Ухвала

від 08.12.2016 по справі 203/6686/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

08 грудня 201 6 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Писаної Т.О., ПоповичО.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та визначення зобов'язань сторін, що пов'язані з недійсністю договору, за касаційною скаргоюОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті (далі - ТОВ Порше Мобіліті ) про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та визначення зобов'язань сторін, що пов'язані з недійсністю договору.

На обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 22 липня 2013 року між нею та ТОВ Порше Мобіліті було укладено кредитний договір № 50009576, за умовами якого відповідач зобов'язався надати їй цільовий кредит на придбання автомобіля VW моделі Т5 Сагаvelle кузов НОМЕР_2, об'єм двигуна 1968 куб. см, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 у сумі 286 951 грн 20 коп., що на час укладення договору становило еквівалент 36 400 доларів США, та додатковий кредит (за потреби та у разі укладання додаткового договору) для страхування автомобіля. Кредит наданий строком на 60 місяців зі сплатою процентів за користування коштами 9,9 % річних та разової комісії у розмірі 2,5 % від суми кредиту на умовах, визначених Загальними умовами кредитування та графіку погашення кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Договір був підписаний позивачем та поручителем ОСОБА_6 Кредит був наданий у відповідності до умов кредитного договору шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3, що відкритий на ім'я продавця автомобіля - товариства з обмеженою відповідальністю Автоцентр-Україна .

Зазначала, що відповідно до умов договору повернення кредиту повинно було відбуватись щомісячно в національній валюті - гривні, платежами, які підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до п. 1.3 Загальних умов кредитування та графіку повернення кредиту. За змістом графіку погашення кредиту, щомісячні зобов'язання позивача щодо повернення кредиту були визначені в іноземній валюті - долар США, з визначенням дати платежу до 15 числа місяця, щомісячного ануїтетного платежу - 771,60 доларів США, щомісячної суми тіла кредиту та процентів - 9,9 % річних, та визначенням щомісячного залишку кредитних зобов'язань. У графіку наведено орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка визначена на рік в національній валюті (гривні) у розмірі 44 780 грн 89 коп. та в іноземній валюті - 4 761,20 доларів США. За приписом 1.3.1 Загальних умов кредитування визначено, що розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту, визначено у еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладання кредитного договору, у графіку погашення кредиту. В подальшому позичальник має сплачувати платежі у повернення кредиту, відповідно до виставлених відповідачем рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого визначено у кредитному договорі, до еквівалентних платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунку.

Позивач вважала несправедливими вищевикладені положення кредитного договору, які передбачають надання кредиту у гривнях, а повернення кредитних ресурсів у прив'язці до іншої іноземної валюти, вважала положення кредитного договору передбачають умову, за якою поверненню підлягає змінена (збільшена) сума наданої позики, а відсотки, як плата за користування грошима, незважаючи на передбачені у фіксованій ставці 9,9 % річних, фактично є такими, що збільшуються відносно суми наданої позики, що в свою чергу визначає право відповідача без згоди позивача збільшувати ставку долара США та підлягають перерахунку у зв'язку із збільшенням курсу долара, є несправедливою умовою, щодо неї, як споживача фінансової послуги, а вказаний гривневий кредит є фактично валютним, укладеним з порушенням законодавства України, що є підставою для визнання договору недійсним.

Враховуючи викладене, з урахуванням уточнень, позивач просила визнати недійсним кредитний договір від 22 липня 2013 року № 50009576, припинити обтяження автотранспортного засобу VW моделі Т 5 Сагаvelle кузов НОМЕР_2, об'єм двигуна 1968 куб. см, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, за наслідками визнання недійсним кредитного договору привести сторони у первісний стан, визначивши суму грошових зобов'язань по рецесії в наступних сумах: 296 951 грн 20 коп. - зобов'язання ОСОБА_4 на користь ТОВ Порше Мобіліті ; 941 80 грн 10 коп. - зобов'язання ТОВ Порше Мобіліті на користь ОСОБА_4, зарахувати зустрічні однорідні вимоги ОСОБА_4 та ТОВ Порше Мобіліті на користь одне одного на суму 296 951 грн 20 коп., а також стягнути з ТОВ Порше Мобіліті на користь ОСОБА_4 суму, що пов'язана з недійсністю кредитного договору у розмірі 664 852 грн 90 коп.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суд Дніпропетровської області від 07 червня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що як на час укладення кредитного договору, так і протягом дії цього договору позивач був згодний з умовами договору та вільним у виборі фінансових установ для отримання кредиту і у виборі форми кредитування. Крім того, суди дійшли правильних висновків, що позивачем не доведено, що під час укладання кредитного договору до нього були включені несправедливі умови та порушено вимоги ст. ст. 11, 18, 23 Закону України Про захист прав споживачів .

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Коротун

Т.О.Писана

О.В.Попович