Рішення

від 05.12.2016 по справі 754/9482/16-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4766/16

Справа №754/9482/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2016 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № R53113491359B від 25.11.2013 року у розмірі 164544,03 грн., зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що 25 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №R53113491359B, відповідно до умов якого, Банк надає Відповідачу кредит у сумі 33000,00 грн. зі сплатою 7,5% відсотків річних та кінцевим строком погашення заборгованості до 25.11.2016 року, а Відповідач повертає кредит і сплачує за його користування відсотки в сумі, в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором, вважаючи, що підписанням Кредитного договору Відповідач підтверджує своє приєднання до Правил споживчого кредитування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ Банк» з якими він ознайомився та погодився. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором перед Відповідачем виконав, надавши Відповідачу кредит в сумі 33000,00 грн., а Відповідач свої зобов'язання не виконав та в результаті порушення Кредитного договору у нього перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 164544,03 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

На підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 25 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №R53113491359B, відповідно до умов п. 1 якого, Банк зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, зазначених у цьому Договорі, а також Правилах споживчого кредитування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ Банк» у сумі у сумі 33000,00 грн. зі сплатою 7,5% відсотків річних та кінцевим строком погашення заборгованості до 25.11.2016 року (а.с. 12-14).

Згідно п. 2 Кредитного договору, підписанням договору позичальник підтверджує своє приєднання до Правил споживчого кредитування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ Банк», з якими він ознайомився та погодився.

Згідно п. 3 Кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на споживчі потреби в інтересах сім'ї.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно п. 4.3 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що кредит повертається, а проценти та комісія сплачуються позичальником 22 числа кожного місяця (дата списання банком платежів) у відповідності до графіка, який є невід'ємною частиною цього Договору (додаток) та включає в себе суму щомісячних платежів по поверненню кредиту, сплати процентів, комісійних винагород, інших супутніх платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки.

Відповідно до п. 3.2.1 Правил споживчого кредитування фізичних осіб, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами договору, затримання позичальником сплати частини кредиту та/або сплати процентів та/або щомісячної комісійної винагороди щонайменше за один календарний місяць.

Пунктом 3.2.2 Правил споживчого кредитування фізичних осіб, банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення банком з вимогою дострокового повернення кредиту або у інші строки, передбачені умовами Договору.

Згідно з п. 5.1 Кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з поверненням кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день порушення виконання зобов'язань, включаючи день погашення.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" належним чином виконало свої зобов'язання за Кредитним договором №R53113491359B від 25.11.2013 року, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 33000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку приватного клієнта №520754-2016/0721 (а.с. 23-24).

Відповідно до Розрахунку суми заборгованості за Кредитним договором №R53113491359B від 25.11.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1, станом на 06 липня 2016 року, загальна заборгованість за кредитним договором становить 164544,03 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 5015,72 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 26319,59 грн.; 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту - 916,60 грн.; інфляційних втрат по кредиту - 6201,60 грн.; поточної заборгованості за процентами - 134,65 грн.; простроченої заборгованості за процентами - 5426,22 грн.; 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення процентів - 187,60 грн.; інфляційних втрат по процентам - 1307,07 грн.; боргу по комісії за обслуговування кредиту - 16607,90 грн.; пені за Кредитним договором - 102427,08 грн. (а.с. 7-11).

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" зверталося до ОСОБА_1 з листом-вимогою про погашення заборгованості, однак відповідач ніяких дій щодо погашення заборгованості по кредиту не вчинив (а.с.25-26).

Судом об'єктивно встановлено, що між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли зобов'язання, за якими позивач надав відповідачеві послуги, а останній зобов'язався їх оплатити на визначених умовах та у відповідний строк. Проте, всупереч взятим на себе зобов'язанням по виплаті кредитних коштів у визначені договором строки, відповідач їх належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК).

Визначення поняття "зобов'язання" міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213 - 215, 218, 224 - 226 ЦПК України, відповідно ст.ст. 3, 11, 15, 16, 22, 525, 526, 530, 546, 549, 599, 610, 625, 1046-1055, 1056-1 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором № R53113491359B від 25.11.2013 року у розмірі 164544,03 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2468,16 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Петріщева І.В.