк позовної давності за зобов`язаннями позивача перед Компанією СЮПРІМ КАВА ТА ЧАЙ (Ю.К.) ЛІМІТЕД почався 12 жовтня 2013 року і закінчиться 11 жовтня 2016 року, що зумовлює висновок про те, що відповідачем не доведено порушення позивачем підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Оцінюючи застосування до позивача штрафу податковим повідомленням - рішенням №0002832208 у розмірі 1870 грн, за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року та січень 2014 року, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до відповідача заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ та повернуто оригінал Свідоцтва.

30 листопада 2013 року позивач отримав від відповідача повідомлення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (свідоцтво № 100042817 ) з датою анулювання - 18 листопада 2013 року.

Здійснивши аналіз пункту 5.3. наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107, який діяв до 25 лютого 2014 року (надалі - Положення) та пункту 5.8 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 передбачено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Товариство починаючи з 01 грудня 2013 року правомірно не подає декларації з податку на додану вартість до контролюючого органу.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі №826/22410/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер